Порівняння Praktica Falcon 10x42 WP vs Praktica Pioneer 10x25 WP

Діаметр області, видимої в бінокль/монокуляр з відстані в 1 км — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при яких їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Поряд з кутовим полем зору (див. нижче) цей параметр характеризує охоплюється оптикою простір, водночас він наочно описує можливості тієї чи іншої моделі, ніж дані про кутах огляду. У моделях з регулюванням кратності (див. вище) зазвичай вказується максимальне поле зору — при найменшому збільшення і найбільш широкому куті огляду. Ця інформація часто доповнюється даними про мінімальному значенні.

Ділянка панорами, який можна розглянути через окуляри бінокля. Чим вище реальний кутове поле зору, тим ширше оглядовість оптики. Зверніть увагу, що кутове поле зору має зворотну залежність від кратності збільшення. Тобто, чим вище кратність, тим вже оглядовість (менше реальне кутове поле зору). Кутове поле зору реальне обчислюється наступним чином: потрібно кутове поле зору (в градусах °) розділити на кратність збільшення. Для порівняння, людське око має кутове поле зору 60 кутових секунд (“). У перерахунку на градуси вийде 150°. Хороший бінокль забезпечує реальне поле зору десь у межах 10 кутових секунд. Але не завжди є сенс гнатися за великими показниками реального кутового поля зору. Річ у тім, що при перегляді великої ділянки панорами, краю зображення отримують відчутні спотворення.

Комплексний показник, що описує якість роботи бінокля/монокуляра в сутінках — коли освітлення слабкіше, ніж вдень, але ще не настільки тьмяно, як глибоким ввечері або вночі. Мова йде насамперед про здатність бачити через прилад дрібні деталі. Необхідність використання цього параметра пов'язана з тим, що сутінки є особливими умовами. При денному світлі видимість дрібних деталей в бінокль визначається насамперед кратністю оптики, при нічному — діаметром об'єктива (див. нижче); в сутінках ж на якість впливають обидва цих показника. Цю особливість і враховує сутінковий фактор. Його конкретне значення обчислюється як квадратний корінь з добутку кратності на діаметр об'єктива. Наприклад, для бінокля 8х40 сутінковий фактор буде становити корінь з 8х40=320, тобто приблизно 17,8. У моделях з регулюванням кратності (див. вище) зазвичай вказується мінімальний сутінковий фактор, на найменшому збільшення, але часто наводяться дані про максимальному. Найменшим значенням цього параметра для нормальної видимості в сутінках вважається 17. Водночас варто відзначити, що сутінковий фактор не враховує фактичного світлопропускання системи — а воно сильно залежить від якості лінз і призм, застосування просвітлюючих покриттів і т. ін. Тому реальне якість зображення в сутінках біля двох моделей з однаковим сутінковим фактором може помітно відрізнятися.

Один з параметрів, що описують якість видимості через оптичний прилад в умовах слабкого освітлення. Відносну яскравість позначають діаметр вихідної зіниці (див. нижче), зведений у квадрат; чим більше це число, тим більше світла пропускає бінокль/монокуляр. Водночас цей показник не враховує якості лінз, призм і покриттів, що використовуються в конструкції. Тому порівнювати дві моделі за відносної яскравості можна лише приблизно, оскільки навіть при рівних значеннях фактичну якість зображення може помітно відрізнятися.

Діаметр об'єктива — передньої лінзи бінокля/монокуляра. Також цей параметр називають «апертура». Позначають його в міліметрах. Апертура є однією з найважливіших характеристик оптичного приладу: вона описує кількість світла, яку пристрій здатний «захопити» в об'єктив, і багато в чому визначає якість зображення при слабкій освітленості. Тому другим числом в традиційному маркуванні біноклів/монокулярів є саме діаметр об'єктива — наприклад, 8х40 мм відповідає 8-кратному біноклю з апертурою в 40 мм. Крім того, з великим об'єктивом простіше забезпечити широке поле зору без шкоди для кратності. Загалом чим більше апертура — тим більш прогресивним вважається оптичний прилад. З іншого боку, збільшення лінз відповідним чином позначається у висячому положенні і габаритах усієї конструкції. Та й про вплив окремих компонентів системи (наприклад, призм) на загальну якість зображення забувати не варто.

Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою бінокля/монокуляра. Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см. Діаметр цього гуртка вимірюють по особливій формулі — діленням діаметра об'єктива на кратність (див. вище). Наприклад, модель 8х40 буде мати діаметр зіниці 40/8=5 мм. Даний показник визначає загальну світлосилу приладу і, відповідно, якість зображення при слабкій освітленості: чим більше діаметр зіниці, тим світліше буде «картинка» (зрозуміло, при однаковій якості призм і стекол, оскільки вони теж впливають на яскравість). Крім того, вважається, що діаметр вихідного зіниці повинен бути не менше, ніж у зіниці ока — а розмір останнього може змінюватися. Так, при денному світлі зіницю в оці має розмір в 2 – 3 мм, а в темряві — 7-8 мм у підлітків і дорослих і близько 5 мм у літніх людей. Цей момент варто врахувати при виборі моделі під конкретні умови: адже світлосильні моделі коштують дорого, і навряд чи має сенс переплачувати за великий зіницю, якщо бінокль Вам потрібен виключно для денного застосування.

Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо бінокль/монокуляр планується використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока.

Спосіб наведення оптики бінокля (див. «Тип») на різкість.

— Центральна. Згідно з назвою, фокусування в даному випадку здійснюється за допомогою регулятора (зазвичай поворотного маховика), розташованого в центральній частині бінокля, між половинками. При повороті такого маховика обидві оптичні системи регулюються одночасно — це зручно, оскільки дає можливість швидко перенастроювати бінокль під різні відстані. З іншого боку, такі моделі складніше за конструкцією, ніж роздільні, мають більшу вагу і меншу надійність.

— Роздільна. У моделях з таким типом фокусування кожен окуляр налаштовується окремо. Це не так зручно, як центральний регулятор, зате дозволяє зменшити вагу, габарити і ціну бінокля, а також полегшує створення «захищених» приладів.

— Автоматична. Назва в даному випадку не зовсім відповідає дійсності: мова йде не про автоматичне налаштування оптики, а про фіксований фокусі. Подібні біноклі не вимагають наведення на різкість під час використання вони дають змогу чітко бачити всі предмети в діапазоні від мінімальної дистанції фокусування і до безкінечності, а необхідну підстроювання здійснює сам очей спостерігача (подібно до того, як відбувається при розгляданні предметів на різних відстанях неозброєним оком). Моделі цього типу дуже зручні для спостереження в русі, особливо коли дистанція до спостережуваного об'єкта постійно змі...нюється, а також у ситуаціях, коли невідомо точне місце появи цього об'єкта — вони дають змогу «навестися на мету» максимально оперативно і без зайвих рухів. Завдяки цьому автоматичне фокусування вважається оптимальною для спостереження за спортивними змаганнями, тваринами в дикій природі і т. ін. Головним недоліком автофокусу можна назвати те, що він помітно стомлює очі — особливо при чергуванні неозброєного погляду і використання бінокля.

Матеріал, який використовується для призм, встановлених в біноклях і монокулярах.

— BK-7. Різновид боросилікатного оптичного скла (крона), порівняно недорогий і водночас досить функціональний матеріал, що забезпечує хоча і не видатну, але цілком прийнятну якість зображення. Застосовується в моделях початкового і середнього рівня.

— BaK-4. Барієве оптичне скло, що помітно перевершує BK-7 за яскравістю і чіткістю зображення, однак і більш дороге. Відповідно і зустрічається переважно в преміумсегменті.