Порівняння Keter Master Pro Sliding vs Keter Cantilever Job Box

Основний розмір контейнера для інструментів. Для позначення цього традиційно використовуються дюйми, а в якості основного розміру, зазвичай, вказується довжина. Ця інформація дозволяє оцінити «вагову категорію» виробу загалом, а також визначити, чи підійде воно для того або іншого інструменту великих розмірів. При цьому в характеристиках зазвичай вказуються загальні габарити по всім трьом основним сторонам (в міліметрах), проте багатьом майстрам зручніше користуватися саме позначенням розміру в дюймах.

Для наборів (див. нижче) у даному пункті зазначаються розміри всіх контейнерів, що поставляються в комплекті.

Обʼєм ящика, сумки, кейса для інструментів вказує на внутрішній простір, доступний для зберігання, і вимірюється зазвичай у літрах. Цей параметр допомагає зрозуміти, скільки і якого типу інструментів можна розмістити всередині — від дрібної оснастки до великого електроінструменту. В розділі ящиків обʼєм є ключовим критерієм вибору: чим більший обʼєм, тим вища місткість, але разом з тим збільшуються і габарити. Особливо важливо враховувати обʼєм при підборі ящика під конкретні завдання — для виїзних робіт підійде компактна модель, для стаціонарного зберігання — містка.

Кількість відділень і/або кишень, передбачена в конструкції контейнера для інструментів (за винятком органайзерів, в тому числі вбудованих в кришку — для них число комірок вказується окремо, див. нижче).

Чим більше відділень або кишень — тим простіше одночасно тримати в контейнері велику кількість предметів. З іншого боку, більша кількість відсіків (при тому ж розмірі самого виробу) зазвичай означає менший розмір кожного окремого відсіку. Найскромніші моделі мають до 10 відділень/кишень, у найбільш містких це число може перевищувати 30. Зрозуміло, при виборі за цим параметром варто враховувати тип контейнера (див. вище). Так, для традиційних шухляд максимальним значенням фактично є 20 відділень, а серед рюкзаків зустрічаються моделі і на 20 – 30 відсіків.

Наявність вбудованого органайзера в кришці контейнера для інструментів.

Про особливості органайзерів докладно написано в п. «Тип»; ця ж різновид відрізняється тільки тим, що вбудований у кришку, а не виконана у вигляді окремого пристрою. Поєднання ж ящика або кейса з органайзером дозволяє із зручністю зберігати в одному контейнері великі інструменти, і дрібні предмети на зразок кріпильних деталей або змінних насадок: для перших добре підходить основний об'єм, другі зручно тримати в невеликих осередках органайзера.

Кількість окремих осередків, передбачених в органайзері. В даному випадку мова може йти як про органайзері у вигляді окремого пристрою (див. «Тип»), так і про набір комірок, вбудований в кришку ящика (див. «Кришка з органайзером»). А для рішень з знімними перегородками, в яких комірки можна об'єднувати, вказується максимальна кількість — при всіх встановлених перегородках.

Органайзери за визначенням розраховані переважно на дріб'язок. Тому чим більше є осередків — тим більше різновидів дрібних предметів можна зберігати в контейнері. Приміром, у 10 клітинках можна тримати болти п'яти різних розмірів і окремо гайки до них. Така кількість відсіків — до 10 — загалом вважається невеликим, проте на практиці його нерідко цілком вистачає. 11 – 20 осередків можна назвати середнім показником, а найбільш місткі органайзери мають до 30 відсіків. Правда, варто врахувати, що при тих же габаритах контейнера збільшення числа комірок веде до зменшення їх об'єму.

Наявність на кришці ящика (може зустрічатися і в інших варіантах, але дуже рідко) окремих ніш під біти і торцеві голівки. Щось подібне реалізовано в наборах інструменту, де кожен аксесуар має своє місце і чітко в ньому лежить.

Наявність знімного лотка у конструкції контейнера для інструментів (зазвичай, скриньки — див. «Тип»).

Лоток являє собою відкриту платформу — зазвичай, з поглибленнями для зручності розміщення інструментів. На таку платформу можна викласти необхідні під час роботи предмети, щоб кожен раз не лазити за ними вглиб ящика; це особливо зручно в тому випадку, коли інструменти доводиться часто міняти під час роботи. А в неробочий час лоток завантажується в ящик разом з інструментами, зазвичай на саме дно; в деяких моделях конструкція цього «другого дна» така, що його можна швидко отримати разом з усім вмістом скриньки.

Можливість навісити замок і захистити вміст ящика в більшості випадків доступна завдяки вушку — спеціально передбаченому отвору в корпусі ящика, через який можна просунути дужку навісного замка. Така деталь дозволяє замикати ящик вручну, забезпечуючи простий, але ефективний захист від доступу сторонніх.

Матеріал, з якого виготовлені замки контейнера. Найчастіше йдеться про фіксатори, що закривають кейс або ящик, проте іноді ця інформація вказується для застібок у сумках, рюкзаках тощо. Основні матеріали для їх виготовлення такі:

- Пластик. Пластик обходиться недорого, але в цілому він поступається металу за міцністю та надійністю. Втім, найчастіше ці моменти не відіграють вирішальної ролі (або компенсуються за рахунок особливостей конструкції, наприклад, великої товщини окремих деталей).

- Метал. Металеві замки дуже міцні і надійні, проте коштують дорожче за пластикові. Такими замками можуть оснащуватися ящики та контейнери для інструментів майже з будь-яких матеріалів.

- Пластик з металом. Подібна комбінація – нерідкість у конструкції ящиків та контейнерів для інструменту. Як правило, з металу робиться скоба замку, на яку припадає основне навантаження в замикаючому механізмі, а «язичок» виготовляють із пластику.