Порівняння Apple iMac 21.5" 2020 MHK03 vs Apple iMac 21.5" 2017 MMQA2

Тип накопичувача, штатно встановленого в комп'ютері.

Відзначимо, що багато ПК дають змогу доповнити комплектний накопичувач або навіть повністю замінити його, проте зручніше купити потрібну конфігурацію одразу і не возитися з переоснащенням. Що стосується типів, то традиційні жорсткі диски (HDD) у наш час все більше поступаються твердотільним модулям SSD. Крім того, досить популярні поєднання HDD+SSD (у тому числі з використанням сучасних технологій Intel Optane і Fusion Drive) та новинки SSD+SSD. А ось такі рішення, як SSHD і eMMC, практично вийшли з ужитку. Розглянемо ці варіанти докладніше:

— HDD. Класичний жорсткий магнітний диск. Основною перевагою таких накопичувачів є невисока вартість в перерахунку на одиницю об'єму — це дає змогу створювати місткі і водночас недорогі сховища. З іншого боку, HDD помітно поступаються SSD по швидкості роботи, а також погано переносять удари і струси. У світлі цього даний тип носіїв все рідше використовується в чистому вигляді — набагато частіше можна зустріти поєднання жорсткого диска з SSD-модулем (див. нижче).

— SSD. Твердотільні накопичувачі на основі флеш-пам'яті. При тому ж обсязі SSD обходиться помітно дорожче HDD, проте це виправдовується рядом переваг. По-перше, такі накопичувач...і працюють значно швидше жорстких дисків; конкретна швидкодія може бути різною (залежно від типу пам'яті, інтерфейсу підключення тощо), однак навіть недорогі SSD перевершують за цим показником прогресивні HDD. По-друге, твердотільна пам'ять не має рухомих частин, що дає відразу декілька переваг: легкість, компактність, нечутливість до ударів і низьке енергоспоживання. А вартість подібної пам'яті постійно знижується по мірі розвитку технологій. Так що все більше сучасних ПК оснащуються саме подібними накопичувачами, причому це можуть бути конфігурації будь-якого рівня — від бюджетних до топових.

— HDD+SSD. Наявність в одній системі відразу двох накопичувачів — HDD і SSD. Детальніше кожен з цих різновидів описаний вище; а їх поєднання в одній системі дає змогу об'єднати переваги і частково компенсувати недоліки. Приміром, на SSD (що зазвичай має досить невеликий об'єм) можна зберігати системні файли і інші дані, для яких важлива швидкість доступу (наприклад, робочі додатки); а HDD добре підходить для великих обсягів інформації, які не потребують особливо високої швидкості (характерний випадок — відеофайли та інший мультимедійний контент). Крім цього, твердотільний модуль можна застосовувати не як окреме сховище, а як проміжний кеш для прискорення роботи жорсткого диска; втім, для цього потрібні спеціальні програмні налаштування (тоді як режим «два окремих накопичувача» найчастіше доступний за замовчуванням).
Також підкреслимо, що в даному випадку мова йде про «звичайні» SSD-модулі, що не належать до серій Optane і Fusion Drive; особливості цих серій докладно описані нижче.

— HDD+Optane. Поєднання традиційного жорсткого диска з твердотільним SSD-модулем з серії Intel Optane. Детальніше про загальні особливості такого поєднання див. «HDD+SSD» вище. Тут же відзначимо, що «оптейни» відрізняються від інших SSD-накопичувачів особливою тривимірною структурою комірок пам'яті (технологія 3D Xpoint). Це дає змогу звертатися до даних на рівні окремих комірок і обходитися без деяких додаткових операцій, що прискорює швидкість роботи і знижує затримки, а також позитивно позначається на терміні служби пам'яті. Друга відмінність полягає в тому, що Optane зазвичай використовується не як окремий накопичувач, а як допоміжний буфер (кеш) для основного жорсткого диска, покликаний підвищити швидкість роботи. Обидва накопичувача при цьому сприймаються системою як єдиний пристрій. Недолік даного типу SSD традиційний — досить висока вартість; також варто відзначити, що його перевага найбільш помітна на порівняно невисоких навантаженнях (хоча і при зростанні навантаження вона не зникає повністю).

— HDD+Fusion Drive. Різновид зв'язки «HDD+SSD» (див. вище), що застосовується винятково в комп'ютерах Apple і оптимізований під фірмову «операційку» macOS. Втім, правильніше буде порівнювати даний варіант зі сполученням «HDD+Optane» (також описане вище): так, обидва накопичувача сприймаються системою як єдине ціле, а модуль Fusion Drive використовується у тому числі як швидкісний кеш для жорсткого диска. Однак є і суттєві відмінності. По-перше, Fusion Drive має значні об'єми і застосовується не тільки як службовий буфер, але і як частина повноцінного накопичувача — для постійного зберігання даних. По-друге, загальний об'єм всієї зв'язки приблизно відповідає сумі об'ємів обох накопичувачів (за винятком пари «службових» гігабайт). Даний тип накопичувача обходиться недешево, проте ефективність і зручність цілком відповідають цій ціні.

— SSHD. Так званий гібридний накопичувач: пристрій, що об'єднує в одному корпусі жорсткий диск і невеликий SSD-кеш. Деякий час тому це рішення було досить популярним, однак зараз воно майже не зустрічається, будучи витісненим більше практичним варіантом — різними різновидами HDD+SSD.

— eMMC. Різновид твердотільної пам'яті, першопочатково розроблений для портативних гаджетів на зразок смартфонів і планшетів. Від SSD відрізняється, з одного боку, меншою вартістю і низьким енергоспоживанням, з іншого — порівняно невисокою швидкістю і надійністю. Через це даний тип накопичувачів використовується вкрай рідко — зокрема, у поодиноких моделях мікрокомп'ютерів і тонких клієнтів (див. «Тип»).

— HDD+eMMC. Поєднання жорсткого диска (HDD) і твердотільного модуля eMMC. Ці види накопичувачів докладно описані вище; тут же зауважимо, що даний варіант зустрічається вкрай рідко, причому в досить специфічних пристроях — моноблоках (див. «Тип») з функцією трансформера, де екран являє собою знімний планшет, який можна використовувати автономно. У такому планшеті зазвичай встановлюється модуль eMMC, а в стаціонарній частині розміщується жорсткий диск. Втім, можливий і інший варіант — зв'язка, аналогічна HDD+SSD (див. вище), де eMMC застосовується для зниження вартості та/або енергоспоживання.

— SSD+eMMC. Ще одне поєднання двох описаних вище видів накопичувачів. Застосовувалося в одиничних моноблоках і неттопах — переважно з метою зниження вартості; на сьогодні цей варіант практично не зустрічається.

Обсяг основного накопичувача, що постачається в комплекті з ПК. Для моделей з комбінованими сховищами (наприклад, HDD+SSD, див. «Тип накопичувача») основним у даному випадку вважається більш ємний жорсткий диск; а якщо в комплекті два HDD, то вони зазвичай мають однакову місткість.

З чисто практичної сторони чим більше даних вміщує накопичувач — тим краще. Тож вибір за цим показником зводиться в основному до ціни: більша ємність неминуче означає і вищу вартість. Крім того, нагадаємо, що SSD-модулі в перерахунку на гігабайт ємності обходяться помітно дорожче жорстких дисків; тож порівнювати за поєднанням обсягу та вартості можна лише носії одного типу.

Щодо конкретної місткості, то обсяг у 250 ГБ і менше у сучасних ПК можна зустріти в основному серед SSD. Жорсткі диски такого обсягу практично не зустрічаються, для них ємність від 250 до 500 ГБ все ще вважається досить скромною. 501 – 750 ГБ є досить непоганим значенням для SSD і серед них же в основному і використовується. 751 ГБ – 1 ТБ — вражаючий показник для SSD і середній рівень для жорстких дисків, 1,5 – 2 ТБ є вельми солідною ємністю навіть для HDD. А дуже висока місткість — більше ніж 2 ТБ — як не парадоксально, зустрічається навіть серед чистих SSD: такі накопичувачі встановлюються у висо...кокласні робочі станції, де швидкість роботи не менше важлива, ніж місткість.

Штатна швидкість обертання шпинделя жорсткого диска (див. "Тип накопичувача"), встановленого в ПК.

Пластини жорстких дисків у робочому стані обертаються постійно. Стандартні варіанти швидкості обертання, що зустрічаються в сучасних ПК - 5400 і 7200 rpm (revolutions per minute - обертів на хвилину). Вища швидкість обертання прискорює доступ до даних, проте помітно впливає вартість накопичувача. Крім того, «швидкі» диски вважаються менш надійними (що нерідко компенсується різними конструктивними хитрощами, проте вони теж позначаються на ціні).

Гніздо на корпусі під спеціальний замок, який захищає від крадіжок. За допомогою такого замку до корпусу можна прикріпити тонкий металевий трос, «прив'язує» ПК до столу, стіни або іншому нерухомому/важкого предмету. Така можливість особливо корисна для пристроїв, що знаходяться в загальнодоступних місцях — наприклад, в торгових залах магазинів або на виставкових стендах. Зрозуміло, замок не дає абсолютної захисту від викрадень, однак він значно ускладнює крадіжку «на ривок».

Зазначимо, що Kensington і Noble — це два різних типу замків безпеки, які не є сумісними. Гніздо на корпусі може бути розраховане як на обидва цих стандарту відразу, так і тільки на один з них; цей момент варто уточнити окремо.