Порівняння STIHL RMA 243.3 vs Husqvarna LC141C

Тип двигуна, що приводить в рух різальний інструмент газонокосарки, а самохідних моделях — і сам пристрій. На даний момент використовуються такі типи двигунів:

— Електричний (мережа). Двигун із живленням від електричної мережі. Його перевагами є низький рівень шуму, дешевизна і зручність в експлуатації (не потрібно купувати пальне і мастило) і відсутність викидів в атмосферу. З недоліків можна назвати відносно невелику потужність і малий радіус дії, обмежений довжиною мережевого шнура.

— Електричний (акумулятор). Електричний двигун із живленням від власного вбудованого акумулятора. Має всі ті ж переваги, що і двигун із живленням від мережі; крім того, такі пристрої не обмежені в пересуваннях, оскільки не потребують підключення до мережі під час роботи. З іншого боку, час автономної роботи акумуляторних газонокосарок рідко перевищує пів години, акумулятор багато важить і досить довго заряджається, а потужність таких пристроїв — ще нижче, ніж у мережевих (притому що вони стоять помітно дорожче).

— Бензиновий. Двигун внутрішнього згоряння на бензині. Перевагами таких двигунів, у порівнянні з електричними, є незалежність від підключення до мережі і висока потужність, що дає змогу працювати з густою товстою рослинністю. З іншого боку, бензинові двигуни важче, дорожче в експлуатації, потребують покупки палива і мастильних матеріалів та вики...дають у повітря відпрацьовані гази.

— Дизель. Різновид двигуна внутрішнього згоряння. За основними рисами дизельні двигуни майже ідентичні описаним вище бензиновим, однак мають і свої особливості. З одного боку, в таких агрегатах простіше забезпечити високу потужність і хороший крутний момент, завдяки чому вони краще підходять для «важких» задач; а паливо для дизелів коштує дешевше бензину. З іншого боку, самі по собі дизельні двигуни дорожче, важче і складніше в експлуатації. Тому особливою популярністю серед газонокосарок вони не користуються, цей варіант зустрічається переважно в райдерах (див. «Тип»), де висока потужність важливіше згаданих недоліків.

– Газовий. Рідкісний різновид двигунів внутрішнього згоряння, що використовують як пальне пропан-бутановую суміш газу. Їх перевагами перед бензиновими агрегатами є економічна витрата, висока продуктивність покосу, мала кількість шкідливих викидів в атмосферу. До того ж газове паливо знижує навантаження на двигун, що, зі свого боку, продовжує його експлуатаційний ресурс. Зворотний бік медалі - необхідність заправки балона зрідженими вуглеводневими газами на спеціалізованих заправних комплексах або ж часта заміна картриджів з газом.

— Без двигуна (ручна). Газонокосарки, що не оснащені ніякими двигунами і використовують мускульну силу користувача — під час роботи необхідно штовхати пристрій перед собою. Перевагами такої схеми є невелика вартість (як самого пристрою, так і його експлуатації), незалежність від палива, електрики і максимальна екологічність; недоліками — відносно невисока якість роботи і значні затрати фізичних сил.

Мінімальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — тобто найменша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата. Звертати увагу на цей показник має сенс переважно в тих випадках, коли газон планується максимально коротко стригти. Крім того, чим менше мінімальна висота (при тому ж максимумі) — тим ширше діапазон регулювання даної моделі по висоті.

Максимальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — то є найбільша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата.

Цей параметр актуальне переважно для тих випадків, коли ви хочете залишити траву на газоні порівняно довгою. Крім того, газонокосарки з великою висотою скошування мають широкий діапазон регулювання косовиці.

Кількість налаштувань по висоті скошування, передбачене в газонокосарці. Чим більше таких налаштувань (при тому ж діапазоні регулювання) — тим точніше можна вибрати висоту скошування. Зазначимо, що в деяких роботах (див. «Тип») це число досягає 30 і більше при діапазоні від 30 до 60 мм; іншими словами, підбирати висоту можна з точністю до міліметра.

Можливість роботи газонокосарки у режимі мульчування.

Мульчування є подрібненням і автоматичним розкиданням скошеної трави ділянкою. Це один із найбільш зручних і водночас практичних методів утилізації рослинності. Наприклад, її не потрібно збирати, а покриття (мульча), що вийшло, виконує ряд корисних функцій: удобрює грунт, знижує його нагрівання і випаровування вологи в жарку погоду, а також зберігає верхній шар пухким.

Зазначимо, деякі газонокосарки дають змогу для мульчування використовувати насадку, куплену окремо. Однак такі моделі до цієї категорії не входять: мульчування в нашому каталозі вказується тільки для моделей, що підтримують цю функцію «з коробки».

Напрямок викиду трави, скошеної газонокосаркою.

Основні варіанти за напрямом викиду — назад або вбік; існують також моделі, в яких можна вибирати напрямок. При цьому зазначимо, що в класичних агрегатах викид тому практично завжди здійснюється в мішок (аж до того, що при знятті мішка отвір автоматично прикривається кришкою), а от при бічному викиді мішка може і не бути — це зручно, наприклад, при мульчуванні (див. вище).

Також відзначимо, що у райдерів (див. «Тип») є своя специфіка: в агрегатах з заднім викидом після зняття мішка необхідно встановити спеціальну заглушку, і тоді зрізана трава буде просто залишатися під декою. У деяких мінітракторах подібний спосіб роботи (без мішка) передбачено першопочатково; він теж вважається заднім викидом, хоча трава надходить не назад, а вниз.

Тип мішка, що застосовується в газонокосарці для збирання скошеної трави.

- Жорсткий. Мішки (контейнери) із твердого матеріалу, зазвичай пластику. Такій контейнер зручніше розвантажувати, ніж м'який, він міцніший і надійніший, проте важить дещо більше.

- М'який. Перевагами м'яких тканинних мішків є насамперед невелика вага та можливість згортання в неробочий час, що може полегшити зберігання. Крім того, ступінь наповненості такого мішка можна контролювати на око без будь-яких спеціальних індикаторів. З іншого боку, м'які мішки дуже незручні у розвантаженні.

- Комбінований. Мішки, що поєднують у конструкції м'які та жорсткі матеріали; твердою зазвичай робиться верхня частина. Таке поєднання полегшує розвантаження мішка і одночасно дає змогу досить компактно згорнути його для зберігання.

- Відсутня. Відсутність мішка характерна для деяких різновидів косильних агрегатів – зокрема, сінокосарок та тримерів (див. «Тип»). У класичних газонокосарках воно зазвичай означає, що дана модель не передбачає збору трави - вся зрізана рослинність залишається на землі. При цьому більшість подібних моделей мають функцію мульчування (див. вище), проте трапляються і винятки.

Об'єм мішка для скошеної трави, що постачається в комплекті з газонокосаркою. Виробники підбирають цей об'єм у залежності від потужності, продуктивності та загального рівня агрегата, однак схожі моделі можуть відрізнятися за даним показником. У таких ситуаціях варто враховувати, що більш великий мішок довше заповнюється і його рідше доводиться розвантажувати, однак він важить більше і займає більше місця (навіть в порожньому вигляді). Переважно різниця в об'ємі мішка становить 5 л і зустрічаються газонокосарки на 35, 40, 45, 50, 55, 60, 65, 70 і більше літрів.

Індикатор, що вказує ступінь заповненості мішка. Конструкція і можливості такого індикатора можуть бути різними: наприклад, в одних моделях він лише подає сигнал про переповнення, в інших — дозволяє в будь-який момент визначити кількість трави в мішку. Однак у будь-якому разі ця функція забезпечує додаткову зручність: вона дозволяє оцінювати заповненість, не знімаючи мішок і не перериваючи роботи.