Точність хода
Точність хода зазвичай визначається за найбільшою похибкою – відхиленням від еталонного часу, що може виникнути за місяць при постійній роботі годинника в штатному режимі. Відповідно, чим менше числа в даному пункті — тим точніше годинник. Крім того, точність ходу є своєрідним індикатором стану: якщо похибка стала перевищувати заявлені в характеристиках значення, це може говорити про збої в роботі механізму.
Якщо показники точності однакові і за випередженням і за відставанням, в характеристиках вказується одне число — наприклад, 30 с/міс (тобто +/-30 с/міс); однак багато механізмів мають неоднакові відхилення, наприклад -15/+25 с/міс. Відзначимо також, що даний параметр актуальний виключно для кварцових годинників (див. «Тип механізму»): в механічних моделях точність ходу помітно нижче, вона вимірюється секундами не за місяць, а за добу.
Матеріал скла
Матеріал прозорого покриття, що закриває циферблат.
—
Пластик. Прозорий пластик (він же «плексиглас», він же «органічне скло») вважається найпростішим варіантом і зустрічається переважно в моделях початкового й середнього цінового діапазону, переважно спортивно-туристичної спеціалізації. Цей матеріал має невелику вагу, коштує недорого, до того ж добре переносить удари й падіння: при сильному ударі він швидше трісне, ніж розколеться, та й пластикові уламки значно безпечніші за скляні. Ці властивості незамінні для годинників
із захистом від ударів. З іншого боку, пластик дуже чутливий до подряпин, і через їх появу схильний швидко мутніти; та й загалом забруднюється він легше, ніж скло.
—
Мінеральне. Під мінеральним у цьому разі мається на увазі звичайне, широко розповсюджене скло — на зразок того, яке використовується у вікнах. Воно вигідно відрізняється від пластику високою твердістю: щоб подряпати такий матеріал, потрібно докласти значних зусиль. Завдяки цьому мінеральні різновиди скла не мутніють і зберігають прозорість протягом практично всього терміну експлуатації годинника. З недоліків можна відзначити крихкість: при ударі скляна поверхня може розлетітися на дрізки. З іншого боку, навіть для звичайного скла такий удар повинен бути досить сильним; крім того, виробники часто застосовують різні конструктивні рі
...шення («втоплений» у корпус циферблат, загартовані сорти скла тощо), щоб звести ризик таких випадків до абсолютного мінімуму. Завдяки всьому цьому мінеральне скло отримало на сьогоднішній день широке розповсюдження у всіх видах і цінових категоріях годинників.
— Сапфірове. Скло зі штучно вирощеного сапфіра (прозорого корунду — оксиду алюмінію). Головною перевагою цього матеріалу є висока стійкість до подряпин: подряпати таку поверхню можна тільки алмазом або схожим з ним за твердістю матеріалом. З іншого боку, сапфірове скло обходиться недешево, при цьому воно погано переносить удари й порівняно слабо підходить для «захищених» годинників. Як наслідок, цей матеріал зустрічається зазвичай у досить дорогих моделях, розрахованих на повсякденне використання (хоча зустрічаються і винятки).Вага
Загальна вага годинника. Зазвичай, вказується з урахуванням комплектного ремінця/браслета.
У найлегших сучасних годинниках вага
не перевищує 50 г. Найпопулярніші моделі вагою 50 – 100 г, а вага більше 150 г найчастіше означає не тільки великий, але і досить прогресивний пристрій, зазвичай спортивно-туристичного призначення.
І мала, і велика вага мають свої переваги: легкий годинник створює мінімум незручностей при носінні, а масивний підсвідомо сприймається як солідний і надійний пристрій.
