Порівняння Panasonic Aquarea High Performance KIT-WC07J3E5 7 кВт vs Panasonic Aquarea T-CAP KIT-WXC09H3E8 9 кВт

Найбільша теплова потужність, вироблювана тепловим насосом — тобто кількість тепла, яке він здатний «перекачати» зовні в систему опалення та/або ГВП.

Теплова потужність є найважливішою характеристикою теплового насоса — вона безпосередньо визначає його ефективність і здатність забезпечити необхідну кількість тепла. Зазначимо, що даний показник вказується для оптимальних умов роботи — зокрема, досить високої зовнішньої температури. На практиці такі умови зустрічаються рідко, тому фактична потужність зазвичай помітно нижче максимальної; це потрібно враховувати при виборі. Існують спеціальні формули для розрахунку оптимального значення максимальної теплової потужності залежно від конкретної ситуації.

Теплова потужність — простіше кажучи, кількість тепла, що виробляється тепловим насосом за температури джерела (повітря або ґрунту — див. вище) близько 0 °С. Цей показник більш наочний і наближений до реальності, ніж максимальна теплова потужність (див. вище), тому часто він вказується в характеристиках як основний.

Необхідна теплова потужність залежить від площі і деяких особливостей приміщення, від потреб в гарячій воді та ряду інших факторів; для її розрахунку у спеціальних джерелах можна знайти відповідні формули.

Максимальна теплова потужність, що видається насосом в режимі охолодження.

При такій роботі насос функціонує в зворотному циклі — відводячи надлишок тепла з приміщення в навколишнє середовище, тобто, по суті, відіграє роль кондиціонера. Необхідна потужність охолодження залежить від площі будинку, особливостей його теплоізоляції і деяких інших факторів; способи її розрахунку можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що звичайне опалювальне обладнання (радіатори, теплі підлоги) для роботи на охолодження не підходить, для цього необхідно використовувати спеціальне обладнання (наприклад, фанкойли).

Електрична потужність, споживана тепловим насосом під час роботи тільки на перекачування тепла, без використання догрівального ТЕНа (за його наявності, див. нижче). Ставлення теплової потужності до споживаної потужності визначає тепловий коефіцієнт СМІТТЯ (див. нижче) і, відповідно, загальну ефективність агрегата. Також від цього показника залежить загальне енергоспоживання (і, відповідно, рахунки за електрику), а також деякі вимоги по харчуванню та підключенню — наприклад, моделі з живленням від 230 В та потужністю понад 5 кВт не можуть працювати від розетки і вимагають спеціального формату підключення до мережі.

Детальніше про потужність споживання дивіться пункт вище. Тут же відзначимо, що в даному пункті вказується витрата електроенергії при роботі в режимі охолодження.

Тип електроживлення, що використовується тепловим насосом.

— Однофазні (230 В). Підключення до побутової мережі 230 В. Багато моделей з таким живленням здатні працювати від звичайної розетки, що помітно полегшує підключення. Однак при високій споживаній потужності (3,5 кВт і вище) може знадобитися особливий спосіб підключення до мережі, розетка тут вже не підійде.

— Трифазне (400 В). Живлення від мережі 400 В, підходить для теплових насосів будь-якої потужності, в т. ч. для моделей, оснащених «ненажерливими» догрівальними ТЕНами. Крім того, прилади з таким живленням при постійній роботі фактично споживають менше енергії, ніж аналогічні по потужності споживання однофазні. У світлі цього даний варіант може передбачатися навіть у теплових насосах невисокої потужності. Недоліком трифазних мереж є слабка поширеність: якщо у виробничому приміщенні з такою мережею, швидше за все, проблем не буде, то для приватного будинку може знадобитися прокладка окремої лінії, наприклад від вуличного стовпа або трансформатора.

Найменша температура середовища (повітря або ґрунту, див. «Джерело»), при якій тепловий насос може безпечно і досить ефективно виконувати свої функції. Ефективність при мінімальній температурі, зрозуміло, помітно знижується, проте пристрій можна використовувати в якості джерела тепла.

Дані про мінімальної робочої t дають змогу оцінити придатність насоса для холодного часу року.

Найбільша температура, до якої насос здатний нагрівати теплоносій. Варто зазначити, що досягти таких показників можна при досить високій температурі повітря або ґрунту. А оскільки теплові насоси використовуються в холодну пору року, то і фактична максимальна температура, зазвичай, виявляється менше теоретично досяжною. Тим не менш, цей параметр дозволяє оцінити можливості агрегата або його придатність для тих або інших завдань.

Компресор є головним елементом, «серцем» агрегату: саме він забезпечує циркуляцію теплоносія по контурах насоса і перенесення тепла ззовні у приміщення. Знаючи назву компресора, можна знайти докладну інформацію про нього і з'ясувати деякі особливості теплового насоса в цілому. Відзначимо, що назву зазвичай вказують у тому випадку, якщо у пристрої використовується висококласний компресор, часто — інверторний (стосується моноблоків або моделей з зовнішнім блоком в комплектації.).

— Інверторний. Наявність в тепловому насосі компресора з інверторним управлінням потужністю. Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дозволяє уникати постійних вмикань і вимикань. Такий формат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний рівень шуму.