Порівняння Tefal FF 133D vs Philips Daily Collection HD6103

Температура приготування, що забезпечується пристроєм. Більшість моделей мають можливість регулювання, тому в цьому пункті вказується діапазон робочих температур.

Спека у фритюрі здійснюється при температурах від 130 до 190 ° С, залежно від типу продукту (наприклад, овочі готуються при порівняно низькій температурі, а вироби з тіста - за високої). Відповідно, у фритюрницях (див. «Тип») робочий діапазон зазвичай більше-менш відповідає цим значенням. У мультипечах, функції яких досить різноманітні, діапазон температур зазвичай значно ширше, наприклад, у багатьох моделях становить 60 – 200 °C. А ось високі робочі температури(понад 200 °) зустрічаються рідше.

Місткість кошика фритюрниці, чаші мультипечі або колби аерогрилю (див. «Тип») у кілограмах — максимальна кількість продуктів, яку можна завантажити у пристрій за один раз.

Для фритюрниць, що застосовуються у побуті, цілком достатньою вважається місткість до 0,6 – 0,8 кг; при домашньому використанні рідко нагоді смажити за раз велику кількість продуктів. А ось моделі, що вміщають від кілограма і більше, розраховані переважно на виробниче застосування — у кафе, їдальнях тощо. У свою чергу, мультипечі місткістю до 0,8 кг можна назвати невеликими, до 1,5 кг середніми, більше на 1,5 кг - великими. Приблизно таку ж місткість мають аерогрилі.

Об'єм чаші мультипечі, корзини фритюрниці, колби аерогрилю або робочої камери мультидуховки.

Даний параметр виражається в літрах і напряму пов'язаний із місткістю кошика (див. вище) – для більшої кількості продуктів і об'єми потрібні відповідні. Зі свого боку, для фритюрниць цей параметр зазвичай вказується не за повним об'ємом, а за кількістю олії, яке заливається в пристрій при стандартній заправці – дана інформація дає змогу оцінити, скільки олії потрібно для використання приладу. У моделях з роздільними ємностями (див. нижче) об'єм може вказуватись для кожного відсіку окремо.

- Підтримка температури. Функція підтримки температури готової страви, щоб вона не остигала. Виявиться доречним у тих випадках, коли між готуванням і подачею до столу проходить тривалий час, а їжу бажано вживати теплою.

- Знімна чаша. Можливість зняти чашу пристрою. Це значно полегшує обслуговування та очищення: наприклад, зливати олія з окремої чаші зручніше, ніж нахиляти для цього весь прилад та й миття помітно спрощується. Зазначимо, що мультипечі та аерогрилі (див. «Тип») практично всі мають знімну чашу; виняток становлять лише поодинокі моделі мультипечок, де знімною робиться не чаша, а кришка. А ось у фритюрницях ця особливість передбачається далеко не завжди.

— Оглядове вікно. Прозоре вікно в кришці пристрою дозволяє спостерігати за процесом приготування, не відкриваючи кришку. Така можливість особливо актуальна для фритюрниць: при відкриванні кришки з чаші можуть вилітати бризки окропу, наприклад що найбезпечніше спостерігати за процесом через вікно. Втім, вікном можуть оснащуватися мультипечі (див. «Тип»).

- Фільтр проти запаху. Фільтр, який очищає повітря, що виходить з пристрою, і запобігає появі сильних запахів при готуванні. Варто враховувати, що такій фільтр має обмежений термін служби, через певний час його доводиться чистити або міняти.

- ...>Індикатор нагрівання. Індикатор, що сигналізує, що пристрій нагрівся до робочої температури. Зазначимо, що в багатьох моделях такій покажчик працює і в процесі нагрівання, попереджаючи про те, що прилад увімкнений і вже міг встигнути розігрітися до високих температур.

- Антипригарне покриття. Спеціальне покриття, що перешкоджає підгоранню та прилипанню продуктів до стінок чаші. Ця особливість значно полегшує очищення чаші. Зазначимо, що багато видів антипригарного покриття дуже делікатні, вимагають акуратного поводження і не допускають чищення металевими предметами чи абразивними засобами; з іншого боку, таке чищення зазвичай і не потрібно.

— Приготування фондю. Фондю є стравою, що вживається специфічним способом: у розплавлений сир на довгих вилочках опускаються невеликі шматочки хліба, овочів, грибів тощо. Можливість приготування такої страви зустрічається виключно у фритюрницях (див. «Тип»): для цього кришка знімається, а нагрівач постійно працює у режимі «повільного вогню», підтримуючи необхідну консистенцію сиру. Існують й інші види фондю, зокрема, м'ясне (з бульйоном та тонкими шматочками м'яса) та шоколадне (шоколад та шматочки фруктів); можливість їхнього приготування варто уточнювати окремо.

- Таймер відстрочки старту. Система, що дозволяє відкласти початок приготування на певний час. У пристрій із таймером відстрочки можна завантажити продукти заздалегідь, а час початку програми виставити на свій розсуд — наприклад, за півгодини до повернення з роботи, щоб після приходу додому отримати свіжоприготовлену гарячу страву.

- Самоочищення. Підтримка пристроєм режиму самоочищення. Такий спосіб очищення значно простіше, ніж миття важкої колби з присохлими забрудненнями в кухонному миття: як правило, достатньо налити в колбу трохи води з миючим засобом і включити відповідний режим, а потім вилити воду і протерти колбу. Зазначимо, що аерогрилі з механічним керуванням можуть не мати окремої кнопки для ввімкнення режиму самоочищення - натомість необхідні параметри (температура та час) вказуються в інструкції.

- Захист від дітей. В даному випадку мається на увазі можливість заблокувати панель керування - щоб цікава дитина не змогла включити пристрій або змінити виставлені робочі налаштування. При цьому для дорослого зняття блокування не становить проблем.

- Автовідключення. У кришці аерогрилю знаходяться основні агрегати - нагрівач та вентилятор. Тому ввімкнення приладу з кришкою, що знаходиться поза чашею (і навіть просто при відкритій кришці) небезпечне, воно загрожує опіками, пошкодженнями предметів і навіть пожежею. Щоб уникнути цього, у більшості сучасних аерогрилів передбачається автоматична система, що відключає нагрівання та конвекцію при відкритті кришки. Найчастіше подібна автоматика має вигляд вимикача під доладною ручкою: коли користувач піднімає ручку, щоб зняти чашу, вимикач звільняється і розмикає ланцюг. Зрозуміло, теоретично кришку можна зняти, і не піднімаючи ручку; проте на практиці це дуже незручно, а то й взагалі неможливо, і загалом вимикачі під ручкою досить надійні.

Тип таймера, передбаченого в конструкції пристрою.

Сам по собі таймер — це пристрій для контролю часу готування: воно відміряє заданий користувачем проміжок часу і після закінчення його подає сигнал, а в деяких моделях — ще й припиняє нагрів. А типи таких пристроїв можуть бути такими:

— Механічний. Найпростіший різновид таймера, що має зазвичай вид спеціальної ручки. Виставляється такий таймер поворотом ручки до потрібної поділки, після чого вона обертається в зворотному напрямку, відлічуючи час. Таймери механічні максимально прості, надійні і недорогі, проте не дуже точні: час можна виставити з точністю до однієї-двох хвилин, до того ж ручка з часом розбовтується і точність установки ще більше знижується. Тим не менше, для більшості випадків такої точності цілком достатньо.

— Електронний. Таймер, що виставляється за допомогою електронних схем. Виставлене час і зворотний відлік при цьому відображаються на дисплеї. Головною перевагою даного варіанта є висока точність: час можна вибрати з точністю до секунди. З іншого боку, електронні таймери складніше і дорожче механічних.

Потужність, споживана пристроєм під час роботи. Зазвичай вказується за максимальним споживанням енергії, на самому інтенсивному режимі роботи.

Велика ємність неминуче вимагає більшої потужності. Тим не менш, пристрої зі схожими характеристиками можуть розрізнятися за цим параметром. Варто відзначити, що за інших рівних умов більш низька потужність не означає більш економне споживання енергії: готування в такому пристрої займає більше часу, в результаті кількість витраченої енергії виходить практично тим же. Водночас більш низька потужність означає менше навантаження на електромережі, що буває важливо в будинках зі слабкою проводкою.

Наявність в корпусі пристрою спеціального відсіку для мережевого дроту. У неробочий час дріт можна згорнути і сховати в цьому відсіку, зробивши пристрій більш компактним і зручним для зберігання та транспортування.

Основний матеріал, з якого виконаний корпус пристрою.

— Пластик. Головними перевагами пластику є невисока вартість, простота в обробці і велика кількість забарвлень. Це, відповідно, позитивно позначається на вартості і зовнішньому вигляді кухонних приладів. Даний матеріал не такий міцний, як метал, однак його надійності цілком достатньо для побутового використання. Тому більшість моделей домашнього призначення виконуються саме з пластику. З однозначних недоліків таких корпусів варто відзначити чутливість до перегріву (пластик може розплавитися навіть від порівняно невисоких температур) і схильність до появи подряпин з часом.

— Метал. Метал відрізняється високою міцністю і надійністю, він нормально переносить нагрівання навіть до дуже високих температур, завдяки чому підходить навіть для потужних професійних приладів, які використовуються часто і багато» — наприклад, фритюрниць в кафе і ресторанах. З іншого боку, такі корпуси складніше у виробництві і, як наслідок дорожче пластикових; крім того метал має досить високу теплопровідність. У світлі цього в пристроях побутового призначення даний матеріал часто поєднується з пластиком (див. відповідний пункт) — аж до того, що з металу може виконуватися тільки «пояс» в середній частині корпусу, інші ж частини робляться пластиковими.