Порівняння Navitel MR155 NV vs GT R Techno

Способи установки, штатно передбачені конструкцією і комплектацією реєстратора.

— На лобове скло. Кріплення зсередини на верхню частину лобового скла за допомогою присоски або наклейки (див. «Кріплення до скла»). Найбільш популярний спосіб встановлення відеореєстраторів в автомобілях: місце розміщення дає хороший огляд, а саме кріплення цілком можна зробити універсальним, придатним практично під будь лобове скло. Втім, зустрічаються і штатні реєстратори (див. «Тип») з даними способом установки — вони розраховані на геометрію скла в певних моделях авто.

— На дзеркало заднього виду. Установка прямо на стандартне дзеркало заднього виду (в салоні) або взагалі замість нього. При цьому такі реєстратори самі мають поверхню, що відбиває, замінюючу зняте або закрите дзеркало. Частина цієї поверхні зазвичай займає екран, але це не створює незручностей — тим більше, що деякі моделі передбачають навіть підключення камери заднього виду, яка є ще більш зручною, ніж звичайне дзеркало.

— На шолом. Кріплення на мотоциклетний або інший аналогічний шолом — найчастіше за допомогою характерною платформи, зігнутої під форму шкаралупи шолома. Вважається, що такі реєстратори призначені насамперед для мотоциклістів, однак вони можуть стати в нагоді і іншим користувачам, що носять шоломи — наприклад, професійним автогонщикам, лижникам/сноубордистам та іншим шануваль...никам екстремальних видів спорту. Пристрій з подібним кріпленням може стати непоганою альтернативою екшн-камері — тим більше що об'єктив постійно за поворотом голови користувача. З іншого боку, екшн-камери зазвичай краще захищені від бруду, вологи та інших несприятливих факторів.

— На кермо (мото). Кріплення на кермо мотоцикла, велосипеда або іншого подібного транспортного засобу (наприклад, снігоходи). В основі такого кріплення зазвичай лежить кільце-затиск, надівається на трубу керма і щільно фіксується на ній. Нерідко подібний пристрій поставляється в одному комплекті з кріпленням на шолом (див. вище).

Зазначимо, що наведений вище список не є вичерпним — в сучасних відеореєстраторах можуть передбачатися й інші способи кріплення, наприклад, на сонцезахисний козирок або на одяг/спорядження за допомогою спеціального затиску.

Кріплення до скла, передбачене в моделі з відповідним типом установки (див. вище).

Відзначимо, що в багатьох моделях до скла кріпиться не сам реєстратор, а кронштейн, на який, зі свого боку, встановлюється прилад. Про способи фіксації реєстратора на кронштейні див. «Кріплення реєстратора». А варіанти кріплення до скла можуть бути такими:

— Присоска. Традиційна присоска, яка працює за рахунок зниженого тиску між кріпленням і склом — у результаті сила тиску зовнішнього повітря і утримує конструкцію на місці. Одне з головних переваг даного варіанта — «многоразовость»: присоску можна багаторазово прилеплять і від'єднувати за бажанням користувача, а після зняття вона практично не залишає слідів. Правда, цей тип кріплення вважається менш надійним, ніж наклейки; однак присоски, застосовувані в відеореєстраторах, зазвичай мають спеціальну конструкцію, яка забезпечує цілком достатню для практичного застосування надійність. Тому даний тип кріплень надзвичайно популярний в сучасних реєстраторах.

— Наклейка. Пластина з шаром спеціального клею, за рахунок якого вся конструкція і утримується на склі. Подібні кріплення вважаються більш надійними, ніж присоски, вони менш схильні до зносу і не втрачають ефективності навіть при дрібних пошкодженнях на зразок тріщин і сколів. З іншого боку, наклейка зазвичай встановлюється «раз і назавжди» і не передбачає можливості швидко зняти кронштейн. І...хоча сам по собі демонтаж можливий, проте використовувати наклейку повторно не вийде, а скло, швидше за все, доведеться чистити від залишків клею.Так що установка реєстратора з подібним кріплення вимагає особливої акуратності і уважності.

Зазначимо, що окремі моделі відеореєстраторів постачаються відразу з обома вищезгаданими типами кріплення в комплекті. Це дозволяє користувачеві вибрати варіант на свій розсуд — в тому числі поміняти присоску на наклейку, якщо виникне така необхідність.

Спосіб фіксації реєстратора на пристрої, що грає роль кріплення - кронштейні для лобового скла, нашлемної платформи, затиску для керма або іншої подібної конструкції.

- Засувка. Один із найпопулярніших у наш час варіантів. Клямка, поряд з магнітом (див. нижче), відноситься до швидкознімних кріплень, що дозволяють легко і швидко знімати прилад і повертати його на місце. Подібна можливість може стати в нагоді, наприклад, якщо машину залишають на ніч у місці, де не знятий реєстратор може стати принадою для злодіїв; крім того, пристрій іноді доводиться знімати повністю для перегляду та копіювання знятих матеріалів. Саме ж засувки вважаються більше надійними, ніж магніти, вони можуть використовуватися навіть з найпотужнішими приладами, причому обходяться дешевше у виробництві.

- Магніт. Ще один різновид швидкознімного кріплення: потужний постійний магніт, сили якого достатньо, щоб утримувати реєстратор на місці. Такій фіксатор простіше у використанні, ніж клямка: для установки достатньо «приліпити» прилад до кріплення, а для зняття сильно потягнути. Ще одна перевага полягає в тому, що клямку можна зламати, невдало доклавши зусилля, тоді як у магнітах ламатися практично нема чому. З іншого боку, цей тип кріплення є менш надійним: при струсі або потужному ривку сили тяжіння може виявитися недостатньо. Тому магніти хоч і широко поширені, проте все ж т...аки поступаються за популярністю засувкам.

- Магніт / клямка. Варіант, що передбачає наявність у комплекті обох типів кріплення - і магніту, і клямки. Це дає змогу вибирати варіант на власний розсуд залежно від ситуації. Наприклад, для спокійного переміщення містом і частих зупинок, при яких доводиться знімати реєстратор, краще підходить магніт, а більше надійна клямка стане в нагоді в дальній подорожі, особливо якщо дороги не відрізняються якістю. У той же час подібна універсальність потрібна наприклад часто, тому і даний варіант поширення не отримав.

- Гвинтове. Фіксація за допомогою гвинта, що вкручується в гніздо на корпусі реєстратора. Під'єднання і від'єднання такого кріплення займають помітно більше часу, ніж у разі засувки або магніту, однак і надійність у фіксаторів цього типу дуже висока - навіть сильний ривок швидше зірве присоску або наклейку, на якій тримається вся конструкція, ніж зашкодить гвинтове кріплення.

- Фіксоване / незнімне. Варіант, який зустрічається виключно в реєстраторах для лобового скла, що встановлюються за допомогою наклейки (див. «Кріплення до скла»). Платформа з наклейкою у таких моделях жорстко закріплена на корпусі; а в деяких моделях роль такої платформи грає верхня сторона корпусу, спеціально зроблена плоскою. Переваги фіксованих кріплень - простота, компактність та висока надійність. З іншого боку, такий спосіб установки передбачає постійне знаходження реєстратора на склі і не дає змогу швидко знімати його і ставити назад: від'єднання наклейки є досить непростою справою, а повторно використовувати її не можна.

Ця особливість означає, що живлення до відеореєстратора (зазвичай, від прикурювача) подається прямо через кріплення, на яку він встановлений, а не через окремий кабель. Саме кріплення зазвичай робиться швидкознімним.

Власне, кабель живлення в таких моделях теж є — проте він підведений до кріпленню, а не до самого реєстратора. Завдяки цьому такий дріт можна з легкістю зафіксувати в строго певному положенні; втім, навіть без спеціальної фіксації він особливо не рухається з місця. Ця особливість дає низку переваг перед більш традиційним форматом підключення. По-перше, дріт не бовтається по салону і не створює незручностей. По-друге, його не потрібно щоразу шукати і підключати заново при установці реєстратора — достатньо просто встановити пристрій на кріплення. Останнє особливо зручно, якщо реєстратор потрібно часто знімати і ставити назад — наприклад, якщо машину доводиться регулярно залишати на неохоронюваної стоянці, де є ризик крадіжки з салону.

Кабель зазвичай приєднується до кріплення за допомогою роз'єму з можливістю швидкого підключення і відключення — на випадок, якщо дріт потрібно прибрати з салону, не знімаючи кріплення. При цьому в багатьох моделях використовується стандартний роз'єм зразок miniUSB або microUSB, що дозволяє при необхідності використовувати і сторонній дріт живлення (наприклад, при втраті або пошкодженні штатного кабелю). Втім, для повної гарантії такі подробиці не завадить уточнити окремо.

Тип роз'єму, який використовуваний в реєстраторі для його живлення. В першу чергу варто звертати увагу на даний пункт, якщо ви плануєте міняти реєстратор з вже готовою проводкою під той чи інший тип роз'єму ( miniUSB, microUSB, USB З, DC 12V). Таким чином, заміна реєстратора впирається просто в установку нового без повторної заміни кабелю.

Матриця є ключовим елементом будь-якої цифрової камери; саме від неї і від технологій оброблення сигналу насамперед залежить якість одержуваного зображення. В даному випадку під типом мається на увазі швидше марка або бренд матриці; він, як правило, вказується в тому випадку, якщо реєстратор оснащений високоякісним сенсором, що помітно перевершує більшість рішень на ринку.

Одним з найпопулярніших таких варіантів є Sony. Конкретні характеристики матриць (IMX179, IMX222, IMX291, IMX307, IMX317, IMX322, IMX323, IMX326, IMX335, IMX415) можуть різнитися, але в будь-якому випадку такий сенсор є ознакою висококласного відеореєстратора.

Крім того, зустрічаються моделі, оснащені матрицями від інших виробників — Aptina, OmniVision, Samsung (GalaxyCore), Sandvik. Подібні рішення в цілому вважаються більше простими і демократичними, ніж Sony — як за ціною, так і за функціоналом. Тим не менш, компанія Samsung має чимало на...працювань у сфері електроніки, і навіть такі порівняно «прості» сенсори зазвичай є більше прогресивними і якісними, ніж «ноу-нейми».

Ще один виробник, що випускає досить якісні матриці — Panasonic. Такі сенсори поширені не так широко, як описані вище, однак все одно зустрічаються в відеореєстраторах, в тому числі досить прогресивних.

Модель відеочипу або процесора, що використовується у відеореєстраторі.

Термін «відеочип» використовують переважно для пристроїв з класичними можливостями, «процесор» — для прогресивних моделей з великою кількістю нестандартних функцій. Однак у будь-якому разі мова йде про один і той же компонент — основний обчислювальний блок, від характеристик якого залежать можливості реєстратора загалом. Знаючи модель відеочипа/процесора, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити, наскільки вас влаштує прилад на основі такої електроніки. З найбільш прогресивних сучасних чипів можна назвати, зокрема, Ambarella A7L, Ambarella A12, Novatek NTK96655, Novatek NTK96660 і HiSilicon Hi3516.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором в стандарті Full HD (1080p).

Термін Full HD у багатьох асоціюється з роздільною здатністю 1920х1080 і справді, це роздільна здатність вельми популярно, в тому числі серед відеореєстраторів. Однак цей стандарт охоплює й інші варіанти — зокрема, 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшений вдвічі розмір по вертикалі). Загалом підтримка даного роздільної здатності є непоганим показником для сучасного реєстратора, що говорить про те, що пристрій належить як мінімум до середнього рівня.

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Тут варто зазначити, що в бюджетних Full HD реєстраторах зйомка може здійснюватися на дуже невеликих швидкостях — 15 кадр/сек або навіть 10 кадр/сек. Така швидкість зйомки дозволяє більш-менш нормально дивитися відео, але для нормального відображення рухомих предметів бажана все ж більш висока частота кадрів — хоча б 25 кадр/сек.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором у стандарті Quad HD.

По деталізації стандарт Quad HD знаходиться між HD Super і Ultra HD. Він не має певного штатного роздільної здатності, але найчастіше в відеореєстраторах зустрічається зйомка з розміром кадру 2560х1440. Втім, навіть таких моделей порівняно небагато; а більш специфічні значення зразок 2688х1440 застосовуються ще рідше. Зустрічаються також досить незвичайні варіанти — наприклад, квадратний кадр 1440х1440.

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Втім, у разі Quad HD зазвичай використовується частота 24 кадр/с або 30 кадр/сек, і різниця між цими швидкостями загалом непринципова.