Види фільтрації
Речовини, від яких фільтр здатний очистити воду. У деяких моделях може зазначатись також конкретний ступінь очищення у відсотках за кожним пунктом; чим вищий цей показник — тим ефективніше фільтр здатний впоратися зі своїми функціями. Цей список буде особливо корисний, якщо ви знаєте, чим саме найбільше забруднена вода у вашому регіоні — він дасть змогу вибрати модель, яка найбільше підходить для конкретних умов. Крім того, у випадку систем пом'якшення (див. «Тип») ці дані допомагають визначити конкретний різновид пристрою — пом'якшувач або знезалізнювач.
Найпоширеніші забруднювачі на сьогоднішній день такі:
—
Механічні домішки. Частинки невеликого розміру, які не розчинні у воді й знаходяться в стані суспензії. Як приклад таких домішок можна навести дрібний пісок.
—
Органічні домішки. Домішки різних речовин органічного походження — бензолу, хлоретанів, хлоретиленів і т. ін. Багато з таких речовин шкідливі для людини. На відміну від описаних вище механічних домішок, «органіка» належить до хімічних забруднень — такі речовини розчиняються у воді, і фільтрувати їх доводиться на молекулярному рівні. Це вимагає застосування досить прогресивних фільтрів. Також варто сказати, що деякі види органічних речовин — зокрема, фенол, пестициди й нафтопродукти — виділяються в окремі категорії, можливість їх фільтрації особливо виділяється в характеристиках філ
...ьтрів. Це пов'язано насамперед із їх поширеністю і популярністю: термін «органічні домішки» зрозумілий не всім, а ось небезпека пестицидів або нафтопродуктів загальновідома. Детальніше про окремі види органічних забруднень див. нижче.
— Активний хлор. Хлорування досі використовується в деяких водопровідних системах як засіб дезінфекції. Як наслідок, у воді, яка надходить до споживачів, часто міститься розчинений хлор, який шкідливий для здоров'я. Деякі фільтри з цією функцією, крім хлору, здатні видаляти також сірководень та інші розчинені в ній гази, що погіршують якість води й надають їй неприємний запах. Однак ці можливості варто уточнювати окремо.
— Залізо. Залізо відоме багатьом як важливий мікроелемент, необхідний для функціонування організму; проте людині його потрібно вкрай небагато, а залізні домішки в питній воді завдають організму лише шкоду. Варто враховувати, що такі домішки можуть бути присутніми в різній формі, відповідно для їх фільтрації потрібні різні типи фільтрів. Так, один з найвідоміших варіантів — колоїдне залізо: нерозчинені частинки дуже маленького розміру, що додають воді характерний «іржавий» колір, а також металевий присмак і запах. Цей вид домішок ефективно фільтрується осмотичними мембранами (див. «Зворотний осмос»). Також такі мембрани добре справляються з бактеріальним залізом — воно, також у вигляді нерозчинних частинок мікроскопічного розміру, накопичується специфічним видом бактерій, що мешкають в трубах водопроводів. А ось для розчинних форм (гідроксид двовалентного заліза, хлорид і сульфат заліза) необхідно використовувати спеціалізовані системи очищення і пом'якшення — знезалізнювачі; детальніше про них див. «Тип». Підсумовуючи, можна сказати, що під час вибору пристрою з таким типом фільтрації потрібно обов'язково враховувати конкретну форму заліза, з якою доведеться мати справу. Водночас у воді можуть міститися одночасно декілька видів таких домішок, що може потребувати комплексної фільтрації.
— Іони важких металів. У цьому разі також можна говорити про солі важких металів: іони утворюються під час розчинення будь-яких солей у воді. Більшість важких металів — і, відповідно, їх поєднання — отруйні для людини.
— Фенол. Речовина, яка широко використовується в хімічній промисловості. Отруйна для людини, до того ж забруднені стічні води погано піддаються біологічному очищенню.
— Пестициди. Різні хімічні речовини, які застосовуються для боротьби з шкідливими мікроорганізмами, грибками, бур'янами, різними шкідниками сільського господарства (комахами, гризунами) і т. ін. Більшість пестицидів належить до отрутохімікатам і токсична для людини.
— Нітрати. Солі азотної кислоти, які є, зокрема, поширеним компонентом мінеральних добрив (селітр). Велика частина нітратів у процесі використання переробляється в безпечні сполуки, проте надлишки добрив можуть потрапляти в питну воду.
— Кадмій. Метал, який використовується, зокрема, в антикорозійних покриттях, елементах живлення і неорганічних барвниках. Отруйний як сам собою, так і в різних сполуках.
— Нафтопродукти. Нафта й різні речовини, які отримують з неї (бензин, гас, солярка, мазут тощо). Отруйні при прийомі всередину.
— Солі жорсткості. Сполуки, що надають воді підвищеної жорсткості — насамперед солі кальцію і магнію. Очищення води від таких солей здійснюється системами очищення і пом'якшення за принципом іонного обміну. Детальніше про такі пристрої див. «Тип», а тут відзначимо, що якщо в характеристиках системи очищення і пом'якшення вказана фільтрація солей жорсткості — то перед нами класичний пом'якшувач, якщо ж ні — знезалізнювач.
Наведенй список не є вичерпним, сучасні фільтри можуть спеціалізуватися і на інших видах забруднень. Наприклад, для багатьох магістральних моделей (див. «Тип») окремо заявлена фільтрація від піску й глини. У нашому каталозі такі моменти описані в пункті «Доп. очищення».Діаметр з'єднання
Діаметр труб, на під'єднання до яких розрахований фільтр; вказується виключно для моделей з підключенням до водопроводу, див. «Підключення». У сантехніці зазвичай застосовуються труби стандартних діаметрів, а для вимірювання використовуються дюйми — наприклад, 0,75", 1" і т. ін. Більшість фільтрів комплектуються набором перехідників під різні діаметри труб, тому, швидше за все проблем з підключенням не виникне, навіть якщо початкові діаметри не збігаються. Тим не менш краще всього вибирати фільтр, який за діаметром підключення відповідає Вашому водопроводу — в цьому випадку і підключення надійніше, і відповідність заявленим характеристикам буде повним.
Мін. робочий тиск
Найменший тиск води на вході, при якому фільтр здатний повною мірою виконувати свої функції. Вказується для моделей з підключенням до водопроводу безпосередньо або через кран (див. «Підключення»).
Конструкція деяких фільтрів вимагає для нормальної роботи певного рівня тиску на вході; при недостатньому тиску страждають і пропускна спроможність, загальна ефективність фільтра, а деякі функції виявляються взагалі недоступні. Останнє особливо актуально для зворотного осмосу (див. вище). Тому, якщо в характеристиках фільтра прямо вказано мінімальний робочий тиск, перед придбанням варто переконатися у відповідності Вашого водопроводу цьому параметру.
Зазначимо, що для фільтрів, що мають підвищувальний насос, у цій графі вказується найменший тиск, при якому фільтру ще не вимагається використання насоса; докладніше див. «Насос (помпа)».
Макс. робочий тиск
Найбільший тиск води на вході, при якому фільтр з підключенням до крана або водопроводу здатний пропрацювати необмежено довго (як мінімум до вичерпання ресурсу, див. вище) без поломок, збоїв тощо, Іншими словами — це межа міцності фільтра. Тому даний параметр має велике значення, і при виборі фільтра потрібно обов'язково переконатися в його відповідності характеристик місця підключення. При цьому краще всього вибирати модель з запасом: хоча від короткочасних стрибків тиску понад робочого пристрій і не зламається, однак це створить нерозраховані навантаження і може привести до передчасного виходу з ладу.
При купівлі фільтра для звичайного побутового використання можна виходити з того, що максимальний тиск у водопроводі, передбачене нормами ЖКГ більшості пострадянських країн, становить 6 атм, однак фактичне його значення зазвичай нижче. Тому фільтри на 6 атм цілком підходять під визначення «модель з запасом» для квартир з середнім і, тим більше, слабким напором води.