Порівняння Sigma 24-70mm f/2.8 Art OS HSM DG vs Sigma 24-70mm f/2.8 AF EX DG Macro

Загальне призначення є досить умовним, і на практиці застосування оптики не обмежується заявленим напрямом — все залежить від навичок і фантазії фотографа. Тим не менш, інформація про спеціалізацію може помітно полегшити вибір. Враховуючи такі оригінальні варіанти як кінооб'єктив і багатофункціональний.

— Архітектурний. Об'єктиви, розраховані насамперед на зйомку будівель. Більшість таких моделей оснащується системою Tilt-Shift (див. нижче). В даному випадку ця функція призначена для корекції перспективи при зйомці високих будівель. На фотографії, зробленій звичайним об'єктивом, прямі лінії можуть вийти викривленими, що неприпустимо в тих випадках, коли потрібне точне відображення будівлі на знімку. Використання системи Tilt-Shift дозволяє уникнути цього явища і отримати достовірне зображення, що не потребує додаткової корекції у фоторедакторі.

— Пейзажний. До пейзажних в даному випадку належать короткофокусні (ширококутні) об'єктиви, які, згідно з результатами тестів, забезпечують хорошу різкість зображення. Іншими словами, до пейзажних належать не всі «ширококутні», а тільки ті, які фактично здатні забезпечити чітке, різке зображення.

— Портретний. Відмінними рисами класичного портретного об'єктива є: по-перше, фіксована фокусна відстань, яка звичайно ст...ановить більше 50 мм (екв.35 мм); по-друге, висока світлосила (найчастіше не нижче f/2.8, хоча зрідка зустрічаються і винятки). Таке поєднання характеристик дозволяє знімати портрети з красивим розмиттям фону, розміщуючи камеру на досить значній відстані; останнє може стати в нагоді в студіях, де використовується додаткове обладнання для освітлення — камеру бажано встановлювати за освітлювальними приладами, щоб вона не давала тіні. Говорячи ж про фіксовану фокусну відстань, варто нагадати, що «фікси» простіші, легші і дешевші зум-об'єктивів, а можливість налаштовувати збільшення під час зйомки портретів потрібно рідко — найчастіше можна цілком обійтися «зумом ногами».

— Багатофункціональний. До даного напрямку віднесені об'єктиви універсального типу (див. вище), що пропонують покупцеві хороше співвідношення ціни і якості; простіше кажучи — багатоцільові моделі з хорошими робочими характеристиками і при цьому порівняно недорогі (саме «порівняно», фактична ціна може бути досить високою). При виборі моделей в дану категорію якість зйомки оцінювалася за результатами реальних тестів.

– Кінооб'єктив. Головною особливістю кінооб'єктивів є можливість тонкого налаштування апертури. Діафрагму можна закрити/відкрити на 0,1 або навіть 0,01 мм, тоді як в фотооб'єктивах крок налаштування діафрагми не може бути менше 1 мм. Додатково в кінооб'єктивах світлосила виражається Т-числом, а в фотооб'єктивах використовується F-число. Оператор може знімати безліччю кінооб'єктивів з одною світлосилою, при цьому відпадає необхідність змінювати освітлення. А при використанні фотооб'єктивів з однаковою світлосилою нерідко доводиться налаштовувати освітлення під кожну оптику окремо. Кінооб'єктиви припускають зйомку зі штатива, що відбивається на їх конструктивних особливостях і дизайні - такі моделі зазвичай більш крупні і важкі ніж аналоги для фотозйомки.

Макрозйомкою називають зйомку дрібних предметів (наприклад, квітів, комах, годинникових механізмів) з максимально близької відстані, іноді обчислюється міліметрами. При цьому зображення об'єкта займає більшу частину кадру (часто — майже весь), що дає ефект значного збільшення і дозволяє без проблем розглянути на знімку деталі, зазвичай, майже невидимі людським оком. Для такої зйомки можуть застосовуватися як спеціально призначені для неї об'єктиви, так і універсальні моделі, які мають відповідний режим.

Результат, показаний об'єктивом в рейтингу DxOMark.

DxOMark — один з найбільш популярних і авторитетних ресурсів, присвячених експертного тестування пристроїв для фотозйомки. За результатами тестів об'єктив отримує певну кількість балів; чим більше балів — тим вище підсумкова оцінка.

Цей параметр визначає розміри ділянки знімається сцени, що потрапляє в кадр. Чим ширше кути огляду — тим більший ділянку може відобразити об'єктив за один знімок. Вони безпосередньо пов'язані з фокусною відстанню об'єктива (див. «Фокусна відстань»), а також залежать від розміру конкретної матриці, з якої застосовується оптика: для одного і того ж об'єктива чим менше матриця, тим менше кути огляду, і навпаки. На нашому сайті у характеристиках оптики зазвичай вказуються кути огляду при використанні з тією матрицею, на яку об'єктив розрахований першопочатково (докладніше див. «Розмір матриці»).

Мінімальна дистанція фокусування (м) – найменша відстань, з якого можна сфокусуватися на об'єкті і проводити фотозйомку. Зазвичай вона коливається в діапазоні від 20см для ширококутних об'єктивів до декількох метрів для тілі. В макро режимі фотоапарата або за допомогою макро об'єктивів це відстань може бути і менше 1го сантиметри.

Ступінь збільшення знімається предмета при застосуванні об'єктива для макрозйомки (тобто зйомки дрібних об'єктив на максимально можливому наближенні, коли відстань до предмета зйомки вимірюється в міліметрах). Під ступенем збільшення в даному випадку мається на увазі співвідношення розміру зображення об'єкта, що одержується на матриці фотоапарата, до реальних розмірів знімається об'єкта. Наприклад, при розмірі обьекта 15 мм і коефіцієнт збільшення 0,3 зображення цього об'єкта на матриці буде мати розмір 15х0,3=4,5 мм. При одному і тому ж розмірі матриці чим більше коефіцієнт збільшення — тим більше розмір зображення об'єкта на матриці, тим більше пікселів припадає на цей об'єкт, відповідно — чим чіткіше отримується зображення, тим більше деталей вдається на ньому передати і тим краще об'єктив підходить для макрозйомки. Вважається, що для отримання макроснимков щодо прийнятної якості коефіцієнт збільшення повинен становити не менше 0,25 – 0,3.

Тип приводу, що забезпечує рух елементів конструкції об'єктива при автоматичному фокусуванні. На сьогоднішній день можуть застосовуватися такі типи:

— Ультразвуковий мотор. Найбільш прогресивний на сьогоднішній день тип приводу. Ультразвукові мотори працюють значно швидше звичайних, забезпечують більше високу точність, споживають менше енергії і практично безшумні. Однак і вартість їх досить висока.

— Кроковий мотор. Привод управління фокусною відстанню і трансфокатором (зумом). Даний різновид моторів використовується здебільшого лише в повнорозмірних цифрових камерах. У числі переваг крокового мотора можна відзначити: високу надійність і точність роботи, додатково йому не потрібно електроживлення на утримання фокусу і зума. Зрозуміло, крокові двигуни не позбавлені недоліків. Серед мінусів можна виділити: повільну швидкість роботи і підвищений шум. Додатково для крокового мотора характерні великі габарити і досить велика вага, що фізично не дає змогу даному типу приводу інтегруватися в оптику мобільних телефонів і ультракомпактних камер.

— Мотор. У даному випадку мається на увазі електричний мотор традиційної конструкції. Такі приводи прості, як наслідок — недорогі. Їх недоліками є відносно невелика швидкість роботи, а також шум, що виробляється при цьому; останнє іноді може бути критично — наприклад, під час зйомки дикої природи. Ос...таннім часом конструктори використовують різні хитрощі для нейтралізації цих недоліків, проте в цілому характеристики звичайних моторів все одно залишаються відносно скромними.

— Відсутній. Повна відсутність мотора автофокусу в об'єктиві. Наведення такої оптики на різкість може здійснюватися або системою «викрутка», або строго вручну (докладніше про той, і інший варіант див. нижче).

Об'єктиви, що використовують систему внутрішнього фокусування. У таких системах оптиці наведення на різкість здійснюється тільки за рахунок руху елементів усередині корпусу об'єктива; зовнішні деталі залишаються цілком нерухомими, і розмір об'єктива не змінюється. Це забезпечує додаткову зручність — зокрема, дозволяє без проблем використовувати пелюсткові бленди і ті види світлофільтрів, для яких важливо правильне положення на об'єктиві (зокрема, градієнтні). Крім того, відсутність зовні рухомих елементів позитивно позначається на захищеності і стійкості до пилу/опадів (хоча конкретна ступінь пиловологозахисту може бути різною).

Наявність у об'єктиві власної системи стабілізації зображення. Така система включає гіроскопи і рухливі лінзи, які компенсують дрібні тремтіння об'єктива і запобігають появі «шевеленки». Стабілізація особливо актуальна під час зйомки з рук, особливо на довгих витримках та/або на далеких дистанціях з великим збільшенням: саме в таких умовах «шевеленка» найсильніше впливає на якість знімка. Водночас варто враховувати, що наявність стабілізатора помітно позначається на вазі, габаритах і, перш за все — ціною оптики; при цьому деякі сучасні камери мають власні системи стабілізації (за рахунок зсуву матриці). Тому вибирати об'єктив з даною функцією має сенс у тому разі, коли максимальна захист від «шевеленки» має принципове значення.