Порівняння Epson EB-FH52 vs Epson EB-FH06

Основне призначення проектора.

Цей параметр досить умовним, він багато в чому залежить від того, як пристрій позиціонується виробником; проте, для максимально комфортного використання найкраще слідувати саме заявленому призначенню. Варіанти тут можуть бути такими: універсальний, для презентацій, для домашнього кінотеатру, професійний, портативний, ігровий. Ось детальніший опис кожного з варіантів:

- Універсальний. Найпростіший різновид проекторів, грубо кажучи — всі моделі, що не належать до жодної з наведених нижче спеціалізацій. Більшість із них має незмінну оптику, проекційну відстань у межах 1 – 12 м, діагональ зображення близько 1 – 7 м (див. нижче), а також відносно невисоку вартість.

- Для презентацій. Проектори, призначені переважно для застосування у діловій сфері, зокрема під час проведення презентацій. Як правило, мають невелику проекційну відстань за досить великої діагоналі, що дає змогу застосовувати їх у невеликих приміщеннях; здатні працювати як з широкоекранними, наприклад і зі звичайними форматами зображення (див. нижче), а також підтримують роздільну здатність, характерну для комп'ютерних відеокарт - наприклад, 1280х800. При цьому сам собою реальний роздільної здатності (див. нижче) може бути досить невисоким....Крім того, практично обов'язковою особливістю цього різновиду проекторів (за поодинокими винятками) є наявність входу D-Sub 15 pin (див. «Роз'єми»).

- Для домашнього кінотеатру. Проектори, призначені в першу чергу для перегляду. Основним критерієм для віднесення тієї чи іншої моделі до цієї категорії є те, як проектор позиціонується самим виробником (простіше кажучи, чи зазначено це призначення в офіційній документації). Однак є й деякі спільні риси: кінематографічні моделі, як правило, підтримують широкоекранні формати зображення, мають високу реальну роздільну здатність (див. нижче), що дає змогу працювати з HD-відео, а також оснащуються відповідними інтерфейсами (див. «Роз'єми»).

- Професійний. Висококласні проектори з просунутими параметрами, великою кількістю функцій і, відповідно, великою вартістю. Характеризуються високими показниками контрастності зображення, підтримують відео високої роздільної здатності (включаючи кінематографічні формати зображення), мають оптичне масштабування для масштабування картинки без втрати якості, передбачають підключення багатоканальних звукових систем та багато іншого. Конкретний набір опцій на борту професійних проекторів може змінюватись в залежності від моделі, але в будь-якому випадку це максимально заряджені пристрої з топовими характеристиками.

- Портативний проектор. Ультракомпактний різновид проекторів: більшість моделей мають розміри, що дозволяють переносити їх у кишені. Призначені такі пристрої насамперед щодо імпровізованих презентацій. Формат роботи та живлення може бути різним. Так, одні моделі виконуються у вигляді окремих пристроїв із власними вбудованими накопичувачами та акумуляторами (а іноді навіть з повноцінною мобільною ОС на кшталт Android на борту). Інші по конструкції схожі на зовнішні чохли або приставки і при роботі надягають безпосередньо на мобільний телефон, використовуючи його як джерело сигналу та живлення. Однак у будь-якому випадку портативні проектори внаслідок невеликих габаритів мають досить скромні технічні характеристики - наприклад, не відрізняються ні яскравістю, ні контрастністю зображення. Час автономної роботи (у моделях із власними акумуляторами), як правило, становить від 40 хвилин до півтори години. Також для цього різновиду характерні економічні LED-лампи (див. нижче).

- Ігровий. Спеціалізовані проектори, призначені для використання у відеоіграх. Зовнішньо нерідко виділяються характерним «агресивним» дизайном, при цьому оформлення може виконуватися в стилі певної лінійки ігрових ПК або ноутбуків. Щодо практичних характеристик, то вони, відповідно до назви, спрямовані насамперед на забезпечення якісної ігрової «картинки». Для цього в проекторах даного призначення передбачаються, зокрема, висока реальна роздільна здатність (не нижче 1920х720, а частіше 1920х1080 і більше), перенесення кольорів на рівні 1 млрд кольорів, підтримка частоти кадрової розгортки (див. нижче) до 120 Гц включно, а також як щонайменше один вхід HDMI для прийому цифрового сигналу з комп'ютерної відеокарти. Крім того, у таких моделях нерідко передбачається підтримка 3D. Максимальна діагональ зображення може досягати 75 м і більше; при цьому в цій категорії зустрічаються і надширококутні пристрої, здатні забезпечити діагональ зображення близько 3 м з відстані півметра.

Мінімальний термін служби лампи проєктора, заявлений виробником. Вказується по загальному часу безперервної роботи. Відзначимо, що якщо проєктор експлуатувався без порушень, то по досягненні цього часу лампа не обов'язково вийде з ладу — навпаки, вона може пропрацювати ще досить довгий час. Втім, при оцінці довговічності краще всього орієнтуватися саме на заявлений термін служби.

Споживана потужність лампи підсвічування, встановленої в проєкторі.

Теоретично чим потужніший лампа — тим вона яскравіше. Однак це вірно, тільки якщо порівнювати лампи одного типу (див. вище); і навіть у цьому разі яскравість може залежати ще й від нюансів конструкції. Тому при оцінці можливостей лампи варто орієнтуватися не стільки на потужність, скільки прямо на заявлену яскравість в люменах (див. нижче).

А ось на що цей параметр впливає безпосередньо — так це на загальну споживану потужність проєктора: лампа є найбільш «ненажерливим» компонентом пристрою, в порівнянні з нею енергоспоживання іншої електроніки досить незначно. Також відзначимо, що багато потужні світильники відрізняються високим тепловиділенням і вимагають систем охолодження, що позначається на габаритах і вазі проєктора.

Яскравість зображення, що видається проєктором на максимальній яскравості підсвічування. Зазвичай вказується узагальнена яскравість екрану, виведена за особливою формулою. Чим вона вища — тим менше зображення залежить від зовнішнього освітлення: яскраве проєктор може забезпечити добре видиме зображення навіть при денному світлі, а от для тьмяного потрібно затемнення. З іншого боку, підвищення яскравості знижує контрастність і достовірність передачі кольору.

Відповідно, при виборі за цим параметром потрібно враховувати, в яких умовах планується використовувати проєктор. Так, для офісного або шкільного/університетського застосування бажана яскравість не нижче 3000 лм — це дозволяє отримувати нормальну видимість, не затінюючи приміщення. Зі свого боку, серед топових моделей зустрічається і вельми невисока яскравість, оскільки подібні проєктори зазвичай встановлюються в спеціально призначених для них приміщеннях з хорошою затемненностью. А в ультракомпактних пристроях досягти високої яскравості неможливо з технічних причин.

Детальні рекомендації з оптимальної яскравості для тих чи інших умов можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що вибирати по даному показнику в будь-якому разі варто з деяким запасом. Як вже говорилося вище, при збільшенні яскравості знижується контрастність і якість перенесення кольорів, і для досягнення бажаної якості картинки, можливо, доведеться використовувати проєктор на зниженій яскравості.

Цей параметр багато в чому визначає здатність проєктора працювати в освітленому приміщенні. Для темної кімнати вистачить і 1000 лм, щоб картинка проєкції була яскравою, насиченою, ясно і зрозуміло. Але під час роботи в освітленому приміщенні проєктора потрібно буде як мінімум 3500-4000 лм. Не варто плутати значення ANSI-люмен і Peak lumens. Це два різних стандарту яскравості. Щоб перевести один тип яскравості в інший, потрібно помножити Peak lumens на 10-12. У підсумку вийде приблизне значення ANSI-Lumens.

Втім, фахівці не рекомендують гнатися за високими значеннями яскравості ANSI-люмен. Існує маса професійних проєкторів з яскравістю до 3500 лм. Чим менше яскравість, тим нижче енергоспоживання, а разом з цим збільшується і термін служби освітлювача. Зрозуміло, якщо проєктор встановлений в робочому офісі або навчальної аудиторії, де необхідне хороше освітлення, рекомендується купувати модель з яскравістю ANSI-Lumens від 4000 лм і вище.

Динамічна контрастність зображення, забезпечувана проєктором.

Динамічна контрастність — це співвідношення між найяскравішим білим і самим темним чорним кольором, які здатний видати проєктор. Нагадаємо, що від контрастності залежить якість передачі кольору і деталізація, чим вище цей показник — тим менша ймовірність, що на яскравих або темних ділянках деталі виявляться нерозрізненними. Однак динамічна контрастність є досить специфічним параметром. Річ у тім, що при його підрахунку враховується самий яскравий білий на максимальних налаштуваннях яскравості і самий темний чорний — на мінімальних. У результаті цифри в цій графі можуть бути дуже вражаючими, однак досягти такої контрастності в межах одного кадру неможливо.

Ввівши цей параметр, виробники пішли на певну хитрість. Однак не можна сказати, що динамічна контрастність не має взагалі ніякого відношення до якості зображення. У проєкторах може застосовуватися автоматичне управління яскравістю, при якому загальна яскравість залежно від «картинки» на екрані може підвищуватися або знижуватися. Такий формат роботи заснований на тому, що людському оку не потрібні занадто яскраві ділянки на загальному темному тлі і дуже темні — на яскравому, зображення нормально сприймається і без цього. Максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Формати зображення, що підтримуються проєктором.

Під форматом у даному випадку мається на увазі співвідношення сторін зображення. Загальне правило таке: проєктор повинен підтримувати той самий формат, у якому записаний початковий контент. В іншому випадку зображення буде або розтягнутим по висоті або ширині, або із чорними смугами по бокам або знизу. Конкретно ж формати можна поділити на три основні категорії:

— Традиційні, або прямокутні. Класичні формати, у яких висота картинки не набагато менше ширини. Найбільш популярні варіанти — 4:3, широко застосовувався в аналоговому TV, і 5:4, поширений у комп'ютерній техніці. Традиційні формати добре підходять для презентацій, роботи з документами і графіками та інших аналогічних завдань.

— Широкоекранні — формати, у яких ширина кадру значно (більше ніж у 1.5 рази) перевищує висоту. Найпопулярніші з таких стандартів — 16:9 і 16:10. Такі співвідношення сторін добре підходять для ігор і фільмів; зокрема, більшість контенту у високій роздільній здатності (HD 720p і вище) записано саме в широкоекранному форматі.

— Надширокі. Формати ще більшої ширини, ніж описані вище широкоекранні — наприклад, 21:9. Використовуються переважно в кінематографії.

Варто зазначити, що чимало сучасних проєкторів здатні працювати відразу з декількома видами форматів — наприклад, з класичним...4:3 і ширококутним 16:9.

Можливість роботи проєктора в режимі зворотної проєкції («віддзеркалювання» зображення).

Існує два основних різновиди зворотної проєкції. Найчастіше в проєкторах зустрічається горизонтальне відззеркалювання — воно застосовується при установці пристрою за просвітні екраном. Вертикальна інверсія, зі свого боку, використовується в проєкторах з фіксованою корекції трапецеїдальних спотворень — через особливості конструкції при кріпленні під стелею такі пристрої необхідно перевертати підставою вгору, що потребує відповідної корекції відображуваного зображення.

Діагональ зображення, що видається проєктором. Зазвичай, вказується у вигляді діапазону — від найменшої, на мінімальному проекційному відстані, до найбільшої, на максимальному. Про проекційні відстані докладніше див. вище; тут же варто сказати, що вибір по діагоналі залежить як від відстані між екраном і глядачами, так і від формату застосування проєктора. Наприклад, для перегляду відео оптимальним варіантом вважається ситуація, коли відстань від глядача до зображення відповідає 3 – 4 діагоналях, а для роботи з презентаціями може стати в нагоді і відносно велика картинка. Більш детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах; тут лише нагадаємо, що зображення повинно поміщатися на екран, використовуваний з проєктором.