Порівняння Acer Nitro 17 AN17-42 [AN17-42-R2LW] vs MSI Alpha 17 C7VG [C7VG-035XPL]

Час відгуку екрану на управляючий сигнал — іншими словами, час між надходженням на матрицю такого сигналу і перемиканням пікселів в заданий режим.

Теоретично чим нижче час відгуку — тим краще екран справляється з динамічними сценами, тим більшої частоти кадрів на ньому можна добитися. У той же час варто відзначити, що практично всі сучасні матриці мають достатню швидкість відгуку для того, щоб ефективно обробити класичну частоту кадрів у 60 Гц — а її, нагадаємо, цілком достатньо для більшості випадків. Так що звертати увагу на цей параметр має сенс перш за все в тому випадку, якщо ви купуєте прогресивну ігрову модель, екран якої працює на частоті кадрів більше 60 Гц. В інших же випадках час відгуку нерідко і зовсім не вказується.

Частота зміни кадрів, підтримувана екраном ноутбука. Фактично мова в даному разі йде про максимальну частоту; реальна швидкість зміни кадрів може бути і нижче цього значення, залежно від відображуваного контенту — але не вище.

В теорії чим вище частота кадрів — тим плавніше буде виглядати рух на екрані, тим менше будуть змазуватися рухомі об'єкти. На практиці ситуація така, що навіть у порівняно скромних сучасних ноутбуках встановлюються матриці на 60 Гц — цього цілком достатньо для людського ока, оскільки подальше підвищення швидкості (90 Гц і вище) не дає помітного поліпшення видимої «картинки». Тим не менш, у висококласних геймерських і мультимедійних моделях, розрахованих на вимогливих користувачів, зустрічаються і більш високі значення — 120 Гц, 144 Гц, 165 Гц і навіть вище, а саме 240 Гц і 300 Гц.

Максимальна яскравість, яку здатен забезпечити екран ноутбука.

Чим яскравіше навколишнє освітлення — тим яскравіше повинен бути і екран ноутбука, інакше зображення на ньому може виявитися складним для читання. І навпаки: при поганому зовнішньому освітленні висока яскравість зайва — вона сильно навантажує очі (втім, на цей випадок сучасні ноутбуки передбачають регулюванням яскравості). У світлі цього чим вище цей показник — тим більше універсальним є екран, тим ширше діапазон умов, в якому його можна ефективно застосовувати. Зворотною стороною цих переваг є збільшення ціни і енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень, то чимало сучасних ноутбуків мають яскравість 250 – 300 ніт і навіть нижче. Цього цілком достатньо для роботи під штучним освітленням середньої інтенсивності, але от при яскравому природному світлі з видимістю вже можуть виникнути проблеми. Для використання в сонячну погоду (особливо поза приміщеннями) бажано мати запас по яскравості хоча б в межах 300 – 350 ніт. А в найбільш прогресивних моделях цей параметр може становити 350 – 400 ніт, 401 – 500 ніт< /a> і навіть більше 500 ніт.

Колірне охоплення матриці ноутбука за колірною моделлю DCI P3.

Колірне охоплення описує діапазон кольорів, який може відображатися на екрані. Воно вказується у відсотках, проте не відносно всього різноманіття видимих кольорів, а відносно умовного колірного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширші можливості екрана, тим якіснішою є його передача кольору.

DCI P3 є просунутою колірною моделлю, що застосовується в основному в цифрових кінотеатрах. Вона значно ширша за стандартну sRGB, завдяки чому дає більш якісні та достовірні кольори. Водночас на практиці така модель використовується переважно для професійного кіновиробництва та інших завдань аналогічного рівня; а ноутбуки для подібних завдань застосовуються досить рідко (хоча це також можливо). Тому охоплення за DCI P3 дуже рідко вказується для сучасних лептопів. Втім, у продажу цілком можна зустріти моделі з показниками такого охоплення на рівні 98 % і більше, проте їх дуже мало, і коштують вони відповідно. Тож у багатьох випадках більш розумною (і економною) альтернативою є окремий монітор з хорошим колірним охопленням; шукати ж ноутбук з подібними характеристиками має сенс у тому випадку, якщо для вас принципово важлива можливість працювати з кольором «на ходу», без прив'язки до конкретного робочого місця.

Конкретна модель процесора, встановленого в ноутбуці, а точніше – Індекс процесора в межах своєї серії (див. вище). Знаючи повну назву процесора (серію і модель), можна знайти докладні дані по ньому (аж до практичних оглядів) і уточнити його можливості.

Кодова назва процесора, встановленого в ноутбуці.

Цей параметр характеризує насамперед покоління, до якого належить процесор, і мікроархітектуру, що використовується у ньому. При цьому до однієї і тієї ж мікроархітектури/покоління можуть належати чипи з різними кодовими назвами; в таких ситуаціях вони розрізняються за іншими параметрами — загальному позиціонуванню, приналежності до певних серій (див. вище), наявності/відсутності певних специфічних функцій тощо.

В наш час у процесорах Intel актуальні такі кодові назви: Coffee Lake, Comet Lake, Ice Lake, Tiger Lake, Jasper Lake, Alder Lake, Raptor Lake (13 пок), Alder Lake-N, Raptor Lake Refresh (14 пок), Meteor Lake (Series 1), Raptor Lake (Series 1), Lunar Lake (Series 2), Arrow Lake (Series 2). Для AMD список виглядає так: Zen 2 Renoir, Zen 2 Lucienne, Zen 3 Cezanne, Zen 3 Barcelo, Zen 3+ Rembrandt, Zen 3+ Rembrandt R, Zen 2 Mendocino, Zen 3 Barcelo R, Zen 4 Dragon Range, Zen 4 Phoenix Zen 4 Hawk Point, Zen 5 Strix Point, Zen 5 Strix Halo, Zen 5 Krackan Point. Докладні дані по різним кодовим назвам можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість ядер у процесорі ноутбука.

Ядро є частиною процесора, розрахованою на обробку одного потоку команд (а іноді — і більше, для таких моделей див. «Кількість потоків»). У наш час у ноутбуках можна зустріти двоядерні, чотириядерні, шестиядерні, восьмиядерні, десятиядерні, 12-ядерні, 14-ядерні процесори. Також відзначимо, що останнім часом набирають популярності конфігурації з різними типами ядер у складі одного процесора. Такі чипи будуються на гібридній архітектурі, що передбачає поєднання високопродуктивних та енергоефективних ядер. Вони працюють на різних тактових частотах, мають різні об'єми попередньо встановленої кеш-пам'яті і призначаються для вирішення різних задач. Зокрема, подібні рішення зустрічаються в процесорах Intel (від 12-го покоління) та Apple.

Теоретично більше ядер означає вищу продуктивність — особливо у задачах з паралельними обчисленнями чи при одночасній обробці кількох ресурсоємних задач. Однак на практиці це справедливо лише «за інших рівних» — тобто при схожій мікроархітектурі, тактовій частоті, об'ємах кешу та інших ключових параметрах. Сучасні CPU можуть сильно відрізнятися за цими пунктами – сама по собі більша кількість ядер ще не означає переваги. Особливо це хара...ктерно для двох- і чотириядерних чипів: процесор мобільного рівня (наприклад, Snapdragon, див. «Серія процесора»), що має 4 ядра, цілком може поступатися за можливостями двоядерному чипа десктопної серії (на кшталт Core i3 або i5, які нерідко застосовуються в універсальних ноутбуках із «оптимальним» набором характеристик для різних задач). Оцінюючи процесори на два чи чотири ядра, необхідно дивитися, передусім, на загальний набір характеристик. А ось наявність шести, восьми та більше ядер практично однозначно є ознакою потужного CPU. Подібне оснащення характерне переважно для сучасних ноутбуків геймерського та професійного призначення.

Кількість потоків, підтримуване процесором ноутбука.

Потоком називають послідовність команд, що виконується процесором. Першопочатково кожне ядро процесора було розраховане на одну таку послідовність та кількість потоків була рівною кількістю ядер. Проте в сучасних CPU все частіше застосовуються технології багатопотоковості, що дозволяють завантажити кожне ядро відразу двома послідовностями команд. Такі технології у різних виробників мають різні назви, проте принцип їхньої роботи однаковий: під час неминучих пауз у виконанні одного з потоків ядро не простоює, а працює з іншою послідовністю. Відповідно, загальна кількість потоків у таких процесорів вдвічі більше кількості ядер; подібна схема роботи помітно підвищує продуктивність (хоча, природно, позначається і на вартості).

Тактова частота процесора, встановленого в ноутбуці (для багатоядерних процесорів — частота кожного окремого ядра).

Теоретично більш висока тактова частота позитивно впливає на продуктивність, оскільки дає змогу процесору здійснювати більше операцій за одиницю часу. Однак на практиці можливості CPU залежать від цілого ряду інших характеристик — насамперед від серії, до якої він належить (див. вище). Буває навіть так, що з двох чипів більш продуктивним в загальному підсумку виявляється більш «повільний». З урахуванням цього, порівнювати за тактовою частотою має сенс тільки процесори однієї серії, а в ідеалі — ще й одного покоління; а ноутбук загалом варто оцінювати за комплексними характеристиками системи, а також за результатами тестів (див. нижче).