Порівняння LG GC-Q247CABV нержавіюча сталь vs LG GS-X961NSAZ нержавіюча сталь

Загальний об'єм холодильника — це сумарний об'єм усіх основних робочих камер: холодильної, морозильній, нульовий, камери для вина. Набір цих камер, зрозуміло, в різних моделях буде різним, докладніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що великі обсяги, з однієї сторони, спрощують зберігання великої кількості продуктів, з іншого — впливають на габаритах і ціною агрегата. Також варто враховувати, що холодильники одного й того ж загального об'єму можуть розрізнятися по місткості окремих камер.

Загальний обсяг холодильної камери - основний робочої камери холодильника. За наявності окремих нульових камер, відсіків для вина та інших додаткових функцій у цьому пункті враховується лише обсяг самої холодильної камери без додаткового оснащення. У найбільш мініатюрних сучасних агрегатах цей показник не досягає і 100 л, у найбільших може перевищувати 400 л.

Вибір місткості залежить від реальних потреб у зберіганні продуктів. При цьому мають значення як обсяги запасів, наприклад і частота їх поповнення (щодня, раз на тиждень тощо). Камера не повинна бути забита «вщент», це негативно позначається на якості роботи холодильника. З іншого боку, варто пам'ятати, що великі об'єми позначаються на габаритах і ціні агрегата.

Загалом на одного-двох осіб вважається цілком достатнім об'ємом у 200 – 250 л, а то й менше. Оптимальна ємність для сім'ї з трьох осіб становить близько 250 - 300 л, для чотирьох - п'яти осіб - 300 - 350 л, а великі обсяги реально необхідні в основному для специфічних ситуацій, коли продукти доводиться запасати багато і надовго.

Окремі зони, які допомагають розширити можливості зберігання продуктів. Серед таких зустрічаються мультизона, зона свіжості, зона вологості, a href="/list/149/pr-50838/">низькотемпературний відсік, камера для вина, полиця для пляшок. Більш докладно про них:

– Зона свіжості. Спеціальний відсік, призначений для тривалого зберігання свіжих овочів, зелені та інших аналогічних продуктів. Такий відсік може бути виконаний у вигляді повністю окремої камери – в таких варіантах його називають «нульовою камерою» і окремо вказують в характеристиках її об'єм. Втім, набагато частіше зона свіжості розташовується всередині основного відділення. В будь-якому разі, вологість в цій зоні трохи вище, ніж в холодильній камері, а температура — трохи нижче: в одних моделях вона становить близько нуля (що дає змогу зберігати сире м'ясо або рибу), в інших — близько +1...3 °С (це підходить лише для фруктів, овочів і сирів). У будь-якому разі волога з продуктів в зоні свіжості випаровується не так швидко, як в основній камері, і вміст довше зберігає первинний вигляд і смак. Дана функція буває особливо корисна при наявності системи No Frost (див. вище) в холодильній камері агрегату.

– Зона вологості. Ще одна функція, призначена для тривалого зберігання свіжих продуктів — аналогічно описаній вище зоні свіжості. Відмінність полягає в тому, що в даному разі свіжість зберігається виключно за рахунок підвищеної вологості повітря (звідси і назва); температура ж відповідає температурі в холодильному відділенні. Зона вологості призначається в основному для зберігання овочів і фруктів; в деяких холодильниках цей відсік має регулювання вологості, що дає можливість оптимально підлаштовувати його під різні види вмісту (докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах)

– Низькотемпературний відсік. Відсік, в якому забезпечується підтримка нижчої температури, ніж в основній камері холодильника. Зазвичай у низькотемпературному відсіку передбачається зберігати свіже м'ясо чи рибу. Наявність такого відсіку дозволяє більш ефективно організовувати тривале зберігання продуктів у холодильнику та довше зберігати їхню свіжість.

– Мультизона. Відсік, що поєднує в собі функції відразу декількох камер. Найпростіший варіант – можливість роботи в режимі холодильної або морозильної камери; однак в сучасних холодильниках зустрічаються мультизони з більш широкими можливостями. Ці можливості можуть бути досить специфічними – на зразок швидкого охолодження напоїв, повільного розморожування і навіть охолодження гарячих страв. Так що конкретні особливості мультизони варто уточнювати окремо; однак її наявність, в будь-якому разі, помітно розширює можливості холодильника. Відзначимо також, що в деяких моделях функцію подібної камери виконує вся морозилка цілком; однак найчастіше мультизона все ж виконується окремо від інших камер.

– Камера для вина. Спеціалізований відсік для тривалого зберігання вина. Зазвичай в такому відсіку підтримується температура в +10..12 °С – саме вона вважається оптимальною для даної задачі; а в деяких моделях може також передбачатися можливість більш точного налаштування температури — під різні види вина. Традиційне оснащення камери для вина включає систему амортизації, що гасить вібрації від компресора і інші струси, а також вугільні фільтри для захисту від сторонніх запахів; а дверцята такої камери традиційно робляться прозорими — щоб можна було бачити колекцію вин, не відкриваючи холодильник.
Варто відзначити, що в наш час дана функція зустрічається лише в одиничних холодильниках преміумкласу. Пов'язано це з тим, що більшість цінителів вин воліє використовувати спеціалізовані винні шафи...: такі пристрої менш громіздкі і нерідко більш функціональні, ніж вбудовані камери холодильників.

– Полиця для пляшок. Полиця особливої конструкції для зручності зберігання пляшок в холодильній камері. Має вигляд решітки або підставки характерної хвилястої форми. У виїмках таких «хвиль» зручно тримати пляшки невеликого або середнього розміру: вони не перекочуються по холодильнику і виявляються під рукою, варто лише відкрити дверцята.

Система подачі холодної води, вбудована у холодильник. Конкретна функціональність диспенсера буває різною: вода може надходити з вбудованої ємності або водопроводу, до якого підключається агрегат; у конструкції нерідко передбачаються фільтри того чи іншого типу; різні моделі можуть відрізнятися за продуктивністю та швидкістю охолодження і т.п. Однак у будь-якому випадку ця функція має свої переваги. Зокрема, наливати воду з диспенсера значно зручніше, ніж охолоджувати її у пляшках чи інших ємностях.

У переважній більшості диспенсер у конструкції холодильника розміщується ззовні - на зовнішній стороні дверцят. Для отримання холодної води не потрібно зайвий раз відкривати основне відділення – це зводить до мінімуму втрати тепла та сприяє економії енергії. Однак зустрічаються моделі і з внутрішнім диспенсером, для якого викроєне місце в камері холодильної агрегата.

Об'єм морозильної камери, встановленої в холодильнику. Така камера призначена для зберігання продуктів при температурах значно нижче нуля (в середньому -18 °С). Її ємність пов'язана з загальною місткістю холодильника (і об'ємом основної, холодильної камери), однак строгої залежності тут немає — моделі зі схожим об'ємом холодильної камери можуть оснащуватися морозильниками різних розмірів.

При виборі за об'ємом варто враховувати, як багато заморожених продуктів ви плануєте зберігати за раз. При цьому варто мати на увазі, що морозилку небажано набивати «під зав'язку» — це негативно позначається на ефективності роботи. Втім, якщо цю камеру планується використовувати лише епізодично, і ви не плануєте тримати в ній велику кількість продуктів — за місткістю можна не гнатися: для подібних варіантів цілком вистачає 25 – 50 л, а то й менших об'ємів. У наймініатюрніших сучасних холодильниках ємність морозилки не перевищує 10 л. Трапляються і навпаки, дуже місткі морозильники — на 176 – 200 л і навіть більше. Такі об'єми характерні в основному для агрегатів side-by-side і French door (див. «Тип»), проте вони зустрічаються і в моделях класичного двокамерного компонування.

Режим форсованого заморожування, при якому температура всередині морозильної камери ненадовго опускається нижче стандартного рівня. Цей режим буває особливо корисний при завантаженні в морозилку великої кількості незаморожених продуктів. Справа в тому, що тепло від цих продуктів може привести до підвищення температури всередині; дана ж функція дає змогу компенсувати це явище і уникнути порушень температурного режиму. Однак варто враховувати, що швидке заморожування, як правило, потрібно вмикати за кілька годин до завантаження нового вмісту, а на постійну роботу в такому форматі морозилка зазвичай не розрахована, через деякий час її потрібно перевести в звичайний режим (в деяких холодильниках це здійснюється автоматично).
Також підкреслимо, що в деяких агрегатах передбачаються окремі шухляди або зони «швидкого заморожування», зі зниженою температурою. Таке оснащення за функцію швидкого заморожування не вважається, оскільки воно має дещо іншу специфіку роботи.

Окрема система для отримання льоду - зазвичай у вигляді кубиків, але в деяких моделях можливе подрібнення заморожених кристалів води до дрібної крихти. Користуватися генератором льоду загалом зручніше, ніж заморожувати воду у лотках чи пакетиках; до того ж лід у таких випадках зазвичай ізольований від решти об'єму, завдяки чому не вбирає сторонні запахи. Головний недолік цієї функції класичний – висока вартість.

Льодогенератор у конструкції холодильника може бути виконаний як у вигляді відкритого зовнішнього диспенсера, вмонтованого у зовнішню сторону дверцят, наприклад і у вигляді окремого ящика в морозильній камері. Перший варіант забезпечує зручний доступ до подрібненого льоду, другий займає додатковий простір в морозилці.

Клас енергоспоживання холодильника згідно зі старим європейським стандартом, що діяв до 2021 року.

У цілому клас енергоспоживання показує, наскільки економічним є агрегат порівняно з іншими моделями, що мають схожі характеристики. Що стосується цього стандарту, то він використовується для пристроїв, випущених до 1 березня 2021 року. Першопочатково в цьому стандарті класи позначалися латинськими літерами від A (найекономічніший) до G (висока витрата електроенергії); проте пізніше з'явилися поліпшені класи «А+», «А++» і тощо (чим більше «плюсів», тим ефективніший пристрій). Для сучасних холодильників маркування А за старою системою фактично є мінімальним рівнем енергоефективності, характерним для застарілих і бюджетних пристроїв; більшість моделей належать до класів А+ і А++, а також до найбільшого А+++. Більшої кількості «плюсів» чекати не доводиться — з 2021 року вся нова техніка буде маркуватися за новою системою, де старому класу А буде відповідати клас G, класу А+ — клас F і так далі.

Щодо вибору за цим показником варто враховувати, що вищий клас енергоефективності (при схожих характеристиках) означає вищу ціну, однак ця різниця може досить швидко окупитися за рахунок економії електроенергії.

Середня кількість енергії, споживана холодильником за рік роботи. Зрозуміло, ці цифри не є абсолютно точними, фактичне енергоспоживання може бути різним залежно від конкретних умов експлуатації. Однак цей параметр дозволяє оцінити «ненажерливість» холодильника і порівняти між собою різні моделі. При цьому він нерідко виявляється більш зручним і наочним, ніж клас енергоспоживання (див. вище), оскільки в даному пункті йдеться про конкретну цифру (за якою можна вирахувати ще й вартість за електрику). Для наочності наведемо такий приклад: невеликий двокамерний холодильник з класом енергоспоживання A може споживати в рік менше енергії, ніж великий агрегат side-by-side класу А+++, хоча формально, за класів енергоспоживання, друга модель буде економічніше за першу.