Порівняння New Bright Graffiti Buggy 1:16 vs Silverlit Xbull 1:18

Масштаб дозволяє оцінити загальні розміри моделі — він описує співвідношення її габаритів з габаритами повнорозмірною машини аналогічного типу (див. нижче). Наприклад, довжина і ширина повнорозмірного багі складають в середньому близько 4 м і 2 м відповідно; значить, для радіокерованої моделі в масштабі 1:10 ці параметри будуть становити в 10 разів менше — близько 40 см і 20 см (плюс-мінус).

Мініатюрними вважається масштаб 1:24 і менше (1:28 і 1:32), а в найбільш великих він досягає 1:6 (1:5) — такі моделі не набагато менше дитячих автомобілів (проте не призначені для їх заміни). Невеликий розмір вважається оптимальним для використання в житлових приміщеннях, великий — на відкритій місцевості. Більшість шосейних моделей (див. «Тип») випускається в масштабі 1:10, позашляховиків — 1:8, а більш великі масштаби характерні для прогресивних моделей з двигунами внутрішнього згоряння (див. «Двигун»). Найбільш поширеними варіантами масштабів є 1:14, 1:16 і 1:18, які зустрічаються як у бюджетній, так і в топовому сегменті.

— Шосейні. Також відомі як «турінг». Це машинки, які ззовні копіюють легкові авто — як звичайні серійні, так і тюнінговані й навіть спеціальні на зразок болідів NASCAR. Можуть мати кільцеве чи дрифтове призначення (див. вище), загалом характеризуються високою швидкістю і хорошою керованістю.

— Багі. Повнорозмірна техніка типу «багі» — це легкі повноприводні машини для їзди бездоріжжям, насамперед піском, з характерною конструкцією кузова (кутасті панелі, відкриті елементи каркаса, дуги безпеки) і підвіски (колеса найчастіше помітно винесені вбік на важелях підвіски). Аналогічну конструкцію мають і радіокеровані багі. Кузов, щоправда, часто буває стилізований під гоночні авто, проте спеціалізація у цього типу насамперед позашляхова — так, багато моделей шорт-корс (див. «Призначення») належать саме до багі.

— Трагі. Цей клас багато в чому аналогічний до вищеописаних багі, однак відрізняється від них великим діаметром коліс, довшими важелями підвіски й збільшеним кліренсом (див. нижче). Це може трохи знизити швидкість, однак підвищує прохідність; трагі використовуються як для шорт-корса, так і для трюкової їзди (див. «Призначення/клас»).

— Позашляховик (монстр). Як випливає з назви, такі моделі копіюють монстр-траки — стилізовані під пікапи авто, найяскравішою рисою яких є величезні колеса, потужні...двигуни й відповідні особливості ходової (великий хід підвіски, високий дорожній просвіт). Як і повнорозмірні оригінали, радіокеровані монстр-траки багато в чому аналогічні до багі (див. вище), і відрізняються від них лише описаними особливостями. «Монстри» відносно слабо підходять для швидкісної їзди, однак відрізняються високою прохідністю, завдяки чому в цьому типі зустрічаються моделі для трюків і для шорт-корс (див. «Призначення (клас)»).

— Ралі. Такі машинки являють собою щось середнє між «турингами» й повноцінними позашляховиками. Зовні вони схожі на шосейні моделі, однак мають значно більший хід підвіски, потужніші двигуни й поліпшений захист від бруду. Водночас ралійні машинки не призначені для повноцінної позашляхової їзди, подолання значних нерівностей тощо; їх максимум — щільне покриття на зразок злежаного піску чи дрібного гравію.

— Краулер. Спеціалізований різновид радіокерованих машинок, який призначений для подолання перешкод. Зовні краулери якоюсь мірою схожі на описані вище «монстри», проте відрізняються від них більшою висотою підвіски, яка забезпечує характерний силует: корпус, високо піднятий на довгих «ногах». Така конструкція дає змогу краулерам справлятися з перешкодами високої складності — на зразок кам'яних осипів з крутими схилами. Зазначимо, що швидкісні характеристики у цієї категорії машинок досить скромні, оскільки наголос у них робиться насамперед на високу прохідність.

—Перевертень. Моделі машин, які навіть перевернувшись зможуть продовжувати рух. Водночас з різних боків корпус машини може виглядати по-іншому. Такі моделі володіють хорошою прохідністю і вважаються трюковими (див. «Призначення (клас)»).

Мінімальний вік, для якого підходить дана радіокерована модель. Ці рекомендації є досить умовними, однак відступати від них все одно не рекомендується. «Дорослі» моделі 14+ з безліччю регулювань, рухомих деталей і потужністю просто будуть не під силу освоїти юному гонщикові дошкільного і може навіть шкільного віку. Водночас, моделі для молодшої вікової категорії (3+, 4+, 5+) можуть виявитися не цікавими і нудними для старших дітей (діти 6 років і 8+). Варто також відзначити, що радіокеровані машини не завжди дитячі іграшки і зустрічаються моделі для моделювання, гонок — професійного використання.

Найбільша швидкість, яку може розвинути машинка. Зазвичай, цей параметр вказується для певних «ідеальних умов»: рівною траси, високоякісного палива або повного заряду акумулятора (залежно від типу двигуна, див. вище) і т. ін. Реальні показники, зазвичай, виявляються трохи нижче; однак різні моделі цілком можна порівнювати між собою за цією характеристикою.

Висока максимальна швидкість важлива насамперед для машин «гоночного» призначення (кільцевих і шорт-корс, див. вище); в моделях для трюків і дрифту вона не відіграє вирішальної ролі. Також на значення максимальної швидкості варто звертати увагу при покупці аматорської моделі для розваг — тут потрібно враховувати особливості її застосування. Наприклад, якщо машинка призначається для 3-4 річну дитину в якості іграшки в квартирі, висока швидкість буде не перевагою, а вадою (тим більше, що і вартість «апарата» прямо залежить від його швидкості).

— Повний. Як випливає з назви, у таких моделях тягове зусилля від двигуна передається на всі 4 колеса. Головною перевагою цієї схеми є висока прохідність: машинка добре тримається на складному рельєфі, і навіть застрявання з парою коліс у повітрі не є для неї критичним. Також повний привод може застосовуватися для дрифту (див. «Призначення (клас)»), хоча й дещо програє в цій ролі задньому; утім, менша схильність до заносів може бути й перевагою. Головним його недоліком є досить висока вартість, яка пов'язана зі складнощами у виробництві. Крім того, повноприводні машини зазвичай менш економічні, ніж «одноприводні».

— Задній. Моделі з передачею тяги від двигуна на задню пару коліс. Ця схема досить нестабільна й вимагає обережного управління на великих швидкостях — на занадто різкому повороті машинка легко йде в занос. З іншого боку, саме завдяки нестабільності такий варіант вважається оптимальним для дрифтових гонок, а за конструкцією задній привод вельми простий, надійний і недорогий. У результаті більшість не повноприводних радіокерованих моделей використовують саме його.

— Передній. Привод на передні колеса відрізняється високим ступенем стабільності: відправити машину в занос можна хіба що навмисно (і то треба сильно постаратися), а виведення з нього максимально просте. Водночас стабільність далеко не завжди є перевагою — наприклад, у дриф...ті вона лише створює додаткові проблеми. Крім того, конструкція таких моделей досить складна через необхідність поєднувати привод від двигунів і кермове управління на одній парі коліс; у результаті за ціною, надійністю і простотою обслуговування вони програють задньоприводним. Тому передній привод не отримав широкого розповсюдження в радіокерованих авто.

Кількість елементів живлення (а саме батарейок типу AA або AAA), необхідне для роботи машинки.

Частота, на якій працює передавач пульта керування моделлю.

— 27.145 MHz. Одна з частот, довгий час застосовувалися для дистанційного радіоуправління; в деяких країнах СНД навіть зарезервована державними регулюючими органами саме для цих цілей. Такі передавачі відносно недорогі, проте схильні одного серйозного недоліку: вони не забезпечують розділення по каналах під час роботи декількох пультів в безпосередній близькості один від одного. Іншими словами, якщо машинка буде перебувати в зоні дії двох передавачів — сигнали з них будуть змішуватися, що фактично рівносильно втраті управління. Найчастіше це несуттєво для розважальних моделей, однак на змаганнях з одночасним перебуванням на трасі декількох машинок може створити серйозні проблеми і вимагає зусиль з розробкою сітки частот і використанням змінних кварцових генераторів. Як наслідок, у професійному автоспорті дана частота поступово витісняється більш прогресивним стандартом 2.4 GHz.

Окремо зазначимо, що серед автомоделей можуть зустрічатися передавачі з частотами 35, 40 і 75 МГц; за основним особливостям вони повністю аналогічні описаним 27.145 MHz і відрізняються тільки робочою частотою.

— 2.4 GHz. Найбільш прогресивний на сьогоднішній день стандарт зв'язку, використовуваний пультами радіокерованих машинок. Головною його особливістю (і відмінністю від вищеописаних) є можливість нормальної роботи декількох передавачів такого формату в безпосередній близькості один від одного. Для цього ви...користовуються різні технології, що забезпечують автоматичне розподіл пар приймач-передавач по власних каналах (аналогічно тому, як це відбувається, наприклад, мобільного зв'язку). Теоретично діапазон 2.4 GHz може бути більш схильний перешкод, оскільки в ньому працює многая сучасна електроніка (зокрема, модулі Wi-Fi і Bluetooth); однак завдяки згаданому розподілу за каналами такі проблеми виникають хіба що в дуже невдалих випадках.