Порівняння Roland FP-30X vs Yamaha P-145

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна переважно для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у цифровому піаніно.

Незважаючи на назву, цифрові піаніно вкрай рідко конструюються в розрахунку на імітацію звуку фортепіано — електронна «начинка» дозволяє передбачити в них і інші тембри звучання. Крім того, навіть фортепіано має свої різновиди — приміром, серед роялів виділяють 6 основних класів, від великого концертного до мініатюрного. Так що вбудовані тембри можуть охоплювати як різні види фортепіано, так і інші інструменти та звукові ефекти.

Велика кількість і різноманітність тембрів в цифрових піаніно загалом не настільки великі, як у синтезаторах, однак і в даній категорії зустрічаються досить «заряджені» моделі, на сотню тембрів і більше (в самих багатофункціональних ця кількість може перевищувати 900). Втім, спеціально шукати «мультиинструментальную» модель стоїть в тому випадку, якщо Ви не мають наміру обмежуватися звуком фортепіано і хотіли б мати більшу свободу вибору. При цьому варто пам'ятати, що конкретний набір тембрів може бути різним.

Якщо ж інструмент купується виключно як піаніно — то тут, навпаки, варто звернути увагу насамперед на рішення з невеликим числом тембрів. Такі моделі не тільки обходяться дешевше «універсалів» — вони можуть ще й звучати краще (за рахунок того, що тембрів мало і виробник може уважніше підійти до якості звучання кожного вбудованого «інструмента»).

Діапазон, у якому може змінюватися темп звуку, відтвореного інструментом. Мова може йти як про вбудованої мелодії або записаної на секвенсорі партії, так і про автоаккомпанементе, навчальній програмі або метрономе. Детальніше про всі ці функції див. відповідні пункти глосарію. Тут же відзначимо, що зміна темпу нерідко потрібне на практиці — наприклад, щоб прискорити першопочатково «мляве» супровід або сповільнити навчальну програму, складну для освоєння на оригінальному темпі.

Темп традиційно позначається в ударах в хвилину. Класичний, «академічний» діапазон охоплює варіанти від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), однак у сучасних цифрових піаніно робочий діапазон темпів нерідко буває значно ширше.

Наявність секвенсора в конструкції цифрового піаніно.

Дана функція дозволяє не тільки виконувати на інструменті музику, але і записувати її з можливістю подальшого відтворення. Втім, це як мінімум; крім запису партій самого інструменту, секвенсор може передбачати запис аудіо - або MIDI-сигналу з відповідного входу, зведення декількох партій (у т. ч. запис виконуваної музики поверх програється «на ходу»), роботу з параметрами окремих треків (гучністю, тоном, тембром), а також специфічні функції на зразок квантування (вирівнювання нерівномірностей темпу). Конкретний функціонал секвенсора може бути різним, його не завадить уточнити перед покупкою. Однак у будь-якому разі дана функція може стати непоганою підмогою для музиканта; особливо вона стане в нагоді тим, хто не обмежується виконанням готової музики і хоче складати власні композиції.

Можливість накладення один на одного окремих тембрів, передбачених у інструменті (або завантажених в пам'ять користувачем). Простіше кажучи, накладення тембрів дозволяє відтворювати партію відразу на двох тембрах — наприклад, доповнити звук рояля звуком скрипки. Це дозволяє досягати більш багатого і оригінального звучання.

Конкретні комбінації тембрів можуть бути записані в пам'яті, однак у багатьох моделях користувач сам може вибрати поєднання на свій розсуд. Втім, ці деталі не завадить уточнити окремо.

Можливість поділу клавіатури на дві частини таким чином, щоб партії лівої і правої руки виконувалися в різних тембрах. Це дозволяє одночасно виконувати на інструменті дві різноголосі партії — наприклад, супроводжувати мелодію акордами фортепіано струнного оркестру або звуками органу. Конкретні поєднання тембрів переважно заздалегідь записані в пам'яті, однак є моделі, в яких музикант сам може вибрати тембри під кожну частину клавіатури.

Можливість додавання ефекту реверберації до звучання інструменту.

Реверберація — це багатократне віддзеркалення і загасання звуку. Найбільше цей ефект помітний у великих просторах з вираженим луною — наприклад, великих печерах; проте в будь-якій обстановці характерна для такої обстановки забарвлення звуку зумовлена переважно саме реверберацією. Таким чином, дана функція дозволяє імітувати музику, що звучить у різних приміщеннях — наприклад, створити враження того, що інструмент знаходиться в залі готичного собору або, навпаки, у невеликій кімнаті з м'якими стінами. Втім, можливе застосування реверберації і в якості класичного звукового ефекту, не спрямованого на імітацію обстановки і лише додає звучанню специфічну забарвлення.

Можливість транспонування звуку на цифровому піаніно.

Транспонування являє собою переклад в іншу тональність, коли кожна нота підвищується або знижується на певну кількість півтонів. Підтримка цієї функції дозволяє як мінімум «переучувати» клавіатуру, що буває незамінне при необхідності швидко перебудуватися з тональності в тональність — наприклад, якщо вокаліст не «витягує» свою партію і мелодію потрібно знизити хоча б на 1 – 2 півтони. У подібних випадках достатньо включити транспонування з потрібними параметрами — і можна грати знайому партію на тих самих клавішах, не розучуючи її в іншій розкладці. Також транспонування може застосовуватися до вбудованих композицій (для підстроювання під тональність основний партії), до треків, з якими працює секвенсор (для відомості двох партій у різних тональностях), і т. ін.

Можливість тонкого налаштування цифрового піаніно за конкретним значенням частот.

Суть даної функції загалом аналогічна транспонированию — невелике зміщення кожної ноти по частоті вгору або вниз. Однак при тонкій настройці зсув відбувається не поступово (на ціле кількість півтонів), а дуже повільно та плавно — на певну кількість герц або навіть десятих герца відносно базового ладу. Базовий лад часто називають «440 Гц» — це стандартна частота ноти «ля» першої октави, за якої налаштовується весь звукоряд. Для музиканта тонке налаштування зазвичай виглядає як можливість виставити інше ключове значення частоти — наприклад, 438 Гц або 441,2 Гц.

Дана можливість може стати в нагоді для налаштування цифрового піаніно під інший інструмент, частоти в якому змінюються плавно — наприклад, гітару. У багатьох ситуаціях простіше поміняти параметри частоти в цифровому пристрої, ніж перетягати струни або іншим способом морочитися зі складної конфігурації.