Порівняння Atlantic Vertigo Steatite WiFi 80 vs Atlantic Vertigo Steatite 80 E

Цей параметр характеризує економічність споживання електроенергії водонагрівачем. Класи позначаються латинськими літерами від A до G ( A, B, З, D), де А - найбільш енергоефективний пристрій.

Електрична потужність, що споживається нагрівачем під час роботи.

Цей параметр має ключове значення для електричних моделей (див. «Джерело енергії»): у них споживана потужність фактично відповідає потужності нагрівального елемента і, відповідно, корисної теплової потужності всього пристрою. А від корисної потужності безпосередньо залежить загальна ефективність та продуктивність водонагрівача. Відповідно високопродуктивні моделі неминуче мають високе споживання. При цьому відзначимо, що потужність нагріву підбирається конструкторами з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідну продуктивність і температуру води. Отже, вибираючи пристрій за робочими характеристиками, потрібно дивитися перш за все саме на продуктивність і температуру. Потужність потрібно враховувати при підключенні: наприклад, якщо модель на 220 В (див. «Живлення») споживає більше 3,5 кВт, її, як правило, не можна включати в звичайну розетку — потрібне підключення за особливими правилами. А найбільш продуктивні та «ненажерливі» моделі — на 10 кВт і більше — підключаються лише до трифазних мереж.

Аналогічне значення споживана потужність має і для комбінованих котлів - з поправкою на те, що в них електронагрівач є додатковим джерелом тепла. А для газових і непрямих моделей цей параметр визначає енергоспоживання схем керування та інших допоміжних елементів конструкції; це енергоспоживання зазвичай дуже невелике — близько кількох десятків ват, рідше до 1,5 кВт.

Кількість режимів нагрівання, передбачена в пристрої.

Даний параметр уточнюється тільки для моделей, що мають кілька режимів нагрівання. Підкреслимо, що не варто плутати подібний функціонал з регулюванням температури (див. «Функції»). Режим нагрівання — це загальний формат роботи пристрою; ці формати відрізняються насамперед за такими параметрами, як фактична потужність нагрівання, кількість (а в комбінованих моделях — і типи) задіяних нагрівальних елементів тощо. А терморегулятор, якщо він є в конструкції, дає змогу змінювати температуру вже в межах конкретного режиму.

В цілому наявність декількох режимів нагрівання розширює функціонал водонагрівача, проте позначається на його вартості. Ну і, само собою, конкретні особливості цих режимів не завадить заздалегідь уточнити перед покупкою.

Серед функцій водонагрівача зустрічаються терморегулятор, авторегулятор витрати води, Smart (автоматичний режим), програматор, дисплей і управління через Інтернет. Детальніше про кожну з них

— Терморегулятор. Пристосування, що дає змогу регулювати температуру води на виході з нагрівача. У накопичувальних моделях (див. «Тип») терморегулятором фактично виставляється максимальна температура нагрівання води в баку; в проточних пристроях ця функція здійснюється за рахунок зміни інтенсивності нагрівання.

– Авторегулятор витрати води. Застосовується в проточних водонагрівачах. Оскільки вода в таких приладах нагрівається «на ходу», в процесі її руху через нагрівач, то чим вище швидкість руху води (чим більше напор) — тим нижче температура нагрівання, і при занадто великому напорі потужності приладу може просто не вистачати для ефективного нагрівання. Застосування авторегулятора витрати води дає змогу уникнути цього – ця система регулює швидкість руху води через нагрівач, при необхідності обмежуючи його.

– Smart (автоматичний режим). Спеціальний «розумний» режим, в якому управління бойлером (перш за все інтенсивністю нагрівання) здійснюється автоматично. Конкретні особливості даного режиму можуть бути різними, залежно від моделі. Втім, н...айчастіше зустрічається наступний формат роботи: протягом першого тижня використання пристрій запам'ятовує, в який час доби використовувалося найбільше гарячої води, а потім режим роботи нагрівача підлаштовується під ці дані. Таким чином, бойлер в потрібний час забезпечує користувача гарячою водою і водночас не витрачає енергію на нагрівання в години, коли нагрівання не потрібне.

— Програматор. Наявність програмованого термостата – пристрою, що дає змогу не просто підтримувати температуру, але ще і програмувати роботу пристрою на певний період часу. Найпростіші програматори працюють як таймер, вмикаючись в потрібний час (режим відпустка або канікули, коли пристрій кілька днів не активний, а до повернення сім'ї в будинок, він увімкеться і підігріє воду). Більше прогресивні дають змогу задавати режим роботи по окремих днях. Так чи інакше, дана функція забезпечує додаткову зручність і усуває необхідність постійно регулювати роботу пристрою вручну. З іншого боку, наявність програматора позначається на вартості.

— Дисплей. Зазвичай в якості дисплея використовується найпростіший РК-екран на кілька символів. Однак навіть таке оснащення помітно підвищує зручність і інформативність управління. На дисплей можуть виводитися різні службові дані – починаючи від температури води в баку і закінчуючи повідомленнями про неполадки і збої. Дана функція дещо підвищує вартість пристрою, проте в порівнянні із загальною вартістю нагрівача цей момент зазвичай незначний.

– Управління через Інтернет. Конкретні нюанси такого управління можуть відрізнятися: наприклад, одні моделі використовують спеціальний додаток, що встановлюється на смартфон або планшет, інші можуть працювати через звичайний браузер з будь-якого комп'ютера. Однак в будь-якому разі дана функція дає змогу управляти нагрівачем практично з будь-якої точки земної кулі – за умови, що там є доступ до Інтернету. Крім того, при такому управлінні користувач може також стежити за станом пристрою і отримувати різні повідомлення (про вмикання і вимикання, про температуру води в баку, про різні неполадки тощо).

Безпека водонагрівачів може здійснюватися такими функціями як захист від перегрівання, захист від замерзання, захист від вмикання без води, захист від перепаду напруги, електрозахист (ПЗВ), антилегіонела, газ-контроль і датчик тяги. Детальніше про них:

Захист від перегрівання. Система безпеки водонагрівача, яка автоматично відключає електроживлення або подачу газу (залежно від типу) при досягненні нагрівальним елементом критичної температури. Це дає змогу уникнути перегрівання і пов'язаних з ним неприємностей, починаючи від поломки нагрівача і закінчуючи пожежею.

– Захист від замерзання. Функція, що запобігає замерзанню води в контурах, баку і/або теплообміннику водонагрівача. Буде корисна в тому разі, коли пристрій встановлений в приміщенні з низькою температурою і працює з тривалими перервами. Замерзла вода розширюється, що може призвести до пошкодження пристрою; щоб уникнути цього захист від замерзання відстежує температуру води в пристрої і вмикає нагрівання, коли ця температура знижується до критичного рівня.

– Захист від вмикання без води. Система безпеки, що запобігає вмиканню нагрівача «всуху», тобто без наявності в ньому води. Оскільки нагрівальний е...лемент при такому вмиканні не передає тепло воді, він дуже швидко розігрівається сам і за короткий час досягає високої температури, здатної привести до поломки нагрівача і навіть до пожежі. Наявність захисту від вмикання без води дає змогу уникнути подібних неприємних наслідків.

– Захист від перепаду напруги. Система захисту нагрівача від стрибків напруги в електромережі. Таким захистом зазвичай оснащуються моделі з електронним управлінням (див. управління), оскільки саме управляюча електроніка найбільш чутлива до проблем з електроживленням. Варто враховувати, що можливості таких систем помітно скромніше, ніж у спеціалізованих стабілізаторів або захисних систем: «начинка» водонагрівача здатна згладити відносно слабкі скачки напруги, але при серйозних збоях вона, скоріш за все, просто вимкне пристрій, щоб уникнути пошкоджень. Втім, дана особливість в будь-якому разі буде не зайвою; хіба що в дуже нестабільних електромережах, схильних до частих флюктуацій, такому нагрівачу може знадобитися зовнішній стабілізатор.

— Електрозахист (ПЗВ). Вбудований прямо в нагрівач ПЗВ – пристрій захисного вимикання. Такий пристрій призначений перш за все для захисту людей від ураження електричним струмом – наприклад, при пошкодженні ізоляції і витоку електрики на корпус або в воду. Коли людина контактує з цією електрикою, виникає так званий струм витоку; ПЗВ реагує на нього і практично миттєво відключає живлення бойлера, запобігаючи удару струмом.
Відзначимо, що подібні захисні пристрої стандартно встановлюються прямо в розподільних щитках; однак наявність ПЗВ у водонагрівачі дає додаткову гарантію. Закономірно, що подібне оснащення зустрічається переважно в електричних моделях.

– Захист від надлишкового тиску. Система безпеки, що запобігає критичному підвищенню тиску води в нагрівачі. Як правило, в основі такого захисту лежить запобіжний клапан, який відкривається при досягненні певного рівня тиску і зливає надлишок води, даючи змогу уникнути пошкодження нагрівача.

– Газ-контроль. Система безпеки газових нагрівачів, що автоматично перекриває подачу газу в разі згасання полум'я пальника. Це дає можливість уникнути наповнення приміщення газом і можливих неприємних, а то і трагічних наслідків. Відновлювати подачу газу після спрацьовування захисту необхідно вручну.

— Датчик тяги. Датчик, який контролює наявність тяги в димарі газового водонагрівача. Ця функція особливо важлива для моделей з відкритими камерами згоряння: при відсутності тяги продукти згоряння будуть заповнювати приміщення, де знаходиться нагрівач. А це, зі свого боку, може привести до погіршення самопочуття людей, проблем зі здоров'ям і навіть смертельних випадків. Щоб уникнути подібних наслідків даний датчик при виявленні проблем з тягою відключає подачу газу і видає попередження про проблему. Втім, таке оснащення можна зустріти і в окремих моделях з закритими камерами згоряння – в них датчик тяги виконує переважно діагностичну функцію, даючи змогу визначити, що заважає нормальній роботі пальника.

– Антилегіонела. Функція, що запобігає розмноженню хвороботворних бактерій в бачку і контурах водонагрівача. Деякі види таких бактерій здатні жити і розмножуватися в досить гарячій воді — до 60 °С. щоб уникнути цього, система «Антилегіонела» відстежує температуру води в бачку і періодично підвищує її до рівня близько 65 °С. Конкретні способи роботи таких систем можуть бути різними: так, одні працюють строго за заданим графіком (наприклад, раз в два тижні), інші вмикають додаткове нагрівання, тільки якщо за якийсь період (наприклад, місяць) вода не нагрівалася до досить високих температур. Однак «антилегіонела» в будь-якому разі сприяє гігієнічності.