Порівняння Bosch GOF 130 Professional 06016B7000 vs Bosch POF 1400 ACE 060326C820

Загальна потужність фрезера, точніше — двигуна, встановленого в ньому. Чим вище цей показник — тим більш продуктивним є пристрій, тим краще воно справляється зі складними роботами, тим більше зусилля на фрезі (крутний момент) забезпечує під час роботи і тим більшою може бути швидкість обертання шпинделя (хоча потужний інструмент не обов'язково є швидкісним). З іншого боку, висока потужність помітно впливає на габарити, вагу та ціну інструменту, плюс енергоспоживання й навантаження на мережі зростають відповідно. Крім того, високий крутний момент у деяких випадках (наприклад, при делікатній обробці) буває відверто небажаний. Тому вибирати інструмент за цим параметром слід з урахуванням реальних потреб і специфіки планованих робіт.

По потужності виділяють три основних категорії фрезерів: легкі (до 700 Вт), розраховані переважно на нескладні побутові роботи; середні (до 1500 Вт), здатні впоратися не тільки з побутовими, але і з більшістю професійних завдань; і важкі (1500 Вт і більше), що застосовуються у тих випадках, коли висока потужність є критичною. Втім, ця градація вірна лише для вертикальних фрезерів (див. «Тип»), в інших різновидах є своя специфіка: приміром, ламельні моделям висока потужність в принципі ні до чого.

Найбільший діаметр фрези, яку допускається встановлювати у фрезер.

Чим крупніше фреза — тим швидше рухається її робоча кромка і тим більше матеріалу вона здатна захопити, проте для великих насадок потрібен більш високий крутний момент. Відповідно, максимальний діаметр фрези безпосередньо пов'язаний з потужністю інструменту (див. вище): чим більший допустимий розмір насадки, тим більш потужним і прогресивним, зазвичай, є фрезер. Втім великі фрези (як, власне, і висока потужність) реально необхідні далеко не завжди. Тому при виборі за цим параметром варто адекватно оцінювати майбутні роботи і не гнатися за максимальним розміром.

— Плавний пуск. Наявність системи плавного пуску двигуна в конструкції фрезера. Особливість більшості сучасних електродвигунів полягає в тому, що при підключенні до мережі напряму, без регулюючих схем, у момент пуску виникає різкий стрибок сили струму через двигун. Це, з одного боку, створює коливання напруги в електромережі (які можуть «вибити» запобіжники або стати згубними для деяких приладів, що працюють неподалік), з іншого — призводить до різкого ривка інструменту, через що його можна випустити з рук (а це загрожує ушкодженнями навколишніх предметів і навіть травмами). Ця ж функція обмежує струм у момент пуску двигуна. За рахунок цього оберти наростають плавно, без ривків інструменту, та й електромережа не піддається зайвим перевантаженням.

— Регулювання частоти обертання. Наявність регулятора частоти обертання в конструкції фрезера. Дана функція дозволяє змінювати швидкість обертання шпинделя, підлаштовуючи її під різні види робіт — наприклад, для ефективного різання твердого матеріалу може знадобитися висока швидкість, а з м'якими породами дерева можна працювати на низьких обертах. Інструменти з регулюванням частоти обертання будуть корисні насамперед тим, кому доводиться мати справу з великою різноманітністю матеріалів. При цьому такий діапазон регулювання може бути різним.

— Мікроліфт. Наявність в конструкції фрезера системи тонког...о налаштування глибини з точністю до 0.1 мм. Стандартне налаштування з обмежувальним штифтом є дуже грубим, оскільки похибки у нього досить великі. Мікроліфт ж використовується там, де важливо задати глибину дуже точно. Реалізований переважно за допомогою нарізного сполучення, що обмежує вертикальне переміщення вниз, або взагалі вбудований в конструкцію вертикального ходу, де не потрібне розблокування для проведення необхідного коригування.

— Підсвічування. Наявність в конструкції фрезера системи підсвічування — по суті, звичайного ліхтарика, що полегшує роботу в слабо освітлених місцях. Необхідність в підсвічуванні може виникнути навіть при яскравому денному світлі або штучному освітленні — місце роботи досить часто опиняється в тіні (наприклад, від голови самого оператора).

— Підтримання обертів. Наявність в конструкції фрезера системи, що автоматично підлаштовує режим роботи двигуна залежно від навантаження на робочу насадку — з таким розрахунком, щоб частота обертання залишалося постійною, не падала під навантаженням і не зростала на холостому ходу. Завдяки такому регулюванню забезпечується постійна якість оброблення, що практично не залежить від сили натискання на насадку, знижується знос насадки і самого інструменту, а також загальне споживання енергії.

Додаткове оснащення, що входить в комплект поставки фрезера крім самого пристрою.

— Фреза. Робочі насадки — фрези — можуть включатися в комплект поставки фрезерів, це позбавляє від необхідності купувати такі насадки окремо. З іншого боку, перед покупкою інструменту з цією особливістю варто переконатися, що комплектні фрези відповідають особливостям планованих робіт — інакше Ви можете переплатити за непотрібні насадки. Зазвичай, фрез в наборі передбачається декілька.

— Пилозбірник. Спеціальний контейнер для збору пилу, тирси та іншого сміття, що утворюється в процесі роботи фрезера. Найчастіше виконується у вигляді м'якого мішка, а для приєднання до інструменту використовується спеціальний патрубок (через цей же патрубок можна також підключити пилосос). Зазначимо, що патрубками для пилозбірників обладнується переважна більшість сучасних фрезерів, а ось мішки в комплекті зустрічаються відносно рідко. Зазвичай, пилозбірник можна придбати і окремо, але для деяких користувачів краще відразу купити інструмент з мішком.

— Копіювальна база. Копіювальної базою називають базу (підошву) вертикального фрезера (див. «Тип»), спеціально призначену для роботи з копіювальними втулками. Копіювальна втулка являє собою закріплений на корпусі інструмента кільце, в яке протягується фреза. Під час роботи з такою втулкою оператор натискає зовнішній край кіль...ця в шаблон і рухає інструмент таким чином, щоб база постійно була притиснута до шаблону. Таким чином, відстань між фрезою і шаблоном залишається незмінним, і робоча насадка повторює форму шаблону; це незамінне при точних роботах, особливо з лініями складної форми. Багато фрезери дають змогу встановлювати копіювальний втулку на штатну підошву, проте існують моделі, в яких для цього потрібно встановити спеціальну копіювальний базу. Така база має певні відмінності від штатної, обумовлені специфікою роботи, зокрема, у неї зазвичай відсутня регулювання глибини, оскільки наявність механізму регулювання може негативно впливати на точність роботи.

— Захисний обмежувач. Захисний обмежувач являє собою невелике кільце, що прикриває робочу насадку. Це кільце, згідно з назвою, забезпечує додатковий захист оператора від пилу, тирси та іншого сміття, що утворюється в процесі роботи. Крім цього, воно запобігає потраплянню під фрезу сторонніх предметів (насамперед — пальців) і підвищує ефективність збору сміття в пилосос або пилозбірник (див. вище). А щоб оператор міг при цьому контролювати процес роботи, захисний обмежувач зазвичай робиться прозорим.

— Напрямна рейка. Пристосування, призначене насамперед для того, щоб фрезер під час роботи міг рухатися паралельно краю оброблюваного матеріалу. Рейка під час роботи впирається в цей край, а сам інструмент висувається на певну відстань від неї на спеціальних напрямних. Таким чином забезпечується можливість прорізати виїмки, паралельний краю заготовки. Відстань від рейки до фрези можна регулювати, в деяких моделях передбачаються навіть спеціальні шкали на рейці.

— Кейс/сумка. У цю категорію включені всі пристосування, призначені для зберігання і транспортування інструмента; при цьому кейсами зазвичай називають жорсткі контейнери у вигляді характерних валізок, сумки ж, навпаки, робляться з м'яких матеріалів. У будь-якому разі кейс/сумка спрощує зберігання і перенесення: по-перше, за рахунок того, що такі пристосування самі по собі зручніше в тривалій подорожі, ніж інструмент; по-друге, завдяки тому, що і фрезер, і мережевий шнур, і всі додаткові аксесуари можна скласти в одне місце, знизивши ризик щось з цього втратити.

Довжина мережевого шнура, передбаченого в конструкції фрезера.

Довгий дріт, з одного боку, дозволяє інструменту з легкістю «діставати» до досить віддалених розеток, забезпечує додаткову свободу дій і позбавляє від необхідності зайвий раз перемикатися на іншу розетку. З іншого боку, він може створити незручності, якщо джерело живлення знаходиться недалеко й надлишок шнура доводиться складати на підлозі, стільці тощо; а при недостатній довжині цілком можна скористатися подовжувачем. Тому в більшості сучасних фрезерів довжина шнура становить близько 2 – 4 м — цього цілком достатньо для того, щоб здебільшого дістати до розетки, і водночас не так багато, щоб через великого надлишку виникали незручності.

Рівень шуму, виробленого фрезером під час роботи. Даний параметр є досить приблизними, оскільки фактична «гучність» залежить не тільки від характеристик самого інструменту, але і від матеріалу і форми оброблюваної заготовки, типу фрези, швидкості роботи і т. ін. Тому на практиці рівень шуму може відрізнятися як у більшу, так і у меншу сторону; в характеристиках є якесь середнє значення, за яким, втім, цілком варто орієнтуватися.

Ніж «тихіше» інструмент — тим комфортніше буде робота з ним, тим менше ймовірність, що оператору знадобляться захисні навушники. Водночас відзначимо, що фрезери за визначенням є досить галасливими — найбільш «тихі» моделі видають близько 75 дБ. Крім того, потрібно мати на увазі, що децибел — нелінійна величина, тому при оцінці рівня шуму краще всього використовувати порівняльні таблиці.

Ось спрощена версія такої таблиці для діапазону, в якому працює більшість сучасних фрезерів:

75 дБ — крик, голосний сміх на відстані 1 м;
80 дБ — мотоциклетний двигун, механічний будильник на тому ж відстані;
85 дБ — гучний крик на тому ж відстані;
90 дБ — відбійний молоток на відстані 1 м, вантажний вагон на відстані 7 – 10 м;
95 дБ — вагон метро (всередині або на відстані близько 7 м).