Порівняння Konner&Sohnen KS 3300i vs Konner&Sohnen KS 3000G

Тип палива, на якому працює двигун електрогенератора.

— Бензин. Один з основних типів палива для двигунів внутрішнього згоряння. Бензинові генератори зазвичай коштують дешевше дизельних, за інших рівних умов, однак експлуатація їх обходиться дорожче за рахунок більш високої ціни на бензин; крім того, вони зазвичай мають менший ресурс, ніж дизельні. Тому вважається, що бензинові генератори добре підходять перш за все в якості резервного джерела живлення на випадок відключення електрики.

— Дизель. Дизельні генератори зазвичай дорожче бензинових аналогів; з іншого боку, дизельне паливо дешевше бензину, тому підвищена вартість цілком може окупитися при регулярному використанні. Крім того, дизельні генератори мають більш високий ресурс і більший діапазон потужностей, ніж бензинові. Це дозволяє застосовувати їх як резервних, так і основних джерел живлення, у тому числі на досить «енергомістких» об'єктах.

— Газ. Перевагами генераторів на газу є порівняно низький рівень шуму і невелика кількість шкідливих викидів. З іншого боку, використання газу як палива пов'язане з певними труднощами: потрібно підключення до газової магістралі або регулярна заміна спеціальних балонів, паливна система особливо чутлива до витоків, і т. ін. Тому подібних моделей випускається порівняно небагато, і більшість з них являє собою стаціонарні генератори високої потужності..., у яких згадані недоліки перекриваються перевагами.

— Бензин/газ. Моделі, здатні використовувати обидва зазначених типу палива. Це дає користувачеві можливість вибрати варіант, оптимально відповідає тій чи іншій ситуації, а також знижує ймовірність залишитися без палива в самий невідповідний момент; з іншого боку, і коштують такі моделі дорожче за однопаливні. Технічні особливості бензину і газу докладно описано вище.

Номінальна потужність генератора — найбільша потужність живлення, яку агрегат здатний без проблем видавати протягом необмеженого часу. У найбільш «слабких» моделях цей показник становить менше 1 кВт, в найбільш потужних — 50 – 100 кВт і навіть більше; а генератори з можливостями зварювання (див. нижче) зазвичай мають номінальну потужність від 1 – 2 кВт до 8 – 10 кВт.

Головне правило вибору в даному разі таке: номінальна потужність повинна бути не нижче сумарної споживаної потужності всього підключеного навантаження. В іншому разі генератор просто не зможе видати достатню кількість енергії, або ж буде працювати з перевантаженнями. Однак для визначення мінімальної необхідної потужності генератора недостатньо просто скласти кількість ват, зазначену в характеристиках кожного підключеного пристрою — методика розрахунку дещо складніше. По-перше, потрібно враховувати, що у ватах зазвичай вказується лише активна потужність різної техніки; крім цього, багато електроприлади змінного струму споживають реактивну потужність («не корисну» потужність, що витрачається котушками і конденсаторами під час роботи з таким струмом). А фактичне навантаження на генератор залежить саме від повної потужності (активна плюс реактивна), що позначається в вольт-амперах. Для її розрахунку існують спеціальні коефіцієнт...и та формули.

Другий нюанс пов'язаний з живленням пристроїв, в яких пусковий струм (і, відповідно, споживана потужність у момент вмикання) значно вище номінального — переважно це прилади з електродвигунами на зразок пилососів, холодильників, кондиціонерів, електроінструменту тощо. Визначити пускову потужність можна, помноживши штатну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий — наприклад, 1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо; детальніші дані є в спеціальних джерелах. Пускові характеристики навантаження необхідні перш за все для оцінки необхідної максимальної потужності генератора (див. нижче) — однак ця потужність наводиться в характеристиках далеко не завжди, нерідко виробник вказує лише номінальну потужність агрегата. В таких випадках при підрахунках для техніки з пусковим коефіцієнтом понад 1 варто використовувати саме пускову, а не номінальну потужність.

Також відзначимо, що за наявності декількох розеток конкретний поділ загальної потужності по ним може бути різним. Цей момент варто уточнювати окремо — зокрема, за конкретними типами розеток (докладніше див. «Розеток 230 В», «Розеток 400 В»).

Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.

Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає переважно в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.

Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно переважно для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.

В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.

Тип альтернатора, передбаченого в агрегаті.

Альтернатор являє собою частину генератора, безпосередньо відповідає за вироблення електрики. Така система працює за принципом руху дротів (котушок) в магнітному полі, за рахунок чого і виникає електричний струм. Однак особливості роботи альтернатора можуть бути різними, на підставі чого їх і поділяють на види: асинхронні, синхронні, інверторні і дуплекси. Ось основні особливості кожного варіанта:

— Асинхронний. Найпростіший варіант альтернатора. Ротор обертається частину) у таких моделях при обертанні дещо випереджає рух магнітного поля, створюваного статором (нерухомою частиною) — звідси і назва. Практичними перевагами асинхронних альтернаторов є простота, невисока вартість, хороша захищеність від зовнішніх впливів і нечутливість до коротких замикань і тривалим перевантаженням. Останнє робить їх оптимальним вибором для живлення зварювальних апаратів. Загалом асинхронні генератори розраховані переважно на активне навантаження: прилади освітлення, комп'ютери, електронагрівачі і т. ін. Для реактивного навантаження (з котушками і конденсаторами) краще застосовувати синхронні агрегати (див. нижче). Також варто відзначити, що в асинхронному альтернаторе напруга і частота вихідного струму безпосередньо залежать від швидкості обертання; тому такі прилади особливо вимогливі д...о стабільності роботи приводного двигуна.

— Синхронний. У альтернаторах цього типу обертання ротора і магнітного поля статора збігаються (на відміну від моделей асинхронних). Синхронні генератори дещо складніше за конструкцією і дорожче, вони більш чутливі до коротких замикань і тривалим перевантаженням. З іншого боку, такий агрегат відмінно справляється як з активним, та й з реактивним навантаженням: протягом короткого часу він здатний видавати струм, що у рази перевищує номінальний, забезпечуючи таким чином необхідну силу пускового струму для реактивної навантаження. Крім того, конструкція синхронних генераторів включає блок автоматичного регулювання, що видає на вихід стабільну напругу і здатна до певної міри компенсувати коливання обертів приводного двигуна. Втім, по стабільності напруги синхронні моделі все ж поступаються інверторним (див. нижче).

— Інверторний. Синхронний генератор (див. вище), оснащений додатковим електронним блоком — інвертором. Цей блок забезпечує подвійне перетворення струму: з змінного в постійний і потім знову в змінний. Коштують подібні пристрої недешево, однак при цьому вони мають цілу низку переваг. По-перше, на виході виходить дуже стабільний струм, практично без будь-яких стрибків і флуктуацій. По-друге, генератор здатний регулювати роботу двигуна залежно від навантаження: до прикладу, якщо навантаження складає половину від вихідної потужності, то і поточна потужність двигуна знижується вдвічі; це дає значну економію палива. По-третє, інверторні моделі виходять більш легкими і компактними, ніж традиційні генератори, та й шумлять вони менше. Саме такий генератор вважається оптимальним вибором для навантаження, чутливої до якості струму — такий, як аудіотехніка або телевізор. Водночас агрегати цього типу мають порівняно невисоку потужність і не розраховані на тривалу роботу або високі пускові навантаження, а тому вони використовуються тільки як резервні джерела живлення для порівняно малопотужних систем енергопостачання. Крім того, при виборі інверторного генератора варто уточнити форму вихідного сигналу: далеко не всі моделі дають ідеальну синусоїду — є і агрегати з трапецієподібним імпульсом, що не підходять для делікатного техніки.

— Duplex. Тип альтернаторов, розроблений компанією Endress і застосовується переважно в генераторах цього бренду (хоча зустрічаються пристрої і від інших виробників). За заявою творців, такий альтернатор поєднує в собі переваги синхронних і асинхронних моделей. Так, з одного боку, він здатний витримувати високі пускові струми без шкоди для живлення інших споживачів, а в конструкції зазвичай є авторегулятор напруги на виході; з іншого — більшість таких генераторів можна застосовувати і для живлення зварювальних апаратів, а число високочастотних гармонік на виході у них виходить дуже низьким. До недоліків «дуплексів», крім високої вартості, можна віднести необхідність налаштування під конкретний набір пристроїв.

Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.

Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).

Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.

Об'єм паливного бака, встановленого в генераторі.

Знаючи витрату палива (див. вище) і ємність бака, можна розрахувати час роботи на одній заправці (якщо воно не зазначено в характеристиках). Однак більш місткий бак виходить і більш громіздким. Тому виробники вибирають баки, виходячи із загального рівня і «ненажерливості» генератора — щоб забезпечити прийнятний час роботи без значного збільшення габаритів і ваги. Так що загалом даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим.

Що стосується цифр, то в малопотужних моделях встановлюються баки на 5 – 10 л, а то і менше; у важкій професійній техніці цей показник може перевищувати 50 л.

Наявність у генераторі виходу з постійним струмом та напругою 12 В. Основне призначення цього виходу - зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, призначених для авто (нагадаємо, 12 В - стандартна напруга бортових мереж у легкових автомобілях).

— Постійний струм на виході (DC 12 В). Наявність в генераторі виходу з постійним струмом і напругою 12 В. Основне призначення цього виходу — зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, першопочатково призначених для авто (нагадаємо, 12 В — стандартна напруга бортових мереж в легкових автомобілях).

— USB-порт для зарядки. Наявність у генератора роз'єму USB (одного або декількох) для зарядки різних пристроїв. Від USB може заряджатися більшість сучасних смартфонів і планшетів, також такий спосіб зарядки зустрічається у безлічі іншої техніки — від фотокамер і ліхтариків до електровикруток і радіокерованих моделей. Стандартна напруга живлення через цей роз'єм — 5 В, а от потужність може бути різною, її варто уточнювати окремо.

– Синхронізація зі смартфоном. Синхронізація зі смартфоном дає можливість управляти роботою генератора віддалено. Завдяки цьому користувачеві не потрібно підходити до пристрою, щоб, наприклад, запустити або зупинити його. Додатково синхронізація зі смартфоном дає змогу відстежувати параметри електроструму, що виробляється, віддалено і в режимі реального часу. З іншого боку, для цього буде потрібне постійне підключення до мережі інтернет і спеціалізоване програмне забезпечення, яке необхідно встановити на смартфон.

— Автозапуск (ATS). Функція, що дає змогу генерат...ору при певних умовах включатися автоматично, без дій з боку користувача. Автозапуск застосовується переважно при використанні генератора в якості резервного джерела живлення: поки працює основне живлення, агрегат вимкнений, а якщо напруга в мережі пропадає, ATS запускає двигун, і живлення на навантаження починає надходити від генератора. Зазначимо, що наявність автозапуску вказується тільки в тому випадку, якщо генератор першопочатково укомплектований електронним блоком ATS; моделі з можливістю підключення такого блока винесені в окрему категорію (див. нижче).

— Роз'єм для блока ATS. Роз'єм, що дає змогу підключити до генератора зовнішній блок автозапуску (ATS); сам блок при цьому в комплект не входить. Детальніше про автозапуск див. вище; тут же відзначимо, що для деяких користувачів ця функція першопочатково не потрібна, проте може знадобитися у майбутньому — наприклад, якщо генератор спочатку використовується на будівництві будинку, а потім його планується встановити в тому ж будинку як запасне джерело живлення. У подібних ситуаціях даний варіант комплектації буде оптимальним: при покупці самого генератора не доведеться переплачувати за блок ATS, а пізніше, при необхідності, можна придбати і підключити такий блок окремо.

— Авторегулятор напруги (AVR). Автоматичний регулятор, що дає змогу підтримувати на виході генератора постійний рівень напруги. Такий регулятор згладжує перепади, що виникають через зміни швидкості обертання двигуна; це особливо важливо при підключенні приладів, чутливих до стабільності живлення. Варто зазначити, що наявність AVR є практично обов'язковою для синхронних генераторів (див. «Альтернатор»), а ось в інших різновидах ця функція не зустрічається: у асинхронних і дуплексних агрегатах вона не застосовується в принципі, а в інверторних роль регулятора грає власне інвертор, і додаткова електроніка їм не потрібна.

— Дисплей. Власний дисплей, встановлений на корпусі генератора. Зазвичай, це найпростіший РК-екран, здатний відображати лише цифри і деякі спеціальні символи. Тим не менш, навіть на такий екран може виводитися різна корисна інформація: напруга, частота, дані лічильника мотогодин, попередження про низький рівень палива, повідомлення про збої з кодами помилок тощо. Завдяки цьому управління стає більш зручним і наочним.

— Лічильник мотогодин. Прилад, який лічить загальний час, який двигун електрогенератора пропрацював з моменту першого вмикання. Це допомагає визначити загальну зношеність двигуна і необхідність його ремонту/заміни, що може бути корисно як при тривалому використанні приладу, так і, наприклад, для оцінки якості товару при купівлі вживаного електрогенератора. Обнулити лічильник мотогодин без серйозного втручання в конструкцію приладу зазвичай неможливо.

— Вольтметр. Прилад, який відображає поточну напругу, що видається генератором. Вольтметр може бути виконаний у вигляді окремої стрілкової шкали, або ж його показання можуть виводитися на власний дисплей генератора (див. вище). У будь-якому разі ця функція дає можливість ретельно контролювати режим роботи агрегата і знижує ризик того, що на навантаження піде неприпустима напруга.

— Паралельне підключення. Наявність в конструкції генератора спеціальних роз'ємів, через які можна увімкнути два і більше агрегатів в єдину електричну мережу (зазвичай за допомогою додаткового пристрою). Такий вид підключення застосовується, коли один агрегат не в силах потягнути все навантаження і потужність підключення перевищує можливості самого приладу. Також подібна схема знайшла популярність, якщо один з агрегатів планується використовувати в якості резервного джерела живлення.

— Запуск з пульта. Наявність в комплекті постачання генератора пульта дистанційного управління. Виконаний у вигляді бездротового брелока і дає змогу на відстані увімкнути/вимкнути пристрій, не підходячи до нього.