Порівняння Optima Jet 100-PL-24 vs Optima Jet 100S-24

Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.

Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.

Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.

Найбільший тиск, який насос здатний створити при роботі. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з напором (див.вище), однак менш наочний, тому вказується рідко.

Основне поділ по даному параметру пов'язано з тим, чи може насос видалити повітря з всмоктуючої магістралі. Це, в свою чергу, визначає особливості запуску агрегату.

— Самовсмоктувальний. До самовсмоктуючим належать всі насоси, для яких при запуску не потрібно повна відсутність повітря у всмоктуючої магістралі — досить того, щоб водою був заповнений сам насос. Відповідно, такі моделі менш вимогливі і нормально переносять потрапляння повітря в магістраль. Однак це вимагає надійної конструкції, здатної нормально протистояти гідроударів, що відповідно позначається на вартості агрегату.

- Нормальновсмоктуючий. Насоси з цим пристроєм можуть нормально працювати лише в тому випадку, коли і корпус агрегату, і Магістраль всмоктування повністю наповнені водою. Якщо ж в магістраль потрапляє повітря-необхідно видалити його, інакше насос не зможе нормально запуститися. Подібні моделі не настільки зручні, як самовсмоктуючі; в той же час вони обходяться помітно дешевше, а при нормальній якості системи водопостачання істотної різниці між двома різновидами практично немає.

Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.

Найбільша температура всмоктуваної рідини, при якій насос здатний нормально працювати. Як правило, в більшості моделей цей параметр становить 35 – 40 °C — при великих температурах складно забезпечити ефективне охолодження двигуна і рухомих частин, та й на практиці такі умови зустрічаються рідко.

Довжина кабелю, по якому підводиться Електрика до насоса з відповідним типом живлення (див. Чим довше кабель-тим далі від розетки або іншого джерела живлення можна встановити насос. Особливо цей параметр важливий для заглибних моделей: при занадто короткому кабелі насос просто неможливо буде опустити на максимальну глибину, передбачену його конструкцією, адже звичайні подовжувачі занурювати в воду не можна.

Країна походження бренду, під яким насос представлений на ринку.

Існує безліч стереотипів, пов'язаних з тим, як походження товарів з тієї чи іншої країни впливає на їх якість. Однак в цілому ці стереотипи не мають під собою підстав. По-перше, в даному пункті вказується не фактичне місце випуску агрегату, а «Батьківщина» торгової марки (або місце розташування штаб-квартири виробника); виробничі потужності можуть розташовуватися і в іншій країні. По-друге, фактична якість виробу залежить не стільки від географії, скільки від організації процесів всередині тієї чи іншої компанії. Так що при виборі найкраще орієнтуватися не стільки на «національність» унітазу, скільки на загальну репутацію того чи іншого бренду. А звертати увагу на країну походження має сенс в тому випадку, якщо ви принципово бажаєте (або не бажаєте) підтримати виробника з певної держави.

Матеріал, з якого виготовлений основний робочий елемент насоса — колесо (крильчатка), шнек або мембрана. Ця деталь безпосередньо контактує з рідиною, що перекачується, так що її властивості мають ключове значення для загальних характеристик і можливостей насоса.

— Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю, до того ж він не схильний до корозії. Вважається, що механічна міцність у цього матеріалу в цілому невелика, і він погано переносить контакти з твердими домішками. Однак в наш час існує безліч сортів пластика — в тому числі особливі високоміцні різновиди, які підходять навіть для роботи з сильно забрудненою водою або каналізаційними стоками. Так що пластикові крильчатки / шнеки можна зустріти в самих різних видах насосів; загальна якість і надійність таких деталей, як правило, залежить від цінової категорії агрегату.

— Чавун. Твердий, міцний, надійний і в той же час порівняно недорогий матеріал. За корозійної стійкості чавун теоретично поступається більш просунутим сплавів на кшталт нержавіючої сталі або алюмінію; однак при дотриманні правил експлуатації цей момент не є критичним, і термін служби чавунних деталей виходить не меншим, ніж загальний термін служби насоса. До однозначних же недоліків даного варіанту можна віднести велику масу, через що дещо зростає витрата енергії/палива при роботі.

- Нержавіюча сталь. Відповідно до назви, одним з ключових переваг «нержавійки» є висока стійкість до корозії — і, відповідно, надійність і до...вговічність. Обходиться такий сплав трохи дорожче чавуну, однак і важить менше.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують в собі міцність, надійність, корозійну стійкість і невелику вагу. Однак і коштують такі матеріали досить дорого-дорожче тієї ж "нержавійки", не кажучи вже про чавуні.

— Латунь. Різновиди латуні, що застосовуються в насосах, відрізняються високою міцністю і твердістю, а також нечутливістю до вологи. Коштують такі матеріали досить недешево, проте ця ціна цілком виправдовується згаданими перевагами. Тому в окремих різновидах насосів-зокрема, поверхневих моделях і насосних станціях — латунні крильчатки користуються великою популярністю.

— Бронза. Матеріал, за багатьма властивостями схожий з описаною вище латунню. Втім, застосовується бронза помітно рідше-зокрема, через дещо більшу вартість.

— Сталь. Різновиди стали, що не належать до нержавіючих, застосовуються вкрай рідко — в окремих моделях насосів для хімічних рідин. При цьому в подібних деталях сталь зазвичай використовується як основа, а для захисту від корозії на неї наноситься покриття з фторопласту або іншого аналогічного матеріалу.

— Силумін. Силумінами називають алюмінієві сплави з добавкою кремнію. По ряду причин такі матеріали в насосах зустрічаються рідко, причому переважно серед відносно недорогих моделей.

— Гума. Матеріал, традиційно використовуваний для мембран в насосах з вібраційним способом роботи(див.