Порівняння AirOn ProCam X vs DJI Action 2 Power Combo

— Поздовжний. Екшн-камери поздовжнього компонування — мають вигляд витягнутого прямокутника (паралелепіпеда) або циліндра, при цьому об'єктив розміщується на одному з вузьких торців. У цьому полягає відмінність поздовжніх камер від описаних нижче фронтальних (звичайних). Подібне компонування зручне насамперед тим, що воно дає змогу надійно тримати камеру в руці. З іншого боку, панель управління і дисплей під час зйомки найчастіше виявляються відвернені від користувача, що може створювати певні незручності. Втім, це може компенсуватися застосуванням відкидних дисплеїв і інших подібних хитрощів; а в деяких ситуаціях бокове розташування дисплея і органів управління навіть виявляється перевагою.

— Вертикальний. Подовжені action камери, які витягнуті вгору і мають об'єктив у верхній частині. Такі моделі дуже схожі на нагрудні камери і можуть застосовуватися для таких цілей. Однак головне їх застосування це зйомка самого себе, утримуючи в руці. Саме для цієї мети корпус виконаний витягнутим, що дає змогу зручно охопити його рукою.

— Фронтальна (звичайна). Корпус камери має форму прямокутника, але при цьому об'єктив розміщений на його широкій, фронтальній грані. Зовні такі моделі найбільше схожі на класичні цифрові фотоапарати. Деякі можуть похвалитися досить великим дисплеєм, розміщеним з протилежного від об'єктива боку, як у тих же фотоапаратах, що...дає змогу тому, хто знімає, бачити сцену зйомки в реальному часі. Втім, місце розміщення об'єктива, зазвичай, не позначається на технічних характеристиках самої камери, у зв'язку з чим і фронтальні, і поздовжні моделі здатні забезпечити однакову якість зйомки.

— Кубик. Досить специфічний вид екшн-камер, корпус яких має форму компактного кубика. Зазвичай, такі моделі мають порівняно невеликі розміри, але зменшення габаритів, зі свого боку, позначається на можливостях зйомки і загальному функціоналі. Наприклад, такі моделі вкрай рідко оснащуються дисплеями (хоча багато з них можуть підключатися по Wi-Fi до смартфону або планшету, що компенсує цей недолік).

— Окуляри з камерою. Пристрій у вигляді окулярів спортивного формату з вбудованою в них камерою. Об'єктив такої камери зазвичай знаходиться між лінзами, рідше — збоку, на основі однієї з дужок, при штатному використанні він постійно «дивиться» приблизно в тому ж напрямку, що й сам користувач. Також до переваг камер цього типу можна віднести акуратність і малопомітність. З іншого боку, в окулярах додаткова електронна начинка повинна бути дуже мініатюрною, що ускладнює застосування прогресивної оптики і сильно обмежує ємність акумуляторів. І навіть з урахуванням цього подібні пристрої виходять більш важкими і громіздкими, ніж звичайні спортивні окуляри. Ще один недолік полягає в тому, що камеру і оправу з лінзами не можна підібрати окремо — у результаті модель з підходящою камерою може виявитися непридатною через розмір або стиль окулярів, і навпаки.

— Маска з камерою. Пристрій у вигляді захисної маски з вбудованою в неї камерою. Зазначимо, що такі маски можуть мати різну спеціалізацію — для підводного плавання, мотокросу, гірськолижного спорту тощо; ці подробиці потрібно обов'язково уточнювати перед покупкою. Однак у будь-якому разі об'єктив в подібних пристроях зазвичай розташовується посередині чола, так що камера фактично знімає фото та відео з видом «з очей користувача». Головний недолік таких пристроїв полягає в тому, що при виборі потрібно враховувати як технічні характеристики самої камери, так і призначення та зручність носіння маски. Іншими словами, гарна камера може виявитися вбудованою в маску, що не підходить, і навпаки.

— Кріплення кліпсою. В цю категорію потрапляють екшн-камери, для яких кріплення за допомогою кліпси (затискача) є штатним. Багато з них можуть додатково комплектуватися й іншими кріпленнями, але насамперед розраховані саме на такий тип використання і можуть виявитися не найкращим придбанням для екстремальної зйомки. З іншого боку, подібне кріплення досить універсальне, оскільки дає змогу прикріпити камеру практично на будь-якому елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо).

— Сфера. Форма корпуса, що зустрічається переважно в панорамних і 360° камерах (див. «Тип») — саме в таких пристроях кулеподібний корпус нерідко виявляється найбільш зручним. У разі звичайних екшн-камер «сфера», зазвичай, означає циліндричний корпус з об'єктивом на плоскому торці; такі корпуси є різновидом фронтальних (див. вище) і не мають принципових відмінностей від них.

Рівень пило - та вологозахисту, що забезпечується корпусом самої камери. Більшість екшн-камер розраховані на зйомку в екстремальних умовах, але рівень захищеності кожної моделі може суттєво відрізнятися — від можливості знімати під дощем, до повної герметичності, допускає тривале занурення під воду.

Для характеристики рівня захищеності камери використовується міжнародна класифікація IP. Кожному пристрій присвоюється код виду IPXX, де замість першого X — рівень захищеності від проникнення сторонніх предметів (у тому числі й пилу), а замість другого X — рівень захищеності від проникнення води.

Рівні захисту від пилу і сторонніх предметів в сучасних екшн-камери не буває нижче 5 — нижчі класи захисту передбачали наявність неприпустимо великих зазорів в корпусі. Конкретно ж рівень 5 передбачає, що пил може в незначних кількостях потрапляти всередину, однак не позначається на працездатності пристрою. Більш високий рівень — 6 — передбачає повну пилонепроникність.

Для характеристики рівня захищеності від води використовується наступна класифікація:

0 — немає захисту;
1 — краплі води, що падають під прямим кутом щодо робочого положення пристрою, не можуть викликати небезпечних наслідків;
2 — захист від крапель, що падають на обладнання під кутом до 15°;
3 — під кутом до 60° (захист від бризок, мінімальна захист від дощу);
4 — захист від дощу з сильним вітром;
5 — захист від струменів води, падаючих під будь-яки...м кутом (струменя води, наприклад, зі шланга або сильна злива не можуть нашкодити пристрою);
6 — від тимчасового затоплення;
7 — від тимчасового занурення під воду на глибину не більше 1 метра;
8 — від тривалого занурення на глибину (максимальний час і глибина зазначаються виробником окремо).

У деяких випадках модель може бути сертифікована за стандартом IP лише по одному типу захисту (тільки від піску або води). В цьому разі замість другого параметра ставитися просто X. Так, наприклад, захищеність IPX6 означає, що камера захищена від тимчасового затоплення і сильного дощу, але при цьому рівень захищеності від пилу не визначено і, відповідно, не сертифікований.

Важливо звернути увагу на те, що цей параметр характеризує стійкість самої камери, але не враховує можливості зовнішніх боксів. Не плутайте його з захищеністю зовнішнього корпусу, який йде в комплектації з пристроєм (див. «Захист від пилу i вологи боксу»).

Можливості камери зі зйомки відео стандарту Full HD (1080p).

Штатний розмір зображення в даному стандарті — 1920х1080, однак у разі екшн-камер в дану категорію відносять і деякі інші роздільні здатності, схожі за якістю «картинки» — наприклад, 1440х1080. Загалом Full HD забезпечує досить непоганий баланс між якістю картинки, об'ємом відзнятих файлів і вимогами до обчислювальної потужності для їх оброблення, завдяки чому цей стандарт дуже популярний в сучасній відеотехніці — як у камерах, так і в телевізорах, моніторах.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Технічно для перегляду людиною достатньо 30 к/с і навіть менше, проте ідеальним значенням вважається 60 к/с — на такій частоті кадрів розмиття в русі стає майже непомітним і водночас розмір відзнятих файлів залишається в розумних межах. Тим не менш, у продажу зустрічаються камери і з більш високою частотою кадрів на роздільних здатностях FullHD — 90 к/с, 100 к/с, 120 к/с і навіть 240 к/с. Така швидкість зазвичай використовується для зйомки сповільненого відео, однак можливість такої зйомки не...завадить уточнити окремо.

Можливості камери до зйомки відео стандарту QuadHD.

Цей стандарт включає великий набір роздільних здатностей — від 1440 до 3456 пікс по горизонталі і від 1440 до 2160 пікселів по вертикалі, з майже двома десятками проміжних варіантів. Він є досить специфічним перехідним варіантом між порівняно недорогим FullHD 1080p і вимогливим UltraHD 4K, даючи змогу знімати відео більш високої чіткості, ніж 1080p, без значного збільшення вартості техніки. Відзначимо, що в телевізорах і моніторах дуже рідко зустрічаються QuadHD-роздільної здатності в чистому вигляді, проте сучасні технології дають змогу з комфортом дивитися відео цього формату на будь-яких екранів високої роздільної здатності.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Так, швидкість зйомки до 25 к/с або 30 к/с приблизно відповідає стандартній частоті кадрів у кіно і телебаченні; таке зображення виходить цілком придатним для перегляду, але швидко рухомі об'єкти в кадрі будуть виглядати змазаними. При підвищенні швидкості до 60 к/с цей ефект стає практично непомітний. А найбільша частота кадрів QuadHD, що зустрічається в сучасних action-камери — 120 к/с; така частота застосовується при сповільненої зйомки відео...(як і моделі з частотою 100 к/с), так як на звичайній швидкості відтворення достатньо і 60 к/с.

Можливості камери до зйомки відео стандарту Ultra HD 4K.

Даний формат охоплює кілька роздільних здатностей, у яких розмір кадру по горизонталі приблизно відповідає 4 тис. пікс. Найбільш популярним в екшн-камерах є 3840х2160 (у два рази більше FullHD-кадру по кожній стороні), однак зустрічаються й інші варіанти — наприклад, 3840х1920, відповідне співвідношенням сторін 2:1. Загалом 4K є свого роду наступником Full HD: серед HD-стандартів, переважаючих Full HD, саме UltraHD є самим популярним, зокрема, чимало прогресивних телевізорів випускаються саме з екранами 3840х2160. З іншого боку, цей формат є досить вимогливим до обчислювальної потужності і об'ємах пам'яті, тому в екшн-камери він зустрічається відносно рідко, переважно серед моделей преміумкласу.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Проте в режимі UltraHD більшість сучасних екшн-камер видають досить невисоку частоту кадрів — найчастіше 30 к/с, а в деяких моделях 24 к/с або навіть 15 к/с. Таке відео виходить цілком придатним до перегляду, проте швидкий рух у кадрі може виглядати змазаним. Існують камери, здатні знімати UltraHD на солідній швидкості в 60 к/с — ефект змазування при такій зйомки практично...непомітний, однак і коштують такі моделі відповідно.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, знятого камерою в стандарті вище 4K. Оскільки такі формати ще не стали масовими, то кількість пристроїв з роздільною здатністю не настільки велике.

Частота кадрів, підтримувана камерою при уповільненій зйомці (slow-mo).

Таку зйомку називають «швидкісною» тому, що вона здійснюється на підвищеній частоті кадрів (більше 60 к/с). В результаті при відтворенні на звичайній швидкості (60 к/с і нижче) відео виглядає уповільненим (звідси назва «slo-mo»). Подібне уповільнення може застосовуватися і просто для розваги, і як художній прийом, і навіть в наукових цілях — щоб зафіксувати рух, надто швидкий для людського сприйняття. У будь-якому разі чим вище частота кадрів slo-mo — тим сильніше можна уповільнити відео та тим більш прогресивною в цьому плані є камера. З іншого боку, чим вище частота кадрів — тим продуктивніше повинна бути графічна частина; а це, зі свого боку, впливає на ціну апарата, іноді досить помітно.

Також відзначимо, що зйомка slow-mo може бути доступна лише на певних роздільних здатностях, далеко не завжди максимальних; ці моменти можуть прямо уточнюватися в характеристиках action камери.

Кут огляду екшн-камери; для моделей з кількома об'єктивами, зазвичай, цей показник вказується для кожного окремого об'єктива.

Найчастіше (якщо не зазначено інше) в характеристиках наводиться кут огляду по діагоналі кадру; в деяких надширококутних об'єктивах він може перевищувати 180°. Особливий випадок становлять об'єктиви, для яких заявлено огляд в 360°: це означає, що оптика охоплює всю півсферу, що знаходиться перед нею. Такі об'єктиви зустрічаються в панорамних і 360-градусних камерах (див. «Тип»).

Загалом кут огляду визначає насамперед те, наскільки широким є поле зору камери, яка область сцени, що знімається потрапляє в кадр. Відповідно, чим він ширший, тим більше простору захоплює камера, тим нижче ймовірність, що щось опиниться за кадром. З іншого боку, варто враховувати, що сильне збільшення кутів огляду призводить до спотворень «картинки», особливо по краях, а також до зменшення розміру видимих предметів і зниження деталізації. Детальні рекомендації щодо вибору камери по цьому параметру можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість мегапікселів в матриці екшн-камери, іншими словами — роздільна здатність цієї матриці (1 Мп — це 1 млн. світлочутливих точок).

Існує думка, що чим вище роздільна здатність, тим краще якість зображення. Це вірно з тієї точки зору, що виробники намагаються встановлювати в прогресивні камери саме сенсори з високою роздільною здатністю. Водночас жорстких правил тут немає, а з технічної сторони число мегапікселів визначає лише максимальна роздільна здатність картинки, яке можна зняти за допомогою даної матриці. Якість цієї картинки буде залежати як від ряду особливостей самого сенсора (розмір, тип, спеціальні конструктивні рішення), так і від характеристик камери (починаючи від оптики і закінчуючи прошивкою). Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на роздільна здатність матриці, скільки на загальний клас камери і огляди з прикладами знятих матеріалів.