Фаз живлення
Кількість фаз живлення процесора, передбачене в материнській платі.
Дуже спрощено фази можна описати як електронні блоки особливої конструкції, через які живлення поступає на процесор. Завдання таких блоків полягає в тому, щоб оптимізувати це живлення, зокрема звести до мінімуму коливання потужності при зміні навантаження на процесор. Загалом чим більше фаз, тим нижче навантаження на кожну з них, тим стабільніше живлення і довговічніше електроніка плати. А чим потужніший CPU і чим більше в ньому ядер — тим більше фаз потрібно для нього; це кількість ще більше збільшується, якщо процесор планується розганяти. Наприклад, для звичайного чотириядерного чипу нерідко виявляється досить всього чотирьох фаз, а для розігнаного їх може знадобитися не менше восьми. Саме через це у потужних процесорів можуть виникати проблеми при використанні недорогих малофазових «материнках».
Детальні рекомендації щодо вибору кількості фаз під конкретні серії і моделі CPU можна знайти в спеціальних джерелах (у тому числі документації на сам процесор). Тут же відзначимо, що при великій кількості фаз на материнці (понад 8) частина з них може бути віртуальними. Для цього реальні електронні блоки доповнюються подвоювачами або навіть потроювачами, що, формально, збільшує число фаз: наприклад, 12 заявлених фаз можуть являти собою 6 фізичних блоків з подвоювачами. Однак віртуальні фази сильно поступаються реальним можливостям — по суті, вони являють собою лише доповнення, злегка поліпшують...характеристики реальних фаз. Так що, скажімо, у нашому прикладі коректніше говорити не про дванадцятьох, а лише про шість (хоча і поліпшених) фазах. Ці нюанси треба обов'язково уточнювати при виборі материнки.
Максимальна тактова частота
Максимальна тактова частота оперативної пам'яті, підтримувана материнською платою. Фактична тактова частота встановлених модулів ПАМ'ЯТІ не повинна перевищувати цього показника — інакше можливі збої в роботі, та й можливості «оперативки» не вийде використовувати на повну.
Для сучасних ПК частота RAM в
1500 – 2000 МГц і
менше вважається дуже невеликий,
2000 – 2500 МГц — скромною,
2500 – 3000 МГц — середньої,
3000 – 3500 МГц — вище середньої, а в найбільш прогресивних платах можуть підтримуватися частоти в
3500 – 4000 МГц і навіть
більше 4000 МГц.
Аудіочип
Модель аудіочипа (модуля для оброблення і виведення звуку), встановленого на материнській платі. Дані про точну назву звукового чипа будуть корисні при пошуку докладної інформації про нього.
Сучасні «материнки» можуть оснащуватися досить прогресивними аудіомодулями, з високою якістю звуку і широкими можливостями, що робить їх придатними навіть для геймерських і мультимедійних ПК (хоча для професійної роботи зі звуком все одно, швидше за все, знадобиться окрема звукова карта). Ось найпопулярніші з сучасних висококласних аудіочипів:
Realtek ALC887,
Realtek ALC892,
Realtek ALC1150,
Realtek ALC1200,
Realtek ALC1220,
Realtek ALC4050,
Realtek ALC4080,
Supreme FX.
Підсилювач
Вбудований підсилювач аудіосигналу в материнських платах з інтегрованою звуковою картою. Забезпечує більш високу якість звучання через навушники.
Wi-Fi
Версия (стандарт)
Wi-Fi, поддерживаемая Wi-Fi модулем материнской платы. Основное назначение таких модулей, независимо от версии — доступ в Интернет через беспроводные роутеры; однако Wi-Fi может применяться и для прямой связи с другими устройствами — например, для передачи материалов с цифровой фотокамеры или дистанционного управления ею.
В наше время можно встретить поддержку разных стандартов Wi-Fi (вплоть до
Wi-Fi 6,
Wi-Fi 6E,
Wi-Fi 7). От этого нюанса зависит прежде всего максимальная скорость соединения. При этом разные версии различаются также по используемым диапазонам; а совместимыми между собой они являются в том случае, если совпадают по используемым диапазонам. Впрочем, беспроводные модули современных «материнок» часто поддерживают не только указанный в характеристиках стандарт Wi-Fi, но и более ранние; этот момент не мешает уточнить отдельно, однако в большинстве случаев проблем с совместимостью не возникает. Тем не менее, для использования всех возможностей той или иной версии ее должны поддерживать оба устройства — и «материнка», и внешнее устройство.
Список основных версий выглядит так:
— Wi-Fi 3 (802.11g). Самый старый стандарт из актуальных на сегодня, в чистом виде встречается только в откровенно устаревших платах. Работает на скоростях до 54 Мбит/с в диапазоне 2,4 ГГц.
— Wi-fi 4 (802.11
...n). Довольно популярный стандарт, лишь недавно начавщий уступать позиции более продвинутым вариантам. Поддерживает как диапазон 2,4 ГГц, так и более продвинутый 5 ГГц, а максимальная скорость передачи данных составляет 150 Мбит/с на канал (до 600 Мбит/с при 4 антеннах).
— Wi-Fi 5 (802.11aс). Работает только на 5 ГГц. Изначально максимальная теоретическая скорость передачи данных составляла 1300 Мбит/с, однако с 2016 года используется стандарт 802.11ac Wave 2, где этот показатель увеличен до 2,34 Гбит/с.
— Wi-Fi 6 (802.11ax). Изначально работает на двух диапазонах — 2,4 ГГц и 5 ГГц — однако спецификация данного стандарта предусматривает возможность использования любого рабочего диапазона в промежутке между 1 ГГц и 7 ГГц (по мере появления таких диапазонов). Номинальная скорость передачи данных по сравнению с Wi-Fi 5 выросла всего на треть, однако ряд улучшений, повышающих эффективность связи, позволяет добиться значительного роста фактической скорости — в теории до 10 Гбит/с и даже выше.
— Wi-Fi 6E (802.11ax). Усовершенствованная ветвь стандарта Wi-Fi 6 со скоростью передачи данных до 10 Гбит/с. Стандарт Wi-Fi 6E носит техническое название 802.11ax. Но в отличие от базового Wi-Fi 6, который именуется аналогичным образом, в нём предусматривается работа в незагруженном диапазоне 6 ГГц. В целом же стандарт использует 14 различных диапазонов частот, предлагая высокую пропускную способность со множеством активных подключений.
— Wi-Fi 7 (802.11be). Технология, как и предшествующая Wi-Fi 6E, способна работать в трех частотных диапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц и 6 ГГц. При этом максимальную ширину полосы пропускания в Wi-Fi 7 нарастили со 160 МГц до 320 МГц — чем шире канал, тем больше данных он может передать. В стандарте IEEE 802.11be используется модуляция 4096-QAM, что тоже позволяет вмещать больше символов в единице передачи данных. Из Wi-Fi 7 можно выжать максимальную теоретическую скорость обмена информацией до 46 Гбит/с. В контексте применения беспроводного подключения для стриминга и видеоигр весьма интересной видится внедренная разработка MLO (Multi-Link Operation). С ее помощью можно агрегировать несколько каналов в разных диапазонах, что существенно уменьшает задержки при передаче данных, обеспечивает низкий и стабильный пинг. А минимизировать задержки связи при условии множества подключенных клиентских устройств призвана технология Multi-RU (Multiple Resource Unit).Bluetooth
Наявність у материнської плати власного
модуля Bluetooth, що позбавляє від необхідності купувати такий адаптер окремо. Технологія Bluetooth застосовується для прямого бездротового з'єднання комп'ютера з іншими пристроями-мобільними телефонами — плеєрами, планшетами, ноутбуками, бездротовими навушниками і т.п.; можливості з'єднання при цьому включають як обмін файлами, так і управління зовнішніми пристроями. Радіус підключення по Bluetooth становить до 10 м (в більш пізніх стандартах — до 100 м), при цьому пристрої не обов'язково повинні знаходитися на лінії прямої видимості. Різні версії Bluetooth (на кінець 2021 р остання з яких
Bluetooth v 5) взаємно Сумісні за основним функціоналом і мають всілякі відмінності.
LAN контролер
Модель LAN-контролера, встановленого в материнській платі.
LAN-контролер забезпечує обмін даними між платою і мережевим портом (портами) комп'ютера. Відповідно, від характеристик цього модуля залежать як спільні характеристики, так і окремі особливості мережевого функціоналу «материнки»: підтримка спеціальних технологій, якість з'єднання при нестабільній зв'язку і т. п. Знаючи модель LAN-контролера, можна знайти детальні дані по ньому — в тому числі практичні відгуки; ця інформація рідко потрібно пересічному користувачеві, однак вона може згодитися ентузіастам онлайн-ігор, а також для деяких специфічних завдань.
У світлі цього модель LAN-контролера уточнюється переважно в тих випадках, якщо це досить прогресивне рішення, помітно перевершує стандартні моделі. Такі рішення у наш час випускаються переважно під брендами
Intel (середній рівень),
Realtek (відносно прості моделі),
Aquntia та
Killer (переважно прогресивні рішення).
USB 2.0
Кількість роз'ємів USB 2.0, встановлених на задній панелі материнської плати.
Нагадаємо, USB є найпопулярнішим сучасним роз'ємом для підключення різної зовнішньої периферії — від клавіатур і мишей до спеціалізованого обладнання. А USB 2.0 — це найстаріша з актуальних на сьогодні версій даного інтерфейсу; вона помітно поступається більш нової USB 3.2 як по швидкості (до 480 Мбіт/с), так і по потужності живлення і функціоналом. З іншого боку, навіть таких характеристик нерідко буває достатньо для невибагливої периферії (на кшталт тих же клавіатур/мишей); а пристрою більш нових версій цілком можна підключати до роз'ємам цього стандарту — вистачило б потужності живлення. Так що дана версія USB все ще зустрічається в сучасних материнських платах, хоча нових моделей з роз'ємами USB 2.0 випускається все менше.
Відзначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі ПК, приєднані до таких конекторів). Детальніше про це див. нижче.
USB 3.2 gen1
Кількість власних роз'ємів USB 3.2 gen1, передбачених на задній панелі материнської плати. В даному випадку маються на увазі традиційні, повнорозмірні порти типу USB-A.
Версія
USB 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 і USB 3.0) є безпосередньою спадкоємицею і подальшим розвитком інтерфейсу USB 2.0. Основними відмінностями є збільшена в 10 разів максимальна швидкість передачі даних — 4,8 Гбіт/с — а також більш висока потужність живлення, що важливо при підключенні декількох пристроїв до одного порту через розгалужувач (хаб). При цьому до такого роз'єму можна підключати периферію і інших версій
Чим більше роз'ємів передбачене в конструкції — тим більше периферійних пристроїв можна підключити до материнці без використання додаткового обладнання (USB-пристроїв). На ринку можна зустріти плати, мають на задній панелі
понад 4 портів USB 3.2 gen1. При цьому відзначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі, приєднані до таких конекторів). Детальніше про це див. нижче.