Порівняння Canon EOS M200 kit 15-45 vs Canon PowerShot SX150 IS

— Цифровий компакт. Під даним терміном мається на увазі найпростіший різновид сучасних цифрових камер — ті, що в побуті часто називають «мильницями». Як випливає з назви, подібні моделі відрізняються невеликими розмірами корпусу, завдяки чому більшість з них можна носити навіть у кишені. Інші специфічні особливості включають невелику матрицю (див. «Розмір матриці»), незнімний об'єктив і високий ступінь автоматизації — цифрові компакт-диски з можливістю повністю ручного налаштування параметрів зйомки є скоріше винятком, ніж правилом. Загалом даний тип камер розрахований переважно на любительську зйомку — якість зображення здебільшого виходить цілком достатньою для побутових цілей, однак для професійної фотографії такі пристрої зазвичай непридатні.

— «Бездзеркальні камери MILC (Mirrorless Interchangeable Camera Lens – буквально «бездзеркальні камери зі змінною оптикою») – компактні фотокамери, які є своєрідним гібридом між компактними цифровими апаратами і «дзеркалками». Вони не оснащуються системою дзеркал, видошукач (якщо він є взагалі) робиться електронним або оптичним (див. нижче), що дає змогу звести до мінімуму вагу і габарити камери. З іншого боку, в таких пристроях застосовуються матриці того ж класу, що і в дзеркальних камерах, що забезпечує високу якість зйомки з мінімумом шумів. Як випливає з назви, MILC-камери також зазвичай працюють зі змінною оптикою.

— Цифрові дзеркальні камери. Найбільш технічно прогреси...вний клас цифрових фотокамер. Свою назву отримав від системи дзеркал, встановлених у корпусі камери; завдяки цим дзеркалам світло потрапляє в видошукач безпосередньо через об'єктив (а не через допоміжне віконце, як на компактних камерах). В результаті фотограф бачить те, що буде знято, в реальному часі, з якісною передачею кольору і високою яскравістю. Важливо також те, що матриця «дзеркалки» більшість часу закрита від світла — світло потрапляє на неї тільки в момент зйомки, за рахунок чого вона практично не нагрівається і шуми на отриманому знімку зводяться до мінімуму. Об'єктиви таких камери робляться змінними, а багато налаштувань, на відміну від звичайних цифрових камер, можна виставити вручну.

— Для мобільного телефону. Камери, призначені для встановлення на смартфон в якості зовнішнього аксесуара і не розраховані на самостійне використання. Зовні такий пристрій нагадує об'єктив з кріпленням на корпус телефону; проте всередині цього «об'єктива» знаходиться повноцінна матриця, процесор оброблееея зображення і бездротовий модуль Wi-Fi або Bluetooth для підключення до смартфону. Сам смартфон при використанні грає одночасно роль екрану і управляючого пристрою, до того ж на нього можуть передаватися відразу відзняті матеріали. Технічно подібну камеру можна підключити і до іншого гаджету — наприклад, планшету: не факт, що її вийде закріпити на корпусі, але саме підключення цілком можливе.

— ПЗЗ (CCD). Абревіатура від «прилад із зарядовим зв'язком» (Charge-Coupled Device). У таких сенсорах інформація зчитується зі світлочутливого елемента за принципом «рядок за раз» — електронний сигнал видається на процесор обробки зображення у вигляді окремих рядків (зустрічається також варіант «кадр за раз»). Загалом такі матриці мають непогані характеристики, але коштують дорожче CMOS. До того ж слабо придатні для деяких специфічних умов — наприклад, зйомки з точковими джерелами світла в кадрі — через що доводиться використовувати в камері різні додаткові технології, які також впливають на вартість.

— КМОП (CMOS). Головними перевагами CMOS-матриць є простота у виробництві, невисока вартість і енергоспоживання, більш компактні розміри ніж у CCD, а також можливість перенести ряд функцій (фокусування, експонометрію тощо) безпосередньо на сенсор, зменшивши таким чином габарити фотоапарата. Крім того, процесор камери може зчитувати з такої матриці зображення відразу (а не по рядках, як CCD); це дає змогу уникнути деформацій при зйомці об'єктів, які швидко рухаються. Головним недоліком CMOS є підвищена ймовірність появи шумів, особливо при високих значеннях ISO.

— КМОП (CMOS) BSI. BSI - абревіатура від англійського словосполучення «Backside Illumination». Так називають «перевернуті» CMOS-датчики, світло на які проникає не з боку фотодіодів, а зі зворотної частини матриці (з боку підкладки). При подібній реалізації фотодіоди отримують більше світла, оскільки...його не блокують інші елементи сенсора зображення. Як результат, матриці зі зворотним засвіченням можуть похвалитися високими показниками світлочутливості, що дає змогу створювати зображення кращої якості з меншою кількістю шумів при зйомці в умовах недостатньої освітленості кадру. Сенсорам BSI CMOS потрібно менше світла для отримання правильного експонування фото. У виробництві датчики зі зворотним засвіченням обходяться дорожче традиційних CMOS-матриць.

— LiveMOS. Різновид матриць, виконаних за технологією металооксидних напівпровідників (МОН, MOS — Metal-Oxide Semiconductor). Порівняно з CMOS-сенсорами має спрощену конструкцію, що забезпечує меншу схильність до перегрівання і, як наслідок, низький рівень шумів. Добре підходить для режиму «живого» перегляду (перегляду в режимі реального часу) зображення з матриці на екрані або у видошукачі камери, завдяки чому і отримала слово «Live» у назві. Також характеризуються високою швидкістю передачі даних.

Фізичний розмір світлочутливого елемента камери. Вимірюється по діагоналі, часто позначається в частках дюйма — наприклад, 1/2.3" або 1/1.8" (відповідно, друга матриця буде мати більший розмір, ніж перша). Зазначимо, що в таких позначеннях використовується не «звичайний» дюйм (2,54 см), а т. зв. «відиконовський», який менше на третину і становить близько 17 мм. Частково це данина традиції, що походить від телевізійних трубок-«відиконів» (попередників сучасних матриць), частково— маркетинговий хід, який створює у покупців враження, що матриці мають більший розмір, ніж насправді.

Як би там не було, при рівній роздільній здатності (див. Кількість мегапікселів) більший розмір матриці означає більший розмір кожного окремого пікселя; відповідно, на великих матрицях на кожен піксель потрапляє більше світла, а значить, у таких матриць вище світлочутливість (див. Світлочутливість) і нижчий рівень шумів, особливо під час зйомки в умовах недостатньої освітленості.

Найчастіше в сучасних камерах зустрічаються такі варіанти:

— 1/2.3" та 1/1.7". Невеликі матриці, характерні для моделей без змінної оптики — компактів і цифрових ультразумів (див. «Тип фотокамери»).

— 4/3. Свого роду «перехідний варіант» між невеликими сенсорами компактних апа...ратів і великими, але водночас дорогими «дзеркальними» APS-C. Розмір такої матриці становить 18 х 13,5 мм, що дає діагональ в 22,5 мм (приблизно 4/3 від описаного вище «відиконовського» дюйма, звідси і назва). Застосовується в дзеркальних і «бездзеркальних» камерах (див. «Тип фотокамери»), переважно початкового рівня, з байонетами Four Thirds і Micro Four Thirds відповідно.

— APS-C. Розмір матриць цього типу може варіюватися від 20,7х13,8 мм до 25,1х16,7 мм, залежно від виробника. Вони широко застосовуються в дзеркальних камерах початкового і середнього рівня, а також «бездзеркальних» моделях.

— APS-H. Трохи крупніше вищеописаної APS-C (розмір становить 28,1х18,7 мм), в іншому практично повністю аналогічна.

— Full frame (або APS). Розмір такої матриці дорівнює розміру кадру класичної фотоплівки — 36х24 мм. Нею зазвичай оснащуються дзеркальні камери професійного класу.

— Big frame. У дану категорію віднесені всі види матриць, розмір яких перевищує 36х24 мм (full frame). Камери з подібними сенсорами належать до т. зв. середньоформатного класу і є зазвичай професійними моделями преміумрівня. Великі матриці дають змогу застосовувати роздільну здатність в десятки мегапікселів, зберігаючи високу чіткість і якість перенесення кольорів, однак і коштують такі пристрої відповідно.

Загальна кількість окремих світлочутливих точок (пікселів) передбачена в матриці камери. Позначається у мегапікселях – мільйонах пікселів.

Повне кількість МП, зазвичай, більше кількості мегапікселів, у тому числі безпосередньо будується кадр (докладніше див. «Ефективне кількість МП»). Це з присутністю на матриці службових областей. В цілому ж цей параметр є довідковим, ніж практично значущим: більша повна кількість МП при тому ж розмірі та ефективному дозволі означає трохи менший розмір кожного пікселя, і, відповідно, підвищену ймовірність виникнення шумів (особливо на високих значеннях ISO).

Кількість пікселів (мегапікселів) матриці, які безпосередньо беруть участь у побудові зображення, по суті — кількість точок, з яких будується зняте зображення. Деякі виробники, крім даного параметра, вказують повну кількість МП, з урахуванням службових областей матриці. Однак основним показником вважається саме ефективна кількість МП — саме вона безпосередньо впливає на максимальну роздільну здатність зображення (див. «Максимальний розмір знімка»).

Велика кількість мегапікселів забезпечує високу роздільну здатність фото, які знімаються, проте не є гарантією якісного зображення - багато залежить від розміру матриці, її світлочутливості (див. відповідні пункти глосарію), а також апаратних і програмних інструментів обробки зображення, застосованих в камері. Варто враховувати, що для матриць невеликого розміру висока роздільна здатність іноді може бути швидше злом, ніж благом - такі сенсори дуже схильні до шумів на зображенні.

Максимальний розмір фотографії, що знімаються камерою в звичайному (не панорамному режимі. По суті, в даному пункті вказується найбільше роздільна здатність фотозйомки — в пікселях по вертикалі і горизонталі, наприклад, 3000х4000. Цей показник безпосередньо залежить від роздільної здатності матриці: кількість точок на знімку не може бути більше ефективного числа мегапікселів (див. вище). Наприклад, для тих же 3000х4000 матриця повинна мати ефективне роздільна здатність не менше 3000*4000 = 12 млн пікселів, тобто 12 МП.

Теоретично чим більше розмір фото — тим детальніше зображення, тим більше подробиць можна передати на ньому. Водночас загальна якість знімка (у тому числі видимість дрібних деталей) залежить не лише від роздільної здатності, але і від ряду інших технічних і програмних факторів; докладніше див. «Ефективне число МП».

Діапазон світлочутливості матриці цифрової камери. У цифровій фотографії світлочутливість виражається в тих же одиницях ISO, що і в плівковою; однак, на відміну від плівки, світлочутливість матриці цифрової камери можна змінювати, що дає розширені можливості налаштування параметрів зйомки. Висока максимальна світлочутливість важлива в тому випадку, якщо разом з камерою доводиться використовувати об'єктив зі слабкою світлосилою (див. Світлосила), а також під час зйомки слабоосвещенних сцен і бистродвіжущихся об'єктив; в останньому випадку висока ISO дозволяє використовувати невеликі значення витримки, що зводить розмиття зображення до мінімуму. Варто, однак, враховувати, що з підвищенням значення застосовуваного ISO зростає і рівень шумів на отриманих зображеннях.

Можливість знімати фотографії у форматі RAW.

Даний формат є свого роду «цифровим негативом»: на відміну від JPEG, файл RAW містить не готове зображення, а вихідні цифрові дані з матриці. Ці дані у файлі не піддаються ніякій обробці або стиску; крім того, вони включають ряд службової інформації: модель камери, умови зйомки, параметри обробки, графічне превью і т. ін. Сенс подібного формату в тому, що дані RAW можна обробити різними способами і отримати з одного «негативу» кілька зображень, що розрізняються за своїми властивостями.

В будь-якому випадку, можливість зйомки в RAW характерна для досить прогресивних камер, розрахованих на професіоналів і захоплених ентузіастів. При цьому багато моделі здатні зберігати один знімок відразу в двох форматах — і готовий JPEG, і «сирої» RAW.

Тип байонета — кріплення для змінної оптики — передбаченого в дзеркальній або MILC-камері (див. «Тип фотокамери»). Байонети мають різні розміри, і в характеристиках змінних об'єктивів зазвичай вказується, на яке кріплення він розрахований. Найчастіше байонети різних типів не сумісні між собою, але бувають винятки (іноді напряму, іноді — із застосуванням адаптерів).

Також зазначимо, що один бренд може використовувати різні кріплення для різних класів камер — і навпаки, один байонет може застосовуватися кількома виробниками. Так, Canon випускає камери з байонетами EF-M, EF-S, EF і Canon RF. У Leica це Leica M, Leica SL, Leica TL. Nikon у своєму арсеналі має Nikon 1, Nikon F, Nikon Z. Pentax — Pentax 645, Pentax K, Pentax Q. Samsung пропонує кріплення форматів NX і NX-M. В камерах Sony зустрічаються Sony A і Sony E, у Fuji — Fujifilm G і Fujifilm X....А як приклад байонета, що використовується різними брендами, можна навести Micro 4/3, широко поширений в камерах Olympus і Panasonic.