Порівняння Naturehike Cloud Up II 20D Updated vs Naturehike Ultralight II

Повна вага намету – з урахуванням каркаса та інших приналежностей.

Даний параметр залежить насамперед від призначення (див.вище), а після цього — від сезонності, місткості і додаткових функцій. Наприклад, в трекінгових і експедиційних моделях вага зазвичай не перевищує 5 – 7,5 кг, а найлегші з подібних виробів можуть важити 2 – 3 кг і навіть менше, будучи при цьому повноцінними наметами на 2 особи або навіть більше. Втім, для трекінгового намету подібна невелика вага при місткості більше 2 осіб зазвичай означає те, що дана модель розрахована виключно на літо. У більшості кемпінгових наметів вага починається з 6 кг, хоча серед них теж зустрічаються досить легкі вироби – на 4 – 5 кг, 3 – 4 кг, а то і менше (в таких випадках невелика вага теж може означати чисто літню спеціалізацію). А найбільш місткі і / або багатофункціональні моделі можуть мати вагу в 10 – 15 кг, 15 – 20 кг і навіть більше; у цій ваговій категорії можна зустріти переважно тенти-шатри, багатомісні кемпінгові намети і рибальські тенти для карпфішінга (див. «Призначення»).

Вибираючи намет за даним показником, варто враховувати, що не завжди має сенс гнатися за максимальним зниженням ваги. Так, легкий намет...виходить максимально зручним в перенесенні; з іншого боку, зниження ваги неминуче позначається на одній або відразу декількох інших характеристиках. Наприклад, найчастіше більш легкі моделі виходять або більш дорогими, або меншими за розмірами і менш місткими і функціональними, ніж їх важчі аналоги. А іноді зниження ваги негативно впливає ще й на захищеність (в тому числі стійкість до вологи) і загальну надійність виробу. Тому спеціально шукати максимально легкий намет має сенс в тих випадках, коли зниження ваги має ключове значення; характерний приклад — тривалі походи, в яких все спорядження доводиться довго нести «на собі». І навіть в таких варіантах варто пам'ятати про інші важливі характеристики. Наприклад, для використання пізньою осінню, коли ймовірні заморозки, краще вибрати більш важкий намет з сезонністю «зима», ніж легку модель, не розраховану на зимові умови.

Тамбур являє собою своєрідний «передпокій» перед входом в основне відділення намету.

Конкретна конструкція і призначення такого «передпокою» можуть бути різним. Наприклад, в невеликих двошарових наметах роль тамбура грає простір між внутрішнім і зовнішнім шаром перед входом (для цього зовнішній полог натягується під більшим кутом щодо вертикалі, ніж внутрішній). Розміри такого відділення невеликі, воно розраховане переважно на зберігання окремих предметів, таких як взуття. У більших моделях тамбур виконується у вигляді повноцінного відсіку, який відрізняється від основного відділення лише відсутністю днища (хоча бувають і винятки). Такий відсік може розташовуватися між двома спальними відділеннями; а в деяких наметах передбачається відразу два тамбура.

В будь-якому разі, подібне оснащення збільшує корисну площу намету і забезпечує додатковий комфорт при його використанні. Тамбур можна використовувати для зберігання спорядження, нерідко – досить громіздкого; при відкритому вході він забезпечує додатковий захист основного об'єму намету від опадів, сонця і вітру; а в великому тамбурі (довжиною в 150 см і більше) можна навіть організувати додаткові спальні місця (якщо погода дає змогу) або навіть допоміжне приміщення на зразок кухні, їдальні, адміністративної зони тощо. Детальніше про розміри цього елемента оснащення див. «Довжина тамбура» нижче.

Довжина тамбура, передбаченого в наметі.

Детальніше про тамбурі див. вище. Що стосується його розмірів, то довжина тамбура вимірюється по тій же стороні, по якій вимірюється довжина всього намету; а ширина цього відсіку зазвичай відповідає загальній ширині намету, і її немає потреби окремо уточнювати в характеристиках. При цьому відзначимо, що через подібні правила вимірювання довжина тамбура нерідко виявляється менше його ширини; це в даному разі цілком нормальна ситуація.

Конкретне співвідношення між габаритами цього відсіку в різних наметах може бути різним. Однак в цілому довший тамбур, як правило, більший і місткіший коротшого. При виборі ж варто враховувати, що об'ємний і просторий додатковий відсік підвищує загальний комфорт, проте помітно позначається на ціні і вазі намету (не кажучи вже про його загальні габарити). Так що при виборі за даним параметром варто враховувати реальні умови і особливості експлуатації намету. Відзначимо тільки, що для організації додаткових спальних місць варто звертати увагу на тамбури довжиною не менше 150 см – як правило, в них можна розмістити додаткові місця як мінімум поперек, а нерідко — і вздовж намету.

Моделі з цією особливістю фактично являють собою два намети, один з яких розташовується всередині іншого. При цьому зовнішній намет зазвичай виготовляється з щільного непромокального матеріалу, а внутрішній — з легкого, що пропускає вологу. Така конструкція забезпечує хорошу теплоізоляцію та захист від вологи, зокрема від конденсату: велика його частина осідає на зовнішньому наметі, не проникаючи всередину. Багато двошарових наметів дозволяють встановлювати окремо лише внутрішній намет, що може стати в нагоді в теплу погоду. Мінусом цього варіанту є збільшені, порівняно з одношаровими, габарити та вага.

— Внутрішній намет із сітки. Варіант виконання двошарових наметів з внутрішнім тентом із сітки. Зокрема, така сітка захищає простір основного намету від комарів та інших комах, а при її монтажі без зовнішнього тенту можна насолоджуватися видом зоряного неба в теплу безхмарну погоду.

З'єднання дуг здійснюється за допомогою конектора (хаба). Найчастіше він один, але бувають варіації, коли до «основної» дуги приєднані дуги-стійки. Хабова конструкція (HUB) поєднує весь каркас намету в одне ціле, робить намет більше надійним і стійким, спрощує установку конструкції, підвищує точність геометрії встановленого намету. Поставити криво намет із HUB-конструкцією не вдасться, навіть якщо навмисно постаратися змонтувати конструкцію погано. Основна задумка хабів полягає в тому, щоб монтувати дуги і напрямні максимально прямовисно. У цьому випадку намет стає гранично містким.

Кількість дуг, передбачених у каркасі намети. Для корпусів-півсфер (див. «Форма корпуса») на 2-3 людини, не призначених для екстремальних умов, цілком достатнім вважається 2 дуги; більш великогабаритні та/або посилені моделі можуть мати більшу кількість дуг. У випадку з полубочками це кількість безпосередньо пов'язана з довжиною намети.

— Нейлон. Синтетичний матеріал з хорошою водонепроникністю і середніми характеристиками по міцності і стійкості до негативних впливів: цілком підходить для нескладних погодних умов, однак при намоканні втрачає міцність (схильний тягнутися), а також чутливий до тривалого впливу ультрафіолету. Як наслідок, використовується відносно рідко.

— Поліестер. Також належить до синтетичних матеріалів, вважається більш прогресивним варіантом, ніж нейлон: добре витримує намокання і нагрів, менш чутливий до ультрафіолету, як наслідок — має велику довговічність. На даний момент є найбільш популярним матеріалом для тентів.

— Поліамід. Загальна назва для деяких різновидів синтетичних тканин, що включає, зокрема, капрон і описаний вище нейлон. Властивості поліамідів аналогічні нейлону: з одного боку, невисока вартість, стійкість до вологи і стирання, а також міцність, з іншого — схильність до розтягування при намоканні і втрата міцності при дії УФ-випромінювання

— Полікотон. Матеріал, що поєднує бавовна з синтетичними волокнами (зазвичай, поліестер), зазвичай у співвідношенні 1:2 (синтетика-бавовна). Таке поєднання забезпечує довговічність, стійкість до несприятливих умов, полікотон добре протистоїть волозі і водночас «дихає». Також він краще, ніж чиста синтетика, зберігає прохолоду в спекотний день і тепло в холодну погоду. Водночас даний матеріал має досить велику вагу і коштує недешево, через що використовується рідко і...тільки в кемпінгових наметах (див. «Призначення»).

— Поліуретан. Зазвичай, в даному випадку мається на увазі покриття з поліуретану, нанесене на синтетичну основу з поліестеру або нейлону. Основне призначення такого покриття — поліпшити водонепроникність тенту (див. нижче). Втім, конкретні значення водонепроникності в різних моделях можуть помітно різнитися. Матеріал основи (і, відповідно, основні особливості тенту) зазвичай залежить від цінової категорії намети.

— Поліетилен. Поліетилен абсолютно вологонепроникний, однак повітря він теж не пропускає. Внаслідок цього даний матеріал зустрічається виключно в тентах (див. «Призначення»).

— Texit membrane. Різновид висококласних мембранних тканин, що поєднує, з одного боку, високі значення водонепроникності (10 000 мм рт. ст. і вище), з іншого — здатність «дихати» і не пропускатиме назовні водяна пара, що сприяє терморегуляції та підтримання комфортного клімату в наметі. Однак обходиться даний матеріал недешево, а тому він використовується лише у висококласному експедиційному спорядженні.

— Бавовна. Натуральна бавовна, зазвичай, з нитками rip-stop з нейлону або поліестеру, а також додаткової водовідштовхувальним просоченням. Цей матеріал довговічний, надійний і при цьому добре пропускає повітря і забезпечує зручну терморегуляцію, зберігаючи прохолоду в жарку погоду і тепло — в холодну. Його недоліками є висока вартість і досить велику вагу, що обмежує застосування бавовни прогресивними моделями кемпінгових наметів.

— PU (поліуретанова). Поліуретанове (PU) напилювання наноситься на внутрішню частину зовнішнього тенту. Захисний шар поліуретану підвищує вологостійкість намети, водночас збільшується і міцність тентової тканини. Головною перевагою поліуретану є можливість надійного захисту шовних з'єднань. Втім, поліуретанова захист є не самою ефективною, до того ж наявність збільшує вагу намету. Використання тільки однієї поліуретановою захисту характерно скоріше для наметів початкового (бюджетного) класу. У хороших якісних наметах PU-напилення доповнюється іншими видами захисту, часто поліуретан використовується разом з силіконом (Si).

— Si (силіконова). Силіконом (Si) просочується зовнішня тентова тканина. Силікон істотно підвищує вологостійкість намети. Просочений силіконом тканина набуває еластичність, збільшуються її характеристики. Подібний тип захисту вважається найбільш технологічним і функціональним. Силіконом просочують сам тент (з зовнішньої частини), а з внутрішньої іноді додатково роблять PU-покриття для кращої водостійкості. Головним недоліком є неможливість захисту шовних з'єднань. З цієї причини шви у наметах з силіконовим просоченням проклеюються окремо.

Показник, що відображає ступінь стійкості дна намету до вологи. Детальніше про особливості вимірювання цього показника див. «Водонепроникність тенту». Тут же відзначимо, що зі зрозумілих причин дно, на відміну від тенту, практично не піддається ударам дощових крапель — як наслідок, вимоги до водостійкості дна відчутно нижче. Так, тканини з водонепроникністю 3000 мм вод. ст. вважаються абсолютно водонепроникним (аж до можливості поставити намет у калюжу), а більш високі показники зазвичай говорять про підвищену товщині тканини і відповідної міцності і стійкості на знос. Так само, як і у випадку з тентом, більш водонепроникні тканини зазвичай мають значну вагу, тому не завжди має сенс шукати днище з максимальною водостійкістю.