Порівняння Vantrue N4 vs Vantrue N2S

Світлосила об'єктиву, встановленого у відеореєстраторі.

Даний параметр визначає, наскільки оптика послаблює світловий потік, що пропускається. Позначається світлосила дробом - наприклад, f/1.8. Чим менше число у знаменнику, тим більше світла здатний пропустити об'єктив. Умовна модель з об'єктивом f/2.2 теоретично видаватиме більш затемнену картинку, ніж реєстратор зі світлосильною оптикою f/1.5.

Висока світлосила важлива, в першу чергу, при зйомках в умовах слабкого навколишнього освітлення: вона дозволяє фіксувати зображення в сутінках і темну пору доби, не створюючи додаткових артефактів у вигляді шумів. Разом з тим при зйомці на світлосильну оптику зменшується ефект змащування об'єктів, що рухаються в кадрі. З іншого боку, фактична якість роботи камери реєстратора залежить від багатьох інших чинників — зокрема, типу матриці, використовуваного процесора обробки зображення тощо. Тому вказана в характеристиках світлосила не є істиною останньої інстанції — вона має довідковий характер.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором у стандарті Quad HD.

По деталізації стандарт Quad HD знаходиться між HD Super і Ultra HD. Він не має певного штатного роздільної здатності, але найчастіше в відеореєстраторах зустрічається зйомка з розміром кадру 2560х1440. Втім, навіть таких моделей порівняно небагато; а більш специфічні значення зразок 2688х1440 застосовуються ще рідше. Зустрічаються також досить незвичайні варіанти — наприклад, квадратний кадр 1440х1440.

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Втім, у разі Quad HD зазвичай використовується частота 24 кадр/с або 30 кадр/сек, і різниця між цими швидкостями загалом непринципова.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором у стандарті Ultra HD 4K.

До стандарту UHD 4K відносять переважно відеоформати з розміром кадру близько 4 тис. пікселів по горизонталі — зокрема, 3840х2160. Однак у відеореєстраторах у цю категорію включають деякі інші роздільні здатності з розміром кадрів 2160 пікселів по вертикалі — зокрема, 2888х2160 (співвідношення сторін 4:3). Для відеореєстраторів це дуже прогресивний стандарт, що забезпечує найвищу деталізацію, але вимагає великих матриць і потужної обчислювальної частини. Як наслідок, його підтримка характерна лише для деяких моделей топового рівня.

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Утім, під час зйомки у UHD цей показник рідко перевищує 24 кадр/с — через згадану вимогливість до апаратної «начинки».

Одна або кілька виносних камер в штатній комплектації реєстратора, що застосовуються для відеозапису дорожньої обстановки позаду автомобіля. У переважній більшості ситуацій виносна камера додається до відеореєстратора в одному екземплярі. Вона прикриває задню «корму» автомобіля і паралельно використовується в якості асистента при парковці заднім ходом — картинку з камери можна вивести на екран відеореєстратора в режимі реального часу. Виносних камер може бути кілька, що забезпечує більш широке охоплення поля зору відеореєстратора.

Максимальна роздільна здатність відеозйомки, яка підтримується додатковою відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносну камеру, так і про камеру для зйомки салону (про ту та іншу див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо.

Чим вище роздільна здатність, тим більш деталізованим буде зображення з камери, тим більше подробиць будуть на ньому нормально помітні. З іншого боку, висока деталізація позначається на об'ємах матеріалів, що знімаються, і вимоги до «начинки» реєстратора (і, відповідно, впливає на вартість).

Загалом додаткові камери сучасних реєстраторів можна розділити на такі категорії:

— SD. «Стандартна» роздільна здатність (на противагу HD — «високій роздільній здатності»). Досить скромний розмір кадру, що дає змогу водночас помітно економити пам'ять під запис відео і підходить навіть для бюджетних реєстраторів. Конкретні варіанти роздільних здатностей включають, зокрема, 628х582, 640х480 і 720х480.

— HD 720p. Традиційна, найпопулярніша роздільна здатність для даного стандарту відеозйомки — 1280х720. Крім нього, у реєстраторах зустрічається також 960х720 (співвідношення сторін 4:3) і зменшений у висоту 1280х480. HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, що забезпечує, тим не менш, досить пристойну деталізацію.

— Full HD 1080p. «Класикою жанру» для даного стандарту є роздільна здатність 1920х1080, однак у реєстраторах зустр...ічаються і інші значення, в тому числі дуже специфічні — як-от 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшена вдвічі роздільна здатність по вертикалі). Це досить солідний показник навіть для основної камери реєстратора, а вже про додаткові і говорити не доводиться.

— Super HD. Не особливо популярний у відеотехніці стандарт, який знайшов, тим не менш, застосування в відеореєстраторах. Найчастіше передбачає роздільну здатність 2304x1296.

Максимальна частота кадрів при зйомки відео, підтримувана додаткової відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносної камері, так і про камеру для зйомки салону (про тієї та іншої див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо. Хай там що, саме з цією частотою за замовчуванням ведеться зйомка.

Чим вище частота кадрів — тим більш чіткими будуть на відео рухомі об'єкти, тим менше вони будуть змазуватися і тим менше «смиканим» буде саме відео. Вважається, що найбільш комфортним для людського ока є швидкість від 24 до 60 кадрів в секунду; більш низька частота вже сприймається як «слайдшоу», а більш висока лише збільшує обсяги знімаються матеріалів, не даючи видимого підвищення якості. Водночас у камерах реєстраторів можуть передбачатися і більш високі швидкості зйомки, ніж 60 к/с — це забезпечує хорошу видимість окремих рухомих деталей на уповільненому або покадровому перегляді.

Діагональ дисплея, встановленого в відеореєстраторові.

Великий дисплей, з одного боку, дає додаткову зручність, з іншого — позначається на габаритах і ціною всього пристрою. Тому виробники вибирають діагональ з таким розрахунком, щоб приладом можна було нормально користуватися і водночас він не був занадто дорогим і громіздким. Так, класичним реєстратору, який не має додаткових функцій, досить і невеликого дисплея — на 2 – 2,5 дюйма, 1,5 – 2 дюйми, а то й менше: він цілком дозволяє керувати налаштуваннями і контролювати, що саме потрапляє в кадр, а для повноцінного перегляду відзнятих матеріалів все одно буде потрібно комп'ютер, телевізор або інший великий екран. Розмір в 2,5 – 3" за мірками таких пристроїв можна вже назвати середнім, а екрани 3" і більш характерні переважно для досить прогресивних моделей, нерідко з великою кількістю додаткових функцій.

Також зазначимо, що існують моделі, взагалі не мають дисплея. Для управління параметрами роботи і перевірки положення кадру такий реєстратор підключається до зовнішнього пристрою — наприклад, до смартфону по Wi-Fi.

Роздільна здатність дисплея, встановленого в реєстраторі.

Чим вище роздільна здатність (при тій же діагоналі) — тим більш чітким виходить зображення, однак тим дорожче сам екран. Водночас для установки камери в потрібне положення і для роботи з базовими налаштуваннями приладу високі роздільні здатності не потрібні. Так що звертати увагу на цей параметр варто лише в тому випадку, якщо ви плануєте використовувати додаткові функції, що вимагають якісної «картинки» — наприклад, GPS-навігатор (див. «Функції») або виносну камеру, що грає роль камери заднього виду.