Порівняння Sulong Toys Off-Road Crawler Race 1:14 vs Sulong Toys Off-Road Crawler Speed King 1:14

— Трюкові. Машинки цього класу призначені для їзди з виконанням різних трюків, переважно пов'язаних з акробатичними номерами, стрибками й подоланням перешкод. Для них характерна приналежність до позашляхового типу (зазвичай «монстр» або трагі, див. нижче), потужний двигун, високий дорожній просвіт, великі колеса й посилена підвіска.

— Шорт-корс. Моделі шорт-корс являють собою апарати позашляхового типу (багі, трагі, «монстри», див. нижче), спеціалізовані під перегони на швидкість на пересіченій місцевості. Вони відрізняються високим ступенем захисту від зіткнень і ударів під час стрибків, мають конструкцію підвищеної міцності, жорсткий корпус, що закриває більшу частину чутливих деталей, а також амортизатори, розраховані на високі навантаження.

— Дрифтові. Змагання з дрифту на радіокерованих моделях передбачають проходження асфальтованої траси на максимальній швидкості з постійним використанням керованого заносу. Виходячи з цього дрифтові машинки обов'язково повинні мати задній привод, блокування заднього диференціала, а також жорсткіші, ніж у більшості інших моделей, покришки з неглибоким малюнком. Варто відзначити, що їх зовнішній вигляд може набагато точніше повторювати реальні авто, ніж у випадку з кільцевими моделями.

— Кільцеві. Різновид моделей шосейного типу (див. нижче), який призначени...й для проходження рівних трас з твердим покриттям (на зразок асфальту) на час. Відмінною особливістю більшості таких машинок є гладка, «зализана» форма кузова для забезпечення аеродинамічності (або для її імітації, якщо максимальна швидкість невелика).

Зазначимо, що якусь спеціалізацію з вищеперелічених зазвичай мають професійні моделі, призначені для змагань і серйозних занять автомодельним спортом. Якщо ж клас не вказаний — машинка, швидше за все, належить до початкового рівня і має суто розважальне призначення (хоча такі моделі також можуть мати досить прогресивні характеристики).

Мінімальний вік, для якого підходить дана радіокерована модель. Ці рекомендації є досить умовними, однак відступати від них все одно не рекомендується. «Дорослі» моделі 14+ з безліччю регулювань, рухомих деталей і потужністю просто будуть не під силу освоїти юному гонщикові дошкільного і може навіть шкільного віку. Водночас, моделі для молодшої вікової категорії (3+, 4+, 5+) можуть виявитися не цікавими і нудними для старших дітей (діти 6 років і 8+). Варто також відзначити, що радіокеровані машини не завжди дитячі іграшки і зустрічаються моделі для моделювання, гонок — професійного використання.

— Повний. Як випливає з назви, у таких моделях тягове зусилля від двигуна передається на всі 4 колеса. Головною перевагою цієї схеми є висока прохідність: машинка добре тримається на складному рельєфі, і навіть застрявання з парою коліс у повітрі не є для неї критичним. Також повний привод може застосовуватися для дрифту (див. «Призначення (клас)»), хоча й дещо програє в цій ролі задньому; утім, менша схильність до заносів може бути й перевагою. Головним його недоліком є досить висока вартість, яка пов'язана зі складнощами у виробництві. Крім того, повноприводні машини зазвичай менш економічні, ніж «одноприводні».

— Задній. Моделі з передачею тяги від двигуна на задню пару коліс. Ця схема досить нестабільна й вимагає обережного управління на великих швидкостях — на занадто різкому повороті машинка легко йде в занос. З іншого боку, саме завдяки нестабільності такий варіант вважається оптимальним для дрифтових гонок, а за конструкцією задній привод вельми простий, надійний і недорогий. У результаті більшість не повноприводних радіокерованих моделей використовують саме його.

— Передній. Привод на передні колеса відрізняється високим ступенем стабільності: відправити машину в занос можна хіба що навмисно (і то треба сильно постаратися), а виведення з нього максимально просте. Водночас стабільність далеко не завжди є перевагою — наприклад, у дриф...ті вона лише створює додаткові проблеми. Крім того, конструкція таких моделей досить складна через необхідність поєднувати привод від двигунів і кермове управління на одній парі коліс; у результаті за ціною, надійністю і простотою обслуговування вони програють задньоприводним. Тому передній привод не отримав широкого розповсюдження в радіокерованих авто.

— Захист від вологи. Наявність у конструкції машинки захисту, який запобігає потраплянню вологи в чутливі елементи конструкції і появі відповідних неприємних наслідків (замикання, корозія, гідроудари тощо). Ця функція є практично обов'язковою для моделей, розрахованих на використання поза приміщеннями, насамперед позашляхових типів з двигунами внутрішнього згоряння (див. вище). Однак конкретний ступінь такого захисту в різних випадках відчутно різниться: одна модель може бути розрахована, наприклад, максимум на бризки з вологого асфальту чи невеликий дощ, а інша спокійно переживе проїзд через калюжу завглибшки «по капот». Тому цей момент варто уточнювати за офіційними даними виробника.

— Захист від бруду. Захист, що запобігає потраплянню пилу й бруду на деталі, які потребують чистоти. Багато в чому схожий з описаним вище захистом від вологи — зокрема, дуже важливий для використання поза приміщеннями й може відчутно відрізнятися залежно від моделі.

— Міжосьовий диференціал. Наявність у конструкції машинки диференціала, який розташований між передньою і задньою парою коліс і розподіляє крутний момент від двигуна між передньою і задньою віссю. За визначенням зустрічається тільки в моделях з повним приводом (див. вище). Головне призначення цього механізму аналогічне до міжколісних диференціалів — він дає змогу колесам, у цьому разі переднім і задн...ім, обертатися з різною швидкістю, щоб ходова частина й шини не відчували підвищених навантажень. Така необхідність виникає, зокрема, під час поворотів на низькій швидкості. Крім того, міжосьовий диференціал підвищує прохідність: під час пробуксовки однієї з пар коліс він розподіляє крутний момент так, щоб більша його частина припадала на колеса, які зберегли зчеплення.

— Металева головна пара. Головною парою називають дві шестерні, що відповідають за передачу крутного моменту від двигуна на трансмісію: одна з них розташована на валу двигуна, друга — на валу трансмісії. Це один з найважливіших елементів конструкції машинки, який піддається в процесі використання значним навантаженням. Головні пари, виготовлені з металу, значно міцніші й надійніші за пластикові; якщо ви купуєте модель для їзди у важких умовах (наприклад, шорт-корс або трюки, див. «Призначення (клас)»), наявність подібного оснащення буде дуже бажаною. Водночас для розважальних цілей це швидше надмірність — адже й коштують металеві шестерні дорожче за пластикові.

— Стабілізатори поперечної стійкості. Наявність у конструкції машинки спеціальних пристосувань, що запобігають перекиданню конструкції набік, зокрема на крутих поворотах: під час проходження повороту стабілізатор розподіляє навантаження на колеса таким чином, щоб зменшити крен шасі. Однак це не єдине призначення цих деталей — стабілізатори різної жорсткості також є інструментом розподілу балансу зчеплення між передньою і задньою віссю. Наприклад, якщо передній стабілізатор м'якший за задній — зчеплення передньої осі буде вище, що забезпечує хорошу поворотність, однак знижує чутливість управління; якщо задній стабілізатор м'якший — навпаки. Детальніше ці моменти описані в спеціальних джерелах. Варто відзначити, що стабілізатори не є стовідсотковою гарантією від перевороту — проте ймовірність такої події за їх наявності відчутно знижується.

— Металева дека шасі. Дека — це основа шасі машинки, каркас, на якому розміщується двигун, трансмісія і корпус. Висока міцність деки важлива для моделей, що піддаються в процесі їзди значним навантаженням, наприклад, за умови використання для шорт-корса (див. «Призначення (клас)»). В ролі матеріалу для металевих дек у сучасних машинках часто застосовуються алюмінієві сплави — вони поєднують високу міцність і невелику вага. Щоправда, і на вартість моделі такі матеріали впливають відповідно.

— Двері, що відкриваються. Двері, що відкриваються, посилюють схожість радіокерованих машинок зі справжніми автомобілями. За кермо таких авто в мініатюрі можна посадити іграшкового водія, а салон — пасажирів. Також через дверцята забезпечується доступ до внутрішнього оздоблення салону машини на радіокеруванні.

– Світлові ефекти. Наявність у моделі різних світлових ефектів: фар, габаритних вогнів, проблискових маячків (мигалок), підсвічування днища тощо. Таке оснащення не тільки надає машинці подібності до справжнього автомобіля, але й робить її помітнішою для оточуючих і знижує ймовірність неприємних подій. Водночас для прогресивних моделей ці моменти не відіграють ключової ролі, тому світлові ефекти зустрічаються переважно в недорогих машинках розважального призначення.

– Звукові ефекти. Наявність в моделі різних звукових ефектів — наприклад, клаксона, сирени, звуку потужного двигуна тощо; іноді є навіть вбудовані мелодії. Для відтворення звуків зазвичай передбачається невеликий динамік. Ця функція має суто розважальне призначення і зустрічається лише у простих і недорогих моделях, розрахованих на молодшу вікову групу.

– Водій. Іграшковий пілот, посаджений за кермо радіокерованої машинки. Наявність пілота дає можливість дати волю фантазії – керуючи машинкою на відстані, можна припустити, що її водить маленька людина.

Тип джерела живлення, що використовується в машинці з електродвигуном (див. «Двигун»).

— AA. Змінні елементи стандартного типорозміру, відомі в народі як «пальчикові батарейки». Головною перевагою машинок на батарейках перед машинками на акумуляторі є можливість швидкої заміни батарейок, що сіли. З іншого боку, потужність такого живлення досить скромна, тому зустрічаються вони переважно в моделях для молодшого віку.

— AAA. Такі елементи практично повністю аналогічні вищеописаним АА і зовні відрізняються від них тільки зменшеними розмірами (що відбилося на їх побутовій назві — «мізинчикові»).

— Ni-Mh. Спеціалізовані акумулятори, виконані за нікель-метал-гідридною технологією як і інші акумулятори (Li-Pol, Li-Ion, Ni-Cd, LiFePO4, фірмові) перевершують змінні батарейки за ємністю і компактністю і краще підходять для потужних електромоторів. Самі Ni-MH акумулятори примітні насамперед здатністю без наслідків переносити високі струми заряду і розряду — перше важливо з урахуванням «ненажерливості» електродвигунів, друге позитивно позначається на швидкості зарядки. Крім того, такі акумулятори стійкі до низьких температур, не мають «ефекту пам'яті», а коштуют...ь відносно недорого. Водночас вони поступаються Li-Pol елементам за ємністю (при однакових габаритах).

— Li-Pol. Спеціалізовані акумулятори, виконані за літій-полімерною технологією. Про спеціалізовані батареї в цілому докладніше див. вище (Ni-MH). Сама ж Li-Pol технологія дає змогу створювати акумулятори з високою ємністю, невеликими розмірами і вагою і без «ефекту пам'яті», однак і обходиться вона досить дорого.

— Ni-Cd. Порівняно стара технологія виготовлення акумуляторів, попередниця описаної вище Ni-MH. Спільними рисами цих технологій є стійкість до високих струмів заряду і розряду, низьких температур, а також невисока вартість. Правда, нікель-кадмієві батареї схильні до «ефекту пам'яті» – зниження ємності при зарядці не в повному обсязі розрядженої батареї; однак це можна виправити застосуванням прогресивних зарядних пристроїв і дотриманням правил експлуатації. А ось однозначним недоліком даного варіанту вважається екологічна небезпека при виробництві та утилізації; це характерно для всіх батарей, однак для Ni-Cd елементів найбільш актуально, тому вони використовуються все рідше.

— Li-Ion. Акумулятори, виконані за літій-іонною технологією і не належать ні до одного з універсальних типорозмірів (на кшталт AA). Літій-іонні акумулятори практично не схильні до «ефекту пам'яті», прості у використанні і заряджаються досить швидко. Їх недоліками можна назвати більш високу ціну і меншу стійкість до високих і низьких температур.

— LiFePO4. Літій-залізо-фосфатні батареї фактично є модифікацією літій-іонних (див. відповідний пункт), розробленою для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Примітні насамперед високою надійністю і безпекою: ймовірність «вибуху» батареї при перевантаженні зведена практично до нуля, та й в цілому LiFePO4 без проблем справляються з високими піковими навантаженнями. Крім того, вони досить стійкі до холоду і тримають робочу напругу майже до самого розряду. Головним недоліком даного типу є дещо менша ємність.

– Фірмовий акумулятор. До цієї категорії віднесені всі спеціалізовані акумулятори (див. підпункт «Ni-MH» вище), для яких виробник не вказав технології виготовлення. Відзначимо також, що якщо «звичайні» спеціалізовані батареї можуть бути стандартними і допускати застосування в різних моделях радіокерованої техніки, то фірмові акумулятори частіше мають оригінальну конструкцію і розраховані тільки на машинки одного виробника.