Порівняння EcoFlow Blade vs Bosch Indego S+ 500 06008B0302

Ширина захоплення, забезпечувана агрегатом, іншими словами — ширина смуги землі, що обробляється за один прохід. Фактично цей розмір відповідає ширині робочої насадки.

Велика ширина захвату зручна при обробці великих відкритих просторів, оскільки дозволяє закінчити роботу за невелику кількість проходів. З іншого боку, для важкодоступних місць краще підходять відносно вузькі інструменти, здатні пройти там, де не поміститься більш широкий агрегат. Крім того, ширина інструменту безпосередньо впливає на вагу та ціну.

Загалом порівнювати по ширині захвату має сенс тільки агрегати одного типу (див. вище). Проте тут варто відзначити, що тримери не так сильно різняться між собою — більшість моделей захоплює від 25 до 45 см (а широка смуга обробки забезпечується за рахунок руху насадки з боку в бік). Що ж до решти типів, то в найбільш скромних моделях ширина захвату не перевищує 40 см, в найбільш важких і потужних вона може становити 56 – 60 см і навіть більше (у минитракторах — до 1,5 м).

Мінімальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — тобто найменша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата. Звертати увагу на цей показник має сенс переважно в тих випадках, коли газон планується максимально коротко стригти. Крім того, чим менше мінімальна висота (при тому ж максимумі) — тим ширше діапазон регулювання даної моделі по висоті.

Максимальна висота скошування, забезпечувана газонокосаркою — то є найбільша висота трави, яка може залишитися після проходу агрегата.

Цей параметр актуальне переважно для тих випадків, коли ви хочете залишити траву на газоні порівняно довгою. Крім того, газонокосарки з великою висотою скошування мають широкий діапазон регулювання косовиці.

Кількість налаштувань по висоті скошування, передбачене в газонокосарці. Чим більше таких налаштувань (при тому ж діапазоні регулювання) — тим точніше можна вибрати висоту скошування. Зазначимо, що в деяких роботах (див. «Тип») це число досягає 30 і більше при діапазоні від 30 до 60 мм; іншими словами, підбирати висоту можна з точністю до міліметра.

Спосіб регулювання висоти скошування, передбачений в агрегаті.

— Синхронне. Регулювання, що здійснюється «в один рух» — на противагу описаному нижче ручному. У традиційних газонокосарках зазвичай здійснюється за рахунок важеля, що змінює висоту всіх коліс одночасно; в інших агрегатах регулюватися за висотою можуть не колеса, а безпосередньо різальний інструмент. У будь-якому разі синхронне регулювання значно зручніше ручного, а для деяких пристроїв (наприклад, роботів і райдерів (див. «Тип»), це взагалі єдиний технічно можливий варіант. Однак у класичних косарках така система ускладнює і здорожує конструкцію.

— Ручне. Сенс даного виду регулювання залежить від типу пристрою. Так, для тримерів це чи не єдиний можливий спосіб за визначенням: у них висота скошування регулюється за рахунок того, як високо оператор тримає робочу насадку. В газонокосарках же ручне регулювання означає, що окремо регулювати за висотою потрібно кожну вісь, а то і кожне окреме колесо. Такі системи простіше і дешевше, ніж синхронні, однак менш зручні у використанні.

Площа ділянки, на яку розрахована газонокосарка. Не можна стверджувати, що цей параметр є критичним при підборі пристрою, це лише рекомендації виробника і досить умовні. Однак вони більш ніж обґрунтовані і в цілому показують доступний фронт роботи, виходячи з нагрівання мотора, ємності бака або акумулятора та інших факторів, що впливають на тривалість роботи.

Роботи-газонокосарки з системою картографії здатні створювати карту оброблюваної ділянки та використовувати її під час роботи — заздалегідь оминати перешкоди, уникати потрапляння в ями тощо. Конкретний спосіб складання мапи може бути різним: одні моделі самостійно вивчають перешкоди на ділянці, інші не виїжджають за межі прокладеного користувачем обмежувального дроту, а деякі просунуті роботизовані газонокосарки орієнтуються в просторі за даними супутникових систем навігації (наприклад, GPS). Ось детальніший опис кожного з вищезгаданих принципів побудови мапи:

— Самостійне вивчення перешкод. Роботизовані газонокосарки з такою функцією самостійно досліджують ділянку на наявність перешкод за допомогою різноманітних датчиків, цифрової камери і навіть лазерного далекоміра (лідера). Фактична реалізація подібних систем картографії залежить від конкретної моделі робота. У будь-якому разі, на основі отриманих даних газонокосарка створює карту території та запам'ятовує перешкоди, щоб уникати їх під час наступних запусків. У деяких просунутих моделях можуть додатково застосовуватися алгоритми машинного навчання — робот адаптується до особливостей ділянки на основі попередньо завантажених сценаріїв.

— Обмежувальний дріт. Обмежувальний дріт слід прокладати по периметру робочої зони з урахуванням усіх постійних перешкод, таких як дерева, клумби тощо. Він підключається безпосередньо до зарядної станції робота-газонокосарки. При наб...лиженні до межі ділянки косарка змінює напрямок руху так, щоб не виходити за встановлений периметр — це зручніше і безпечніше, ніж покладатися на датчики зіткнення, нахилу тощо.

— GPS. GPS-картографія в роботах-газонокосарках зустрічається рідко. Зазвичай вона застосовується в просунутих моделях для косіння газону на великих або складних ділянках. При першому запуску роботизована косарка сканує ділянку за допомогою GPS-модуля та складає карту території, на якій фіксуються віртуальні межі, перешкоди та різноманітні об’єкти. На основі отриманих даних робот обирає оптимальні маршрути пересування, що підвищує ефективність роботи та дозволяє більш раціонально використовувати заряд акумулятора.

Максимальна кількість зон косіння, яку можна занести в пам'ять газонокосарки-робота (див. «Тип»).

Сенс наявності декількох зон косіння полягає в тому, що для кожної окремої зони можна задати свій режим роботи робота. Наприклад, траву перед входом в будинок можна підстригати раз на два-три дні, підтримуючи її акуратний вигляд, а територію за будинком, яку не так видно, обробляти раз в тиждень. Аналогічно для різних зон можна задати свій час обробки — наприклад, днем «не пускати» косарку на майданчик, де можуть грати діти, а вночі тримати її подалі від вікон спальні, щоб шум не заважав спати.

В сучасних косарках-роботах число зон косіння зазвичай не перевищує трьох — цього цілком достатньо для більшості випадків.

Функції, передбачені газонокосаркою-роботі (див. «Тип»).

- Кошення за розкладом. Можливість задати роботу розклад, за яким він має працювати. У найпростіших моделях розклад вказується в межах доби (наприклад, «з 8.00 до 8.30»), у більше розвинених агрегатах може передбачатися графік по днях тижня або навіть по дат в межах місяця. Як би там не було, ця функція помітно полегшує життя користувачеві: замість того, щоб щоразу вмикати апарат вручну, достатньо налаштувати розклад — і можна не турбуватися про регулярну стрижку газону.

- Синхронізація керування. Можливість синхронізації косарки-робота з іншою домашньою та садовою технікою, об'єднаною в систему «розумного будинку» (або «розумного саду»). Така синхронізація дозволяє узгодити між собою роботу різних видів техніки: наприклад, щоб система поливу включалася лише після того, як робот-косарка обробить весь газон. Як правило, повноцінно синхронізуватися між собою може лише техніка одного виробника; Для цього найчастіше використовуються фірмові програми, які встановлюються на смартфон або планшет.