Порівняння DeWALT DCG406N vs Einhell Red RT-OS 30

Тип шліфмашини визначає особливості конструкції і дії її робочого механізму.

— Кутова. Один з найпоширеніших і універсальних типів шліфмашин. Назва обумовлена устроєм робочого механізму, в якому ведуча вісь і шпиндель з робочою насадкою розташовані під кутом 90 градусів і пов'язані через редуктор. Саме цей тип шліфмашин неофіційно називають «болгарками». Робочим інструментом є шліфувальний круг. Кутові шліфувальні машини використовуються для шліфування, полірування, обдирання і зачистки виробів з металу, бетону, цегли, цементу, мармуру й граніту. Особливості конструкції дають змогу також застосовувати такий інструмент для різання металу й зачищування зварювальних швів.

— Пряма. У прямих шліфмашинах ведучий вал електродвигуна й шпиндель з робочою насадкою розташовані на одній осі, що й зумовило назву. Найчастіше застосовуються для дрібних і точних робіт, зручні для обробки важкодоступних поверхонь (велике значення при цьому має довжина шпинделя). У ролі робочого інструменту можуть застосовуватися пальцеві й конічні шліфувальні круги, фрези, щітки. Не розраховані на застосування великих шліфувальних кіл, таких, як у кутових машинах.

— Стрічкова. Робочим елементом подібних шлифмашин є шліфувальна стрічка, яка поєднана в кільце і рухається по напрямних роликах. Такі пристрої призначені для грубого оброблення і вирівнювання плоских повер...хонь, а також підготовки кромок і скосів. Стрічкові моделі мають досить високу продуктивність, однак не розраховані на акуратне делікатне оброблення; крім того, вони призначаються переважно для порівняно вузьких деталей, ширина яких не перевищує довжину стрічки (для великих поверхонь краще підходять щіткові/барабанні пристрої – див. нижче). Також відзначимо, що шліфувальні машини даного типу найкраще справляються з деревом, хоча випускаються шліфувальні стрічки і для інших матеріалів, зокрема металу, бетону, пластику.

— Ексцентрикова. В ексцентрикових шліфмашинах робочий інструмент (шліфувальний лист) здійснює одночасно два рухи: обертальний і вібруючий. Завдяки цьому досягається висока якість оброблення за непоганої продуктивності. Такі машини добре підходять, коли під час робіт з тонкого оброблення доводиться знімати велику кількість матеріалу. На відміну від віброшліфувальних машин, дають можливість обробляти не тільки плоскі, але також випуклі й увігнуті поверхні.

— Вібраційна. У віброшліфувальних машинах для роботи використовується вібруючий шліфувальний лист з приводом від ексцентрика на валу двигуна. За відносно невеликої продуктивності така схема забезпечує високу точність і якість оброблення. Віброшліфувальні машини застосовуються для чистового оброблення плоских поверхонь.

— Дельташліфувальна. Фактично є різновидом віброшліфувальних машин (див. вище), проте відрізняються від них формою шліфувального листа: він трикутний, що за формою нагадує грецьку букву «дельта» (звідси й назва). Завдяки цьому, а також невеликому розміру, такі машини добре підходять для роботи у важкодоступних і складних місцях, таких як кути, кромки, закруглення тощо.

— Багатофункціональна. Машинки, що працюють за вібраційним принципом, однак поєднують в собі можливості відразу декількох різновидів. Подібна універсальність реалізується за рахунок змінних підошов, які, як правило, постачаються в комплекті. Завдяки таким аксесуарам багатофункціональна шліфмашинка здатна, як мінімум, перетворюватися зі звичайної вібраційної (з прямокутною підошвою) в дельташліфовальную (з трикутною) і навпаки; а деякі моделі комплектуються також круглою насадкою і можуть працювати ще і в форматі ексцентрикових. Подібний інструмент стане оптимальним вибором для тих, кому доводиться мати справу з великою різноманітністю завдань для машинки вібраційного формату: одна універсальна машинка з набором змінних аксесуарів обходиться помітно дешевше, ніж кілька більш традиційних інструментів з аналогічними характеристиками. З іншого боку, з кожним конкретним завданням багатофункціональна модель справляється гірше, ніж спеціалізований агрегат аналогічної вартості. Простіше кажучи, при однаковій ціні універсальна машинка «вміє» більше, зате спеціалізована (вібраційна, дельташліфовальная тощо) більш ефективна в своїй конкретній сфері.

— Полірувальна. Різновид кутових шліфмашин, що спеціально призначений для чистового оброблення різних поверхонь. Технічно здатний працювати й у режимі шліфування, однак основною функцією є все ж полірування і кінцеве доведення матеріалу.

— Щіткова/барабанна. Шліфувальні машини цього типу в цілому схожі за компонуванні з кутовими (див. вище), а основна відмінність полягає в тому, що робоча насадка має форму не плоского диска, а характерного циліндра, довжина якого помітно перевищує діаметр. Якщо такий циліндр має жорстку щетину (зазвичай металеву) – машину називають щітковою, в інших варіантах – барабанною; однак принципової різниці між цими різновидами немає, до того ж багато моделей допускають використання насадок обох типів. Подібний формат насадки особливо зручний для оброблення великих плоских поверхонь, для яких слабо підходять стрічкові машинки; а конкретно щітки дуже ефективні, зокрема, при видаленні лакофарбових покриттів. З іншого боку, зняття фарби – це всього лише одна з багатьох задач, які доводиться вирішувати за допомогою шліфмашинок; а з іншими видами робіт, доступними для даного різновиду машин, непогано справляються також вібраційні (в т.ч. дельташліфувальні) і ексцентрикові моделі (див. вище). Крім того, циліндричні насадки, що обертаються, не характеризуються особливою акуратністю, вони не підходять для делікатних робіт, що потребують дбайливості і точності. Саме тому шліфувальні машини даного типу в наш час зустрічаються порівняно рідко.

— Шліфмашина для стін. Специфічною особливістю більшості стіношліфувальних машин є подовжена конструкція, що включає характерну штангу (див. «Комплектація»). Це дає змогу захоплювати велику ділянку стіни, не рухаючись з місця, а також працювати на великій висоті, не користуючись табуретками чи іншими подібними підставками. Утім, випускаються стіношліфувальні моделі й без штанги. Подібні пристрої зазвичай є дещо модифікованими версіями описаних вище кутових машин. З відмінностей, крім використання штанги, можна зазначити також спосіб кріплення робочої насадки — вона встановлюється на липучках або інших аналогічних пристосуваннях, подібно до того, як це робиться в ексцентриковому інструменті.

— Шліфмашина для бетону. Більшість шліфувальних машин для каменю/бетону за конструкцією аналогічні до кутових (див. вище), хоча зустрічаються й інші варіанти. У будь-якому разі подібні інструменти відрізняються досить високою потужністю, а їх конструкція розрахована на тривалу роботу в складних умовах: так, часто зустрічається захист від перевантажень (див. «Додатково»), може передбачатися система підведення води до місця роботи тощо.

Потужність, що видається під час роботи безпосередньо на робочу насадку. Висока потужність, з одного боку, сприяє продуктивності, з іншого — помітно позначається на габаритах, вазі і ціною. Тому вибирати інструмент за цим параметром варто з урахуванням специфіки планованих робіт; рекомендації по конкретним значенням потужності для різних видів робіт можна знайти в спеціальних джерелах.

Потужність, споживана шлифмашиной під час роботи. Зазвичай більше видається (корисної) потужності (див. вище) за рахунок втрат при перетворенні енергії з електричної в механічну. Проте загальні закономірності в даному випадку ті ж: більш потужний інструмент, з однієї сторони, зазвичай, продуктивніше, з іншого — важче, більше і дорожче. Крім того, від цього показника залежить загальне споживання електрики; втім, шліфмашини, навіть найпотужніші, споживають відносно небагато енергії, і складності можуть виникнути хіба що при підключенні високопродуктивного професійного інструменту до слабкої електропроводці.

Зазначимо, що визначити споживану потужність помітно простіше, ніж корисну; тому в характеристиках часто вказується тільки цей параметр, без уточнення корисної потужності. Загалом по ньому цілком можна порівнювати шліфмашинки одного типу (див. вище): сучасний інструмент має приблизно однаковий ККД, і значення корисної потужності здебільшого співвідносяться так само, як і значення споживаної.

Швидкість обертання робочої насадки, яку здатна забезпечити шліфмашина відповідної конструкції(наприклад, кутова-див. Якщо пристрій має регулювання обертів-в даному пункті наводиться діапазон такого регулювання, від мінімального до максимального.

Порівнювати по даному параметру має сенс агрегати, що належать до одного типу і мають однаковий максимальний діаметр диска (або іншої робочої насадки). Останнє пов'язано з тим, що чим більше диск — тим з більшою швидкістю рухається його край (при тих же оборотах); тобто при більшому діаметрі для тієї ж продуктивності/ефективності потрібні менші обороти. В цілому ж при порівнянні різних моделей варто враховувати наступне. Більш висока швидкість обертання добре підходить для великих об'ємів робіт (так як сприяє продуктивності) а також для чистової полірування «делікатними» насадками. Більш низька, зі свого боку, сприяє точності (знижує ймовірність зняти зайву кількість матеріалу), а також забезпечує більш високий крутний момент і дозволяє ефективніше справлятися з твердими непіддатливими матеріалами. Більш докладні рекомендації для різних типів робіт і різних діаметрів насадки можна знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що збільшення швидкості обертання, як правило, позначається на вартості машинки в порівнянні з аналогами (так як для цього потрібно більш потужний двигун). Крім того, диски та інші робочі пристосування можуть мати обмеження по максимальних оборотах.

Максимальний розмір диска, який можна встановити в шліфмашину відповідної конструкції (див. «Тип»). Більшість моделей здатні працювати і з насадками меншого діаметра, а ось занадто великий диск просто не поміститься на інструмент через обмежень по розміру.

Чим більше диск — тим більше площа обробки і глибина різу, забезпечувана шліфмашинки. З іншого боку, для обертання більш великої насадки потрібна відповідна потужність, яка, зі свого боку, позначається на ціні, габаритах і вазі всього інструменту. Так що вибирати за цим параметром варто з урахуванням конкретних завдань, для яких планується використовувати машинку. Детальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що диски умовно поділяються на малі (до 125 мм), середні (до 230 мм) і великі (230 мм і більше).

Частота коливань робочої насадки, яку здатна забезпечити шліфмашина відповідної конструкції(класичний приклад-вібраційна, див. Якщо пристрій має регулювання частоти коливань-в даному пункті наводиться діапазон такого регулювання, від мінімального до максимального.

Більш висока частота (при тій же амплітуді — див. нижче) покращує загальну продуктивність, особливо при роботі з твердими непіддатливими матеріалами, а також сприяє ефективності при делікатній чистовій обробці (такий, як полірування). Зі свого боку, більш низька частота знижує ймовірність помилитися, знявши зайву кількість матеріалу. Існують і більш специфічні моменти, пов'язані з цим параметром; їх, а також рекомендації щодо вибору частоти для різних робіт, матеріалів і типів шліфувальних листів, можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що окремі шліфувальні листи можуть мати власні обмеження або рекомендації, що стосуються робочої частоти.

Амплітуда коливань, здійснюваних під час роботи насадкою машинки ексцентрикового, вібро- або дельташлифовального типу (див. вище). Поряд з частотою (див. вище), є одним з найважливіших показників таких машинок. Більш висока амплітуда забезпечує більш інтенсивну обробку, що позитивно позначається на продуктивності; з іншого боку, для делікатних робіт бажано мати невелику амплітуду коливань (менше 2 мм).

Довжина стрічки або листа, на яку розрахована шліфмашина.

Робочі насадки у вигляді листів застосовуються в агрегатах з вібраційним принципом роботи, у вигляді стрічок — відповідно, в стрічкових (докладніше про ті і інші див. «Тип»). В будь-якому разі, в даному пункті вказується не робоча довжина стрічки/листа (тобто довжина поверхні, що прилягає до оброблюваного матеріалу), а загальна — тобто розмір самої насадки. Цей розмір сам по собі визначає лише сумісність шліфмашини з тими чи іншими листами/стрічками.При цьому кріплення у вигляді затискачів (див. «Кріплення листа»), що застосовуються в більшості класичних вібраційних інструментів, нерідко дають змогу встановлювати листи дещо більшої довжини, ніж зазначено в характеристиках. Моделі з кріпленням на липучці (переважно дельташліфувальні) технічно допускають встановлення і більш довгих, і більш коротких листів, хоча на практиці це в кращому разі не рекомендується. А ось в стрічкових інструментах довжина стрічки повинна точно відповідати параметру, вказаному в даному пункті – навіть незначне відхилення може привести до несумісності.

Що стосується робочої довжини стрічки/листа, то вона неминуче виходить менше загальної (для листів — ненабагато, для стрічок — дуже значно). Правда, більш довга стрічка/лист найчастіше має велику робочу довжину; однак при одних і тих же загальних розмірах насадки її робочий розмір в різних інструментах може бути різним; він вказується в пункті «Розмір підошви» (див. нижче).

Ширина стрічки або листа, на яку розрахована шліфмашина.

Робочі насадки у вигляді листів застосовуються в агрегатах з вібраційним принципом роботи, у вигляді стрічок — відповідно, в стрічкових (докладніше про ті і інші див. «Тип»). В будь-якому разі, в даному пункті вказується не робоча ширина стрічки/листа (тобто ширина поверхні, що прилягає до оброблюваного матеріалу), а загальна — тобто розмір самої насадки. Цей розмір сам по собі визначає лише сумісність шліфмашини з тими чи іншими листами/стрічками. При цьому кріплення у вигляді затискачів (див. «Кріплення листа»), що застосовуються в більшості класичних вібраційних інструментів, зазвичай фіксують лист тільки спереду і ззаду, так що в таких інструментах обмеження за шириною не настільки строгі, як, наприклад, за довжиною: лист може бути і трохи ширше, і дещо вужче номінального розміру. Втім, подібні можливості варто уточнювати окремо, а для повної гарантії краще уточнити, чи допускає конкретна машинка відхилення за шириною. Аналогічна ситуація з дельташліфувальними моделями, де традиційно використовуються липучки: невідповідність за шириною технічно не заважає встановити насадку, але не всі моделі допускають подібне. Що стосується стрічкових інструментів, то вони можуть допускати встановлення більш вузької стрічки – але не більш широкої.

Що стосується робочої ширини, то вона, як правило, відповідає загальній, або (в окремих вібраційних моделях) незначно відрізняється від неї. У будь-якому разі робоч...а ширина наводиться в пункті «Розмір підошви» (див. нижче).