Порівняння пилососів

Загальний тип пилососа.

Від цього параметра залежать загальні особливості конструкції і застосування агрегата. Крім класичних побутових моделей, у наш час випускаються також пилососи таких типів: роботи-пилососи, вертикальні (звичайні і вертикальні з портативним), роботи-підлогонатирач, електрошвабри, електровіники,господарські, ручні моделі побутового (у тому числі для ліжка і автомобільного призначення) і промислового застосування, повноформатні промислові (вони ж будівельні), ранцеві і пилососи для камінів. Ось докладніший опис кожного різновиду:

— Звичайний. Традиційні побутові пилососи, призначені для прибирання квартир, житлових будинків, невеликих офісів тощо. Складається такий агрегат з відносно невеликого корпуса на характерних колесах (для зручності переміщення по підлозі) і труби зі щіткою, приєднаної до корпуса за допомогою гнучкого шлангу. Саме на цей варіант варто звертати увагу, якщо вам...потрібен звичайний домашній пилосос», не призначений для виконання якихось специфічних задач.

— Робот-пилосос. Пилососи, які працюють повністю автономно, без необхідності управляти пристроєм; роль користувача обмежується лише допоміжними задачами (вивантаження зібраного сміття, програмування роботи тощо). Робот-пилосос зазвичай має вигляд характерного плоского диска; невелика висота дає змогу йому проходити під меблями й іншими предметами інтер'єру. А конкретні можливості роботи можуть бути різними. Наприклад, найпростіші моделі рухаються по випадковим траєкторіям в межах приміщення, обходячи невеликі перешкоди і розвертаючись при досягненні стін або інших великих перешкод. У більш прогресивних пристроях може передбачатися можливість задати «географію» і/або розклад прибирання, доступ до агрегата через Інтернет тощо (див. «Дод. режими роботи», «Функції робота»). Однак у будь-якому разі варто враховувати, що роботи не характеризуються потужністю і місткістю; так що навряд чи варто вибирати такий пристрій, якщо вам потрібна висока ефективність прибирання або передбачаються великі обсяги роботи. З іншого боку, подібна техніка ідеально підходить для підтримки вже наведеної чистоти у квартирах, приватних будинках та інших аналогічних умовах: робот-пилосос без особливих труднощів можна запускати хоч кожен день.

— Вертикальний. Пилососи цього типу мають специфічне компонування: мотор, пилозбірник і щітка закріплюються на спільній вертикальній трубці (звідси і назва), шланг же в конструкції, як правило, зовсім відсутній. Такі агрегати розраховані переважно на побутове застосування; вони не дуже зручні при прибиранні важкодоступних місць (на зразок простору під диванами або ліжками), зате непогано справляються з великими відкритими просторами. У світлі цього вертикальні пилососи досить популярні, зокрема, в офісах та приватних будинках великої площі. А деякі подібні агрегати оснащуються трубами шарнірної конструкції (див. «Тип труби»), які спрощують прибирання в згаданих вище важкодоступних місцях.

— Ручний (побутовий). Ручні пилососи побутового призначення характеризуються невеликою вагою, компактними розмірами і цілісним компонуванням: мотор, пилозбірник і всмоктувальне сопло (на яке може надягатися щітка) об'єднані в одному корпусі. Подібні агрегати не характеризуються потужністю, зате вони надзвичайно мобільні; крім того, найчастіше в якості джерела енергії в них використовуються акумулятори (див. «Живлення»), що дає ще більшу свободу пересувань. Один з найпопулярніших способів застосування ручних побутових пилососів — прибирання в салоні автомобіля; для цього деякі моделі можуть оснащуватися живленням від прикурювача (як в якості додаткової опції, так і в якості єдиного джерела енергії). Що стосується застосування в побуті, то для повноцінного прибирання в квартирі/будинку/офісі такі агрегати не підходять, проте вони добре справляються з допоміжними, специфічними задачами: прибиранням меблів і різних невеликих поверхонь, збором дрібного сміття у важкодоступних місцях тощо.

— Ручний (для ліжка). Різновид ручних пилососів, призначений для чищення ліжок, м'яких меблів, матраців, подушок тощо. Головна особливість подібних агрегатів – розширені можливості з дезінфекції та боротьбі з паразитами, перш за все пиловими кліщами. Так, практично обов'язковим елементом оснащення пилососів для ліжка є УФ-лампа (див. нижче), а їх системи всмоктування і формат роботи розрахований на те, щоб ефективно втягувати пилових кліщів – навіть тих, що «закопалися» на значну глибину. При необхідності пристрої цього типу можна використовувати і для більш традиційного прибирання, проте їх основним призначенням є саме чищення меблів та постільних приналежностей.

— Ручний (промисловий). Різновид промислових пилососів, що не має коліс і розрахований на перенесення з місця на місце у руках. Варто сказати, що такі агрегати в більшості своїй мало схожі на ручні моделі побутового призначення (див. вище) — вони швидше нагадують звичайні пилососи зі шлангом, що позбавлені коліс і розраховані на транспортування в руках або на плечовому ремені (хоча зустрічаються і винятки). Живлення, як правило, здійснюється від акумулятора; в окремих моделях може передбачатися також можливість роботи від мережі. Як наслідок, пилососи цього типу помітно поступаються за потужністю класичним промисловим моделям (також див. вище). З іншого боку, вони більш мобільні – в тому числі завдяки незалежності від розеток — і при цьому цілком здатні впоратись з грубим будівельним і «виробничим» сміттям.

— Вертикальний з портативним. Моделі, що поєднують в собі можливості вертикальних і ручних побутових пилососів (див. вище). Традиційна конструкція такого пилососа — ручний блок з мотором, пилозбірником і соплом, доповнений або знімною вертикальною штангою, або трубою-подовжувачем. Подібна конструкція дає змогу вибирати формат роботи на свій розсуд і використовувати один пилосос і для загального прибирання (у вертикальному форматі) і для дрібних специфічних задач (у вигляді портативного). Головним недоліком даного варіанта можна назвати меншу ємність, ніж у вертикальних і звичайних побутових пилососів — це дещо ускладнює застосування при великих масштабах прибирання. Проте, завдяки універсальності пристрою з даної категорії в наш час набагато популярніші, ніж чисто вертикальні агрегати.

– Робот-підлогонатирач. Пристосування для вологого прибирання підлоги з некилимовим покриттям. Такі агрегати потребують від користувача мінімум зусиль – зазвичай необхідно лише періодично заливати миючий засіб та чистити спеціальну серветку для протирання підлогових покриттів після закінчення процесу. Роботи-підлогонатирачі самостійно пересуваються по підлозі, змінюють напрямок руху при зустрічі з перешкодами і вибудовують маршрут таким чином, щоб за можливістю обробити всю площу в робочій зоні. Багато моделей здатні самостійно повертатися на док-станцію для заряджання батареї, а для підвищення зручності та ефективності експлуатації можуть передбачатися різні додаткові функції: робота за розкладом, картографія, ІЧ-бар'єри для обмеження переміщень тощо. Роботизовані агрегати для вологого прибирання відмінно підходять для чергового підтримання порядку у відносно чистих приміщеннях.

_ Електрошвабра. Пристрої для вологого прибирання підлогових покриттів, що є сучасною версією швабри з електромотором. На двигун в їх конструкції покладаються різні задачі на кшталт вібрації або обертання насадки для забезпечення більш ретельного прибирання. Багато моделей електрошвабр мають вбудований бачок для води або миючого засобу, завдяки чому забезпечується можливість розпорошувати рідину на підлогу під час процедури вологого прибирання. Що стосується робочих насадок, найчастіше такі швабри оснащуються підлогонатирачем або електротурбощіткою (див. «Насадки та їхні функції»).

– Електровіник. Підмітальні пристрої з електричним приводом, який приводить в рух щітки або всмоктувальні механізми для збирання сміття. Щітки, що обертаються, в конструкції електровіників ефективно підмітають сміття і направляють його в спеціальний контейнер-пилозбірник. Такі пристрої годяться для швидкого повсякденного прибирання підлогових покриттів – вони легкі, маневрені і працюють від вбудованої акумуляторної батареї.

— Господарський. Пилососи, призначені для професійного прибирання у великих об'ємах. Подібні агрегати популярні в клінінгових компаніях, проте можуть стати в нагоді і для приватного використання. Характерні приклади застосування господарських моделей – прибирання домашньої майстерні або гаража, номерів в готелі тощо. За компонуванням пилососи цього типу нагадують традиційні моделі — корпус з трубою на шланзі — однак мають ряд відмінностей. Найпомітніші з них — це великі розміри і вертикальне компонування корпуса з верхнім розташуванням двигуна. Крім того, господарські моделі характеризуються високою потужністю і місткістю (від 6 л і більше). В них може передбачатися вологе прибирання, хоча більшість моделей працює лише в традиційному сухому форматі (див. «Прибирання»).

— Промисловий (будівельний). Пилососи, призначені для прибирання промислових об'єктів — будмайданчиків, заводських цехів тощо. Багато в чому схожі з описаними вище господарськими: більшість моделей мають витягнутий у висоту корпус з верхнім розміщенням двигуна, високу продуктивність і велику ємність. Основна відмінність полягає в тому, що промислові агрегати розраховані на грубе будівельне сміття, з яким не можуть впоратися більш «делікатні» різновиди пилососів. А для збору такого сміття в подібних агрегатах використовуються ємності у вигляді жорстких контейнерів; такі контейнери можуть доповнюватися паперовими мішками для зручності розвантаження, проте це не є строго обов'язковим. Також в даному різновиді вельми популярна функція збору води (див. нижче), хоча промислові пилососи ніколи не робляться мийними і найчастіше навіть не передбачають вологого прибирання. Крім того, в якості пилозбірника в них використовуються тільки мішки — аквафільтри і «циклони» в таких агрегатах в принципі не зустрічаються.
Відзначимо, що в дану категорію віднесені тільки промислові пилососи класичного компонування, що переміщуються на колесах. Ручні та ранцеві моделі винесені в окремі категорії (див. нижче).

— Ранцевий. Пилососи, які переносяться за спиною на манер ранця — звідси і назва. Подібна конструкція поєднує в собі переваги пилососів класичного і ручного формату: агрегат можна зробити досить потужним, містким і водночас — мобільним. Правда, більшість моделей цього типу працює від мережі, акумуляторні рішення зустрічаються рідше; тим не менш, навіть при живленні від розетки можна досягти непоганої свободи в переміщеннях. Завдяки цьому ранцеві пилососи добре підходять для ситуацій, де потрібна продуктивність і водночас мобільність; характерний приклад – прибирання в залі кінотеатру між сеансами. Головний недолік даного різновиду — досить висока вартість, обумовлена рядом конструктивних особливостей.

— Для камінів. Спеціалізовані пилососи, призначені для збору вугілля і золи в камінах, печах, мангалах, вугільних грилях тощо. Однією з ключових особливостей агрегатів даного типу є стійкість до високих температур, що дає змогу збирати навіть не остигле до кінця вугілля і попіл. Для цього шланги і щітки камінних пилососів виконуються з негорючих тугоплавких полімерів, а в якості основної ємності зазвичай застосовується металевий контейнер. Крім того, фільтри в подібних моделях відрізняються підвищеною ефективністю і стійкістю до дрібного пилу; для додаткової зручності може передбачатися також самоочищення фільтра (див. нижче). Варто враховувати, що пилососи з даної категорії в більшості своїй досить дорогі; тому купувати таку техніку має сенс тільки в тих ситуаціях, коли з прибиранням камінів доводиться часто мати справу – наприклад, якщо камін встановлений в залі ресторану або вестибюлі готелю і «в сезон» використовується кожен день.

Вид (види) прибирання, для якого призначений пилосос.

Практично всі сучасні агрегати мають функцію сухого прибирання. Зі свого боку, вологе прибирання зазвичай передбачається як доповнення до сухого режиму і вкрай рідко використовується як єдиний формат роботи. Ось докладніший опис цих варіантів:

— Сухе. Традиційне прибирання без використання води: пилосос втягує в себе повітря, збираючи сміття в пилозбірник і очищуючи повітря за рахунок системи фільтрів. Вважається дещо менш ефективним, ніж вологе, зате практично не має обмежень я застосуванню: таким способом можна чистити практично будь-які матеріали. Крім того, подібне прибирання набагато простіше для користувача (не потрібно заливати, а то і зливати воду); а самі агрегати, що мають тільки сухий режим, більше прості і недорогі, ніж аналогічні моделі з функцією вологого прибирання. Крім того, для деяких різновидів пилососів це в принципі єдиний доступний варіант; характерний приклад — ручні моделі як побутової, так і промислової спеціалізації (див. «Тип»).
Окремо відзначимо, що можливість збирання води (див. нижче) може передбачатися навіть в пилососах з чисто сухим типом прибирання (найчастіше в промислових і господарських моделях - див. «Тип»).

— Вологе і сухе. Можливість здійснювати не тільки описане вище сухе, але і вологе прибирання. Саме в такому форматі працюють всі миючі...і пилососи (див. нижче); однак підкреслимо, що не кожен агрегат з функцією вологого прибирання є миючим, і навіть функція збору води (також див. нижче) є в таких моделях не завжди. Річ у тім, що в багатьох пилососах з цією особливістю використовується максимально простий формат роботи: вода із спеціальної ємності подається на спеціальну насадку і зволожує підлогу після чищення. Втім, навіть подібний спосіб оброблення помітно підвищує ефективність порівняно із звичайним сухим прибиранням: додаткова насадка збирає на себе забруднення, які не зміг втягнути пилосос, а зволоження підлоги освіжає приміщення і перешкоджає підняттю в повітря пилу, який міг залишитися після прибирання. Для мийних пилососів, зі свого боку, характерні також інші переваги. Головними недоліками всіх моделей з двома типами прибирання є складність конструкції, більша вага та більш висока вартість, ніж у аналогічних агрегатів з тільки сухим форматом роботи.

— Вологе. Даний варіант означає, що пилосос розрахований лише на вологе прибирання і не припускає роботи в сухому режимі. Докладніше про ці режими див. вище; тут же відзначимо, що це дуже рідкісний, навіть екзотичний варіант, що використовується в одиничних моделях господарських і вертикальних пилососів (див. «Тип»).

Додаткові режими роботи, передбачені в роботі-пилососі (див. «Тип»).

Насамперед уточнимо, що до стандартних режимів в даному разі відносять два формати прибирання на штатній потужності — суцільне, при якому пилосос ретельно «прочісує» все приміщення (або його задану область), і хаотичне, при якому він переміщується в межах робочої зони випадковим чином. Інші способи роботи вважаються додатковими, їх список і наводиться в даному пункті. Серед найпоширеніших додаткових режимів — локальне або точкове, прибирання (режим «Spot»), рух по периметру (уздовж стін), турборежим, а також вібраційне протирання; крім того, досить популярною функцією є зигзаг. Ось докладний опис різних варіантів:

— Локальний (точково). Режим, що дає змогу використовувати пилосос для цілеспрямованого прибирання відносно невеликої ділянки приміщення — наприклад, при розсипанні невеликої кількості сміття. Найчастіше ця програма працює наступним чином: робот переміщується в центр заданої користувачем зони, а потім починає рухатися від цієї точки по спіралі, що розширюється і зупиняється на заданій відстані від вихідного положення..

— Вздовж стін (периметр). Режим, що дає змогу запустити пилосос по периметру заданої зони. Згідно з назвою, використовується переважно для прибирання вздовж стін приміщення, в цих місцях скупчується чимало за...бруднень, які погано піддаються видаленню при використанні стандартних режимів руху.

— Турборежим. Режим підвищеної потужності, що дає змогу збільшити силу всмоктування. Як правило, рух пилососа при цьому може здійснюватися за будь-якої наявною в налаштуваннях програмою — як стандартною (прочісування, випадковий рух), так і додатковою (локально, периметр, зигзаг). У будь-якому разі турборежим згодиться насамперед для прибирання килимів та інших підлогових покриттів з ворсом, для яких стандартної потужності пилососа буває недостатньо. Однак варто враховувати, що робота на підвищеній тязі збільшує навантаження на агрегат і підсилює його зношування; тому більшість моделей мають обмеження за максимальним часом безперервної роботи у турборежимі, а іноді — і за мінімальною тривалістю перерв між вмиканнями цього режиму.

- Вібраційне протирання. Вібраційна функція витирання підлоги помітно підвищує якість вологого прибирання роботом-пилососом. Режим імітує скребкові рухи під час миття підлоги вручну, допомагаючи впоратися зі стійкими забрудненнями та засохлими плямами. У конструкцію відповідних роботизованих прибиральників впроваджено спеціальну миючу пластину, що рухається з певним алгоритмом коливань на хвилину.

— Зигзаг. Рух зигзагом — свого роду перехідний варіант між впорядкованим прочісуванням приміщення і випадковим вибором напряму. Зигзаг дає змогу досягти більшої ефективності, ніж хаотичні переміщення; крім того, при цьому при такому русі простіше компенсувати наявність різних перешкод і забезпечити ретельне прибирання всієї заданої площі.

Спосіб обмеження простору, що обробляється, передбачений в пилососі-роботі.

Інша назва цієї функції — «віртуальна стіна». Її загальний сенс досить очевидний: «стіна» (або декілька стін) дає змогу обмежити переміщення робота по поверхні, що обробляється. Це може знадобитися, наприклад, якщо прибирання потрібно провести в межах кімнати без дверей, або якщо частина підлоги зайнята дрібними предметами, які не потрібно прибирати (наприклад, деталями пазлу, який збирається). А ось конкретні можливості подібного обмеження напряму пов'язані зі способом, яким воно здійснюється. Зазначимо, що функція зустрічається переважно у роботах-пилососах середнього класу та топових моделях. Бюджетні роботизовані «прибирачі» часто не мають функції обмеження зон оброблюваного простору — така у них відсутня.

Ось основні варіанти, що зустрічаються в сучасних роботах:

— Лазерний датчик. Досить популярний варіант — завдяки простоті, невисокій вартості, а також зручності застосування на практиці. Як правило, при встановленні лазерний обмежувач достатньо поставити на підлогу і направити в потрібну сторону. З іншого боку, такі пристрої погано підходять для створення меж складної форми. Класичний формат роботи лазерного обмежувача — лінійний: дверний отвір або приміщення перегороджується прямим променем, який сприймається роботом як межа оброблюваної зони. Крім того, в деяких моделях може передбачатися також круговий режим, коли датчик фо...рмує «заборонену зону» у вигляді кола або сектора певного діаметра; такий формат роботи дає змогу, зокрема, відгороджувати кути приміщень і невеликі ділянки біля стін (характерний приклад — місце розміщення собачої або котячої миски на кухні). Якщо ж потрібно створити межу іншої, специфічнішої форми — для цього в кращому випадку буде потрібно декілька датчиків (притому що в комплекті зазвичай постачається один обмежувач — якщо взагалі постачається); а в гіршому випадку це виявиться і зовсім неможливим. Також варто враховувати, що дальність дії лазера в лінійному режимі зазвичай обмежується 3 – 4 метрами; цього найчастіше цілком вистачає для житлових приміщень і невеликих офісів, однак для великого простору може виявитися недостатнім. А живлення випромінювачів зазвичай здійснюється від батарейок або акумуляторів, заряд яких обмежений.

— Магнітна стрічка. Обмежувач у вигляді стрічки з магнітного матеріалу, що укладається на підлогу. Така стрічка фіксується спеціальним датчиком і сприймається роботом як межа, яку не можна перетинати; для надійної фіксації вона, як правило, робиться самоклейкою, а інтенсивність магнітного поля в більшості випадків забезпечує ефективну роботу через килими та інші аналогічні покриття. Однією з ключових переваг таких обмежувачів є те, що з відрізків стрічки можна сформувати «заборонену зону» практично будь-якої форми: довжину відрізків можна вибирати на свій розсуд, а максимальна загальна довжина обмежується лише наявним під рукою запасом стрічки. Крім того, даний тип обмежувачів не потребує живлення. До недоліків цього варіанта можна віднести насамперед складність укладання в деяких умовах (наприклад, під суцільним ковроліновим покриттям). Крім того, до комплекту в кращому випадку входить зовсім невелика кількість стрічки; а багато пилососів і зовсім нею не комплектуються, так що магнітну «межу» потрібно купувати додатково.

— Через додаток. Найпрогресивніший спосіб обмеження прибирання: межі робочої зони задаються на смартфоні або іншому гаджеті через додаток, що використовується також для загального управління роботом. Практично всі моделі з цією функцією мають також функцію побудови карти приміщення (див. нижче) — готова карта відображається в додатку, і на ній користувач може за своїм бажанням задати межі робочої зони. Найпростіший варіант таких меж — окремі прямі лінії, проте в управляючих додатках нерідко передбачаються і більш широкі можливості: ламані лінії і багатокутники з окремих відрізків, стандартні фігури (коло, овал, прямокутник) і навіть можливість намалювати межу від руки. У будь-якому разі даний спосіб обмеження надзвичайно зручний і функціональний, однак роботи-пилососи з подібною можливістю обходяться недешево — переважно через наявність складної системи картографування.

Додаткові функції, передбачені в конструкції робота-пилососа (див. «Тип»).

Найчастіше в сучасних роботах можна зустріти такі спеціальні функції: прибирання за розкладом, захист від падінь, сенсор перешкод, розпізнавання предметів, регулювання подачі води, управління через Інтернет, пульт ДК і камера відеоспостереження. Ось докладніший опис кожної з них:

— Прибирання за розкладом. Можливість задавати розклад, за яким пилосос буде здійснювати прибирання автоматично, без додаткових команд з боку користувача. При цьому конкретні особливості такого програмування можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Так, у найпростіших моделях розклад обмежується окремими годинами в межах доби — наприклад, з 16 до 17; в задані години пилосос вмикається кожен день. У прогресивніших пристроях може передбачатися розпорядок по днях тижня або навіть по датах місяця або року. У будь-якому разі дана функція помітно спрощує використання: достатньо один раз задати розклад — і можна як мінімум кілька днів не переживати про прибирання; тим більше, що більшість моделей з такою можливістю мають також функцію заїзду на док-станцію (див. «Комплектація робота —...зарядна станція»), і від користувача потрібно лише періодично очищати пилозбірник (що ще більше спрощується при наявності док-станції з мішком – див. нижче)..

— Захист від падінь. Спеціальний захист, що запобігає падінню пилососа зі сходинок, високих порогів тощо. В більшості варіантів основою такої системи є один або декілька датчиків, розміщених на нижній стороні корпуса. Коли пилосос виїжджає на край оброблюваної поверхні, датчик реагує на цей край — в результаті пристрій зупиняється і змінює напрямок руху, щоб уникнути падіння.

— Сенсор перешкод. Датчик (або система датчиків) для визначення перешкод на шляху пилососа. Конкретний тип таких датчиків може бути різним: ультразвукові, інфрачервоні, лазерні, контактні тощо. Однак у будь-якому разі дана функція дає змогу пристрою переміщатися в просторі, уникаючи зіткнень і визначаючи оптимальний шлях об'їзду. Відзначимо, що моделі без такого сенсора в більшості своїй також здатні об'їжджати перешкоди — однак для цього робот повинен не просто наштовхнутися на сторонній предмет, але спробувати проїхати через нього. І лише в разі невдачі траєкторія змінюється, причому випадковим чином, далеко не завжди в оптимальному (або хоча б такому, що підходить) напрямі.

– Розпізнавання предметів. Функція розпізнавання різних предметів на підлозі, які можуть перешкоджати процесу прибирання. Реалізується за допомогою наявності фронтальної камери для коригування оптимального маршруту прямування пилососа по периметру площі, що обслуговується. Камера в конструкції роботизованого прибирача зчитує контури об'єктів і дає змогу обходити такі перешкоди стороною. Як результат, домашні капці, кинуті під ліжком шкарпетки, дитячі іграшки та дроти надалі не заважатимуть пересуванням пилососу. Особливу користь функція приносить за наявності вдома домашніх тварин, не привчених до лотка – робот спокійно об'їде продукти їхньої життєдіяльності та збереже нервову систему господарів.

– Регулювання подачі води. Система дозування ступеня змочування серветки в автоматичному режимі. Можливість вибору інтенсивності подачі води дає можливість підлаштовувати роботу роботизованого пилососа під різні типи покриття для підлоги. Наприклад, для паркету та ламінату користувач має право встановити низький рівень подачі води, а для менш вибагливих плиткових покриттів підлоги – високу інтенсивність витрати води. Також у пилососа можна відключити подачу води, щоб уникнути протікання, наприклад, на зарядці. У розвинених моделях роботів-пилососів нерідко закладено функцію вибору індивідуального ступеня змочування серветки для кожної кімнати.

— Управління з Інтернету. Можливість управління пилососом через Інтернет — найчастіше через спеціальний додаток на смартфоні або іншому гаджеті (теоретично таке управління можливе також через веб-сторінку, що відкривається в будь-якому браузері, однак на практиці цей спосіб майже не використовується). Сам робот при цьому підключається до мережі через Wi-Fi. Головна перевага даної функції очевидна — вона дає змогу віддавати пристрою команди з будь-якої точки земної кулі, де є доступ до Інтернету. Таким чином можна, наприклад, запустити програму прибирання за день до повернення з відпустки, щоб повернутися в свіжоприбрану квартиру. А пилосос, зі свого боку, може відправляти користувачеві різні повідомлення — про стан батареї, прогрес прибирання, заповнення пилозбірника тощо.

– Пульт ДК. Класичний пульт дистанційного управління, що дає можливість віддавати пристрою команди на відстані. Як правило, такий пульт охоплює всі основні функції пилососа, а в багатьох моделях він дає змогу ще й безпосередньо управляти рухом. У будь-якому разі без дистанційного доступу управляти рухомим пилососом було б дуже складно – доводилося б або чекати, поки він закінчить роботу, або ловити агрегат на ходу. У світлі цього дана функція дуже популярна; однак у продажу можна зустріти чимало роботів і без пульта дистанційного управління. Як правило, це або найпростіші бюджетні пристрої з випадковим режимом переміщення і без будь-яких додаткових функцій - або прогресивні моделі, де для управління використовується смартфон/планшет з додатком.
Відзначимо також, що пульти ДУ в пилососах-роботах зазвичай працюють по інфрачервоному каналу – аналогічно пультам для телевізорів, кондиціонерів тощо. Таким чином, для отримання команди пилосос повинен знаходитися на лінії прямої видимості. Втім, в більшості ситуацій це не можна назвати серйозною незручністю.

— Камера відеоспостереження. Власна камера відеоспостереження, вбудована прямо в пилосос. Дана функція зустрічається виключно у моделях з управлінням через Інтернет (див. вище); вона дає змогу використовувати робота в якості системи віддаленого відеоспостереження і контролювати обстановку в приміщенні, перебуваючи за його межами і спостерігаючи картинку з камери на екрані смартфона. Також вбудована камера може використовуватися в системі картографування (див. «Побудова карти приміщення») — проте зазначимо, що далеко не кожен пилосос з вбудованою картографічною камерою має функцію відеоспостереження.

Система картографії передбачається у багатьох сучасних роботах. Вона дає змогу визначити розміри приміщення і розташування різних перешкод, наявних у ньому, а також фіксувати маршрут, пройдений пилососом. Зустрічаються різні за своїм принципом роботи системи, серед яких виділяються три типи. Методи побудови карти за даними з датчика або камери належать до базового рівня. А ось побудова карти за допомогою лазерного далекоміра (лідара) дає більш точні результати і зводить пристрій до категорії вище. Відповідно, наявність такої системи позначається на загальній вартості, проте дає цілу низку переваг. По-перше, помітно підвищується ефективність прибирання: робот запам'ятовує, які ділянки вже прибрані, і приділяє максимум уваги необробленим зонам. По-друге, пересування здійснюються за оптимальними траєкторіями, найкоротшими шляхами; це сприяє економії енергії і збільшує час роботи без підзарядки. По-третє, з'являється можливість ефективно прибирати великі простори складної форми (наприклад, всю квартиру цілком). А якщо пилосос управляється через додаток на смартфоні або іншому гаджет — створена карта відображається в цьому додатку, що дає різні додаткові можливості: коригування зібраних даних, управління пристроєм в реальному часі, побудова маршрутів, обмеження прибирання через додаток (див. вище) тощо.

Що стосується способів побудови карт (і подальшої навігації), то в наш час зустрічаються переваж...но такі варіанти:

— Камерою. Такі системи працюють за рахунок того, що робот за допомогою цифрової камери «оглядає» приміщення, запам'ятовуючи його форму і розташування предметів. Досить простий, недорогий і при цьому практичний спосіб: як правило, камера доповнюється алгоритмом розпізнавання предметів, завдяки чому вона здатна «впізнавати» занесені в пам'ять перешкоди незалежно від їх положення в просторі. Це особливо корисно при наявності предметів, які часто переміщуються з місця на місце — на зразок стільців. Крім того, якщо карта відображається в додатку на смартфоні — вона має вигляд не просто умовної схеми, а реального зображення, що дуже зручно. До недоліків даного варіанта можна віднести хіба що дещо меншу точність, ніж у датчиків і тим більше далекомірів. Однак у більшості випадків цей момент не має вирішального значення, а в деяких моделях інформація з камери може доповнюватися даними з сенсорів, що й зовсім зводить цей недолік до нуля.

— Датчиками. Створення карти за рахунок роботи різних спеціальних датчиків. Найчастіше такі системи використовують сенсори перешкод і захисту від падіння (див. «Функції робота»), що працюють у зв'язці з інерціальним модулем, що визначає поточне положення робота в просторі. Отримуючи сигнал з певного датчика, робот зберігає дані про точку спрацьовування; з таких точок в результаті і формується карта. Це досить надійний спосіб, цілком придатний для «внутрішнього» використання самим роботом; за точністю він поступається далекомірній картографії (див. нижче), однак і обходиться дешевше. До недоліків даного типу побудови карт можна віднести деяку незручність при управлінні через додаток: на екрані смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, не завжди зручної для користувача. Крім того, пилососи з подібними системами нездатні заздалегідь реагувати на зміну обстановки — ця зміна визначається лише при черговому спрацьовуванні датчика.

— Далекоміром (лазером). Побудова карти за допомогою лазерного далекоміра — лідара. Як правило, такий далекомір охоплює простір на всі 360° навколо пилососа, скануючи простір з високою частотою (сотні і навіть тисячі вимірів у секунду у всіх напрямках). Це дає змогу створювати досить точні карти за невеликий час і при мінімумі переміщень в просторі. Крім того, далекомір використовується не тільки при первісній побудові карти, але і при подальшій роботі — завдяки цьому робот моментально реагує на зміни в обстановці та коригує траєкторію руху. Головний недолік таких систем — досить висока вартість. Крім того, як і у випадку датчиків, при управлінні пилососом зі смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, що дещо менш зручно, ніж при використанні камер.

— Далекоміром+камера. Це найбільш прогресивний і функціональний варіант: лазер забезпечує високу точність визначення відстаней і швидку реакцію на зміни в обстановці, а камера дає змогу створювати не просто схеми, а реалістичні зображення приміщень, зручні при управлінні через смартфон. Головний недолік таких комбінованих систем — досить висока вартість; тому зустрічаються вони вкрай рідко, переважно в роботах-пилососах преміумкласу.

Види голосових асистентів, підтримувані роботом-пилососом.

Згідно з назвою, сама по собі ця функція дає змогу управляти роботом за допомогою голосових команд. Проте підкреслимо, що мова в даному разі йде не про систему розпізнавання голосу, вбудовану в сам пилосос, а про сумісність із зовнішнім пристроєм, на який встановлений відповідний голосовий асистент — смартфоном, планшетом, «розумною» колонкою тощо. Таким чином, для використання голосового управління неминуче буде потрібен додатковий пристрій; з іншого боку, з пошуком такого пристрою в наш час не виникає проблем. А сам по собі подібний спосіб управління нерідко виявляється зручнішим, ніж команда з пульта ДУ або пошук потрібної опції в управляючому додатку.

Що стосується конкретних асистентів, то найбільшою популярністю в наш час користуються (за алфавітом) Amazon Alexa, Apple Siri, Google Assistant. А в роботах-пилососах може передбачатися сумісність як з одним з них, так і з декількома відразу. Конкретний функціонал управління, доступного через голосовий помічник, для кожної моделі варто уточнювати окремо. Також варто звернути увагу на мови, що підтримуються: для Siri мову потрібно вибрати в налаштуваннях, для Google Assistant доступне автоматичне розпізнавання мов (може знадобитися певне налаштування), а в Alexa (станом на початок 2021 року) підтримка російської мови взагалі не передбачена.

Перш за все підкреслимо, що в даному пункті перераховуються саме функції насадок пилососа, а не типи самих насадок. Пов'язано це з тим, що одне пристосування може мати відразу кілька функцій: наприклад, щілинна насадка, яка використовується також в якості пилової. Так що загальна кількість насадок може відрізнятися від кількості пунктів в даному списку — зазвичай в меншу сторону, хоча можливі й виключення (коли в комплекті постачається кілька однотипних насадок, що розрізняються, скажімо, за розміром).

В будь-якому разі, основні функції, що зустрічаються в насадках сучасних пилососів, такі: комбінована (підлога/килим), щілинна (зокрема телескопічна щілинна), пилова, велика пилова, для м'яких меблів, паркетна, турбощітка (звичайна, міні або електрична; втім, іноді оптимальним вибором є пилососи без турбощітки), кутова, мікрофібра, швабра, полотер (для протирання), для матрасів, для тварин, твістер на шланг, насадка сифон, гнучкий шланг для портативних пилососів і адаптер для інструментів. Для роботів актуальні також бокові щітки, яких може бути одна або дві. Ось докладний опис цих, а також деяких інших функцій:

– Бокова щітка. Функція, яка зустрічається виключно в роботах (див. «Тип»). Така щітка виступає в бік за габарити корпусу і захоплює простір збоку; це збільшує загальну ширину захвату, а також дає змогу ефективно прибирати місця, недоступні для основної щітки робота (яка, нагадаємо, розташовується знизу корпусу). Характерні приклади таких місць – простір біля стін приміщення і у основ корпусних меблів, щілини під плінтусами тощо. Відзначимо, що даний варіант вказується тоді, коли ббоковаічна щітка всього одна; наявність пари подібних щіток уточнюється окремо (див. нижче).

– 2 бокові щітки. Наявність в пилососі-роботі двох бокових щіток, по обидва боки корпуса. Детальніше про бокову щітку в цілому див. вище, а даний варіант конструкції дещо збільшує вартість, однак помітно підвищує ефективність в порівнянні з однією боковою щіткою. Так, ширина захвату ще більш збільшується; а при прибиранні важкодоступних місць стає неважливо, яким боком пилосос повернутий до такого місця – з кожного боку є по додатковій щітці.

— Комбінована (підлога/килим). Функція, що дає змогу використовувати одну насадку для сухого прибирання підлогових покриттів різного типу — як твердих (лінолеум, паркет, ламінат, плитка...), так і ворсистих (килими, доріжки, ковролін тощо). Приналежності з цією функцією надзвичайно популярні, вони зустрічаються практично у всіх звичайних пилососах (див. «Тип»), у багатьох агрегатах побутового призначення, а також професійних моделях (за винятком хіба що ручних промислових і камінних пилососів). Сама насадка зазвичай має Т-подібну форму, досить великі розміри і поворотне кріплення, що поліпшує рухливість і прохідність; а налаштування під різні види поверхонь здійснюється за рахунок висувної щітки. Щетина такої щітки зручна для прибирання твердих поверхонь; а при обробленні килимів та інших ворсистих матеріалів щітку можна прибрати, щоб насадка щільно прилягала до ворсу і ефективно витягувала з нього пил і дрібне сміття.

— Щілинна. Дана функція означає, що насадка оснащена плоскою робочою частиною з вузькою щілиною на кінці. Така конструкція підходить для прибирання важкодоступних місць — простору між предметами меблів, щілин під плінтусами, проміжків між секціями радіатора тощо. Зазначимо, що ширина щілинної насадки (і, відповідно, довжина щілини) зазвичай не перевищує діаметра труби пилососа, а от довжина плоскої частини може бути різною. При цьому кожен варіант має свої переваги: довгі моделі здатні далі забиратися в вузькі щілини, а короткі більш маневрені і більш зручні загалом.

– Телескопічна щілинна. Щілинна насадка телескопічної конструкції для збирання у важкодоступних місцях. Регульована довжина виконавчого органу дозволяє адаптуватися під різні умови прибирання: довгою насадкою простіше забиратися у вузькі щілини якнайдалі, а короткою — забезпечується краща маневреність.

— Пилова. Функція, що дає змогу збирати пил з невеликих твердих поверхонь — таких, як підлокітники крісел, рами картин, плафони світильників тощо. Традиційні приналежності з такою можливістю мають вигляд невеликих щіток круглої форми, однак зустрічається й інший різновид (див. наступний пункт).

– Велика пилова. Широкі насадки зі щітками, дещо схожі на зменшений варіант пристроїв формату «підлога/килим» (див. вище). Цей різновид часто відносять до меблевих насадок; а деякі такі приладдя мають знімну щетину і справді можуть застосовуватися ще й як насадки для м'яких меблів (див. нижче).

— Для м'яких меблів. Функція, що дає змогу ефективно чистити оббивку м'яких меблів та інші аналогічні предмети — матраци, сидіння авто тощо. Щітки з цією функцією можуть мати різну конструкцію і особливості застосування. Найпростіший варіант — пристосування Т-подібної форми, схоже на зменшену комбіновану насадку (див. вище), яке не має щетини, однак нерідко оснащується смужками з дрібного ворсу — вони ефективно збирають з оббивки волосся і шерсть. Деякі з таких пристосувань комплектуються знімною щетиною і можуть застосовуватися також як пилові (див. вище). Більш дорогий і прогресивний варіант — щітки-вибивалки, що забезпечують додаткову ударну дію; така дія підвищує ефективність, даючи змогу видаляти пил та інші дрібні забруднення навіть на досить великій глибині. Також для м'яких меблів можуть призначатися деякі турбощітки і мінітурбощітки (див. нижче); для пилососів, укомплектованих подібними аксесуарами, в характеристиках вказується і дана функція, і «(міні)-турбощітка».

— Паркетна. Функція, що дає змогу використовувати насадку для ефективного і водночас бережного чищення паркету та інших твердих підлогових покриттів. Найчастіше насадка з цією функцією схожа на описану вище комбіновану, однак щетина в ній незнімна, а її властивості підбираються таким чином, щоб звести до мінімуму ризик пошкодити покриття. Втім, конкретні характеристики подібних насадок можуть бути різними; так що якщо доведеться працювати з делікатними поверхнями — можливість такого застосування не завадить уточнити окремо.

— Турбощітка. Робочою частиною класичної турбощітки є горизонтальний валик, що приводиться в обертання за рахунок потоку повітря. Така конструкція дає змогу ефективно збирати волосся, вовну та інше подібне сміття (наприклад, нитки); а ось конкретна конструкція і спеціалізація турбощітки можуть бути різними. Наприклад, моделі, де валик оснащений щетиною, розраховані переважно на ворсисті поверхні на зразок килимів; а деякі такі насадки мають зменшені розміри і призначаються для оброблення меблевої оббивки (у таких варіантах у цьому списку вказується також функція «для м'яких меблів»). Зі свого боку, валики з м'яким коротким ворсом відмінно підходять для гладких поверхонь — у тому числі досить делікатних, на зразок паркету. У світлі цього турбощіток в комплекті може бути і кілька — для різних задач.
Варто враховувати, що турбощітку необхідно періодично чистити від зібраних забруднень. Крім того, подібна насадка трохи знижує загальну ефективність всмоктування, оскільки частина потужності всмоктування витрачається на обертання валика. Цього недоліку позбавлені електричні версії, однак вони також мають свої нюанси — детальніше див. нижче. Також відзначимо, що навіть механічні турбощітки обходяться досить дорого, притому що їх переваги перед звичайними нерухомими насадками стають помітними лише при збиранні волосся і довгої шерсті. Тому якщо вам не доводиться регулярно мати справу з подібними забрудненнями — швидше за все, має сенс вибрати пилосос без турбощітки.

— Мінітурбощітка. Зменшений різновид турбощітки — звичайної (див. вище) або електричної (див. нижче). Компактність дає змогу ефективно використовувати таку щітку у важкодоступних місцях і на невеликих поверхнях. Власне, основним призначенням більшості міні-турбощіток є прибирання шерсті і волосся з м'яких меблів. Крім того, деякі з таких насадок добре підходять також для прибирання килимових покриттів на вузьких сходинках; такі пристосування також іноді називають «щітками для сходинок».

— Електрична турбощітка. Пристосування, майже повністю аналогічні описаним вище «звичайним» турбощіткам — за винятком того, що валик в даному випадку приводиться в обертання не потоком повітря, а встановленим у самій насадці електродвигуном. Головною перевагою електричних насадок є вища ефективність (при тій же потужності всмоктування), обумовлена двома моментами. По-перше, такі насадки практично не впливають на потужність всмоктування — тоді як традиційні механічні турбощітки «з'їдають» частину цієї потужності, витрачаючи її на обертання валика. По-друге, швидкість обертання електротурбощітки не залежить від повітряного потоку; та й крутний момент електродвигуна може бути досить високим. Зворотною стороною цих переваг є складність і дорожнеча самих насадок, а також необхідність використовувати спеціальні труби і шланги, доповнені проводкою для живлення електродвигуна.

— Кутова. Дана функція означає, що пилосос укомплектований пристосуванням, що дає змогу розмістити робочу насадку під кутом (зазвичай перпендикулярно) до основної труби. При цьому конкретна конструкція такого пристосування може бути різною. Наприклад, в одних моделях це додатковий адаптер у вигляді Г-подібної трубки, на яку встановлюється та чи інша насадка. В інших Г-подібною робиться сама насадка того або іншого типу — наприклад, пилова (див. вище). В третіх подібний адаптер або насадка оснащуються поворотним шарніром, який дає змогу розміщувати робочу частину під різними кутами відносно основної труби. В будь-якому разі, всі такі пристосування помітно полегшують прибирання в деяких важкодоступних місцях.
Окремо зазначимо, що кутові адаптери немає особливого сенсу застосовувати з комбінованими насадками «підлога/килим» (див. вище) — такі пристрої зазвичай мають власні поворотні шарніри і не потребують додаткового оснащення для повороту відносно труби.

– Мікрофібра. Ганчірочка з мікрофібри, яка використовується для вологого прибирання. Варто сказати, що у деяких моделей з таким оснащенням в характеристиках заявлене ​​тільки сухе прибирання (див. «Прибирання»); але це всього лише означає, що пилосос не має власного розпилювача і мікрофібру потрібно змочувати вручну. Взагалі ж подібна насадка найбільш популярна серед роботів, однак зустрічається і серед вертикальних моделей (переважно вертикальних з портативним, див. «Тип»). У першому варіанті ганчірочка надягається на нижню частину корпусу, у другому – на одну з робочих насадок. Однак в будь-якому разі мікрофібра характеризується ефективністю при вологому прибиранні: вона відмінно вбирає забруднення і легко відмивається від них. З іншого боку, застосовувати подібну насадку (як і будь-який пристрій для вологого прибирання) має сенс переважно на лінолеумі, паркеті і інших твердих покриттях.

– Швабра. Насадка-швабра призначається для вологого прибирання покриття для підлоги. Її нерідко поєднують із резервуаром для подачі води, а безпосередньо на швабру надягається ганчірка з м'якого волокна для ефективного очищення від плям на підлозі.

– Полотер (для протирання). Модуль для протирання підлог зазвичай представлений декількома круглими серветками з щільної тканини, які обертаються по колу за допомогою механізованого приводу. За допомогою полотера можна одночасно пилососити та протирати підлоги.

– Для матраців. Насадка для гігієнічного збирання пилососом ліжка, матраців та заглиблень навколо спального місця. Має конструкційну схожість із насадками для м'яких меблів (див. вище).

– Для тварин. Щітка з м'якими ворсинками для вичісування вовни у домашніх тварин. Проводити нею передбачається прямо по тулубу тварин.

— Твістер на шланг. Невелика ємність типу циклон (див. «Пилозбірник»), яка встановлюється прямо на шланг пилососа, зазвичай в місці його з'єднання з трубою. Найчастіше використовується в пилососах з мішком. Твістер виконує відразу декілька корисних функцій. По-перше, він затримує значну частину пилу і дає змогу довше працювати без чищення мішка; а «розвантажити» твістер набагато простіше і швидше, ніж витрусити мішок. По-друге, ємність на шланзі зазвичай робиться прозорою, завдяки цьому простіше стежити за кількістю зібраного пилу. По-третє, з твістера простіше дістати випадково затягнутий агрегатом дрібний, але потрібний предмет (монету, карту пам'яті тощо). Недоліком подібного пристосування є те, що воно робить шланг більш громіздким і важким, знижуючи рухливість.

— Насадка сифон. Функція, що дає змогу застосовувати пилосос для прочищення каналізаційних стоків у кухонних мийках, умивальниках тощо. Для такого прочищення застосовуються спеціалізовані насадки, за формою і принципом роботи схожі на вантузи — з тією різницею, що в даному разі тяга, що прочищує забиту трубу, створюється за рахунок роботи пилососа. Всі агрегати, укомплектовані такими насадками, мають функцію збирання води; однак при цьому вони можуть не бути мийними (див. вище) і навіть не мати можливості вологого прибирання (див. «Прибирання»).

— Гнучкий шланг. Наявність цієї функції уточнюється для пилососів, що не належать до звичайних (див. «Тип») — останні комплектуються шлангом за замовчуванням, і для них не потрібно спеціально згадувати цей аксесуар. В інших же варіантах гнучкий шланг може бути як основною робочою приналежністю (приклад — промислові пилососи, у тому числі більшість ручних), так і додатковим аксесуаром (приклад — вертикальні агрегати). В останньому варіанті шланг помітно розширює «прохідність», даючи змогу при прибиранні добиратися до місць, недоступних без такого пристосування.

— Адаптер для інструментів. Функція, що дає змогу застосовувати пилосос в поєднанні з різним електро-, а іноді і пневмоінструментом — для прибирання відходів виробництва прямо в процесі роботи. Зустрічається переважно в агрегатах професійного рівня — промислових (включаючи ручні) та господарських (пилососи побутового призначення слабо підходять для роботи з великою кількістю стружок і тирси); при цьому конкретна конструкція і призначення такого адаптера може бути різною. Найчастіше він має вигляд своєрідного конуса, складеного зі «сходинок» різного діаметру, і використовується для підключення до інструментів, які першопочатково оснащені патрубками для пилососа; при цьому розміри «сходинок» адаптера відповідають декільком стандартним діаметрам, в яких виконуються патрубки на інструментах.(Деякі агрегати з подібним оснащенням мають навіть функцію автовмикання при вмиканні інструменту; докладніше див. «Вбудована розетка»). Однак перед покупкою такого агрегата не завадить уточнити сумісність адаптера з конкретними моделями інструментів.
Інший варіант «інструментального» адаптера — своєрідна кришка, що прикриває область навколо місця роботи і застосовується переважно з дрилями і перфораторами. У такій кришці є два отвори: один — з патрубком для підключення пилососа, другий — для робочої насадки інструменту. По колу отвору для інструменту нерідко робляться характерні «пелюстки», що знижують ризик пошкодження свердла або іншої насадки при випадковому контакті з адаптером. Втім, подібні пристосування рідко включаються до комплекту — вони більш популярні як аксесуари, що продаються окремо.

Крім описаних вище, в сучасних пилососах зустрічаються і інші, специфічніші функції насадок, зокрема:

— Мийна. Іноді наявність цієї функції спеціально вказується для мийних пилососів переважно для того, щоб уточнити особливості мийної насадки. Наприклад, вона може призначатися для різних поверхонь (для гладкої підлоги або для килимів/меблів), мати різні розміри тощо. Однак принцип устрою всіх таких насадок однаковий: в конструкції обов'язково є форсунка для розпилення мийного засобу, а робоча частина зазвичай має вигляд тонкої і досить широкої щілини — така конфігурація найбільш ефективно справляється зі збиранням рідини.

— УФ-лампа. Ультрафіолетовий світильник вбудований, як правило, в одну з основних насадок — найчастіше універсальну для підлоги/килимів (див. вище), але можливі й винятки. Таке оснащення дає змогу пилососу здійснювати не тільки звичайне прибирання, але і додаткову дезінфекцію: УФ-випромінювання добре справляється з більшістю хвороботворних мікроорганізмів. При цьому воно абсолютно нешкідливе для людей і домашніх тварин — зрозуміло, якщо дотримуватися правил безпеки, зазначених в документації на пилосос. Звичайно, мова не йде про стовідсоткову дезінфекцію; тим не менш, застосування УФ-лампи підвищує якість прибирання.

— Щілинна гнучка. Особливий різновид описаних вище щілинних насадок — з гнучкою робочою частиною. Така конструкція ще більше підвищує «прохідність» насадки, даючи їй змогу проникати навіть у вигнуті щілини, недоступні для традиційної жорсткої конструкції.

— Для домашніх тварин. Ця функція дає змогу використовувати пилосос для збору шерсті з домашніх тварин, схильних рясно линяти — насамперед довгошерстих собак і кішок. Фактично спеціалізована насадка для таких задач являє собою вдосконалену «чесалку»: вона ефективно видаляє шерсть, що випала, яка тут же втягується пилососом, і при цьому не створює дискомфорту для тварини (головне — привчити домашнього улюбленця до шуму самого пилососа).

— Пульверизатор. Можливість, що зустрічається в деяких пилососах з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»). Як правило, реалізується за рахунок особливої насадки, призначеної виключно для розпилення рідини.

Тип живлення, що використовується пилососом. Зазначимо, що для роботів, оснащених зарядними станціями (див. «Комплектація робота») вказується живлення саме самого робота (стандартно — акумуляторне); станція ж практично у всіх моделях підключається до мережі.

Основні види живлення, що зустрічаються в сучасних пилососах — від мережі, від акумулятора і від автомобільного прикурювача. Вони можуть застосовуватися як окремо, так і в різних поєднаннях один з одним. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— Мережа. Живлення від звичайної побутової розетки. Цей варіант підходить для пилососів практично будь-якої потужності, а час роботи від мережі виходить по суті необмеженим. Головний недолік даного типу живлення — залежність від розеток, а також наявність дроту, який обмежує рухливість і може плутатися під ногами. Втім, довжина мережевого шнура зазвичай підбирається з урахуванням загального призначення пилососа — щоб її вистачало для більшості ситуацій; а в крайньому разі можна скористатися подовжувачем. У світлі цього переважна більшість звичайних пилососів, а також важкої професійної техніки (господарських, будівельних агрегатів тощо — див. «Тип») використовує саме цей тип живлення — в таких моделях описані вище переваги найчастіше однозначно переважують недоліки. А ось серед вертикальних і ручних агрегатів (включаючи промислові) підключення до мережі поп...улярністю не користується — в них виробники частіше роблять вибір на користь мобільності і застосовують акумулятори.

— Акумулятор. Живлення від власного акумулятора; в одних моделях він може бути знімним, в інших — вбудованим, в будь-якому разі таке живлення робить пилосос максимально мобільним і автономним: рухливість не обмежується кабелем живлення, до того ж працювати можна навіть при повній відсутності розеток. Однак у цих переваг є і зворотна сторона. Перш за все, акумуляторні агрегати помітно важче і дорожче аналогічних моделей з живленням від мережі. Другий незручний момент - обмежений час роботи: після вичерпання заряду доведеться зробити перерву для поповнення запасу енергії, іноді досить тривалу (в моделях зі знімними батареями можна просто поміняти акумулятор, що сів, на свіжий — але, знову ж таки, свіжу батарею для цього потрібно мати в запасі). Крім того, чим потужніший і «ненажерливіший» пилосос — тим крупніше й важче елементи живлення, які доводиться з ним використовувати. У світлі цього живлення від акумулятора застосовується переважно в пилососах невисокої потужності, для яких рухливість принципово важливіше описаних вище недоліків. Це, перш за все, всі моделі роботів, а також більшість ручних побутових і вертикальних пристроїв (включаючи комбіновані, див. «Тип»). Проте існують і винятки з цього правила: акумулятори можна зустріти в деяких звичайних пилососах, а також в окремих прогресивних агрегатах професійного призначення (господарських, будівельних тощо).
Відзначимо, що деякі великі виробники, які випускають в тому числі електроінструмент, використовують у своїй техніці універсальні батареї, сумісні з різними видами пристроїв. Акумуляторні пилососи від таких виробників можуть бути розраховані саме на такі батареї і навіть не комплектуватися ними першопочатково — у розрахунку на те, щоб користувач міг вибрати джерело живлення, що найбільше підходить.

— Від прикурювача (12 В). Живлення від бортової мережі автомобіля через стандартне гніздо прикурювача (або бортову розетку, що використовує той же роз'єм). Зустрічається виключно у ручних побутових пилососах (див. «Тип»), призначених для прибирання салону автомобіля та інших пов'язаних з цим задач (наприклад, наведення порядку в гаражі). Потужністю такі агрегати не відрізняються — це пов'язано з обмеженнями, характерними для прикурювачів; втім, з урахуванням специфіки застосування, цей момент не можна назвати недоліком.

— Акумулятор та мережа (230 В). Можливість живлення як від власної батареї, так і від мережі. В теорії це дає змогу поєднати деякі переваги обох варіантів і зробити пилосос дуже універсальним. Так, при наявності розеток можна працювати від них, а при відсутності — перемикатися на батарею. Крім того, розряджений акумулятор не робить такий пилосос повністю некорисним — його можна підключити до мережі і продовжити роботу, а в деяких моделях при цьому навіть здійснюється заряд батареї. З іншого боку, подібні моделі виходять важкими (важчими, ніж «чисто мережеві» аналоги); а за вартістю вони перевершують навіть акумуляторні пристрої зі схожими характеристиками. Тому на практиці даний варіант зустрічається вкрай рідко, і переважно в досить специфічному різновиді пилососів — окремих промислових моделях (включаючи ручні), розрахованих на підвищену мобільність. Як правило стандартним способом живлення для таких агрегатів є мережа, а акумулятор використовується як запасний варіант — для прибирання окремих ділянок, де підключення до розетки недоступне або утруднене.

— Акумулятор та прикурювач. Пилососи, здатні працювати як від вбудованого акумулятора, так і від автомобільного прикурювача. Особливості цих типів живлення описані вище; тут же відзначимо, що всі моделі з цієї категорії являють собою ручні побутові агрегати (див. «Тип»). Нагадаємо, пилососи, які працюють від прикурювача, за визначенням малопотужні, так що доповнити такий пилосос вбудованим акумулятором технічно нескладно. А перевага такого доповнення очевидна — користувач отримує максимальну свободу переміщень при роботі. З іншого боку, вбудовані батареї помітно позначаються на вазі і вартості, а описані можливості на практиці потрібні вкрай рідко. Тому і цей варіант розповсюдження не отримав.