Порівняння слінгів

— Рюкзак-кенгуру. Згідно з назвою, такі моделі фактично являють собою рюкзаки, що призначені для перенесення дітей та мають відповідну конструкцію. У «кенгурушці» дитина зазвичай розташовується вертикально, так що ноги звисають з рюкзака, а руки можуть відносно вільно рухатися. Ще однією ключовою відмінністю від звичайних рюкзаків є можливість носити «кенгурушки» не тільки за спиною, але й перед собою — власне, у більшості моделей таке розташування є взагалі єдиним варіантом (що й дало назву цьому типу рюкзаків). Оскільки дитина в рюкзаку-кенгуру розташовується вертикально, такі пристосування найчастіше призначені для підрослих дітей з достатньо зміцнілим хребтом (хоча є і виключення). Загалом «кенгурушки» не рекомендуються для тривалого носіння, оскільки вважається, що на хребет і ноги дитини в них припадає зайве навантаження (особливо при розташуванні дитину обличчям від мами); хоча для відносно нетривалих подорожей вони цілком підходять.

– Ерго-рюкзак. Переноска для маленьких дітей. Пристрій поєднує в собі переваги слінгів і рюкзаків-кенгуру. Ерго-рюкзак забезпечує малюкові анатомічно правильне положення – дитина знаходиться на грудях у мами, обличчям до неї. Як і рюкзак-кенгуру ерго-рюкзак має в конструкції всілякі лямки, перемички і фіксатори, що багаторазово підвищує безпеку транспортування дитини, а також забезпечує підтримку попереку, що забезпечує комфорт батьків під час перенесення...дитини.

— Слінг-шарф. У цьому разі мається на увазі класичний варіант слінга: довгий (кілька метрів у довжину) клапоть міцної тканини, який при деякому умінні можна застосовувати в різноманітних «ролях»: колиска на грудях, рюкзак, сумка тощо. Слінг-шарф підходить як для новонароджених, та й для підрослих дітей, дає змогу транспортувати малюка як в горизонтальному, так і у вертикальному положенні з найрізноманітнішими варіантами кріплення; при правильному розташуванні дитину в такому пристосуванні можна носити практично будь-який час без негативних наслідків. При цьому слінги-шарфи максимально прості за будовою і коштують недорого. Головним їх недоліком є власне необхідність зав'язувати вручну — це потребує певного тренування для вироблення навичок, та й при незручності в перенесенні зазвичай доводиться перев'язувати весь слінг.

— Слінг з кільцями. Різновид слінга (див. вище), оснащений кріпленням у вигляді пари кілець, між якими затискається один з кінців слінга. Головною перевагою такої конструкції є зручність регулювання: Вам не доведеться зав'язувати слінг вручну і перев'язувати його для зміни положення дитини або затягування/ослаблення самого слінга, всі регулювання здійснюються протягом декілька секунд. З іншого боку, моделі з кільцями не такі універсальні, як слінги-шарфи. Крім того, вони розраховані на носіння на одному плечі і навантаження на хребет батьків розподіляється при цьому нерівномірно; коли дитина підросте, це може створити значні незручності. Тому такі слінги вважаються пристосуваннями для найменших дітей.

— Май-слінг. Май-слінг являє собою щось середнє між рюкзаком-кенгуру і слінгом-шарфом (див. вище). Він має лямки, подібні рюкзаку, що забезпечує зручність в регулюванні та позбавляє від необхідності постійно перев'язувати слінг; при цьому багато моделі передбачають перенесення як у вертикальному, та й в горизонтальному положенні, а сама конструкція значно простіше і легше рюкзака. Ще одна перевага май-слінгів — відкритість: у теплу погоду дитині в такому слінгу буде не так спекотно, як в слінгу-шарфі. Водночас май-слінги значно менш універсальні в регулюванні, ніж шарфи.

— Похідний. Пристосування даної категорії фактично являють собою різновид звичайного похідного рюкзака, пристосований для перенесення дитини. Малюк зазвичай розташовується в них аналогічно рюкзаку-кенгуру (див. вище), але носиться такий рюкзак виключно на спині: таке положення оптимальне для тривалої перенесення важких речей і дає змогу довгий час нести малюка — наприклад, в туристичному поході (звідси і назва). Ще одна особливість похідних рюкзаків — жорсткий складаний каркас (зазвичай алюмінієвий), що дає змогу перетворити рюкзак в стільчик — наприклад, на час короткочасного привалу, коли витягувати малюка з «переноски» не має сенсу, або в якості заміни стільчику для годування в умовах польового табору. Також варто відзначити, що віковий діапазон застосування похідних моделей відчутно ширше, ніж у інших типів — багато з них дають змогу носити дітей у віці до 5 років.

— Слінг-кишеня. Модернізований різновид слінга, розрахований на те, щоб зробити більш зручним перенесення малюка в традиційному положенні: перед батьками, обличчям до них. Слінг-кишеня фактично являє собою спеціалізований рюкзак для перенесення дитини, що надягається на одне плече або перед грудьми. Внутрішня поверхня такого рюкзака має форму, розраховану на максимальний комфорт для малюка; крім того, конструкція більшості таких слінгів дає змогу з легкістю кутати дитину. За рахунок цього подібні вироби дуже зручні як для дітей, та й для їх батьків. Недоліком даного варіанта можна назвати досить високу вартість і меншу універсальність, ніж у класичних слінгів-шарфів.

— Хіпсіт. Пристосування, призначене для перенесення малюка на руках, з опорою на стегно (звідси і назва «hip seat» — буквально «сидіння на стегні»). Таке положення є одним з традиційних варіантів для перенесення старших дітей, які вже можуть триматися вертикально; власне, використовувати хіпсіт можна з того віку, коли малюк став сідати. Хіпсіт має вигляд широкого пояса з виступом-«поличкою», куди і садиться дитина; його ідея полягає в тому, щоб оптимально перерозподілити навантаження на хребет батьків, знизити стомлюваність і запобігти виникненню болів в спині. Недоліком даного варіанта (крім неможливості застосування для маленьких дітей) можна назвати те, що в конструкції найчастіше відсутні ремінці або інші подібні пристосування, і дитину потрібно постійно притримувати рукою. З іншого боку, в цьому є і позитивні моменти: по-перше, забезпечується постійний тісний контакт батьків з дитиною; по-друге, малюка можна з легкістю брати на руки і зсаджувати назад. Та й моделі з ремінцями теж випускаються.

– Нагрудні віжки. Віжки фіксуються за допомогою нагрудної пов'язки або ременя. В даному разі віжки не будуть тиснути дитині в промежині, що підвищує комфорт використання підтримуючих віжок.

– Віжки з паховим охопленням. Віжки з паховим охопленням фіксуються на промежини. В даному разі підтримка дитини здійснюється з самого низу. Головною перевагою подібного охоплення є анатомічно правильна підтримка внутрішніх органів. Недолік – створення тиску в області паху. Через це віжки з пахових охопленням не рекомендується використовувати тривалий час.

– Віжки на ременях. Віжки на ременях характеризуються можливістю регулювання висоти і ширини посадкового місця. Це універсальні віжки, розмір яких можна налаштувати під конкретно взяту дитину. Вироби оснащуються ременями на застібках. Довжину ременів можна збільшувати або скорочувати, залежно від комплекції дитини. Конструкція може бути як нагрудною, так і з паховим охопленням.

Вагова група визначає максимальна вага дитини, якого можна переносити в «кенгурушці»/слінгу. Ця вага не варто перевищувати: хоча рюкзаки і слінги зазвичай робляться з запасом міцності, однак термін служби при перевищенні ваги значно скорочується, простіше кажучи — пристосування може порватися в будь-який момент. Крім того, максимальний розрахунковий вага пов'язана не тільки з міцністю, але і з конструкцією рюкзака/слінгу, і при його перевищенні і мамі, і важкого (тобто підрослому) маляті може бути незручно.

Приблизний вік дітей, на яких розрахована «кенгурушка»/слінг. На відміну від вагової групи (див. вище), цей показник є досить умовним, адже у малюків одного віку зріст та вага можуть відрізнятися залежно від особливостей розвитку, стану здоров'я і багатьох інших факторів. Водночас він дозволяє з певним ступенем точності оцінити, наскільки та чи інша модель підійде Вашому малюкові в той чи інший період життя. А нижня межа вікової групи є, навпаки, досить жорсткою: якщо, наприклад, характеристики рюкзака зазначено «3-12 міс», то його не варто застосовувати для новонароджених — конструкція на це просто не розрахована, що може завдати шкоди організму дитини.

Зараз на ринку представлені «кенгурушки»/слінги розраховані на такий вік: з народження, з 3 місяців, до 6 місяців.

Розташування дитини щодо мами при стандартному для даної моделі «кенгурушки»/слінга використанні.

— Ззаду. Розміщення дитини в «кенгурушці»/слінгу за спиною мами — подібно до того, як носять звичайні рюкзаки (туристичні, наприклад). Таке положення вважається оптимальним для несучого з точки зору ергономіки, зокрема, розподілу навантаження на хребет і все тіло. Водночас при розміщенні ззаду батько не може бачити дитину, а дитина бачить в кращому випадку спину й потилицю батьків. Це значно погіршує взаємний контакт, настільки важливий для маленьких дітей. Тому заднє розміщення сама по собі зустрічається досить рідко.

— Спереду. Таке розташування вважається менш зручним для батьків, ніж заднє (див. вище), однак воно має одну важливу перевагу: батько та дитина можуть не тільки відчувати, але і бачити один одного, навіть при розміщенні малюка обличчям від мами. Це дає дитині максимальне відчуття близькості і, відповідно, спокій, та батько постійно бачить малюка і може контролювати його стан. Крім того, переднє розміщення дозволяє без проблем сидіти (в транспорті, на лавочці в парку тощо), не знімаючи «кенгурушку»/слінг. Тому цей варіант зустрічається у більшості сучасних «кенгурушок» і слінгів.

— Спереду і ззаду. Моделі з цією функцією дають змогу розмістити дитини як спереду, так і ззаду, за бажанням батьків. Наприклад, коли батьки гуляють або...подорожують удвох, мама може помістити дитину на спину, знизивши навантаження, а стежити за малюком і розважати його тато буде; а якщо з дитиною один батько «кенгурушка»/слінг чіпляються спереду (докладніше див. відповідні пункти вище).

Цей параметр визначає, куди буде направлено обличчя дитини при стандартному розміщенні в «кенгурушці»/слінгу

— Обличчям до мами. Розташування обличчям до мами вважається оптимальним з точки зору навантаження на хребет дитини; крім того, воно забезпечує максимальну ступінь контакту між дитиною і батьком. З іншого боку, при такому розміщенні малюк буде бачити в основному груди або спину батька (див. «Розташування дитини») — щоб побачити хоч трохи навколишнього світу, йому доведеться повертати голову.

— Обличчям від мами. Розташування особою від мами вважається менш ергономічним, оскільки воно створює додаткове навантаження на хребет малюка. Водночас при короткочасному перебування дитини в «кенгурушці»/слінгу це не дає якихось вагомих наслідків, а допитливий малюк може з легкістю оглядати світ навколо.

— Двонаправлена. Найбільш універсальний варіант — «кенгурушки» і слінги, що дозволяють розмістити дитини як обличчям до мами, так і навпаки, за бажанням.

Наявність в конструкції «кенгурушки»/слінга спеціального підголівника. Такий підголівник забезпечує оптимальне положення голови малюка і оберігає її від сильних зсувів, які могли б пошкодити хребет. А деякі варіанти прикривають голову не тільки ззаду, але і з боків, забезпечуючи додатковий захист від випадкового контакту з оточуючими предметами, так і від негоди.

Наявність слюнявчика в комплекті поставки «кенгурушки»/слінга. На відміну від класичного використання (коли слюнявчик кріпиться на груди самої дитини і захищає від забруднень його одяг), в цьому випадку він кріпиться на рівні голови малюка і прикриває одяг батька. Дуже корисна функція при перенесенні дитини «обличчям до мами» (див. «Орієнтація»)

Наявність кишені на зовнішній стороні; зазвичай зустрічається в рюкзаках-кенгуру. Такий кишеню можна використовувати для транспортування різних додаткових предметів, починаючи від іграшок і баночок з харчуванням для дитини і закінчуючи документами та іншими особистими речами.

Країна походження бренду, під яким продукція представлена на ринку. Найчастіше вказується за національною ознакою компанії або місцем розташування її штаб-квартири. При цьому фактичні виробничі потужності бренду нерідко відрізняються від країни походження.

Відзначимо, що якість продукції, що випускається залежить не стільки від географії, скільки від особливості організації процесів і контролю якості на всіх етапах виробництва. Тому національні упередження щодо брендів з певних регіонів, як правило, нічим не підкріплені. Звертати увагу на країну походження бренду необхідно лише в тому випадку, якщо стоїть завдання принципово підтримати або ж обійти стороною виробника з конкретної держави.