—
Пило-,вологозахист. Захищений корпус, що запобігає потраплянню пилу і вологи на делікатні компоненти прицілу. Дана особливість вкрай бажана, якщо приціл планується використовувати в несприятливих умовах, наприклад, при тривалому виїзді на полювання, де є ймовірність зіткнутися з негодою. Правда, варто врахувати, що конкретна ступінь захисту може бути різною, її варто уточнити щодо документації до прицілу. Втім практично всі «захищені» моделі здатні як мінімум без проблем перенести дощ.
—
Ударозахист. Спеціальний захист, що запобігає пошкодженню прицілу при ударах і струси — наприклад, при випадковому падінні або контакті зі стороннім предметом. Ефективність захисту у різних моделей може відрізнятися, однак здебільшого вона, як мінімум, дозволяє перенести падіння на тверду поверхню з висоти до 1 – 1,5 м. Однак варто враховувати, що при падінні зброї «прицілом вниз» навіть ударостійкий корпус з великою вірогідністю виявиться марним — сила удару буде значно більше, ніж та, на яку прилад розрахований. Крім того, після будь-якого сильного удару приціл доведеться повторно вивіряти. Тим не менш, додатковий захист в будь-якому разі покращує загальну міцність і надійність пристрою.
—
Заповнення газом. Особливість, що зустрічається виключно у прицілах з закритими корпусами (див. «Конструкція»). Подібні корпусу робляться герметичними, а внутрішній простір
...в них заповнюється інертним газом, наприклад, азотом — з мінімальним вмістом водяної пари. Завдяки цьому оптичні елементи прицілу не запотівають зсередини, а металеві деталі не окислюються через контакту з вологою. Крім того, такий непроникний для повітря корпус за визначенням є ще й пиловологозахищеним (див. вище).
— Далекомір. Пристосування, що дозволяє заміряти дистанції до видимих в приціл об'єктів. Не варто плутати цю функцію з далекомірною розміткою та іншими аналогічними сітками (див. «Тип сітки»): у цьому разі мова йде про окремому пристрої, зазвичай у вигляді лазерного далекоміра. Таке оснащення максимально спрощує заміри: не потрібно морочитися зі спеціальними розрахунками з кутовим розмірам видимих предметів, достатньо буквально одного натискання кнопки, а точність лазерних приладів дуже високою — порядку кількох сантиметрів на відстані в сотні метрів. Головний недолік цієї функції — висока вартість; крім того, додаткове оснащення збільшує вагу і габарити прицілу. Тому вбудовані далекоміри зустрічаються виключно в професійних моделях, призначених для високоточної стрільби.
— Рівень. Пристрій, що дозволяє контролювати відхилення прицілу (і, відповідно, зброї) від горизонтального положення, а саме нахили вправо/вліво. Така необхідність виникає насамперед при високоточної стрільби: навіть невеликий нахил, непомітний для людини, може дати значне відхилення, особливо на великій дистанції. Рівні можуть мати різну конструкцію і принцип роботи, однак вони завжди встановлюються так, щоб стрілець міг бачити такий покажчик одночасно з прицеливанием. Наприклад, в оптиці (див. «Тип») бульбашкова колба розміщується над об'єктивом або збоку від нього, а в «каганцях» і тепловізорах дані з електронного датчика проєктуються прямо в окуляр.
— Ліхтар. Ліхтар, встановлений прямо в корпус або на корпус прицілу. Досить специфічна функція, що зустрічається рідко: на дистанціях, де переважно застосовується оптика, потрібен швидше прожектор, для «нічників» актуальне ІК-освітлювач (див. нижче), коліматори ж зручніше використовувати з окремим підствольним або ручним «тактичним» ліхтарем. Втім, вбудований світильник можна назвати і повністю даремним. Так, в оптичних прицілах він звичайно поєднується з лазерним цілевказівником (див. нижче), даючи змогу ефективно застосовувати ЛЦУ в умовах слабкого освітлення. А в разі коліматора світлодіоди, вбудовані в рамку, більш компактні, ніж окремий підствольний ліхтар (який до того ж можна встановити не всяке зброю, сумісний з коліматором).
— Лазерний цілевказувач (ЛЦУ). Пристосування для швидкого прицілювання на малих дистанціях. Ідея такого пристосування максимально проста: промінь лазера показує, куди націлена зброя, створюючи в точці попадання добре видиму мітку. Це дозволяє точно стріляти, навіть не дивлячись в основний приціл — у тому числі «від стегна» і з інших нештатних положень, що особливо корисно в ситуаціях, що вимагають максимальної швидкості реакції. ЛЦУ актуальний лише на мінімальних відстанях, однак це не недолік, а особливість, яка може виявитися і однозначним перевагою. Приміром, «лазер» може стати відмінним доповненням до оптичного прицілу, який сам по собі марний на коротких дистанціях.
— Сумісність з приладами нічного бачення. Можливість застосування прицілу з окремими приладами нічного бачення. Найчастіше така особливість зустрічається в коліматорних прицілах (див. «Тип») — вона означає, що яскравість і колір мітки коліматора дають змогу чітко бачити її навіть через ПНБ. А ось оптичні моделі з подібною сумісністю зустрічається вкрай рідко: по-перше, її технічно складно реалізувати, по-друге, для снайперської стрілянини в темряві існують спеціалізовані нічні і тепловізійні приціли — більш зручні та ефективні, ніж поєднання ПНБ з класичної оптикою.
