Порівняння Shimano Catana DX Spinning 240ML vs Salmo Aggressor Spin 35 5213-210

Лад, якому відповідає вудлище. Цей параметр часто пов'язують зі спінінговими моделями (див. «Тип»), проте він може вказуватися і в інших різновидах.

Лад характеризує загальну жорсткість і пружність бланка вудилища — основної робочої частини, що знаходиться між рукояттю і верхнім кінцем. На практиці від цього показника залежать особливості згинання і випрямлення під час закидання. Чим «швидший» лад вудилища — тим воно жорсткіше, тим менше його частина (рахуючи від верхнього кінця) згинається при закидуванні і тим швидше конструкція повертається у вихідний стан. І навпаки, повільний лад говорить про те, що вудилище згинається майже по всій довжині і повертається назад з відносно невисокою швидкістю.

Якщо говорити про конкретні цифри, то до швидким відносять моделі, у яких згинається 1/3 довжини і менше, до повільним — 2/3 довжини і більше. Між цими цифрами знаходяться проміжні показники: середньо-швидкий, середній і середньо-повільний лад.

Окремо серед інших стоїть прогресивний або складний лад. Головна особливість таких вудлищ – при закиданні вони працюють як вудка швидкого ладу, а при виведенні великого видобутку виявляють властивості середнього або навіть повільного ладу, згинаючи зі...зростанням навантаження у формі параболи і гасячи при цьому ривки риби. Вудилища прогресивного ладу поєднують в одному флаконі переваги швидких і повільних бланків, проте коштують вони дорожче за традиційні візаві.

Вибір вудилища по ладу залежить насамперед від передбачуваних умов риболовлі. Так, швидкі моделі добре підходять для ситуацій, де немає простору для замаху — вони дають змогу закидати приманку досить далеко за рахунок одного лише руху кисті. Такі вироби вважаються більш точними, швидким вудилищем простіше закинути приманку у «вікно» серед водоростей або інше невелике місце. Крім того, жорсткість забезпечує хорошу чутливість при проводці та виважуванні. Зі свого боку, повільний лад вимагає простору для замаху, але дає змогу досягти більшої дальності закидання і знижує вірогідність обриву волосіні при різких прискореннях здобичі. Ну і не варто забувати також про особисті уподобання рибалки — адже ефективність закидання багато в чому залежить від загальної зручності вудилища.

Максимальна вага всієї оснастки (включаючи приманку, грузила, гачки тощо), з якою здатне працювати вудлище. Цей параметр не рекомендується перевищувати: конструкція буде піддаватися нерозрахунковим навантаженням і сильно зношуватися, аж до того, що вудлище може просто зламатися при звичайному закиданні. Крім того, нерозрахункова вага кастингу значно знижує дальність і точність кидка, що критично, зокрема, при спінінговій і матчевій риболовлі (див. «Тип вудилища»).

Мінімальний вага оснастки (приманки, грузила, гачки, поплавки тощо), з яким вудилище буде працювати ефективно. Дотримання цього параметра важливо насамперед для типів риболовлі, що вимагають високої точності, наприклад, матчевій або спінінгової (докладніше див. «Тип вудилища») — занадто легка оснастка не дасть змогу закинути вудку досить далеко і точно.

Довжина вудилища в розкладеному (робочому) положенні. Для різних типів лову вважається оптимальною різна довжина; докладніше про це див. «Тип вудилища». Якщо ж потрібний Вам тип вудлища має велику кількість варіацій довжини, при виборі варто враховувати умови, в яких належить ловити рибу. З одного боку, більш довгі моделі зазвичай мають велику дальність закидання (особливо це актуально для поплавковою лову); з іншого — для обмежених умов (наприклад, при густій рослинності на березі або при лові із човна) можливо, має сенс взяти більш коротке вудлище.

Довжина вудилища в складеному стані. Цей параметр впливає насамперед на зручність транспортування: чим коротше складене вудилище, тим простіше його переносити/перевозити.

— Скловолокно. Один з найбільш ранніх синтетичних матеріалів, що використовуються у сучасних вудилищах, з'явився в середині ХХ століття. Він являє собою речовину, що складається з тонких витягнутих ниток звичайного скла. Однак на відміну від звичної форми скла (наприклад, віконного), скловолокно є м'яким і досить стійким до ударів матеріалом — так, вудлища з нього набагато більш невибагливі, ніж графітові і карбонові (див. нижче), менш чутливі до ударів і падінь, а коштують при цьому відчутно дешевше. Головним же недоліком є значна вага, яка створює незручності при необхідності часто закидати приманку (наприклад, при лові на блешню з берега). Крім того, скловолокно менш пружне і стійке на вигин, ніж згадані «вуглецеві» матеріали.

— Композитний. Найчастіше композитні вудлища виготовляються з суміші вуглеволокна і скловолокна. Перший матеріал характеризується високою жорсткістю і стійкістю на вигин, проте досить крихкий; другий — не такий жорсткий, але водночас менш чутливий до ударів, падінь тощо. Комбінована конструкція дає змогу поєднати переваги обох матеріалів і компенсувати недоліки. Зазначимо, що пропорції даної суміші бувають різними, а тому композитні вудлища можуть сильно відрізнятися одне від одного за характеристиками; цей момент бажано уточнювати окремо перед покупкою.

— Карбон (графіт). Різновид вуг...леволокна — синтетичного матеріалу, що складається з тонких ниток вуглецю. Головною перевагою карбону є висока стійкість на вигин, що дуже важливо при витягуванні великої здобичі. До того ж цей матеріал досить легкий і стійкий до негоди, перепадів температур тощо. З іншого боку, такі вудилища погано переносять удари, падіння на тверду поверхню тощо і потребують обережного поводження, зокрема, при транспортуванні дуже бажано використовувати чохли. Однак переваги карбону значно переважають його недоліки, а тому він є одним з найпоширеніших матеріалів для сучасних вудилищ різних типів.
В даний пункт також потрапляють графітові вудилища. Це один з різновидів вуглеволокна, дещо спрощений в порівнянні з карбоном і, відповідно, менш дорогий. Графіт гірше переносить сильні навантаження на вигин, а тому застосовується переважно в болонських і поплавцевих вудилищах. Крім того, завдяки своїй пластичності і «хльосткості» цей матеріал також підходить для матчевих моделей.

— Пробкова. Ручки виконані з натуральної пробки. Цей матеріал має безліч переваг: за рахунок пористості він легкий і слабо проводить тепло («гріє руку» на холоді), водночас не намокає, а виглядають коркові ручки досить елегантно. Головним недоліком є відносно висока вартість, внаслідок чого коркові ручки зустрічаються переважно у вудилищах середнього і вищого цінового діапазону (хоча є і недорогі моделі з такими ручками).

— Поролонова (EVA). Ручки з дрібнопористого етиленвінілацетату — синтетичного матеріалу. Першопочатково EVA застосовувався в вудилищах, призначених для морської риболовлі — цей матеріал значно більш стійкий до солоної води, ультрафіолету та інших негативних впливів, ніж пробка. Однак зараз він досить поширений у всіх типах вудок. Перевагами EVA, крім вищезгаданих, є невисока вартість, а також різноманітність дизайнів — на відміну від пробки, цьому матеріалу можна надати практично будь-який колір. З іншого боку, EVA значно важча, що може мати критичне значення для професійних рибалок, які налаштовують баланс вудилища з точністю до грама» (особливо при використанні вудок класу «ультралайт»). А тому такі ручки переважно характерні для недорогих любительських моделей.

— Коркова/поролонова. Комбіновані ручки, що поєднують в конструкції обидва вищеописаних матеріали. Таким чином переваги пробки і поролону поєднується, а недоліки — частково компенсуються (детальніше...про переваги і недоліки див. вище). Водночас цей варіант зустрічається досить рідко, оскільки з низки причин більш виправданим вважається все ж використовувати один певний матеріал.

— Пінопластова. Ручки з пінопласту — «спіненого пластику (зазвичай на основі полістиролу). Він складається з окремих мікроскопічних комірок, заповнених газом, при цьому об'єм газу може становити до 98% об'єму всього матеріалу. Це і зумовило основні властивості пінопласту: він дуже легкий, стійкий до вологи, крім того, слабо проводить тепло і не «холодить» руки. За рахунок останнього пінопластові ручки добре підходять, зокрема, для зимових вудок (див. «Тип вудилища»). З іншого боку, міцність і довговічність пінопласту трохи нижча, ніж у пробки і поролону.

— Пластикова. Класичний пластик обходиться недорого, до того ж він часто буває помітно міцнішим описаних вище пробки, поролону або пінопласту. З іншого боку, даний матеріал помітно важче і має порівняно високу теплопровідність (тобто може холодити руки в прохолодну погоду). У світлі цього пластикові рукоятки застосовуються переважно в ультракомпактних вудилищах зимового призначення. Вага такої снасті невелика навіть з урахуванням ручки, ідеальний баланс їй не потрібен, висока міцність ручки важлива з технічних причин, а рибалити все одно передбачається в теплих рукавичках, надійно ізолюючих руки від холоду.

— Карбонова. Варіант, що зустрічається в вудилищах з того ж матеріалу (див. вище). Ручка в таких моделях зазвичай являє собою потовщення особливої форми на корпусі. Така конструкція дозволяє знизити вагу і забезпечити максимальну чутливість вудлища, однак і обходиться недешево. Як наслідок, вона зустрічається переважно серед висококласних кастингових моделей (див. «Тип вудилища»). Як і самі вудлища, карбонові ручки дуже стійкі на вигинання, однак чутливі до сильних ударів (можуть потріскатися).