Порівняння Eibenstock HDS 125 vs Husqvarna TS 230 F

— Ручний. Плиткорізи, що приводяться в дію ручної силою користувача. Зазвичай, такий пристрій являє собою основу, над якою встановлена напрямна рейка з ріжучим роликом і важелем, який і притискає цей ролик до розрізається плитки. При цьому ручні інструменти відрізняються від електричних ще й за принципом роботи: різець не прорізає матеріал на всю товщину, а тільки робить на поверхні борозну, по якій плитка потім розламується. Ручні плиткорізи прості, недорогі, безпечні і добре підходять для частого переміщення з місця на місце — як за рахунок компактних розмірів, та й завдяки тому, що вони не вимагають підключення електрики. При цьому можливостей подібного інструменту цілком достатні для роботи з більшістю різновидів побутової плитки — проблеми можуть виникнути хіба що з більш товстими і великоформатними матеріалами. А ось форма розрізу, зазвичай, може бути тільки прямий, та й якість роботи дещо поступається електрично плиткорезам.

— Електричний переносний. Плиткорізи з електродвигунами, розраховані на утримання в руках у процесі роботи — аналогічно, приміром, «болгаркам». Привід від електродвигуна забезпечує хорошу продуктивність і дозволяє прорізати плитку наскрізь, забезпечуючи більш чисте розріз, ніж у ручних інструментах. Крім того, більшість подібних плиткорізів взагалі не має обмежень по довжині різу. Також багато переносні агрегати оснащуються підошвою з механізмом нахилу, що дозволяє...робити розрізи під кутом 45°. Водночас для роботи такого плиткоріза потрібно джерело живлення (див. нижче), а сама робота не така зручна, як у випадку зі стаціонарними пристроями — зокрема, для акуратного, без відхилень від розмітки, пропилу потрібен певний навик. З іншого боку, досвідчений майстер може робити таким інструментом не тільки прямі, але і фігурні прорізи.

— Електричний стаціонарний. Плиткорізи, в яких диск з приводом від електродвигуна встановлений на нерухомому підставі. Конструкція таких агрегатів може розрізнятися (див. «Подача диска/різця»). Однак у будь-якому разі вони, згідно з назвою, розраховані на постійну роботу на одному місці і не підходять для частих переміщень. Втім, у стаціонарних інструментів є важлива перевага: вони можуть бути значно потужніше переносних, та й рівний розріз з їхньою допомогою забезпечити набагато простіше.

Номінальна потужність двигуна електричного плиткоріза. Чим потужніший двигун — тим більше зусилля він може видавати на різальний інструмент, тим вище може бути швидкість обертання і діаметр диска. Відповідно, більш потужний інструмент краще підходить для великих обсягів робіт, а також твердих і/або товстих матеріалів. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, габаритах і вазі інструменту, при тому, що реальна необхідність в ній є далеко не завжди.

У світлі всього цього вибирати плиткоріз за потужністю потрібно з урахуванням специфіки передбачуваного використання. Так, у разі ручного інструменту для нескладних побутових робіт цілком достатньо потужності в 700 – 800 Вт, більш солідні показники можуть знадобитися в основному для професійного застосування. А ось в стаціонарних агрегатах, де компактність не має особливого значення, можна не економити на потужності — тим більше, що такі пристрої зазвичай використовуються там, де важлива продуктивність.

Максимальна швидкість обертання диска, що забезпечується двигуном електричного плиткоріза. Більш висока швидкість позитивно позначається на продуктивності, чистоті реза і здатності справлятися зі складними матеріалами, однак і потужності для цього потрібні відповідні.

Загалом, якщо плиткоріз купується для нескладних робіт із звичайною облицювальною плиткою (наприклад, ремонту в квартирі), що можна не звертати на даний показник особливої уваги: навіть найбільш «повільні» моделі забезпечують достатню швидкість для того, щоб впоратися з подібними завданнями. А ось для різання специфічних матеріалів (наприклад, деяких сортів каменю) можуть знадобитися і більш високі швидкості; детальні рекомендації з цього питання можна знайти в спеціальних джерелах.

Штатний діаметр ріжучого диска, на який розрахований електричний плиткоріз. Диск більшого діаметра на посадкове місце просто на влізе, а от використовувати насадки меншого розміру в деяких випадках допускається (але не рекомендується).

Від діаметра диска залежить насамперед глибина різу (див. нижче). Так, зі звичайною плиткою, що має товщину до 1,5 см, впорається практично будь-який диск, навіть самий маленький; а от для більш товстих матеріалів (наприклад, тротуарної плитки) і інструмент знадобиться відповідний. Правда, варто відзначити, що при одному і тому ж діаметрі диска товщина різу може бути різною.

Також розмір ріжучого інструменту дозволяє у загальних рисах оцінити клас інструменту: чим більше диск, тим, зазвичай, могутніше і продуктивніше плиткоріз.

Діаметр посадочного отвору на ріжучому диску, з яким сумісний плиткоріз. Цей параметр важливий при пошуку та придбанні змінних робочих насадок: діаметр посадочного отвору на плиткорезе і на диску повинні збігатися.

Найбільша глибина, на яку інструмент може прорізати оброблюваний матеріал, простіше кажучи — максимальна товщина плитки, яку плиткоріз гарантовано здатний розрізати.

Вибирати інструмент за цим параметром варто з врахуванням товщини матеріалу, з яким доведеться працювати, плюс деякий запас «на всякий випадок». Але цей запас не повинен бути занадто великим: для глибокого різу потрібні великі диски і висока потужність, що відповідно позначається на ціні, вазі і габаритах інструменту.

Даний параметр описує, з якого боку до плитці подається диск або різець плиткоріза.

— Верхня. Верхнє розташування різця є штатним для ручних, а також переносних електричних плиткорізів (див. «Тип»). Стаціонарні електричні агрегати з такою компонуванням більш громіздкі, ніж «нижні», і мають обмеження за довжиною реза. З іншого боку, вони більш зручні і точні.

— Нижня. Нижня подача диска зустрічається виключно в стаціонарних електричних плиткорезах. Конструкція такого інструменту нагадує класичну циркулярну пилу: у ній є стільниця, з якої виступає край ріжучого диска. Подібні агрегати вважаються менш точними, ніж моделі з верхньою подачею, однак вони компактніше, а довжина різу обмежується хіба що перегрівом диска.

Можливість виконання в плитці косих розрізів — під кутом від вертикалі. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, при підготовці кутових стиків.

Дана функція зустрічається виключно в електричному інструменті (див. «Тип»), а кут нахилу, зазвичай, може варіюватися від 0° до 45°. У переносних моделях цей кут виставляється шляхом нахилу підошви, а в стаціонарних — направляючої рейки або самої стільниці (залежно від напрямку подачі диска). Механізм нахилу часто оснащується кутомірної шкали, що ще більше полегшує завдання.

Можливість підключення до плиткорезу пилососа передбачає наявність спеціального патрубка, до якого приєднується шланг. Завдяки цьому можна значно зменшити кількість сміття: велика частина пилу, що утворюється при різанні, буде втягуватися пилососом.