Порівняння Grohe Tempesta Cosmopolitan System 250 Cube 26694000 vs Grohe Vitalio Start System 250 Cube 26696000

Кількість налаштувань, передбачених у лійці для верхнього душу (див. «Комплектація»).

За наявності декількох налаштувань, можна змінювати особливості струменя і, відповідно, підлаштовувати душ під бажання користувача. Приміром, в одній лійці можуть передбачатися режими «дощ» (звичайні краплі середнього розміру), «водоспад» (потік у вигляді стіни води) і «струмінь» (суцільний струмінь під великим напором); зустрічаються й інші режими, їх конкретний набір для кожної моделі варто уточнювати окремо. У будь-якому разі чим більше налаштувань — тим ширший вибір у користувача, але тим дорожче і складніше сама лійка на тлі моделей з одним режимом верхнього душу.

Витрата води під час роботи верхнього душу (див. «Комплектація»). Вказується за кількістю води, що проходить через лійку при повністю відкритому крані і тиску води 3 бар (стандартний тиск побутового водопроводу).

Чим вище пропускна здатність лійки — тим більш потужним і інтенсивним виходить душ. З іншого боку, висока витрата буде небажаною, якщо воду потрібно економити — наприклад, якщо встановлені лічильники або якщо вода подається з бойлера з невеликим об'ємом. Крім того, варто пам'ятати, що лійки можуть мати різні параметри і особливості подачі води. Так що, підібравши лійку з потрібними параметрами, можна отримати приємний і ефективний верхній душ навіть при невисокій витраті води. Власне, невисоким в даному випадку вважається значення до 10 л /хв; середній показник — 10 – 20 л/хв, а в найпрогресивніших лійках пропускна здатність може досягати 30 л/хв і навіть більше.

Кількість налаштувань струменя, передбачене в комплектній ручній або гігієнічній лійці (див. «Комплектація»). Втім, гігієнічні лійки зазвичай робляться однорежимними — цього цілком достатньо з урахуванням застосування. А от у звичайних ручних лійках налаштувань може бути і декілька, що дозволяє змінювати характеристики струменя за бажанням користувача — наприклад, замість звичайних тонких струйок включати жорсткий струмінь з однієї великої форсунки або суцільний «м'який» потік з води, наповненої бульбашками повітря. Конкретний набір налаштувань може бути різним, його варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі чим більше варіантів — тим ширший вибір у користувача і тим складніше і дорожче сама лійка.

Пропускна здатність ручної лійки душа, іншими словами — кількість води, що видається нею за хвилину при повністю відкритих кранах. Оскільки пропускна здатність пов'язана не тільки з конструкцією лійки, але і з тиском у водопроводі, у характеристиках прийнято вказувати середнє значення — при стандартному тиску 3 бар.

Чим вище цей параметр, тим більш інтенсивний вплив на тіло може надавати душ. Водночас велика витрата може стати проблемою за наявності лічильників води або при обмежених запасах — наприклад, якщо гаряче водопостачання здійснюється за допомогою бойлера. Також відзначимо, що невисоку пропускну здатність можна компенсувати за рахунок певних налаштувань струменя.

Довжина шланга для ручної лійки, що поставляється в комплекті з душовою системою того чи іншого типу (див. вище). У більшості сучасних моделей цей параметр становить приблизно 140 – 160 см — цього цілком достатньо, щоб навіть високий чоловік міг без проблем обполоснутися цілком, від самої верхівки. Крім того, деякі шланги здатні розтягуватися на 20-30% від початкової довжини. Тому на практиці звертати увагу на довжину шланга варто хіба що в особливих випадках — наприклад, якщо система купується для дуже просторої ванної кімнати і Вам потрібен душ із збільшеним «радіусом дії».

— Двовентильний. Класичний варіант з двома окремими поворотними кранами, один з яких відповідає за гарячу воду, другий — за холодну. Перевагами двовентильних змішувачів є простота, надійність та точність налаштування температури. З іншого боку, вони менш зручні в регулюванні, ніж одноважільні.

— Одноважільний (джойстик). За всі регулювання в таких змішувачах відповідає один важіль, здатний рухатися в двох площинах. При русі в одній площині (зазвичай вправо-вліво) регулюється температура, в іншу (вгору-вниз або від себе – на себе) — напір. Крім того, такий змішувач дозволяє запам'ятати певний варіант температури — досить закрити воду, не рухаючи важіль в іншій площині. Але точність налаштування в таких моделях може бути нижчою, ніж у двовентильних.

— Термостатичний. Змішувачі, оснащені термостатом — механізмом для підтримки постійної температури води на виході. Це найбільш прогресивний і зручний варіант, але дорогий. Користувачеві досить вибрати бажану температуру (у градусах) і напір, а термостат автоматично відрегулює пропорції гарячої та холодної води. Зустрічаються моделі як класичні з поворотними регуляторами, так і термостатичні з кнопкою (докладніше про кнопку читайте нижче).

— Включення кнопкою. Різновид змішувачів, управління якими відбувається завдяк...и натисненню кнопки. Таким чином подається певна кількість води, що допомагає значно економити.

— Одновентельний. Різновид, що зустрічається в гігієнічних наборах (див. «Тип»). Фактично таке пристосування є не змішувачем, а всього лише краном, призначеним тільки для відкривання і закривання води. Сенс такої конструкції полягає в тому, що для гігієнічного душу нерідко використовується тільки холодна вода, для якої достатньо і одного вентиля.

Дивертор являє собою пристрій, за допомогою якого потік води можна перемикати між окремими компонентами системи — наприклад, виливом (при його наявності) і душовою лійкою, або між лійкою і верхнім душем. Конструктивне виконання такого пристрою і спосіб управління ним можуть бути різними; в сучасних душових системах можна зустріти, зокрема, такі варіанти:

— Важільний. Дивертори у вигляді поворотного важеля; найчастіше цей важіль безпосередньо рухає клапан, що перемикає потік води, проте в прогресивних моделях зустрічається і електронний принцип роботи. У будь-якому разі важільні перемикачі найбільш популярні в сучасних душових системах: вони дуже зручні і інтуїтивно зрозумілі в управлінні, а механічні дивертори цього типу ще й дуже прості і недорогі.

— Кнопковий. Дивертори цього типу мають вигляд кнопки; а ось конкретна її конструкція залежить від особливостей тієї чи іншої системи. У відносно простих механічних моделях (таких більшість) кнопка теж робиться механічною, і для перемикання на душову лійку її потрібно потягнути вгору. А перемикання у зворотний бік – з лійки на вилив або верхній душ — нерідко може здійснюватися не тільки вручну, але і автоматично, при перекриванні води. Завдяки цій функції при наступному відкритті крана вода починає йти не через душовий шланг, який може перебувати в непідходящому місці, а через вилив або верхній душ, що зазвичай не викликає проблем. У деяких моделях автоперемикання можна і заблокувати за бажанням користувача (...зазвичай поворотом кнопки у верхньому положенні).
Зі свого боку, в прогресивних електронних пристроях подібний дивертор зроблений у вигляді електричної кнопки, яка замикає контакти, що управляють клапаном.

– Поворотом виливу. Досить рідкісний і специфічний варіант: роль важеля, що управляє потоком води, виконує безпосередньо вилив, до основи якого підключений душовий шланг. Працює таке управління, як правило, наступним чином: поки вилив розташовується перпендикулярно корпусу змішувача (тобто спрямований у бік ванни або піддону) — вода надходить через нього; а для перемикання на душ вилив повертається, опиняючись під змішувачем. Подібні пристрої цікаво виглядають, та й у використанні зручні. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, а сам вилив, з низки причин, зазвичай робиться досить коротким. Тому даний варіант не набув поширення.

– Поворотом виливу + кнопковий. Поєднання в одній системі відразу двох описаних вище диверторів. Як правило, поворот виливу відповідає за перемикання води між виливом і «душовою частиною», а кнопкою здійснюється перемикання між душовим шлангом і верхнім душем. Через складність і дорожнечу подібна комбінація зустрічається вкрай рідко.