Порівняння Jabra Talk 15 vs Remax RB-T6C

Конструкція гарнітури, використовуваного в Bluetooth-гарнітури.

— Вкладиш. Ще одна назва — «таблетка». Невеликий динамік, розташований у вушній раковині зовні слухового проходу (на відміну від внутрішньоканального). Однозначними перевагами вкладишів є простота і невисока вартість. Звукоізоляція в таких пристроїв виходить досить слабкою, що може бути і недоліком, і плюсом: вкладиш погано підходить для галасливої обстановки, проте майже не створює перешкод для слуху. А ось якість звучання у «таблеток» дещо нижче, ніж у внутрішньоканальні аналогів. Крім того, такий навушник менш надійно тримаються і його складніше підлаштувати під індивідуальні особливості людини (хоча і для вкладишів випускаються змінні насадки різних розмірів).

— Внутрішньоканальний. Навушник, який при використанні вставляється глибоко в слуховий канал і утримується там за рахунок м'якої насадки з силікону або іншого аналогічного матеріалу. Такі навушники вважаються більш прогресивними, ніж вкладиші: при меншій фактичної гучності (і меншому енергоспоживанні) вони забезпечують більш потужний і насичений звук. До однозначних недоліків внутрішньоканальні моделей можна віднести більш високу вартість. Крім того, високий ступінь звукоізоляції може створювати незручності: при використанні таких гарнітур одне вухо виходить майже повністю закритим. З іншого боку, це ж властивість дозволяє добре чути навушник навіть у досить шумн...ому оточенні.

— Mini-Jack (3.5 мм). Mini-Jack являє собою один з найпопулярніших дротових роз'ємів. Проте в Bluetooth-гарнітурах він не застосовується, а в інших спеціалізованих аксесуарах зустрічається вкрай рідко і виконує переважно допоміжну функцію. Так, у спікерфонах mini-Jack зазвичай відповідає за з'єднання декількох пристроїв між собою, а в автокомплектах — за виведення звуку на магнітолу або штатну акустику авто. Зазначимо, що гніздо для навушників в даному випадку роз'ємом 3.5 мм не вважається, хоча найчастіше виконується саме в такому форматі.

— USB А. Класичний комп'ютерний роз'єм USB А, який поступово змінюється роз'ємом USB-C.. Зміст і застосування такого підключення залежать від типу пристрою. Так, USB в спікерфонах є стандартним роз'ємом для дротового підключення — як до комп'ютерів, так і до спеціалізованих систем зв'язку. А в Bluetooth-гарнітурах це означає, що вона укомплектована USB-адаптером для підключення до ПК без модуля Bluetooth.

_ USB-C. Порт, аналогічний за своїм призначенням з описаним вище, ось тільки з іншою більш сучасною симетричною формою, яка потребує правильного підключення, і відповідно підвищеними швидкостями.

— Bluetooth. В наш час Bluetooth фактично є стандартним інтерфейсом для бездротового підключення до гаджетів, гарнітур та інших аудіоаксесуарів. Ця технологія не тільки добре підходить для передачі звуку..., але також може використовуватися для додаткових функцій — наприклад, дистанційного управління. Можливості залежать від версії, остання з яких Bluetooth v 5. Дальність зв'язку при цьому може досягати 10 м, а вбудовані модулі Bluetooth є у всіх сучасних смартфонах, більшості телефонів, планшетів і ноутбуків, також вони можуть застосовуватися в ПК і багатьох інших видах електроніки.

Максимальна відстань від гарнітури до джерела сигналу, на якому її можна нормально використовувати.

Варто враховувати, що даний показник вказується для оптимальних умов; фактична дальність зв'язку нерідко виявляється нижче заявленої через перешкод на шляху сигналу і сторонніх перешкод. Тим не менш, мінімальної дальністю для Bluetooth-аксесуарів фактично є 10 м, що на практиці, зазвичай, дає як мінімум 5 – 6 м — а цього цілком достатньо для комфортного використання. Зустрічаються і більш «далекобійні» рішення, з радіусом дії до 50 м і навіть більше. Проте варто пам'ятати, що Bluetooth — двостороння зв'язок, і заявлену в характеристиках дальність повинна підтримувати не тільки сама гарнітура, але і пристрій, з якої вона використовується.

Зазначимо також, що великий радіус дії означає не тільки можливість зв'язку на великій відстані, але і хорошу здатність роботи через перешкоди на зразок товстих стін. Тому потужний Bluetooth-пристрій може виявитися необхідним і на невеликій дистанції — якщо на цій дистанції можуть виникати перешкоди.

Номінальний опір навушника або динаміка, встановленого в пристрої. Цей параметр вказується в характеристиках вкрай рідко, і навіть у таких випадках є чисто довідковим: «начинка» пристрою першопочатково оптимізована під відповідний імпеданс динаміка/динаміка.

Діапазон звуку, який гарнітура або спікерфон (див. «Пристрій») здатні відтворити через навушники або динамік, а автокомплект — передати на зовнішню акустику.

Діапазон частот, що сприймається людським вухом, в середньому становить від 16 Гц до 20 кГц. В ідеалі такий же діапазон має підтримувати і звукове пристрій — це забезпечить максимально повний звук без обрізання по частотах. З іншого боку, для того, щоб достовірно передати людський голос, досить діапазону лише від 300 до 3400 Гц. Тому якщо пристрій планується використати виключно для голосового спілкування — на даний параметр можна не звертати особливої уваги. Згадані 300 – 3400 Гц охоплюють всі сучасні моделі, а великий діапазон частот дає не такий вже помітний виграш в якості. А от якщо ви плануєте слухати музику — бажано, щоб характеристики пристрою були як можна ближче до ідеальним 16 – 20000 Гц; особливо це важливо для моделей з підтримкою стерео (див. «Звук»).

Чутливість навушника, використовуваного в гарнітурі (див. «Пристрій»); для спікерфонов і автокомплектів аналогічний параметр не є принциповим, а тому не вказується.

Чим вище чутливість, тим голосніше навушник буде звучати при тій же потужності, що подається на нього сигналу. Відповідно, ця характеристика впливає насамперед на максимальну гучність. Правда, фактична гучність в моделях з однаковою чутливістю може дещо відрізнятися, однак загалом різниця в чутливості більш-менш відповідає реальної практичної різниці. Однак варто враховувати, що занадто потужний звук негативно впливає на слух. Тому шукати гарнітуру з чутливістю вище 100 дБ має сенс у тому випадку, якщо вам часто доводиться розмовляти в галасливій обстановці на зразок жвавій вулиці, вагони метро, заводського цеху і т. ін. Для порівняно тихих умов можна взяти і більш скромну модель.

Діаметр динаміка, встановленого в пристрої. В даному випадку мова може йти як власне про динаміку, встановленому в спікерфон, так і про випромінювачі навушника, яким оснащена Bluetooth-гарнітура (див. «Пристрій»). Відповідно, і зміст даної характеристики в обох випадках буде різним.

Загалом великий розмір динаміка, з одного боку, дозволяє добитися кращої гучності і більш достовірної передачі низьких частот; з іншого — вимагає більше місця для установки. Це особливо актуально для гарнітур, оскільки типи навушників, застосовувані в них (див. «Конструкція»), мають жорсткі обмеження за розміром: вкладиші робляться не більше 15 мм, внутрішньоканальні рішення мають діаметр не більше 10 мм (а порівнювати між собою за розміром можна тільки навушники одного типу). Зазначимо, що занадто великий динамік може виявитися некомфортний, а то і взагалі не поміститися в вухо. Так що ідеальний варіант — приміряти гарнітуру перед покупкою.

Зі свого боку, в спикерфонах зазвичай використовуються динаміки діаметром близько 50 мм — цей розмір вважається оптимальним компромісом між загальною ефективністю і компактністю.

Діапазон звукових частот, які здатний «почути» мікрофон гарнітури.

Частота звуку, яку чують людські вуха, в середньому становить від 16 до 20 000 Гц. Проте для нормальної передачі голосу достатньо набагато більш вузького діапазону — від 300 до 3400 Гц. Саме ці частоти є стандартом для сучасної телефонії, вони підтримуються всіма гарнітурами. Тому при виборі можна не звертати особливої уваги на дану характеристику — хіба що ви плануєте використовувати пристрій для специфічних завдань, таких як передача музичних фрагментів.

Ємність акумулятора, встановленого в пристрої з автономним живленням (див. «Живлення»).

Теоретично більш висока ємність батареї дозволяє довше пропрацювати на заряді. Водночас фактичний час роботи буде залежати ще й від енергоспоживання пристрою, а воно визначається рядом технічних характеристик. Тому автономність краще оцінювати не за ємністю акумулятора, а прямо заявленого часу роботи (див. нижче). Цим же параметром має сенс користуватися, якщо час роботи не зазначено; при цьому робити однозначні висновки має сенс лише в тому випадку, якщо схожі за характеристиками пристрою помітно розрізняються по місткості — наприклад, 60 та 110 мАгод.