Ном. потужність каналу (при 2 Ом)
Номінальна потужність, що видається підсилювачем на один канал при підключенні до нього навантаження (динаміків) номінальним опором 2 Ом. Детальніше див. «Ном. потужність каналу (при 1 Ом)».
Ном. потужність каналу (при 4 Ом)
Номінальна потужність, що видається підсилювачем на один канал при підключенні до нього навантаження (динаміків) номінальним опором 4 Ом. Детальніше див. «Ном. потужність каналу (при 1 Ом)».
Частотний діапазон
Діапазон частот звуку, який здатний обробляти підсилювач. Стандартним діапазоном чутності людського вуха вважається 16 – 20000 Гц, проте у деяких людей ці межі можуть бути значно ширше. Крім того, низькочастотні коливання, вже нечутні вухом, але максимально близькі до нижнього порогу чутності, при великій потужності звуку сприймаються всією поверхнею тіла, що створює враження максимально насиченого звуку (хоча з цим потрібно дотримуватися обережності, тому що інфразвук може погано впливати на самопочуття).
Загалом чим ширший частотний діапазон підсилювача — тим багатше звучання, яке він може забезпечити. Однак це не є однозначною гарантією високої якості звуку — багато що залежить також від амплітудно-частотної характеристики, співвідношення сигнал/шум (див. нижче) та інших особливостей конкретного пристрою. Так і підключені динаміки повинні також відповідати цьому діапазону — інакше сигнал буде «обрізаний».
Також відзначимо, що у багатьох моноблоків (див. «Кількість каналів») верхня межа діапазону проходить на рівні всього в декілька сотень Гц — ці моделі призначені для використання з сабвуферами, і високі частоти для них були б непотрібним надмірністю.
Співвідношення сигнал/шум
Один з основних параметрів, що визначають якість звучання підсилювача загалом: він описує співвідношення корисного сигналу (простіше кажучи, «чистого звуку) і різних сторонніх шумів. При цьому враховуються практично всі шуми — як зумовлені зовнішніми причинами (наприклад, електричними «наведеннями»), так і створювані самим пристроєм (наприклад, за рахунок нагріву під час роботи). Відповідно, чим вище співвідношення сигнал/шум — тим менше чутливість різних перешкод і тим чистішою виходить звук (зрозуміло, при нормальних параметрах роботи). Середнім показником для автоакустики вважається 95-100 дБ, проте в сучасних моделях це значення
може бути відчутно вище.
Водночас цей параметр не є критичним для моноблоків, розрахованих на сабвуфери — більшість перешкод є високочастотними і на низькочастотному динаміку будуть просто не чути. Якість звуку в цьому випадку сильно залежить від характеристик динаміка (набагато більше, ніж у багатоканальних моделях), і з «безшумністю» підсилювача пов'язано слабо.
Номінал запобіжника
Номінал запобіжника, встановленого в підсилювачі — це сила струму, при досягненні якої запобіжник спрацьовує, розмикаючи ланцюг і вимкнути пристрій, щоб уникнути неприємних наслідків (див. «Захист — Захист від замикання»). У деяких моделях може встановлюватися кілька запобіжників — в цьому випадку це зазвичай прямо вказується в характеристиках, а сила струму, необхідна для спрацьовування захисту, відповідає сумі номіналів. Наприклад, номінал, позначений «4х25 А», відповідає чотирьом запобіжників, що спрацьовує при силі струму понад 100 А.
Даний параметр визначає насамперед особливості підключення живлення: бажано, щоб запобіжник на відповідній ділянці бортової мережі авто був більшого номіналу, ніж в підсилювачі, інакше він може перегоріти на цілком нормальною для пристрою силі струму. Крім того, номінал запобіжника пов'язаний з номінальною потужністю підсилювача і може стати в нагоді, якщо у Вас є сумніви в достовірності зазначених виробником даних. Є спеціальні формули, які дозволяють обчислити максимально можливу номінальну потужність залежно від номіналу запобіжника і класу пристрою (див. вище).
