Порівняння пилососів

Загальний тип пилососа.

Від цього параметра залежать загальні особливості конструкції і застосування агрегата. Крім класичних побутових моделей, у наш час випускаються також пилососи таких типів: роботи-пилососи, вертикальні (звичайні і вертикальні з портативним), роботи-підлогонатирач, електрошвабри, електровіники,господарські, ручні моделі побутового (у тому числі для ліжка і автомобільного призначення) і промислового застосування, повноформатні промислові (вони ж будівельні), ранцеві і пилососи для камінів. Ось докладніший опис кожного різновиду:

— Звичайний. Традиційні побутові пилососи, призначені для прибирання квартир, житлових будинків, невеликих офісів тощо. Складається такий агрегат з відносно невеликого корпуса на характерних колесах (для зручності переміщення по підлозі) і труби зі щіткою, приєднаної до корпуса за допомогою гнучкого шлангу. Саме на цей варіант варто звертати увагу, якщо вам...потрібен звичайний домашній пилосос», не призначений для виконання якихось специфічних задач.

— Робот-пилосос. Пилососи, які працюють повністю автономно, без необхідності управляти пристроєм; роль користувача обмежується лише допоміжними задачами (вивантаження зібраного сміття, програмування роботи тощо). Робот-пилосос зазвичай має вигляд характерного плоского диска; невелика висота дає змогу йому проходити під меблями й іншими предметами інтер'єру. А конкретні можливості роботи можуть бути різними. Наприклад, найпростіші моделі рухаються по випадковим траєкторіям в межах приміщення, обходячи невеликі перешкоди і розвертаючись при досягненні стін або інших великих перешкод. У більш прогресивних пристроях може передбачатися можливість задати «географію» і/або розклад прибирання, доступ до агрегата через Інтернет тощо (див. «Дод. режими роботи», «Функції робота»). Однак у будь-якому разі варто враховувати, що роботи не характеризуються потужністю і місткістю; так що навряд чи варто вибирати такий пристрій, якщо вам потрібна висока ефективність прибирання або передбачаються великі обсяги роботи. З іншого боку, подібна техніка ідеально підходить для підтримки вже наведеної чистоти у квартирах, приватних будинках та інших аналогічних умовах: робот-пилосос без особливих труднощів можна запускати хоч кожен день.

— Вертикальний. Пилососи цього типу мають специфічне компонування: мотор, пилозбірник і щітка закріплюються на спільній вертикальній трубці (звідси і назва), шланг же в конструкції, як правило, зовсім відсутній. Такі агрегати розраховані переважно на побутове застосування; вони не дуже зручні при прибиранні важкодоступних місць (на зразок простору під диванами або ліжками), зате непогано справляються з великими відкритими просторами. У світлі цього вертикальні пилососи досить популярні, зокрема, в офісах та приватних будинках великої площі. А деякі подібні агрегати оснащуються трубами шарнірної конструкції (див. «Тип труби»), які спрощують прибирання в згаданих вище важкодоступних місцях.

— Ручний (побутовий). Ручні пилососи побутового призначення характеризуються невеликою вагою, компактними розмірами і цілісним компонуванням: мотор, пилозбірник і всмоктувальне сопло (на яке може надягатися щітка) об'єднані в одному корпусі. Подібні агрегати не характеризуються потужністю, зате вони надзвичайно мобільні; крім того, найчастіше в якості джерела енергії в них використовуються акумулятори (див. «Живлення»), що дає ще більшу свободу пересувань. Один з найпопулярніших способів застосування ручних побутових пилососів — прибирання в салоні автомобіля; для цього деякі моделі можуть оснащуватися живленням від прикурювача (як в якості додаткової опції, так і в якості єдиного джерела енергії). Що стосується застосування в побуті, то для повноцінного прибирання в квартирі/будинку/офісі такі агрегати не підходять, проте вони добре справляються з допоміжними, специфічними задачами: прибиранням меблів і різних невеликих поверхонь, збором дрібного сміття у важкодоступних місцях тощо.

— Ручний (для ліжка). Різновид ручних пилососів, призначений для чищення ліжок, м'яких меблів, матраців, подушок тощо. Головна особливість подібних агрегатів – розширені можливості з дезінфекції та боротьбі з паразитами, перш за все пиловими кліщами. Так, практично обов'язковим елементом оснащення пилососів для ліжка є УФ-лампа (див. нижче), а їх системи всмоктування і формат роботи розрахований на те, щоб ефективно втягувати пилових кліщів – навіть тих, що «закопалися» на значну глибину. При необхідності пристрої цього типу можна використовувати і для більш традиційного прибирання, проте їх основним призначенням є саме чищення меблів та постільних приналежностей.

— Ручний (промисловий). Різновид промислових пилососів, що не має коліс і розрахований на перенесення з місця на місце у руках. Варто сказати, що такі агрегати в більшості своїй мало схожі на ручні моделі побутового призначення (див. вище) — вони швидше нагадують звичайні пилососи зі шлангом, що позбавлені коліс і розраховані на транспортування в руках або на плечовому ремені (хоча зустрічаються і винятки). Живлення, як правило, здійснюється від акумулятора; в окремих моделях може передбачатися також можливість роботи від мережі. Як наслідок, пилососи цього типу помітно поступаються за потужністю класичним промисловим моделям (також див. вище). З іншого боку, вони більш мобільні – в тому числі завдяки незалежності від розеток — і при цьому цілком здатні впоратись з грубим будівельним і «виробничим» сміттям.

— Вертикальний з портативним. Моделі, що поєднують в собі можливості вертикальних і ручних побутових пилососів (див. вище). Традиційна конструкція такого пилососа — ручний блок з мотором, пилозбірником і соплом, доповнений або знімною вертикальною штангою, або трубою-подовжувачем. Подібна конструкція дає змогу вибирати формат роботи на свій розсуд і використовувати один пилосос і для загального прибирання (у вертикальному форматі) і для дрібних специфічних задач (у вигляді портативного). Головним недоліком даного варіанта можна назвати меншу ємність, ніж у вертикальних і звичайних побутових пилососів — це дещо ускладнює застосування при великих масштабах прибирання. Проте, завдяки універсальності пристрою з даної категорії в наш час набагато популярніші, ніж чисто вертикальні агрегати.

– Робот-підлогонатирач. Пристосування для вологого прибирання підлоги з некилимовим покриттям. Такі агрегати потребують від користувача мінімум зусиль – зазвичай необхідно лише періодично заливати миючий засіб та чистити спеціальну серветку для протирання підлогових покриттів після закінчення процесу. Роботи-підлогонатирачі самостійно пересуваються по підлозі, змінюють напрямок руху при зустрічі з перешкодами і вибудовують маршрут таким чином, щоб за можливістю обробити всю площу в робочій зоні. Багато моделей здатні самостійно повертатися на док-станцію для заряджання батареї, а для підвищення зручності та ефективності експлуатації можуть передбачатися різні додаткові функції: робота за розкладом, картографія, ІЧ-бар'єри для обмеження переміщень тощо. Роботизовані агрегати для вологого прибирання відмінно підходять для чергового підтримання порядку у відносно чистих приміщеннях.

_ Електрошвабра. Пристрої для вологого прибирання підлогових покриттів, що є сучасною версією швабри з електромотором. На двигун в їх конструкції покладаються різні задачі на кшталт вібрації або обертання насадки для забезпечення більш ретельного прибирання. Багато моделей електрошвабр мають вбудований бачок для води або миючого засобу, завдяки чому забезпечується можливість розпорошувати рідину на підлогу під час процедури вологого прибирання. Що стосується робочих насадок, найчастіше такі швабри оснащуються підлогонатирачем або електротурбощіткою (див. «Насадки та їхні функції»).

– Електровіник. Підмітальні пристрої з електричним приводом, який приводить в рух щітки або всмоктувальні механізми для збирання сміття. Щітки, що обертаються, в конструкції електровіників ефективно підмітають сміття і направляють його в спеціальний контейнер-пилозбірник. Такі пристрої годяться для швидкого повсякденного прибирання підлогових покриттів – вони легкі, маневрені і працюють від вбудованої акумуляторної батареї.

— Господарський. Пилососи, призначені для професійного прибирання у великих об'ємах. Подібні агрегати популярні в клінінгових компаніях, проте можуть стати в нагоді і для приватного використання. Характерні приклади застосування господарських моделей – прибирання домашньої майстерні або гаража, номерів в готелі тощо. За компонуванням пилососи цього типу нагадують традиційні моделі — корпус з трубою на шланзі — однак мають ряд відмінностей. Найпомітніші з них — це великі розміри і вертикальне компонування корпуса з верхнім розташуванням двигуна. Крім того, господарські моделі характеризуються високою потужністю і місткістю (від 6 л і більше). В них може передбачатися вологе прибирання, хоча більшість моделей працює лише в традиційному сухому форматі (див. «Прибирання»).

— Промисловий (будівельний). Пилососи, призначені для прибирання промислових об'єктів — будмайданчиків, заводських цехів тощо. Багато в чому схожі з описаними вище господарськими: більшість моделей мають витягнутий у висоту корпус з верхнім розміщенням двигуна, високу продуктивність і велику ємність. Основна відмінність полягає в тому, що промислові агрегати розраховані на грубе будівельне сміття, з яким не можуть впоратися більш «делікатні» різновиди пилососів. А для збору такого сміття в подібних агрегатах використовуються ємності у вигляді жорстких контейнерів; такі контейнери можуть доповнюватися паперовими мішками для зручності розвантаження, проте це не є строго обов'язковим. Також в даному різновиді вельми популярна функція збору води (див. нижче), хоча промислові пилососи ніколи не робляться мийними і найчастіше навіть не передбачають вологого прибирання. Крім того, в якості пилозбірника в них використовуються тільки мішки — аквафільтри і «циклони» в таких агрегатах в принципі не зустрічаються.
Відзначимо, що в дану категорію віднесені тільки промислові пилососи класичного компонування, що переміщуються на колесах. Ручні та ранцеві моделі винесені в окремі категорії (див. нижче).

— Ранцевий. Пилососи, які переносяться за спиною на манер ранця — звідси і назва. Подібна конструкція поєднує в собі переваги пилососів класичного і ручного формату: агрегат можна зробити досить потужним, містким і водночас — мобільним. Правда, більшість моделей цього типу працює від мережі, акумуляторні рішення зустрічаються рідше; тим не менш, навіть при живленні від розетки можна досягти непоганої свободи в переміщеннях. Завдяки цьому ранцеві пилососи добре підходять для ситуацій, де потрібна продуктивність і водночас мобільність; характерний приклад – прибирання в залі кінотеатру між сеансами. Головний недолік даного різновиду — досить висока вартість, обумовлена рядом конструктивних особливостей.

— Для камінів. Спеціалізовані пилососи, призначені для збору вугілля і золи в камінах, печах, мангалах, вугільних грилях тощо. Однією з ключових особливостей агрегатів даного типу є стійкість до високих температур, що дає змогу збирати навіть не остигле до кінця вугілля і попіл. Для цього шланги і щітки камінних пилососів виконуються з негорючих тугоплавких полімерів, а в якості основної ємності зазвичай застосовується металевий контейнер. Крім того, фільтри в подібних моделях відрізняються підвищеною ефективністю і стійкістю до дрібного пилу; для додаткової зручності може передбачатися також самоочищення фільтра (див. нижче). Варто враховувати, що пилососи з даної категорії в більшості своїй досить дорогі; тому купувати таку техніку має сенс тільки в тих ситуаціях, коли з прибиранням камінів доводиться часто мати справу – наприклад, якщо камін встановлений в залі ресторану або вестибюлі готелю і «в сезон» використовується кожен день.

Вид (види) прибирання, для якого призначений пилосос.

Практично всі сучасні агрегати мають функцію сухого прибирання. Зі свого боку, вологе прибирання зазвичай передбачається як доповнення до сухого режиму і вкрай рідко використовується як єдиний формат роботи. Ось докладніший опис цих варіантів:

— Сухе. Традиційне прибирання без використання води: пилосос втягує в себе повітря, збираючи сміття в пилозбірник і очищуючи повітря за рахунок системи фільтрів. Вважається дещо менш ефективним, ніж вологе, зате практично не має обмежень я застосуванню: таким способом можна чистити практично будь-які матеріали. Крім того, подібне прибирання набагато простіше для користувача (не потрібно заливати, а то і зливати воду); а самі агрегати, що мають тільки сухий режим, більше прості і недорогі, ніж аналогічні моделі з функцією вологого прибирання. Крім того, для деяких різновидів пилососів це в принципі єдиний доступний варіант; характерний приклад — ручні моделі як побутової, так і промислової спеціалізації (див. «Тип»).
Окремо відзначимо, що можливість збирання води (див. нижче) може передбачатися навіть в пилососах з чисто сухим типом прибирання (найчастіше в промислових і господарських моделях - див. «Тип»).

— Вологе і сухе. Можливість здійснювати не тільки описане вище сухе, але і вологе прибирання. Саме в такому форматі працюють всі миючі...і пилососи (див. нижче); однак підкреслимо, що не кожен агрегат з функцією вологого прибирання є миючим, і навіть функція збору води (також див. нижче) є в таких моделях не завжди. Річ у тім, що в багатьох пилососах з цією особливістю використовується максимально простий формат роботи: вода із спеціальної ємності подається на спеціальну насадку і зволожує підлогу після чищення. Втім, навіть подібний спосіб оброблення помітно підвищує ефективність порівняно із звичайним сухим прибиранням: додаткова насадка збирає на себе забруднення, які не зміг втягнути пилосос, а зволоження підлоги освіжає приміщення і перешкоджає підняттю в повітря пилу, який міг залишитися після прибирання. Для мийних пилососів, зі свого боку, характерні також інші переваги. Головними недоліками всіх моделей з двома типами прибирання є складність конструкції, більша вага та більш висока вартість, ніж у аналогічних агрегатів з тільки сухим форматом роботи.

— Вологе. Даний варіант означає, що пилосос розрахований лише на вологе прибирання і не припускає роботи в сухому режимі. Докладніше про ці режими див. вище; тут же відзначимо, що це дуже рідкісний, навіть екзотичний варіант, що використовується в одиничних моделях господарських і вертикальних пилососів (див. «Тип»).

Підключення до смартфону забезпечується за рахунок мобільного додатку, а вже його функціонал забезпечує можливості пилососа. Так в роботах доступне управління. Сам робот при цьому підключається до мережі через Wi-Fi. Головна перевага цієї функції очевидна — вона дозволяє віддавати пристрою команди з будь-якої точки земної кулі, де є доступ до Інтернету. Таким чином можна, наприклад, запустити програму прибирання за день до повернення з відпустки, щоб повернутися у щойно прибрану квартиру.

А для ручних, вертикальних і класичних побутових пристроїв мобільний додаток служить здебільшого в ролі індикатора. Пилосос може відправляти користувачеві різні повідомлення — про стан батареї, заповненість пилозбірника тощо.

Додаткові функції, передбачені в конструкції робота-пилососа (див. «Тип»).

Найчастіше в сучасних роботах можна зустріти такі спеціальні функції: прибирання за розкладом, захист від падінь, сенсор перешкод, розпізнавання предметів, регулювання подачі води, пульт ДК і камера відеоспостереження. Ось докладніший опис кожної з них:

— Прибирання за розкладом. Можливість задавати розклад, за яким пилосос буде здійснювати прибирання автоматично, без додаткових команд з боку користувача. При цьому конкретні особливості такого програмування можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Так, у найпростіших моделях розклад обмежується окремими годинами в межах доби — наприклад, з 16 до 17; в задані години пилосос вмикається кожен день. У прогресивніших пристроях може передбачатися розпорядок по днях тижня або навіть по датах місяця або року. У будь-якому разі дана функція помітно спрощує використання: достатньо один раз задати розклад — і можна як мінімум кілька днів не переживати про прибирання; тим більше, що більшість моделей з такою можливістю мають також функцію заїзду на док-станцію (див. «Комплектація робота — зарядна станція»), і від користувача потрібно лише періодично о...чищати пилозбірник (що ще більше спрощується при наявності док-станції з мішком – див. нижче).

— Вібраційне протирання. Вібраційна функція витирання підлоги помітно підвищує якість вологого прибирання роботом-пилососом. Режим імітує скребкові рухи під час миття підлоги вручну, допомагаючи впоратися зі стійкими забрудненнями та засохлими плямами. У конструкцію відповідних роботизованих прибиральників впроваджено спеціальну миючу пластину, що рухається з певним алгоритмом коливань на хвилину.

— Захист від падінь. Спеціальний захист, що запобігає падінню пилососа зі сходинок, високих порогів тощо. В більшості варіантів основою такої системи є один або декілька датчиків, розміщених на нижній стороні корпуса. Коли пилосос виїжджає на край оброблюваної поверхні, датчик реагує на цей край — в результаті пристрій зупиняється і змінює напрямок руху, щоб уникнути падіння.

— Сенсор перешкод. Датчик (або система датчиків) для визначення перешкод на шляху пилососа. Конкретний тип таких датчиків може бути різним: ультразвукові, інфрачервоні, лазерні, контактні тощо. Однак у будь-якому разі дана функція дає змогу пристрою переміщатися в просторі, уникаючи зіткнень і визначаючи оптимальний шлях об'їзду. Відзначимо, що моделі без такого сенсора в більшості своїй також здатні об'їжджати перешкоди — однак для цього робот повинен не просто наштовхнутися на сторонній предмет, але спробувати проїхати через нього. І лише в разі невдачі траєкторія змінюється, причому випадковим чином, далеко не завжди в оптимальному (або хоча б такому, що підходить) напрямі.

– Розпізнавання предметів. Функція розпізнавання різних предметів на підлозі, які можуть перешкоджати процесу прибирання. Реалізується за допомогою наявності фронтальної камери для коригування оптимального маршруту прямування пилососа по периметру площі, що обслуговується. Камера в конструкції роботизованого прибирача зчитує контури об'єктів і дає змогу обходити такі перешкоди стороною. Як результат, домашні капці, кинуті під ліжком шкарпетки, дитячі іграшки та дроти надалі не заважатимуть пересуванням пилососу. Особливу користь функція приносить за наявності вдома домашніх тварин, не привчених до лотка – робот спокійно об'їде продукти їхньої життєдіяльності та збереже нервову систему господарів.

– Регулювання подачі води. Система дозування ступеня змочування серветки в автоматичному режимі. Можливість вибору інтенсивності подачі води дає можливість підлаштовувати роботу роботизованого пилососа під різні типи покриття для підлоги. Наприклад, для паркету та ламінату користувач має право встановити низький рівень подачі води, а для менш вибагливих плиткових покриттів підлоги – високу інтенсивність витрати води. Також у пилососа можна відключити подачу води, щоб уникнути протікання, наприклад, на зарядці. У розвинених моделях роботів-пилососів нерідко закладено функцію вибору індивідуального ступеня змочування серветки для кожної кімнати.

– Пульт ДК. Класичний пульт дистанційного управління, що дає можливість віддавати пристрою команди на відстані. Як правило, такий пульт охоплює всі основні функції пилососа, а в багатьох моделях він дає змогу ще й безпосередньо управляти рухом. У будь-якому разі без дистанційного доступу управляти рухомим пилососом було б дуже складно – доводилося б або чекати, поки він закінчить роботу, або ловити агрегат на ходу. У світлі цього дана функція дуже популярна; однак у продажу можна зустріти чимало роботів і без пульта дистанційного управління. Як правило, це або найпростіші бюджетні пристрої з випадковим режимом переміщення і без будь-яких додаткових функцій - або прогресивні моделі, де для управління використовується смартфон/планшет з додатком.
Відзначимо також, що пульти ДУ в пилососах-роботах зазвичай працюють по інфрачервоному каналу – аналогічно пультам для телевізорів, кондиціонерів тощо. Таким чином, для отримання команди пилосос повинен знаходитися на лінії прямої видимості. Втім, в більшості ситуацій це не можна назвати серйозною незручністю.

— Камера відеоспостереження. Власна камера відеоспостереження, вбудована прямо в пилосос. Дана функція зустрічається виключно у моделях з управлінням через Інтернет (див. вище); вона дає змогу використовувати робота в якості системи віддаленого відеоспостереження і контролювати обстановку в приміщенні, перебуваючи за його межами і спостерігаючи картинку з камери на екрані смартфона. Також вбудована камера може використовуватися в системі картографування (див. «Побудова карти приміщення») — проте зазначимо, що далеко не кожен пилосос з вбудованою картографічною камерою має функцію відеоспостереження.

Система картографії передбачається у багатьох сучасних роботах. Вона дає змогу визначити розміри приміщення і розташування різних перешкод, наявних у ньому, а також фіксувати маршрут, пройдений пилососом. Зустрічаються різні за своїм принципом роботи системи, серед яких виділяються три типи. Методи побудови карти за даними з датчика або камери належать до базового рівня. А ось побудова карти за допомогою лазерного далекоміра (лідара) дає більш точні результати і зводить пристрій до категорії вище. Відповідно, наявність такої системи позначається на загальній вартості, проте дає цілу низку переваг. По-перше, помітно підвищується ефективність прибирання: робот запам'ятовує, які ділянки вже прибрані, і приділяє максимум уваги необробленим зонам. По-друге, пересування здійснюються за оптимальними траєкторіями, найкоротшими шляхами; це сприяє економії енергії і збільшує час роботи без підзарядки. По-третє, з'являється можливість ефективно прибирати великі простори складної форми (наприклад, всю квартиру цілком). А якщо пилосос управляється через додаток на смартфоні або іншому гаджет — створена карта відображається в цьому додатку, що дає різні додаткові можливості: коригування зібраних даних, управління пристроєм в реальному часі, побудова маршрутів, обмеження прибирання через додаток (див. вище) тощо.

Що стосується способів побудови карт (і подальшої навігації), то в наш час зустрічаються переваж...но такі варіанти:

— Камерою. Такі системи працюють за рахунок того, що робот за допомогою цифрової камери «оглядає» приміщення, запам'ятовуючи його форму і розташування предметів. Досить простий, недорогий і при цьому практичний спосіб: як правило, камера доповнюється алгоритмом розпізнавання предметів, завдяки чому вона здатна «впізнавати» занесені в пам'ять перешкоди незалежно від їх положення в просторі. Це особливо корисно при наявності предметів, які часто переміщуються з місця на місце — на зразок стільців. Крім того, якщо карта відображається в додатку на смартфоні — вона має вигляд не просто умовної схеми, а реального зображення, що дуже зручно. До недоліків даного варіанта можна віднести хіба що дещо меншу точність, ніж у датчиків і тим більше далекомірів. Однак у більшості випадків цей момент не має вирішального значення, а в деяких моделях інформація з камери може доповнюватися даними з сенсорів, що й зовсім зводить цей недолік до нуля.

— Датчиками. Створення карти за рахунок роботи різних спеціальних датчиків. Найчастіше такі системи використовують сенсори перешкод і захисту від падіння (див. «Функції робота»), що працюють у зв'язці з інерціальним модулем, що визначає поточне положення робота в просторі. Отримуючи сигнал з певного датчика, робот зберігає дані про точку спрацьовування; з таких точок в результаті і формується карта. Це досить надійний спосіб, цілком придатний для «внутрішнього» використання самим роботом; за точністю він поступається далекомірній картографії (див. нижче), однак і обходиться дешевше. До недоліків даного типу побудови карт можна віднести деяку незручність при управлінні через додаток: на екрані смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, не завжди зручної для користувача. Крім того, пилососи з подібними системами нездатні заздалегідь реагувати на зміну обстановки — ця зміна визначається лише при черговому спрацьовуванні датчика.

— Далекоміром (лазером). Побудова карти за допомогою лазерного далекоміра — лідара. Як правило, такий далекомір охоплює простір на всі 360° навколо пилососа, скануючи простір з високою частотою (сотні і навіть тисячі вимірів у секунду у всіх напрямках). Це дає змогу створювати досить точні карти за невеликий час і при мінімумі переміщень в просторі. Крім того, далекомір використовується не тільки при первісній побудові карти, але і при подальшій роботі — завдяки цьому робот моментально реагує на зміни в обстановці та коригує траєкторію руху. Головний недолік таких систем — досить висока вартість. Крім того, як і у випадку датчиків, при управлінні пилососом зі смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, що дещо менш зручно, ніж при використанні камер.

— Далекоміром+камера. Це найбільш прогресивний і функціональний варіант: лазер забезпечує високу точність визначення відстаней і швидку реакцію на зміни в обстановці, а камера дає змогу створювати не просто схеми, а реалістичні зображення приміщень, зручні при управлінні через смартфон. Головний недолік таких комбінованих систем — досить висока вартість; тому зустрічаються вони вкрай рідко, переважно в роботах-пилососах преміумкласу.

Спосіб обмеження простору, що обробляється, передбачений в пилососі-роботі.

Інша назва цієї функції — «віртуальна стіна». Її загальний сенс досить очевидний: «стіна» (або декілька стін) дає змогу обмежити переміщення робота по поверхні, що обробляється. Це може знадобитися, наприклад, якщо прибирання потрібно провести в межах кімнати без дверей, або якщо частина підлоги зайнята дрібними предметами, які не потрібно прибирати (наприклад, деталями пазлу, який збирається). А ось конкретні можливості подібного обмеження напряму пов'язані зі способом, яким воно здійснюється. Зазначимо, що функція зустрічається переважно у роботах-пилососах середнього класу та топових моделях. Бюджетні роботизовані «прибирачі» часто не мають функції обмеження зон оброблюваного простору — така у них відсутня.

Ось основні варіанти, що зустрічаються в сучасних роботах:

— Лазерний датчик. Досить популярний варіант — завдяки простоті, невисокій вартості, а також зручності застосування на практиці. Як правило, при встановленні лазерний обмежувач достатньо поставити на підлогу і направити в потрібну сторону. З іншого боку, такі пристрої погано підходять для створення меж складної форми. Класичний формат роботи лазерного обмежувача — лінійний: дверний отвір або приміщення перегороджується прямим променем, який сприймається роботом як межа оброблюваної зони. Крім того, в деяких моделях може передбачатися також круговий режим, коли датчик фо...рмує «заборонену зону» у вигляді кола або сектора певного діаметра; такий формат роботи дає змогу, зокрема, відгороджувати кути приміщень і невеликі ділянки біля стін (характерний приклад — місце розміщення собачої або котячої миски на кухні). Якщо ж потрібно створити межу іншої, специфічнішої форми — для цього в кращому випадку буде потрібно декілька датчиків (притому що в комплекті зазвичай постачається один обмежувач — якщо взагалі постачається); а в гіршому випадку це виявиться і зовсім неможливим. Також варто враховувати, що дальність дії лазера в лінійному режимі зазвичай обмежується 3 – 4 метрами; цього найчастіше цілком вистачає для житлових приміщень і невеликих офісів, однак для великого простору може виявитися недостатнім. А живлення випромінювачів зазвичай здійснюється від батарейок або акумуляторів, заряд яких обмежений.

— Магнітна стрічка. Обмежувач у вигляді стрічки з магнітного матеріалу, що укладається на підлогу. Така стрічка фіксується спеціальним датчиком і сприймається роботом як межа, яку не можна перетинати; для надійної фіксації вона, як правило, робиться самоклейкою, а інтенсивність магнітного поля в більшості випадків забезпечує ефективну роботу через килими та інші аналогічні покриття. Однією з ключових переваг таких обмежувачів є те, що з відрізків стрічки можна сформувати «заборонену зону» практично будь-якої форми: довжину відрізків можна вибирати на свій розсуд, а максимальна загальна довжина обмежується лише наявним під рукою запасом стрічки. Крім того, даний тип обмежувачів не потребує живлення. До недоліків цього варіанта можна віднести насамперед складність укладання в деяких умовах (наприклад, під суцільним ковроліновим покриттям). Крім того, до комплекту в кращому випадку входить зовсім невелика кількість стрічки; а багато пилососів і зовсім нею не комплектуються, так що магнітну «межу» потрібно купувати додатково.

— Через додаток. Найпрогресивніший спосіб обмеження прибирання: межі робочої зони задаються на смартфоні або іншому гаджеті через додаток, що використовується також для загального управління роботом. Практично всі моделі з цією функцією мають також функцію побудови карти приміщення (див. нижче) — готова карта відображається в додатку, і на ній користувач може за своїм бажанням задати межі робочої зони. Найпростіший варіант таких меж — окремі прямі лінії, проте в управляючих додатках нерідко передбачаються і більш широкі можливості: ламані лінії і багатокутники з окремих відрізків, стандартні фігури (коло, овал, прямокутник) і навіть можливість намалювати межу від руки. У будь-якому разі даний спосіб обмеження надзвичайно зручний і функціональний, однак роботи-пилососи з подібною можливістю обходяться недешево — переважно через наявність складної системи картографування.

Види голосових асистентів, підтримувані роботом-пилососом.

Згідно з назвою, сама по собі ця функція дає змогу управляти роботом за допомогою голосових команд. Проте підкреслимо, що мова в даному разі йде не про систему розпізнавання голосу, вбудовану в сам пилосос, а про сумісність із зовнішнім пристроєм, на який встановлений відповідний голосовий асистент — смартфоном, планшетом, «розумною» колонкою тощо. Таким чином, для використання голосового управління неминуче буде потрібен додатковий пристрій; з іншого боку, з пошуком такого пристрою в наш час не виникає проблем. А сам по собі подібний спосіб управління нерідко виявляється зручнішим, ніж команда з пульта ДУ або пошук потрібної опції в управляючому додатку.

Що стосується конкретних асистентів, то найбільшою популярністю в наш час користуються (за алфавітом) Amazon Alexa, Apple Siri, Google Assistant. А в роботах-пилососах може передбачатися сумісність як з одним з них, так і з декількома відразу. Конкретний функціонал управління, доступного через голосовий помічник, для кожної моделі варто уточнювати окремо. Також варто звернути увагу на мови, що підтримуються: для Siri мову потрібно вибрати в налаштуваннях, для Google Assistant доступне автоматичне розпізнавання мов (може знадобитися певне налаштування), а в Alexa (станом на початок 2021 року) підтримка російської мови взагалі не передбачена.

Тип живлення, що використовується пилососом. Зазначимо, що для роботів, оснащених зарядними станціями (див. «Комплектація робота») вказується живлення саме самого робота (стандартно — акумуляторне); станція ж практично у всіх моделях підключається до мережі.

Основні види живлення, що зустрічаються в сучасних пилососах — від мережі, від акумулятора і від автомобільного прикурювача. Вони можуть застосовуватися як окремо, так і в різних поєднаннях один з одним. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— Мережа. Живлення від звичайної побутової розетки. Цей варіант підходить для пилососів практично будь-якої потужності, а час роботи від мережі виходить по суті необмеженим. Головний недолік даного типу живлення — залежність від розеток, а також наявність дроту, який обмежує рухливість і може плутатися під ногами. Втім, довжина мережевого шнура зазвичай підбирається з урахуванням загального призначення пилососа — щоб її вистачало для більшості ситуацій; а в крайньому разі можна скористатися подовжувачем. У світлі цього переважна більшість звичайних пилососів, а також важкої професійної техніки (господарських, будівельних агрегатів тощо — див. «Тип») використовує саме цей тип живлення — в таких моделях описані вище переваги найчастіше однозначно переважують недоліки. А ось серед вертикальних і ручних агрегатів (включаючи промислові) підключення до мережі поп...улярністю не користується — в них виробники частіше роблять вибір на користь мобільності і застосовують акумулятори.

— Акумулятор. Живлення від власного акумулятора; в одних моделях він може бути знімним, в інших — вбудованим, в будь-якому разі таке живлення робить пилосос максимально мобільним і автономним: рухливість не обмежується кабелем живлення, до того ж працювати можна навіть при повній відсутності розеток. Однак у цих переваг є і зворотна сторона. Перш за все, акумуляторні агрегати помітно важче і дорожче аналогічних моделей з живленням від мережі. Другий незручний момент - обмежений час роботи: після вичерпання заряду доведеться зробити перерву для поповнення запасу енергії, іноді досить тривалу (в моделях зі знімними батареями можна просто поміняти акумулятор, що сів, на свіжий — але, знову ж таки, свіжу батарею для цього потрібно мати в запасі). Крім того, чим потужніший і «ненажерливіший» пилосос — тим крупніше й важче елементи живлення, які доводиться з ним використовувати. У світлі цього живлення від акумулятора застосовується переважно в пилососах невисокої потужності, для яких рухливість принципово важливіше описаних вище недоліків. Це, перш за все, всі моделі роботів, а також більшість ручних побутових і вертикальних пристроїв (включаючи комбіновані, див. «Тип»). Проте існують і винятки з цього правила: акумулятори можна зустріти в деяких звичайних пилососах, а також в окремих прогресивних агрегатах професійного призначення (господарських, будівельних тощо).
Відзначимо, що деякі великі виробники, які випускають в тому числі електроінструмент, використовують у своїй техніці універсальні батареї, сумісні з різними видами пристроїв. Акумуляторні пилососи від таких виробників можуть бути розраховані саме на такі батареї і навіть не комплектуватися ними першопочатково — у розрахунку на те, щоб користувач міг вибрати джерело живлення, що найбільше підходить.

— Від прикурювача (12 В). Живлення від бортової мережі автомобіля через стандартне гніздо прикурювача (або бортову розетку, що використовує той же роз'єм). Зустрічається виключно у ручних побутових пилососах (див. «Тип»), призначених для прибирання салону автомобіля та інших пов'язаних з цим задач (наприклад, наведення порядку в гаражі). Потужністю такі агрегати не відрізняються — це пов'язано з обмеженнями, характерними для прикурювачів; втім, з урахуванням специфіки застосування, цей момент не можна назвати недоліком.

— Акумулятор та мережа (230 В). Можливість живлення як від власної батареї, так і від мережі. В теорії це дає змогу поєднати деякі переваги обох варіантів і зробити пилосос дуже універсальним. Так, при наявності розеток можна працювати від них, а при відсутності — перемикатися на батарею. Крім того, розряджений акумулятор не робить такий пилосос повністю некорисним — його можна підключити до мережі і продовжити роботу, а в деяких моделях при цьому навіть здійснюється заряд батареї. З іншого боку, подібні моделі виходять важкими (важчими, ніж «чисто мережеві» аналоги); а за вартістю вони перевершують навіть акумуляторні пристрої зі схожими характеристиками. Тому на практиці даний варіант зустрічається вкрай рідко, і переважно в досить специфічному різновиді пилососів — окремих промислових моделях (включаючи ручні), розрахованих на підвищену мобільність. Як правило стандартним способом живлення для таких агрегатів є мережа, а акумулятор використовується як запасний варіант — для прибирання окремих ділянок, де підключення до розетки недоступне або утруднене.

— Акумулятор та прикурювач. Пилососи, здатні працювати як від вбудованого акумулятора, так і від автомобільного прикурювача. Особливості цих типів живлення описані вище; тут же відзначимо, що всі моделі з цієї категорії являють собою ручні побутові агрегати (див. «Тип»). Нагадаємо, пилососи, які працюють від прикурювача, за визначенням малопотужні, так що доповнити такий пилосос вбудованим акумулятором технічно нескладно. А перевага такого доповнення очевидна — користувач отримує максимальну свободу переміщень при роботі. З іншого боку, вбудовані батареї помітно позначаються у висячому положенні і вартості, а описані можливості на практиці потрібні вкрай рідко. Тому і цей варіант розповсюдження не отримав.

— Ni-Cd (нікель-кадмієва). Найбільш «давній» з варіантів, що зустрічаються в сучасних пилососах. Характеризується високою надійністю, стійкістю до перепадів температур і гарною швидкістю зарядки навіть при високій ємності. Головним недоліком даного типу батарей можна назвати яскраво виражений «ефект пам'яті» — зниження ємності акумулятора в тому разі, якщо він встановлюється на зарядку, не разрядившись повністю. Крім того, Ni-Cd елементи вважаються екологічно небезпечними. Тим не менш, вони все ще широко застосовуються— не в останню чергу завдяки невисокій вартості при гідних експлуатаційних характеристиках.

— Ni-Mh (нікель-метал-гидридна). Подальший розвиток і вдосконалення описаних вище нікель-кадмієвих батарей. Маючи ті ж основні переваги, Ni-Mh елементи водночас не мають ефекту пам'яті і більш безпечні у виробництві. З їх недоліків, порівняно з оригінальною Ni-Cd технологією, варто відзначити більш високу вартість і дещо менший термін служби.

— Li-Ion (літій-іонна). Різновид батарей, першопочатково створений для використання в портативних пристроях; однак з розвитком технології Li-Ion він став застосовуватися і в інших галузях. Головною перевагою таких акумуляторів в даному разі можна назвати високу ємність при невеликих габаритах і вазі. Також варто відзначити, що вони не мають ефекту пам'яті і здатні заряджатися досить швидко. З іншого боку, даний варіант не позбавлений і нед...оліків — це, передусім, чутливість до дуже низьких або підвищених температур, а також висока ціна.

— Li-Pol (літій-полімерна). Удосконалена версія описаної вище літій-іонної технології, що дає змогу створювати ще більш компактні і водночас ємні батареї. Зворотною стороною цих переваг є більш висока вартість, а також підвищена чутливість до низьких температур; втім, для батарей, що застосовуються в пилососах, останнє не є критичним.