Порівняння Palit GeForce RTX 4060 Dual vs Gigabyte GeForce RTX­­ 4060 GAMING OC 8G

Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.

Кількість виходів HDMI, передбачених у відеокарті.

На сьогодні HDMI є найбільш популярним інтерфейсом для роботи з зображенням високої роздільної здатності і багатоканальним звуком (він може використовуватися одночасно для відео та аудіо). Такий роз'єм є практично стандартним для сучасних моніторів, крім того, він широко використовується в інших видах екранів — телевізорах, плазмових панелей, проекторів і т. ін.

Наявність кількох виходів дозволяє підключати до відеокарти одночасно кілька екранів — наприклад, пару моніторів для організації розширеного робочого простору. Втім, портів HDMI у відеокартах не буває більше 2 — з низки причин для декількох екранів відразу в даному випадку простіше використовувати інші роз'єми, насамперед DisplayPort.

Версія інтерфейсу HDMI, підтримувана відеокартою. Детальніше про сам HDMI див. вище, а його версії можуть бути такими:

— v.1.4. Найбільш ранній стандарт HDMI, що зустрічається у відеокартах; був представлений в 2009 році. Незважаючи на «поважний вік», має непогані можливості: підтримує 4K відео (4096х2160) на частоті кадрів 24 к/с, Full HD (1920x1080) на частоті кадрів до 120 к/с, а також підходить для передачі 3D-відео.

— v.1.4b. Друге за рахунком удосконалення описаної вище v.1.4. Перше оновлення v.1.4a, представило підтримку двох додаткових форматів 3D-відео; а в HDMI v.1.4b були реалізовані переважно дрібні покращення і доповнення до специфікацій v 1.4a, практично непомітні для рядового користувача.

— v.2.0. Стандарт, представлений в 2013 році на зміну HDMI v.1.4. Завдяки повноцінній підтримці 4K (до 60 к/с) відомий також як HDMI UHD. Крім того, пропускної здатності вистачає на одночасну передачу до 32 звукових доріжок і до 4 окремих аудіопотоків, а список підтримуваних форматів кадру поповнився надшироким 21:9.

— v.2.0 b. Друге оновлення описаного вище стандарту HDMI 2.0, що відрізняється насамперед підтримкою HDR. Втім, сама по собі сумісність з HDR з'явилася ще в першому оновленні, v.2.0 a; а у версії 2.0 b додалася можливість роботи зі стандартами HDR10 і HLG.

— v.2.1. Найновіший з поширених стандартів HDMI, випущений в 2017 році. Здатний забезпечувати частоту кадрів 120 к/с у відеосигналі ультрависоких...роздільних здатностей — від 4K до 8K включно; також були передбачені деякі удосконалення, пов'язані із застосуванням HDR. Відзначимо, що всі можливості HDMI v.2.1 доступні тільки при використанні кабелів з маркуванням Ultra High Speed, хоча базові функції працюють і через звичайні кабелі.

Кількість виходів DisplayPort, передбачених у відеокарті.

DisplayPort являє собою цифровий мультимедійний інтерфейс, багато в чому схожий з HDMI, який проте застосовується переважно в комп'ютерній техніці. Конкретні можливості цього інтерфейсу залежать від версії (див. нижче), однак навіть у найскромнішій сучасній версії DisplayPort дає змогу як мінімум працювати з роздільною здатністю 4K на 60 кадрах в секунду і 5K — на 30 к/с. Ще однією цікавою особливістю даного стандарту є можливість послідовного підключення декількох екранів до одного порту (формат «daisy chain»).

У світлі останнього можна сказати, що кількість виходів DisplayPort відповідає кількості екранів, які можна підключати до відеокарти напряму, без застосування daisy chain. Таке підключення може знадобитися, зокрема, для моніторів, які не підтримують роботу в режимі «ланцюжка». Якщо ж такий режим підтримується — максимальна кількість екранів буде як мінімум удвічі вище, ніж кількість роз'ємів. Однак варто врахувати, що роздільні здатності, підтримувані самим відеоадаптером, можуть не дотягувати до граничних можливостей використовуваної версії DisplayPort.

Кількість окремих вентиляторів, передбачених в системі охолодження відеокарти (при їх наявності — див. «Охолодження»).

Загалом чим потужніший відеоадаптер — тим більш ефективне охолодження йому потрібно. Так що один вентилятор характерний переважно для пристроїв початкового і недорогого середнього класу, два — від середнього до прогресивного, а три і більше є практично однозначною ознакою вирішення преміумрівня. Водночас суворої залежності тут немає, і схожі за характеристиками моделі можуть мати різне число вентиляторів (тим більше що ефективність охолодження визначається не тільки кількістю вентиляторів, але і їх діаметром). А ось на що цей параметр впливає однозначно — так це на довжину відеокарти і, відповідно, кількість місця, необхідне для її установки.

Технологія синхронізації підсвічування, передбачена у відеокарті з відповідним дизайном.

Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування відеокарти, з підсвічуванням інших компонентів системи — материнської плати, корпуси, клавіатури, миші і т. ін. Завдяки цьому погодженням всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися і т. ін. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Mystic Light Sync у MSI, RGB Fusion Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше добитися сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника.

Максимальна потужність живлення, споживана відеокартою під час роботи. Цей параметр має значення для розрахунку загальної потужності, споживаної всією системою, і підбору блока живлення, що забезпечує відповідну потужність.

Найменша потужність блока живлення, рекомендована для комп'ютера з даною відеокартою.

Даний параметр, зазвичай, значно вище споживаної потужності самої відеокарти. Це закономірно — адже БЖ повинен забезпечувати електрикою всю систему, не тільки відеоадаптер. При цьому чим вище потужність відеокарти — тим, неминуче, вище енергоспоживання ПК загалом. Причому це пов'язано не тільки з «ненажерливістю» самого графічного адаптера, але і з споживанням інших компонентів ПК: висококласна відеокарта, зазвичай, поєднується з не менш потужною (і енергоємної) системою.

З урахуванням цього виробники і вказують мінімальну рекомендовану потужність блока живлення. Зрозуміло, що такі рекомендації не є обов'язковими; однак при використанні БЖ з потужністю нижче рекомендованої ймовірність збоїв у роботі значно підвищується — аж до того, що навіть досить скромна система може просто «не завестися».

Загальна довжина відеокарти.

Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.

Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір 150 – 200 мм і менше; показник у 200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим, 250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (переважно прогресивного рівня) мають довжину і понад 290 мм.