Порівняння Scheppach MS173-51 vs Scheppach MS173-51E

- Самохідна. У самохідних газонокосарках двигун обертає не тільки різальний інструмент, а й колеса газонокосарки; таким чином, користувачеві не потрібно штовхати її перед собою — достатньо лише задавати та контролювати напрямок руху. Це зручно, проте коштують такі моделі дорожче за несамохідні. Це пов'язано не тільки зі складністю конструкції, але і з тим, що подібним пристроям потрібні потужніші двигуни - адже потужність потрібно ділити між ріжучою насадкою і ходовою частиною. З цієї причини самохідний агрегат буде менш продуктивним і ефективним, ніж несамохідний аналог тієї ж потужності. Втім, деякі різновиди газонокосарок за визначенням робляться самохідними — зокрема це важкі професійні моделі, які важко було б штовхати руками, а також райдери-мінітрактори(див. «Тип»).

- Регулювання ручки по висоті. Можливість регулювання ручки газонокосарки по висоті, що дає змогу оптимально підлаштувати пристрій під зростання користувача. Ця функція особливо знадобиться низьким, або, навпаки, високим людям — за замовчуванням ручки газонокосарок робляться під середнє зростання, і без регулювання по висоті працювати з агрегатом було б незручно.

- Рояльні колеса. Наявність у газонокосарки спеціальних, т.зв. самоорієнтованих коліс (схожих на ті, що застосовуються, наприклад, у візках для супермаркетів). Такі колеса автоматичн...о розвертаються по ходу руху пристрою, що значно зменшує радіус розвороту газонокосарки та збільшує її маневреність. У той же час варто відзначити, що така конструкція зазвичай застосовується тільки для передніх коліс, а задні залишаються жорстко закріпленими на осі. Наприклад що рухати таку конструкцію боком все ж таки не вийде.

- Штуцер для промивання. Наявність у газонокосарці штуцера для підключення садового шланга; зазвичай такій штуцер розташований на деці та розрахований на стандартний конектор, що застосовується в шлангах. Відповідно до назви, дана функція дає змогу промити деку та ніж агрегата, видаливши з них залишки трави та інші забруднення: для цього достатньо підключити шланг, включити робочу насадку та дати воду. Це значно зручніше, ніж знімати деку і ніж для миття вручну — особливо якщо йдеться про важку професійну косарку або райдер (див. «Тип»).

- Підсклянник. Наявність у конструкції газонокосарки підсклянника – спеціалізованої підставки для склянок та відносно невеликих пляшок. Така підставка має характерне поглиблення, куди встановлюється ємність з питвом для оператора. Нерідко підстаканники робляться парними, вони розміщуються на окремій панелі між трубами рукояті агрегата. Зустрічаються підсклянники у традиційних газонокосарках та райдерах (мінітракторах).

Тип приводу, передбачений у самохідній газонокосарці (див. «Особливості»). Цей момент вказується залежно від того, на які колеса виведена тяга від двигуна.

— Задній. Класичний варіант, який застосовується в переважній більшості самохідних пристроїв. Така популярність обумовлена цілим рядом переваг. По-перше, задні колеса знаходяться за ріжучої системою, і при русі вони їдуть по вже скошеній траві. По-друге, основна частина ваги в газонокосарках класичної конструкції припадає саме на задні колеса; а якщо під час роботи використовується мішок, встановлений в задній частині агрегата, то центр тяжіння ще більше зміщується назад. Правда, вважається, що такі пристрої менш маневрені, ніж передньоприводні; однак здебільшого це момент не має вирішального значення, крім того, в конструкції нерідко передбачаються різні хитрощі, які полегшують поворот.

— Передній. Вважається, що привод на передні колеса забезпечує газонокосарці кращу повороткість. А мінітрактори такої конструкції ще й менш схильні застрягати в струмках, калюжах і інших аналогічних місцях: передньоприводний агрегат може проскочити складний ділянку за інерцією, так, що передні колеса зачепляться за твердий ґрунт, тоді як задньоприводна машина з великою ймовірністю «сяде» ведучими колесами у в'язку землю. З іншого боку, загалом даний варіант гірше підходить для газонокосарок, ніж задній привод — насамперед тому, що ведучим колесам доводиться рухатися по нескошеній траві (виняток становлять ли...ше деякі райдери, в яких ріжуча система кріпиться перед машиною). Крім того, для надійного зчеплення з землею центр ваги пристрою повинен бути зміщений вперед. Цього особливо важко досягти, якщо для збору трави використовується мішок із заднім розташуванням: у міру його наповнення вага переміщається з передньої осі на задню, що в деяких випадках може призвести до втрати зчеплення з землею. Як наслідок, передній привод зустрічається вкрай рідко — переважно в моделях без мішка та/або з двигуном, що помітно зміщений вперед для правильного розподілу ваги.

— Повний. У цьому разі під повним мається на увазі привод на 4 колеса відразу. Головною його перевагою вважається відмінна прохідність: агрегат «чіпляється за землю» всіма чотирма колесами, і ймовірність того, що всі вони загрузнуть відразу, виявляється вкрай низькою. Крім того, в конструкції можуть передбачатися специфічні можливості, які ще більше підвищують прохідність — наприклад, блокування диференціала. З іншого боку, повний привод обходиться недешево як сам по собі (через складності конструкції), так і в експлуатації (через високої витрати палива). Винятком є хіба що невеликі електричні косарки-роботи (див. «Тип»), однак їх випускається порівняно небагато — більшість моделей 4х4 мають бензинові двигуни і управляються вручну. У світлі всього цього звертати увагу на цей параметр має сенс лише тоді, коли працювати належить на великій ділянці зі складним рельєфом, з яким «одноприводний» агрегат не зможе нормально впоратися. А от купувати повноприводну модель для рівного газону перед приватним будинком навряд чи виправдано.

Потужність двигуна газонокосарки, виражена в кінських силах. Загальною одиницею потужності в наш час є ват, однак для бензинових і дизельних двигунів (див. «Тип двигуна») традиційно застосовують позначення к.с. Одні одиниці нескладно перевести в інші: 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Загалом чим потужніший двигун — тим продуктивніше косарка і тим краще вона справляється з важкими роботами на зразок різання густої трави, кущів і т. ін. З іншого боку, висока потужність відповідним чином позначається на споживанні палива, а також вазі і ціною двигуна. Крім того, варто враховувати, що різні види косарок (див. «Тип») розрізняються за вимогами до потужності. Приміром, серед тримерів зустрічається чимало моделей потужністю 0,7 – 1,3 к.с., у бензинових газонокосарок мінімум потужності знаходиться в межах 1,3 – 2 к.с., а для сінокосарок потрібно вже не менше 2,5 к.с.. Так що порівнювати по потужності можна тільки агрегати одного типу. Детальні рекомендації по вибору косарки залежно від її виду і особливостей планованих робіт можна знайти в спеціальних джерелах.

Потужність двигуна газонокосарки, виражена у ватах. Таке позначення використовується абсолютно для всіх електричних моделей (див. «Тип двигуна»), також воно нерідко зустрічається в бензинових і дизельних агрегатах поряд з потужністю в кінських силах (ці одиниці чітко пов'язані, 1 к.с. становить близько 735 Вт).

Загалом чим потужніший двигун — тим продуктивніше косарка і тим краще вона справляється з важкими роботами на зразок різання густої трави, кущів і т. ін. З іншого боку, висока потужність відповідним чином позначається на споживанні палива/електроенергії, а також вазі і ціною двигуна. Крім того, варто враховувати, що вимоги до потужності залежать від типу самої косарки і її двигуна (про те й інше див. вище). Приміром, у більшості роботів потужність не перевищує 500 Вт — більшого, з урахуванням спеціалізації, і не потрібно, до того ж інакше пристрою виходили б занадто громіздкими і важкими. Тримери і газонокосарки аналогічної потужності бувають тільки електричними, а межа потужності для електроінструменту — 2500 – 3000 Вт при живленні від мережі і 1500 – 2000 Вт для акумуляторних моделей. А ось в бензинових інструментах мінімальна потужність становить близько 500 – 1000 Вт для тримерів і 1000 – 1500 Вт для косарок; максимальне значення може перев...ищувати 4 кВт.

Детальні рекомендації по вибору газонокосарки залежно від її типу і особливостей планованих робіт можна знайти в спеціальних джерелах.

Об'єм паливного бака в бензинової або дизельної косарки (див. «Тип двигуна»).

Великий бак дозволяє довше пропрацювати без дозаправки, однак надмірне збільшення ємності позначається на габаритах і вазі всього агрегата. Так що виробники зазвичай підбирають даний показник з урахуванням потужності і витрати палива конкретного двигуна, і загалом об'єм бака не є критичним при виборі. Тим не менше, знаючи ємність бака і витрата палива (див. вище), можна оцінити, на скільки вистачить приблизно однієї заправки.

Наявність електростартера в бензиновому або дизельному двигуні газонокосарки (див. «Тип двигуна»)

Така система являє собою електродвигун з живленням від окремого акумулятора. Вона значно спрощує процедуру пуску: не потрібно смикати за шнурок або обертати рукоятку — поворот валу, необхідний для запуску, забезпечується електродвигуном. По суті, від користувача потрібно тільки натиснути кнопку. З іншого боку, електростартери досить важкі, громіздкі і дороги, а акумулятор при тривалому зберіганні може розрядитися. Тому дана функція зустрічається переважно в двигунах високої потужності, які важко було б запускати вручну.

Номінальна ємність акумулятора, штатно встановленого в агрегаті відповідної конструкції (див. «Тип двигуна»).

Загалом чим вище цей показник — тим більше енергії здатна накопичити батарея і тим довше вона може живити електродвигун. Водночас нагадаємо, що фактична автономність газонокосарки буде залежати не тільки від особливостей батареї, але і від енергоспоживання агрегата — а воно, зі свого боку, визначається потужністю двигуна, типу насадки, режимом роботи, щільністю трави і т. ін. Крім того, ємність зазвичай вказується в ампер-годинах; а особливості цих одиниць виміру такі, що за них можна порівнювати лише батареї з однаковою номінальною напругою (див. вище).

Таким чином, ємність акумулятора при виборі є скоріше довідковим і рекламним параметром, ніж практично значущим, і порівнювати з нього можна лише моделі зі схожими робочими характеристиками. Для оцінки фактичної автономності краще звертати увагу на прямо заявлена в характеристиках час роботи (див. нижче).