Макс. потужність
Найбільша споживана потужність підключених пристроїв, яку мережевий фільтр здатний перенести без наслідків (якщо точніше — з якої він може пропрацювати необмежено довгий час без перевантажень, перегріву і т. ін.).
Це обмеження обумовлене тим, що чим вище потужність при тому ж напрузі — тим вище струм, що проходить через обладнання (в даному випадку — через мережевий фільтр); а нерозраховані струми можуть призвести до поломок і навіть аварій. І хоча щоб уникнути цих наслідків у сучасних фільтрах часто передбачаються різні види захисту (див. вище), проте спрацьовування захисту — це все одно нештатна ситуація, якої краще не допускати. Тому вибирати модель за цим параметром варто з таким розрахунком, щоб максимальна потужність фільтра була як мінімум не нижче сумарної споживаної потужності навантаження. А краще всього мати запас у 20 – 30% — це дасть додаткові гарантії на випадок різних відхилень в роботі підключеного обладнання.
Окремо варто виділити ситуації, коли фільтр планується використовувати для т. зв. реактивної навантаження — електроприладів, широко використовують схеми на конденсаторах та/або котушках індуктивності, наприклад, електроінструментів або холодильних установок. Повна споживана потужність таких приладів (записується у вольт-амперах) може бути значно вище активної (яка вказується у ватах). Рекомендована потужність мережевого фільтра в таких випадках розраховується за спеціальними формулами, які можна знайти у відповідних джерелах.
Макс. навантаження
Максимальний струм, який мережевий фільтр може пропускати через себе протягом необмежено тривалого часу без ризику перегріву, поломок і інших неприємностей.
Цей параметр безпосередньо пов'язаний з максимальною потужністю фільтра (див. вище): потужність — це сила струму, помножена на напругу. Таким чином, наприклад, для моделі на стандартні 230 В з максимальною потужністю 2200 Вт максимальна навантаження становитиме 10 А. Відзначимо, що характеристики сучасних фільтрів можуть не відповідати подібним підрахунками — наприклад, ці ж 10 А можуть бути заявлені для моделі на 2500 Вт. Однак це не є чимось екстраординарним: різниця в цифрах може бути пов'язана з урахуванням активної та реактивної потужності (див. «Максимальна потужність»), характеристики однофазних фільтрів (без розеток 400 В, див. вище) можуть наводитися як для 230 В, так і для 230 В і навіть 240 В, цифри можуть округлятися для зручності читання і т. ін.
У будь-якому разі практичне значення максимального навантаження таке ж, як і максимальної потужності: вона не повинна бути менше, ніж подається на підключені електроприлади струм (інакше можливе спрацьовування захисту, а то й поломки). А використовують цей параметр, поряд з максимальною потужністю, тому, що в деяких випадках простіше оцінити характеристики навантаження (і вимоги до фільтру) за споживаним струмом, а не по потужності.
Розеток з заземленням (тип F)
Кількість
розеток із заземленням типу F передбачена в конструкції мережевого фільтра.
В даному разі йдеться про повнорозмірні розетки європейського типу F з металевими затискачами заземлення з обох боків по краях розеточного гнізда. Під «розеткою» в даному разі мається на увазі роз'єм стандарту CEE 7/4 («Schuko»). Заземлення потрібне для безпечної роботи деяких різновидів електроприладів, зокрема пральних та інших машин, що працюють з водою, холодильників, комп'ютерів, аудіотехніки тощо. Детальний список можна знайти у довідковій літературі. Якщо планується підключати через фільтр подібні пристрої, цей фільтр обов'язково повинен мати розетки із заземленням.
Розеток без заземлення (тип C)
Кількість
розеток без заземлення типу С передбачена в конструкції мережевого фільтра.
В даному разі мається на увазі наявність у конструкції мережевого фільтра європейської розетки типу С (або кількох таких розеток) без заземлення. Під «розеткою» в даному разі мається на увазі роз'єм стандарту CEE 7/4 («Schuko») з двома круглими отворами в центральній площині гнізда. Вибирати модель з цією функцією варто лише в тому разі, якщо пристрої, які планується використовувати з фільтром, не потребують заземлення – інакше підключення до такої розетки може бути небезпечним.
