Порівняння Qplay Nova+ Rubber vs Qplay Rito+ Eva

— Від 1 до 3 років. Наймолодша вікова група. До неї належать виключно триколісні велосипеди (див. «Тип»), а в конструкції часто передбачаються додаткові функції, які забезпечують безпеку й дають змогу батькам використовувати велосипед у ролі візка. З таких функцій можна назвати, зокрема, ремені безпеки, бампер, козирок, (див. «Комплектація») і батьківську ручку (див. нижче).

— Від 2 до 4 років. У цю групу можуть входити всі 3 типи велосипедів (див. «Тип»). Водночас триколісні моделі зазвичай менше схожі на візки й більше розраховані на самостійне пересування дитини, ніж у попередній групі; для двоколісних же обов'язковою є наявність бокових коліс (див. «Комплектація»). А біговели практично всі розраховані на дітей 2-4 років.

— Від 3 до 6 років. Для дітей цього віку триколісний велосипед вже стає нецікавим, а фізичний розвиток цілком дає можливість навчатися їзді на двох колесах. Відповідно, у цю категорію включені переважно двоколісні моделі (див. «Тип») з обов'язковою наявністю в комплекті бокових коліс (див. «Комплектація»).

— Від 5 до 8 років. Велосипеди для дітей молодшого шкільного віку дуже схожі на дорослі моделі: сюди належать лише двоколісні машини, а бокові колеса (див. «Комплект...ація») хоча й можуть зустрічатися, проте далеко не обов'язкові.

— Від 6 до 10 років. Моделі старшої вікової категорії дають змогу кататися «по-дорослому». До цієї категорії входять байки з колесами діаметром 20 дюймів. У деяких екземплярах для цього віку вже присутнє ручне гальмо і деякі додаткові функції. Однак підбирати такі велосипеди необхідно з урахуванням готовності дитини до самостійного катання.

— Від 8 до 10 років. Вікова група від 8 до 10 років об'єднує під своїм крилом дитячі велосипеди із справді «дорослим» оснащенням. Сюди входять моделі на 20-дюймових колесах з багатошвидкісними трансмісіями, ручками гальмування на кермі (включаючи прогресивні дискові гальма) та іншими атрибутами дорослих байків, але в зменшеному форматі. По суті велосипеди цього вікового діапазону є перехідною ланкою між дитячими та підлітковими моделями.

Межі вікових груп є досить умовними, проте сильно порушувати їх все ж таки не рекомендується. Важливо враховувати не тільки зазначений виробником діапазон віку, а й загальний рівень розвитку дитини. Також зазначимо, що діти певного віку можуть мати різні зріст та статуру — при виборі варто звертати увагу не лише на вікову групу, а й на максимальне навантаження (див. нижче).

Найбільший вага вершника, який велосипед здатний нормально винести. Цей момент безпосередньо пов'язаний з віковою групою (див. вище), проте велосипеди з однаковими рекомендаціями за віком можуть розрізнятися за максимальної навантаженні.

Само собою, перевищувати зазначену виробником навантаження не можна: навіть якщо аварія не станеться відразу, вона може відбутися в будь-який момент. А в ідеалі варто вибрати велосипед з запасом по вазі — на випадок позаштатних ситуацій, так і з урахуванням того, що дитина буде рости.

Діаметр коліс велосипеда традиційно позначається в дюймах. Від цього параметра залежить загальна висота велосипеда, тому під кожну вікову категорію передбачається свій розмір коліс — згідно з ростом юного велосипедиста. Утім, машини одного типу й вікової групи можуть розрізнятися за діаметром коліс; особливо яскраво це виражено серед двоколісних велосипедів. У таких випадках варто врахувати такий момент: більші колеса краще показують себе на нерівних дорогах і дають змогу довго їхати накатом, але неохоче розганяються і потребують більших зусиль на педалях; невеликі колеса — навпаки, розкручуються без особливих зусиль, але гірше тримають швидкість і чутливіші до ям і вибоїн.

Триколісні велосипеди переважно мають діаметр коліс 10 дюймів, біговелі — 12"< /a> У двоколісних моделях зустрічаються розміри в 14, 16< /a>, 18 та 20 дюймів. Колеса більшого діаметра використовуються вже не в дитячих, а в підліткових велосипедах (вони в нашому каталозі винесені у розділ з дорослими велосипедами).

Конструкція коліс, які встановлені на велосипеді, і матеріали, застосовані для шини/обода.

— Надувні гумові. Колеса з надувними гумовими шинами — такі ж, як у повнорозмірних дорослих велосипедах. Такі колеса досить вимогливі до обслуговування: за їх станом потрібно стежити й за необхідності підкачувати. Крім того, навіть невеликий прокол шини робить її непридатною до застосування і потребує ремонту. З іншого боку, це найпрогресивніший різновид коліс з точки зору робочих властивостей: вони відмінно показують себе навіть на нерівній дорозі, згладжують вібрації, забезпечують хороше зчеплення і підходять для швидкої динамічної їзди. А обслуговування надувних шин може стати для юного велосипедиста хорошим тренуванням перед переходом на підлітковий велосипед. Саме тому двоколісні моделі для старших вікових груп оснащуються переважно саме надувними шинами. Утім, цей варіант може зустрічатися і в інших різновидах, включаючи біговели й навіть триколісні (див. «Тип»).

— Гумові. Колеса, що мають суцільну шину з гуми. На відміну від описаних вище надувних такі шини не потрібно накачувати, до того ж вони зовсім не бояться подряпин і проколів. З іншого боку, суцільні гумові колеса гірше підходять для нерівних доріг і високих навантажень. Тому зустрічаються вони зазвичай серед велосипедів для найменших діток, а у віковій категорії від 5 до 8 років такі колеса взагалі не використовуються.
...r> — Поліуретанові. За конструкцією такі колеса схожі на цілісні гумові (див. вище), вони відрізняються лише матеріалом шини — це поліуретан (синтетичний еластичний матеріал). Поліуретан помітно жорсткіший за гуму, тому використовується він здебільшого в триколісних велосипедах, не розрахованих на швидку їзду й нерівні дороги.

— Пластикові. Колеса, які виготовлені повністю з пластику. Головною перевагою цього матеріалу є невисока вартість; крім того, йому можна надати практично будь-який колір. З іншого боку, пластик твердий і не дуже міцний, він не підходить для нерівних доріг і високих швидкостей. Тому такі колеса використовуються тільки в триколісних велосипедах і деяких біговелах (див. «Тип»).

— Пластикові з гумою. Дещо поліпшена версія описаних вище пластикових коліс. Твердий пластик у цьому разі доповнено своєрідним аналогом шини — вузькою гумовою смужкою по колу обода, там, де колесо стикається з землею під час їзди. Це дає змогу дещо пом'якшити вібрації, що неминуче виникають навіть за умови їзди рівним асфальтом, проте цим відмінності таких коліс від чисто пластикових, насправді, і вичерпуються — пластик з гумою також застосовується тільки в триколісних велосипедах, де колеса не розраховані на значні навантаження.

Під дисками в контексті дитячих велосипедів маються на увазі монолітні колеса, що виготовляються методом лиття під тиском. У цьому криється їхня відмінність від традиційних коліс, де обід і втулку з'єднують спиці. Литі диски зазвичай міцніші та стійкіші до пошкоджень, а завдяки мінімальній кількості рухомих деталей вони більш невибагливі в обслуговуванні.

Можливість "відключити" педалі від колеса - з таким розрахунком, щоб вони не оберталися під час руху велосипеда. Ця функція зустрічається в триколісних моделях (див. «Тип») і стане в нагоді при використанні в ролі коляски — усувається ризик того, що ноги малюка зачеплять педалі, що обертаються (а це може загрожувати забоями і навіть травмами).

У більшості випадків велосипеди-коляски використовуються в ролі саме коляски, коли дитина просто сидить і спостерігає за тим, що відбувається навколо. Для таких сценаріїв дуже доречним є постійний контроль за дитиною, особливо, якщо вона непосида. Тому окремі моделі можуть оснащуватися поворотним сидінням, що дає змогу розгорнути дитину у напрямку до батька і бути в зоровому контакті з ним.