Порівняння Kraissmann 12 3D-LLA 30 RB vs Intertool MT-3009

Загальне призначення приладу.

Цей параметр вказується для моделей, що мають явно виражену спеціалізацію – в основному це лазерні нівеліри, в тому числі і ротаційні. Серед таких приладів зустрічаються такі варіанти призначення: для області 360°, тільки для точкових проєкцій, для підлоги та для труб< /a>. Ось особливості кожного з цих різновидів:

– Для охоплення області 360°. Повне коло, в 360°, за визначенням охоплюють всі ротаційні нівеліри (див. «Тип»). Однак така спеціалізація може зустрічатися і в «звичайних» лазерних моделях. У таких пристроях охоплення повних 360° забезпечується іншими способами – зазвичай наявністю декількох випромінювачів, кожен з яких перекриває свій сектор, або спеціальної призми, що розсіює промінь від одного випромінювача на повні 360°.

– Тільки точкові проєкції. Нівеліри з даною особливістю при роботі не формують міток у вигляді ліній і «малюють» тільки точки. При цьому в найпростіших моделях точкова проєкція всього одна, але частіше зустрічаються прилади з декількома мітками (до 5). У будь-якому разі подібні прилади призначаються для порівняно простих робіт, де немає потреби в розмітці по лініях.

– Для підлоги. Нівеліри, призначені для роботи з підлогою — стяжки, укладання покриттів тощо. Загальна особливість подібних приладів — досить широка основа, що дає можливі...сть, власне, ставити пристрій прямо на підлогу. А ось конкретна конструкція і особливості роботи нівелірів цього типу можуть бути різними. Так, досить популярні пристрої характерного компонування — з двома вертикальними проекціями, що перетинаються під кутом 90° (в деяких моделях передбачаються ще дві проєкції, спрямовані в протилежні сторони від основних). Такий прилад може використовуватися не тільки на підлозі, але і на стінах: якщо щільно прикласти його основою до тієї чи іншої поверхні, він сформує на ній дві чітко перпендикулярні лінії. У разі підлоги це буває зручно, наприклад, при укладанні плитки.
Інший поширений різновид нівелірів для підлоги – прилади, призначені для виявлення нерівностей. Для цього використовується лінія, сформована на підлозі за допомогою вертикальної проєкції. При роботі розміщений на підлозі і вивірений по горизонталі нівелір повертається навколо вертикальної осі, і лінія «сканує» підлогу; при попаданні на виступ вона стає нерівною. Відзначимо, що в найпростіших моделях такий «сканер» використовує всього одну проєкцію, проте зустрічається і більш прогресивний варіант — лінія, створена відразу двома проекціями. Такий покажчик при попаданні на нерівність підлоги розділяється на дві окремих лінії — це значно помітніше, ніж відхилення при використанні однієї проєкції.

– Для труб. Досить рідкісний різновид спеціалізованих лазерних нівелірів – прилади для прокладки трубопроводів. Використовуються, зокрема, при будівництві водопровідних, каналізаційних та зливових систем. Нівеліри для труб найчастіше мають характерну циліндричну форму, з рукояткою на одному торці і точковим лазерним випромінювачем на іншому. Встановлюються вони горизонтально на спеціальні ніжки (в комплекті зазвичай постачається кілька наборів таких ніжок, що розрізняються за висотою); в конструкції зазвичай є механізм самовирівнювання з досить великими можливостями; а необхідна точність вимірів забезпечується за рахунок мішені зі спеціальною розміткою. Подібні прилади дають змогу як мінімум точно прокладати горизонтальні магістралі, а багато з них допускають ще й роботу з кутами.

Дальність застосування, де пристрій залишається повністю працездатним без використання додаткових приймачів (див. нижче); іншими словами - радіус його дії без допоміжних пристроїв.

У деяких моделях може вказуватися діапазон, який демонструє мінімальну ( 3 см, 5 см) та максимальну дальність вимірювання. Але здебільшого вказується лише максимальне значення.

Конкретний зміст цього параметра визначається типом інструмента (див. вище). Наприклад, для оптичних нівелірів дальність вимірювань - це найбільша відстань, на якій оператор зможе нормально бачити поділ стандартної нівелірної рейки. Для лазерних нівелірів цей параметр визначає відстань від приладу до поверхні, на яку проєктується мітка, при якому ця проекція без проблем буде видно неозброєним оком; а в далекомірах йдеться про найбільшу дистанцію, що піддається виміру. Зазвичай дальність вимірів вказується для ідеальних умов, зокрема, за відсутності домішок у повітрі; на практиці вона може бути меншою через пил, туман, або навпаки, яскраве сонячне світло, що «перекриває» мітку. У той же час інструменти одного типу можна порівнювати за цією характеристикою.

Зауважимо, що вибирати прилад за радіусом дії варто з урахуванням особливостей тих завдань, які планується вирішувати за його допомогою: адже велика дальність вимірювань зазвичай відчутно позначається на габаритах, вазі, енергоспоживання та ціні, а потрібна вона дал...еко не завжди. Наприклад, навряд чи має сенс шукати сильний лазерний нівелір на 30-40 м, якщо Вам потрібен прилад для оздоблювальних робіт у стандартних квартирах.

Точність вимірювань, що забезпечується тим чи іншим різновидом нівеліра (див. «Тип»).

Точність в даному разі вказують за похибкою – тобто найбільшим відхиленням результатів вимірювання від фактичних значень вимірюваної величини. В нівелірах таке відхилення прийнято позначати в міліметрах на метр дистанції до рейки, мішені тощо. Це позначення більш практичне і інтуїтивно зрозуміле, ніж зазначення кутової похибки; зокрема, воно дає змогу з легкістю визначати максимальне відхилення для тієї чи іншої дистанції. Наприклад, якщо прилад має точність 0,3 мм/м, то на дистанції в 7 м відхилення мітки від того положення, де вона повинна бути, не буде перевищувати 0,3*7 = 2,1 мм.

Відповідно, чим менше цифра в даному пункті – тим більш високу точність забезпечує прилад. Низькі показники похибки особливо важливі на великих дистанціях — адже фактичне (лінійне) відхилення, як ми бачимо, зі збільшенням відстані зростає пропорційно. З іншого боку, збільшення точності неминуче позначається на вартості, а в деяких ситуаціях — також габаритах і вазі приладів, притому що реальна потреба в таких характеристиках виникає далеко не завжди. Характерний випадок якраз описаний в прикладі вище: 0,3 мм/м – це середня точність сучасного лазерного нівеліра, а відхилення в 2,1 мм, що отримується на дистанції в 7 м, можна порівняти з товщиною самої мітки. Якщо вже мова зайшла про конкретні цифри, відзначимо, що в оптичних нівелірах похибка зазвичай не перевищує 0,05 – 0,1 мм/м, в ротаційн...их — 0,1 – 0,15 мм/м, а в звичайних лазерних вона може варіюватися і становить від 0,2 мм/м до близько 1 мм/м.

Наостанок варто окремо торкнутися оптичних нівелірів. Для них наводиться ще й такий показник, як СКП — середньоквадратична похибка; а вона значно (на порядки) менше, ніж заявлена точність. Детальніше про СКП див. відповідний пункт нижче; тут же відзначимо, що середньоквадратична похибка характеризує тільки якість самого приладу, а точність в мм/м описує його ефективність в реальних умовах — при роботі зі стандартною нівелірною рейкою. Тобто при визначенні реальних можливих відхилень варто орієнтуватися не на СКП, а саме на даний показник.

Максимальне відхилення від горизонтального положення, яке прилад здатний виправити «власними засобами».

Саме по собі самовирівнювання значно спрощує встановлення і початкове калібрування нівелірів (див. «Тип»), які для роботи нерідко (а для оптичних моделей — обов'язково) потрібно виставляти по горизонталі. При наявності цієї функції досить встановити прилад більше-менш рівно (у багатьох моделях для цього передбачаються спеціальні пристосування на зразок круглих рівнів) — а точне підлаштування в поздовжній та поперечній площині буде проведено автоматично. А межі самовирівнювання вказуються зазвичай для обох площин; чим більше цей показник — тим простіше прилад у встановленні, тим менше він вимогливий до початкового розміщення. В окремих моделях цей показник може досягати 6 – 8°.

Приблизний час, який потрібен механізму самовирівнювання для того, щоб встановити нівелір в строго горизонтальне положення.

Детальніше про такий механізм див. «Межі самовирівнювання». А фактичний часом його вирівнювання напряму залежить від фактичного відхилення приладу від горизонталі. Тому в характеристиках, як правило, наводять максимальний час вирівнювання — тобто для ситуації, коли у вихідному положенні прилад нахилений на максимальний кут по обох осях, поздовжньій і поперечній. Оскільки нівеліри далеко не завжди встановлюються в такому положенні, то на практиці швидкість приведення до горизонталі нерідко виявляється вище заявленої. Проте, оцінювати різні моделі має сенс саме за заявленими в характеристиках цифрам – вони дають змогу оцінити максимальну кількість часу, який доведеться затратити на вирівнювання після чергового переміщення приладу. Що стосується конкретних показників, то вони можуть варіюватися від 1,5 – 2 с до 30 с.

У теорії чим менше час вирівнювання — тим краще, особливо якщо заплановані великі обсяги робіт з частими переміщеннями з місця на місце. Однак на практиці при порівнянні різних моделей варто враховувати інші моменти. По-перше, повторимо, що швидкість вирівнювання сильно залежить від меж вирівнювання; адже чим більше кути відхилення – тим більше часу зазвичай потрібно механізму, щоб повернути нівелір в горизонталь. Так що напряму порівнювати між собою за швидкістю роботи самовирівнювання варто переважно ті пристрої, в яких...допустимі кути відхилення однакові або відрізняються незначно. По-друге, при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт. Наприклад, якщо прилад належить часто використовувати на дуже нерівних поверхнях — то, наприклад, модель з часом вирівнювання в 20 с і межами самовирівнювання в 6° буде більш розумним вибором, ніж прилад з часом в 5 с і межами в 2°, оскільки в другому варіанті багато часу буде йти на початкове (ручне) встановлення приладу. А для більше-менш рівних горизонтальних площин, навпаки, оптимальним варіантом може виявитися більш швидкий пристрій.

Типорозмір різьблення, використовуваного для кріплення нівеліра/далекоміра на штатив (при наявності такої можливості). Цей параметр може стати в нагоді в тому разі, якщо у Вас вже є геодезичний штатив, який ви хочете використовувати з інструментом.

Найбільш популярні в сучасних пристроях варіанти – 1/4 "і 5/8". Варто відзначити, що 1/4 " є стандартним розміром для фототехніки – відповідно, нівеліри з таким різьбленням можна встановлювати навіть на звичайні фотоштативи.

Можливість автоматичного відключення приладу по закінченні певного часу. Дана функція зустрічається в тих різновидах вимірювальних інструментів, які вимагають живлення для роботи — насамперед мова йде про лазерних дальномерах, однак в цей список можуть входити і нівеліри (див. «Тип»), як лазерні, так і оптичні з додатковими цифровими модулями. Основним призначенням автовимкнення є економія електроенергії: адже практично всі подібні пристрої мають автономні джерела живлення (див. «Живлення»), заряд яких не нескінченний. Забувши вимкнути прилад, можна зіткнутися з неприємною ситуацією: батарейки сіли, а свіжих під рукою немає; автовимкнення запобігає подібні ситуації і загалом збільшує час роботи без заміни батарей або зарядки акумулятора. Крім того, ця функція корисна і з точки зору безпеки: автоматичне відключення лазера знижує ймовірність того, що його промінь випадково потрапить в очі кому з оточуючих (включаючи і забудькуватого оператора).

В одних моделях автовимкнення спрацьовує на всю електроніку повністю, в інших може передбачатись відключення спершу лазера (як найбільш енергоємною і небезпечною частини), і лише через деякий час — усіх інших електронних ланцюгів.

Довжина хвилі випромінювання, видається світлодіодом нівеліра або далекоміра; цей параметр визначає насамперед колір лазерного променя. Найбільше поширення в сучасних моделях набули світлодіоди з довжиною хвилі близько 635 нм — при відносно невисокій вартості вони забезпечують яскраве випромінювання червоного кольору, що дає непогано видиму проєкцію. Зустрічаються також зелені лазери, зазвичай на 532 нм — мітки від них видно ще краще, однак такі світлодіоди коштують досить дорого і застосовуються рідко. А випромінювання з хвилею довше 780 нм належить до інфрачервоного спектру. Такий лазер невидимий неозброєним оком і погано підходить для нівелювання, однак може застосовуватися в дальномерах — зрозуміло, за наявності видошукача (докладніше див. «Тип»).

Колір лазерного променя, що видається приладом.

Найбільшою популярністю в наш час користуються червоні лазери: вони порівняно недорогі, досить ефективні і функціональні, а також непогано помітні на більшості поверхонь. У свою чергу, зелені лазери краще помітні людським оком (при тій же потужності випромінювача); проте коштують вони помітно дорожче за червоні, споживають більше енергії і мають менший термін служби, а тому й зустрічаються значно рідше.

Лінії синього кольори рідко зустрічаються у лазерних приладах. Їхня конкурентна перевага перед традиційними зеленими та червоними лазерами — висока яскравість, що зумовлює відмінну видимість променів на багатьох поверхнях, у т.ч. під час виконання робіт на свіжому повітрі.

В окремих приладах можна зустріти одразу два види лазерів – і червоний, і зелений. Як правило, це нівеліри з кількома проекціями, де зелений колір використовується для побудови площин, а червоний для точкових проекцій.