Порівняння Steba DF 200 vs Steba DF 282

Температура приготування, що забезпечується пристроєм. Більшість моделей мають можливість регулювання, тому в цьому пункті вказується діапазон робочих температур.

Спека у фритюрі здійснюється при температурах від 130 до 190 ° С, залежно від типу продукту (наприклад, овочі готуються при порівняно низькій температурі, а вироби з тіста - за високої). Відповідно, у фритюрницях (див. «Тип») робочий діапазон зазвичай більше-менш відповідає цим значенням. У мультипечах, функції яких досить різноманітні, діапазон температур зазвичай значно ширше, наприклад, у багатьох моделях становить 60 – 200 °C. А ось високі робочі температури(понад 200 °) зустрічаються рідше.

Місткість кошика фритюрниці, чаші мультипечі або колби аерогрилю (див. «Тип») у кілограмах — максимальна кількість продуктів, яку можна завантажити у пристрій за один раз.

Для фритюрниць, що застосовуються у побуті, цілком достатньою вважається місткість до 0,6 – 0,8 кг; при домашньому використанні рідко нагоді смажити за раз велику кількість продуктів. А ось моделі, що вміщають від кілограма і більше, розраховані переважно на виробниче застосування — у кафе, їдальнях тощо. У свою чергу, мультипечі місткістю до 0,8 кг можна назвати невеликими, до 1,5 кг середніми, більше на 1,5 кг - великими. Приблизно таку ж місткість мають аерогрилі.

Об'єм чаші мультипечі, корзини фритюрниці, колби аерогрилю або робочої камери мультидуховки.

Даний параметр виражається в літрах і напряму пов'язаний із місткістю кошика (див. вище) – для більшої кількості продуктів і об'єми потрібні відповідні. Зі свого боку, для фритюрниць цей параметр зазвичай вказується не за повним об'ємом, а за кількістю олії, яке заливається в пристрій при стандартній заправці – дана інформація дає змогу оцінити, скільки олії потрібно для використання приладу. У моделях з роздільними ємностями (див. нижче) об'єм може вказуватись для кожного відсіку окремо.

Моделі, в яких ємність розділена чи може розділятися на декілька окремих відсіків — переважно два.

Основний зміст даної функції полягає в тому, що вона дає можливість одночасно завантажувати і готувати в пристрої два різних види продуктів, не змішуючи їх. При цьому в мультипечах (див. «Тип») поділ ємності найчастіше забезпечується за рахунок знімною перегородки, яка встановлюється і забирається за необхідності. А ось у фритюрниці, що мають дану особливість, робоча ємність першопочатково розділена на два відсіки, а в комплект входить два кошики. Це, крім усього іншого, дозволяє готувати на половинного завантаження — використовуючи тільки один відсік і одну корзину.

Фритюрниці з роздільною ємністю найчастіше мають великі розміри та ємність, а ось мультипечей це правило не стосується.

Потужність, споживана пристроєм під час роботи. Зазвичай вказується за максимальним споживанням енергії, на самому інтенсивному режимі роботи.

Велика ємність неминуче вимагає більшої потужності. Тим не менш, пристрої зі схожими характеристиками можуть розрізнятися за цим параметром. Варто відзначити, що за інших рівних умов більш низька потужність не означає більш економне споживання енергії: готування в такому пристрої займає більше часу, в результаті кількість витраченої енергії виходить практично тим же. Водночас більш низька потужність означає менше навантаження на електромережі, що буває важливо в будинках зі слабкою проводкою.

Основний матеріал, з якого виконаний корпус пристрою.

— Пластик. Головними перевагами пластику є невисока вартість, простота в обробці і велика кількість забарвлень. Це, відповідно, позитивно позначається на вартості і зовнішньому вигляді кухонних приладів. Даний матеріал не такий міцний, як метал, однак його надійності цілком достатньо для побутового використання. Тому більшість моделей домашнього призначення виконуються саме з пластику. З однозначних недоліків таких корпусів варто відзначити чутливість до перегріву (пластик може розплавитися навіть від порівняно невисоких температур) і схильність до появи подряпин з часом.

— Метал. Метал відрізняється високою міцністю і надійністю, він нормально переносить нагрівання навіть до дуже високих температур, завдяки чому підходить навіть для потужних професійних приладів, які використовуються часто і багато» — наприклад, фритюрниць в кафе і ресторанах. З іншого боку, такі корпуси складніше у виробництві і, як наслідок дорожче пластикових; крім того метал має досить високу теплопровідність. У світлі цього в пристроях побутового призначення даний матеріал часто поєднується з пластиком (див. відповідний пункт) — аж до того, що з металу може виконуватися тільки «пояс» в середній частині корпусу, інші ж частини робляться пластиковими.