Порівняння Adamex Sofia 2 in 1 vs Inglesina Classica

Загальна конструкція коляски.

Крім традиційних різновидів — класичних моделей (з люлькою) і прогулянкових (із сидячим місцем) — у наш час можна зустріти також універсальні коляски, які бувають 2 в 1 і 3 в 1, трансформери та прогулянкові коляски спортивного призначення. Ось більше детальний опис кожного різновиду:

— Прогулянкова. Коляски, розраховані на сидяче положення дитини. Місце для малюка в таких колясках називають «прогулянковий блок»; фактично це сидіння особливої конструкції. У деяких моделях таке сидіння може нахилятися практично горизонтально, що дає маленькому пасажиру можливість подрімати. Тим не менш, всі прогулянкові коляски призначаються для більше-менш підрослих дітей, здатних самостійно сидіти — тобто не молодше 6 – 8 місяців.
Також зазначимо, що в даній категорії зустрічаються коляски з можливістю встановлення люльки. Фактично такі моделі є універсальними (див. нижче); але якщо люлька від початку не входить до комплекту поставки — коляску прийнято все ж відносити до прогулянкових.

— Прогулянкова (спортивна). Різновид прогулянкових моделей (див. вище), призначений для батьків, які цінують активний спосіб життя: спортивну коляску можна використовувати не тільки при спокійн...ій ходьбі, але і під час пробіжки. Такі коляски зазвичай оснащуються трьома колесами досить великого діаметра, а також мають велику ширину шасі (див. нижче); все це дає додаткову стійкість і прохідність, в тому числі на нерівних дорогах. Крім цього, в конструкції можуть передбачатися специфічні функції для додаткової зручності і безпеки — наприклад, ремінь, що фіксує руку батька на ручці коляски, або додаткові гальма, що спрацьовують при випусканні коляски з рук.

— Універсальна. Коляски, які штатно комплектуються як мінімум двома (а то й трьома) змінними блоками: люлькою, де дитина перебуває в лежачому положенні, прогулянковим блоком для сидіння, а іноді — ще й автокріслом групи 0+. Батьки самі вибирають, що саме встановити на шасі. Основна зручність даного варіанта полягає в тому, що однією коляски вистачає на весь «колясочний» вік дитини: до 6 – 8 місяців використовується люлька, потім можна поступово переходити на прогулянковий блок. Правда, універсальні коляски дорожче і менш зручні в зберіганні, ніж трансформери (див. нижче), які мають аналогічні можливості. З іншого боку, люлька і прогулянковий блок, виконані окремо, зручніше і надійніше, ніж «люльки-прогулянки», застосовувані в трансформерах.
Варто враховувати, що деякі універсальні моделі можуть поставлятися в альтернативних варіантах комплектації — наприклад, «люлька+автокрісло». Так що при покупці такої коляски не завадить уточнити набір аксесуарів, які поставляються з нею.

— Коляска-трансформер. Коляски, в яких посадкове місце — так звана «люлька-прогулянка» — може трансформуватися з люльки в прогулянковий блок і назад. Це дає ті ж можливості, що і в універсальних моделях (див. вище): одну і ту ж коляску можна використовувати як в перші місяці життя дитини, коли для неї потрібна люлька, так і в подальшому, коли можна возити малюка вже в сидячому положенні. Однак, на відміну від універсальної коляски, в трансформері для такого переналаштування не потрібно переставляти основний блок; це дає відразу декілька переваг. По-перше, формат основного блоку можна змінювати в будь-який момент – у тому числі буквально на ходу; для цього не потрібен змінний прогулянковий блок або люлька. По-друге, люлька-прогулянка займає менше місця при зберіганні, ніж два окремих блоки.

— Класична. Коляски, які комплектуються тільки люльками; деякі допускають також встановлення прогулянкового блоку, як в універсальних моделях, але якщо такий блок не входить до комплекту — коляска вважається класичною. Нагадаємо, люльки призначаються переважно для дітей до 6 – 8 місяців, які ще не здатні нормально сидіти в прогулянковому блоці; іншими словами, даний різновид колясок підходить переважно для найменших дітей. Саме тому «класика» в наш час особливою популярністю не користується.

Можливість регулювати кут між сидінням і спинкою коляски. Це дозволяє підібрати максимально комфортне для дитини положення і підлаштовувати сидіння під різні ситуації: наприклад, під кінець довгої прогулянки спинку можна нахилити назад, щоб втомлений малюк подрімав.

Можливість змінювати положення підніжки, на яку спираються ноги дитини, яка знаходиться в колясці.

Подібна можливість змінювати зустрічається в деяких прогулянкових колясках, трансформерах та прогулянкових блоках універсальних колясок (див. «Конструкція»). Сама підніжка являє собою похилу поверхню, прикріплену до переднього краю сидіння. А регульованими називають підніжки, у яких можна змінювати кут нахилу; у багатьох моделях таку опору навіть можна встановити горизонтально. Це дає змогу в різних ситуаціях вибирати положення, найбільш зручне для ніг малюка.

Ручка для перенесення люльки, як випливає з назви, встановлюється на люльці і полегшує її перенесення з місця на місце, наприклад, якщо потрібно зняти люльку для чищення, а потім поставити назад. Ручка може мати різну форму - у вигляді дуги, прикріпленої до бортів люльки, у вигляді вирізу в капюшоні і т.п.

Функція, застосовувана в прогулянкових блоках, де дитина розташовується сидячи. Захисний бампер являє собою горизонтальний поручень, встановлений перед сидінням для малюка. Дитина може триматися руками за такий поручень; крім того, подібний пристрій знижує ризик випасти з коляски, а для додаткової гарантії бампер може доповнюватися паховим ременем (див. нижче). Щоб коляску зручніше було зберігати, перевозити і чистити, бампер нерідко робиться знімним; в деяких моделях він виконує ще й роль ручки для перенесення (див. вище).

Наявність в конструкції візка окремого пахового ременя. Таким ременем оснащуються тільки коляски з бампером (див. вище): ремінь розташовується вертикально між ніг дитини, що сидить, не даючи змогу йому випасти, прослизнувши під бампером. Загалом така конструкція за призначенням аналогічна триточковим ременів (див. «Тип ременів»), проте в колясці з бампером і пахових ременем дитині, зазвичай, менш тісно. На наявність цієї функції варто звернути увагу при покупці колясок прогулянкового призначення (з вертикальною посадкою) для найменших дітей.

Система амортизації призначена для того, щоб згладжувати поштовхи і струси від нерівностей на дорозі. Найбільшою популярністю в наш час користуються моделі з пружинними системами; також можна зустріти амортизацію шарнірного та подвійного типу, а в досить великій кількості колясок ця функція і зовсім відсутня. Ось основні особливості кожного варіанта:

— Пружинна. Системи амортизації на основі класичних пружин, встановлених на окремих колесах. Застосовуються у всіх видах колясок, крім класичних (див. «Конструкція»). У найпростіших моделях використовується один набір пружин, у більш прогресивних можуть передбачатися додаткові функції для підвищення комфорту — наприклад, технологія гасіння ударів/вібрацій SAS. В будь-якому разі, амортизаційні системи цього типу прості і водночас практичні, ефективні і надійні.

— Шарнірна. Тип амортизації, застосовуваний у колясках з люльками — класичних, універсальних, трансформерах. Каркас, на якому встановлена люлька або прогулянковий блок, в таких моделях кріпиться до основи коляски за допомогою особливих перемичок-коромисел, які і відіграють роль амортизаторів. В якості перемичок можуть використовуватися ремінні петлі, такі системи теж можуть відносити до шарнірних. В будь-якому разі, даний тип амортизації відмінно підходить саме для люльок. По-перше, хід коляски виходить максим...ально плавним і м'яким, що сприяє комфорту та міцному сну дитини (та й батькам везти коляску помітно простіше, особливо по нерівній поверхні). По-друге, люльку на такій колясці можна похитувати взад-вперед, заколисуючи дитину. З іншого боку, подібні системи слабо придатні для прогулянкових рам з поворотними передніми колесами; а вихід з ладу одного амортизатора веде до перекосу люльки.

— Подвійна. Найчастіше під цим терміном розуміються описані вище пружинні системи, оснащені додатковими амортизаторами на рамі коляски. Такі системи сприяють максимальному зменшенню вібрацій, по ефективності вони можуть наближатися до шарнірних (див. вище). З іншого боку, м'якість підвіски може створювати незручності при подоланні бордюрів та інших нерівностей: щоб підняти передні колеса коляски, доводиться сильно натискати на ручку.

— Відсутня. Коляски без амортизації слабо підходять для нерівних поверхонь: в подібних умовах коляску буде сильно трясти, що створює як дискомфорт для малюка, та й незручність для батьків. З іншого боку, такі моделі мають і переваги перед колясками з амортизацією. По-перше, за рахунок відсутності зайвих деталей вони коштують помітно дешевше, а сама конструкція виходить максимально простою і водночас надійною. По-друге, без амортизації простіше долати бортики і інші перешкоди: щоб підняти передні колеса, досить невеликого натискання на ручку. По-третє, такі коляски менше розгойдуються на згладжених, хвилеподібних нерівностях покриття.

Можливість відрегулювати ручку коляски по висоті. Ця функція дає змогу оптимально підлаштувати довжину ручки під зріст батька. Вона буде особливо корисною, якщо батьки розрізняються за зростанням, при цьому кожен з них регулярно возить візок.

Зазвичай, регулювання висоти здійснюється за допомогою опускання або підняття верхнього сегмента ручки, а в просунутих реалізаціях за неї відповідає телескопічний механізм. Висувна ручка робить коляску більше адаптивною до різних ситуацій та умов. Наприклад, вона може бути подовжена для більше комфортної ходьби або скорочена для зручності використання в тісних просторах.

Основний матеріал, з якого виготовлена рама коляски.

— Алюміній. Матеріал, застосовуваний у переважній більшості сучасних колясок всіх цінових категорій. Це обумовлено цілим рядом переваг: алюміній легкий і водночас міцний, він не іржавіє і не боїться вологи, служить довго, виглядає приємно, а коштує порівняно недорого — трохи дорожче стали, зате помітно дешевше більш прогресивних матеріалів на зразок карбону.

— Сталь. Сталеві рами не поступаються по міцності алюмінієвим, при цьому коштують набагато дешевше. З іншого боку, вони мають досить велику вагу, через що сталь в колясках, застосовується помітно рідше.

— Магнієвий сплав. Матеріал преміумкласу: більш міцний і надійний, ніж алюміній, також легкий, однак і коштує значно дорожче. Зустрічається вкрай рідко, в одиничних дорогих моделях колясок.

— Карбон. Ще один висококласний матеріал: вуглецеве волокно, залите пластиком. Таке поєднання дає відмінну міцність — порівнянну зі сталлю — при дуже невеликій вазі. Однак і обходиться карбон дуже недешево, а згадані переваги для колясок рідко є вирішальними — здебільшого вистачає більш простих матеріалів. Тому і карбонові рами поширення не отримали.

— Пластик. Сам по собі пластик простий у виробництві і коштує порівняно небагато; крім того, цей матеріал не так холодить руки в прохолодну погоду, як алюміній або сталь. Проте в сучасних колясках вкрай рідко зустрічаються рами з цього матеріалу. Річ у тім, що недорогі різновиди пластику н...едостатньо міцні для цього; а високоякісні сорти і коштують відповідно — за ціною вони наближаються до того ж алюмінію, а то і перевершують його.

— Скловолокно. Звичайно в даному випадку мається на увазі склопластик — скляне волокно, залите пластиковим наповнювачем. Зазначимо, що волокно з скла має мало спільного з традиційним віконним склом: воно виходить гнучким і міцним. А пластиковий наповнювач, зі свого боку, забезпечує захист від подряпин і розривів. В результаті матеріал виходить легким і дуже міцним. З іншого боку, склопластик крихкий (чутливий до точкових ударів) і схильний до стирання. Тому у колясках цей варіант розповсюдження не отримав.