Комплектація
—
Внутрішній блок (гідромодуль). Частина теплового насоса, що встановлюється усередині приміщення. За визначенням входить в комплект постачання агрегатів «ґрунт-вода» (див. «Джерело») — внутрішній блок у цьому разі і є власне тепловим насосом, назовні виводиться тільки колектор і з'єднувальні труби. А ось повітряні моделі можуть не мати даного модуля.
—
Зовнішній блок. Частина теплового насоса, що розташовується зовні приміщення. Практично не використовується в ґрунтових моделях, однак є практично обов'язковим елементом комплектації для агрегатів типу «повітря-вода» — зазвичай, зовнішній блок включає і колектор для відбору тепла. Утім, існують повітряні теплові насоси з можливістю встановлення в приміщенні, з підведенням і відведенням повітря по вентиляційним каналам — однак для таких моделей в комплектації вказується тільки внутрішній блок, хоча пристрій зазвичай встановлюється і зовні. А є й взагалі моделі
моноблоки, що поєднують в собі внутрішній і зовнішній блок в одному корпусі.
—
Водонагрівач. Власне пристосування для нагрівання води та подачі її в систему ГВП; докладніше див. «Водонагрівач». Наявність власного водонагрівача, з одного боку, спрощує встановлення насосу і позбавляє від необхідності докуповувати додаткове обладнання; з іншого — при купівлі такого насоса доводиться покладатися на вибір в
...иробника, тоді як зовнішній водонагрівач можна докупити і окремо.Макс. теплова потужність
Найбільша теплова потужність, вироблювана тепловим насосом — тобто кількість тепла, яке він здатний «перекачати» зовні в систему опалення та/або ГВП.
Теплова потужність є найважливішою характеристикою теплового насоса — вона безпосередньо визначає його ефективність і здатність забезпечити необхідну кількість тепла. Зазначимо, що даний показник вказується для оптимальних умов роботи — зокрема, досить високої зовнішньої температури. На практиці такі умови зустрічаються рідко, тому фактична потужність зазвичай помітно нижче максимальної; це потрібно враховувати при виборі. Існують спеціальні формули для розрахунку оптимального значення максимальної теплової потужності залежно від конкретної ситуації.
Макс. потужність охолодження
Максимальна теплова потужність, що видається насосом в режимі охолодження.
При такій роботі насос функціонує в зворотному циклі — відводячи надлишок тепла з приміщення в навколишнє середовище, тобто, по суті, відіграє роль кондиціонера. Необхідна потужність охолодження залежить від площі будинку, особливостей його теплоізоляції і деяких інших факторів; способи її розрахунку можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що звичайне опалювальне обладнання (радіатори, теплі підлоги) для роботи на охолодження не підходить, для цього необхідно використовувати спеціальне обладнання (наприклад, фанкойли).
Потужність споживання (нагрів)
Електрична потужність, споживана тепловим насосом під час роботи тільки на перекачування тепла, без використання догрівального ТЕНа (за його наявності, див. нижче). Ставлення теплової потужності до споживаної потужності визначає тепловий коефіцієнт СМІТТЯ (див. нижче) і, відповідно, загальну ефективність агрегата. Також від цього показника залежить загальне енергоспоживання (і, відповідно, рахунки за електрику), а також деякі вимоги по харчуванню та підключенню — наприклад, моделі з живленням від 230 В та потужністю понад 5 кВт не можуть працювати від розетки і вимагають спеціального формату підключення до мережі.
Потужність споживання (охолодження)
Детальніше про потужність споживання дивіться пункт вище. Тут же відзначимо, що в даному пункті вказується витрата електроенергії при роботі в режимі охолодження.
Мін. робоча t
Найменша температура середовища (повітря або ґрунту, див. «Джерело»), при якій тепловий насос може безпечно і досить ефективно виконувати свої функції. Ефективність при мінімальній температурі, зрозуміло, помітно знижується, проте пристрій можна використовувати в якості джерела тепла.
Дані про мінімальної робочої t дають змогу оцінити придатність насоса для холодного часу року.
Макс. t теплоносія
Найбільша температура, до якої насос здатний нагрівати теплоносій. Варто зазначити, що досягти таких показників можна при досить високій температурі повітря або ґрунту. А оскільки теплові насоси використовуються в холодну пору року, то і фактична максимальна температура, зазвичай, виявляється менше теоретично досяжною. Тим не менш, цей параметр дозволяє оцінити можливості агрегата або його придатність для тих або інших завдань.
Компресор
Компресор є головним елементом, «серцем» агрегату: саме він забезпечує циркуляцію теплоносія по контурах насоса і перенесення тепла ззовні у приміщення. Знаючи назву компресора, можна знайти докладну інформацію про нього і з'ясувати деякі особливості теплового насоса в цілому. Відзначимо, що назву зазвичай вказують у тому випадку, якщо у пристрої використовується висококласний компресор, часто — інверторний (стосується моноблоків або моделей з зовнішнім блоком в комплектації.).
— Інверторний. Наявність в тепловому насосі компресора з інверторним управлінням потужністю. Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дозволяє уникати постійних вмикань і вимикань. Такий формат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний рівень шуму.
Коефіцієнт COP
Тепловий коефіцієнт COP (coefficient of performance) є ключовою характеристикою, що описує загальну ефективність і економічність роботи теплового насоса. Він являє собою співвідношення між тепловою і споживаної потужності агрегата (див. вище) — простіше кажучи, скільки кіловат теплової енергії виробляє насос на 1 кВт витраченої електрики. В сучасних теплових насосах цей показник може перевищувати 5.
Однак варто враховувати, що фактичне значення COP може бути різним залежно від температури зовні і температури подачі. Чим вище різниця між цими температурами — тим більше витрат потрібно на «перекачування» теплової енергії і тим нижче буде COP. Тому в характеристиках прийнято вказувати значення COP для конкретних значень температур (а в багатьох моделях — два значення, для різних варіантів) — це дозволяє оцінити фактичні можливості агрегата.