Порівняння Asus TUF GAMING B450-PLUS II vs Asus TUF B450-PRO GAMING

Спеціалізований роз'єм TPM для підключення модуля шифрування.

TPM (Trusted Platform Module) дає змогу зашифрувати дані, що зберігаються на комп'ютері, за допомогою унікального ключа, який практично не піддається злому (зробити це вкрай складно). Ключі зберігаються в самому модулі і недоступні ззовні, а захистити дані можна таким чином, щоб їх нормальна розшифровка була можливою тільки на тому комп'ютері, де вони були зашифровані (і з тим же ПЗ). Таким чином, якщо інформація буде незаконно скопійована — зловмисник не зможе отримати до неї доступ, навіть якщо вкрасти оригінальний модуль TPM з ключами шифрування: TPM розпізнає зміну системи і не дасть змогу провести розшифровку.

Технічно модулі шифрування можна вбудовувати прямо в «материнки», проте все ж більш виправдано робити їх окремими пристроями: користувачеві зручніше докупити TPM при необхідності, а не переплачувати за першопочатково вбудовану функцію, яка може не знадобитися. В силу цього зустрічаються материнські плати і взагалі без TPM-конектора.

Конектор для підключення адресної світлодіодної стрічки в якості декоративного підсвічування корпусу комп'ютера. Цей тип» розумних " стрічок грунтується на особливих світлодіодах, кожен з яких складається з LED-світила і вбудованого контролера, що дозволяє гнучко управляти світністю по спеціальному цифровому протоколу і створювати приголомшливі ефекти.

Роз'єм для підключення декоративної світлодіодної стрічки та інших пристроїв з LED-індикацією. Дозволяє управляти підсвічуванням корпусу за допомогою материнської плати і налаштовувати світіння під свої завдання, в т.ч. синхронізувати його з іншими комплектуючими.

Наявність у материнської плати власного виходу DVI; також у цьому пункті уточнюється конкретний вид цього інтерфейсу.

Такий вихід призначається для передачі відео з вбудованої відеокарти (див. вище) або процесора з інтегрованою графікою (підкреслимо, що вивести на нього сигнал з дискретної відеокарти через чипсет «материнки» не можна). Що стосується конкретно DVI, то це стандарт, першопочатково створений для цифрових відеопристроїв, однак допускає і аналоговий формат сигналу — залежно від виду. У сучасній комп'ютерній техніці, включаючи материнські плати, можна зустріти два види DVI:

— DVI-D. Стандарт, який передбачає передачу сигналу тільки в цифровому вигляді. Залежно від підтримуваного режиму, максимальна роздільна здатність такого відео може становити 1920х1200 (одноканальний Single Link) або 2560х1600 (двоканальний Dual Link); при цьому штекери Single Link можна підключати до портів Dual Link, але не навпаки. Також зазначимо, що такі роз'єми сумісні з HDMI через перехідники, при цьому в окремих випадках може передбачатися навіть передача звуку (хоча першопочатково у DVI-D ця функція не підтримується, і її наявність варто уточнювати окремо).

— DVI-I. Стандарт, що поєднує в собі описаний вище DVI-D з аналоговим DVI-A і дозволяє виводити сигнал як цифровому, так і в аналоговому форматі. DVI-A за своїми характеристиками відповідає VGA (див. вище): він підтримує роздільної здатності до 1280х1024 включно і дозво...ляє підключати VGA-екрани через простий перехідник.

Версія роз'єму HDMI (див. вище), встановлена на материнській платі.

— v.1.4. Найбільш ранній зі стандартів, котрі зустічаються у наш час - з'явився ще в 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 включно і дозволяє відтворювати Full HD відео з частотою кадрів до 120 к/с — цього достатньо навіть для відтворення 3D.

— v.1.4 b. Допрацьована варіація описаної вище v.1.4, представила ряд невеликих оновлень і покращень, зокрема, підтримку двох додаткових форматів 3D.

— v.2.0. Версія, відома також як HDMI UHD — саме в цій версії була введена повноцінна підтримка 4К, з частотою кадрів до 60 кадр/с, а також можливість роботи з надширокоекранним відео 21:9. Крім того, завдяки збільшеній пропускній здатності число одночасно відтворених звукових каналів зросла до 32, а аудіопотоків — до 4. А в поліпшенні v.2.0a до всього цього додалася ще й підтримка HDR.

— v.2.1. Ще одна назва — HDMI Ultra High Speed. Порівняно з попередньою версією пропускна здатність інтерфейсу дійсно помітно збільшилася — її вистачає для передачі відео в роздільній здатності аж до 10K на 120 кадрів в секунду, а також для роботи з розширеним простором кольорів BT.2020 (останнє може знадобитися для деяких професійних завдань). Для використання всіх можливостей HDMI v2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, проте функції попередніх стандартів доступні і з звичайними кабелями.

Наявність у материнській платі виходу DisplayPort.

Перш за все цей цифровий роз'єм використовується для передачі відео з вбудованої відеокарти або процесора з інтегрованою графікою на зовнішні екрани. Притому через один інтерфейс DisplayPort допускається послідовно підключати кілька дисплеїв "ланцюжком" (формат "daisy chain"). Конкретні можливості виходу залежать від версії (див. нижче), проте навіть найскромніша специфікація DisplayPort (з сучасних варіантів) дозволяє працювати з роздільною здатністю 4K за 60 к/с, 5K — за 30 к/с та 8К з деякими обмеженнями.

Інтерфейс DisplayPort є стандартом для моніторів Apple та зустрічається в екранах інших виробників.

Версія інтерфейсу DisplayPort (див. вище), встановленого в материнській платі.

— v.1.2. Найстаріша із застосовуваних у наш час версій (2010 рік). Саме в ній вперше з'явилася підтримка 3D, можливість роботи з роз'ємом miniDisplayPort, а також опція послідовного підключення декількох екранів до одного порту (daisy chain). Максимальна роздільна здатність повноцінно підтримуване v.1.2 — 5K на 30 к/с, з деякими обмеженнями підтримується також відео 8K. А оновлення v.1.2 а, представлене в 2013 році, додало сумісність з технологією FreeSync, застосовуваної у відеокартах AMD.

— v.1.3. Оновлення стандарту DisplayPort, випущене в 2014 році. Завдяки збільшенню пропускної здатності вдалося передбачити повноцінну підтримку відео 8K (на 30 к/с), а в стандартах 4K і 5K збільшити максимальну частоту кадрів 120 і 60 к/с відповідно. Ще одним ключовим оновленням стала функція Dual-mode, що забезпечує сумісність з інтерфейсами HDMI і DVI через найпростіші пасивні перехідники.

— v.1.4. Найбільш нова версія з широко поширених. Пропускна здатність була ще більш збільшена (майже вдвічі порівняно з v.1.2, що дало змогу, хоч і з деякими обмеженнями, передавати 4K і 5K-відео з частотою до 240 к/с і 8K — до 144 к/с. Крім цього, додалася підтримка ряду спеціальних функцій, в тому числі HDR10, а максимальна кількість одночасно передаються каналів звуку збільшилося до 32.

Вихід для передачі звуку, в тому числі багатоканального, в цифровому вигляді. Таке з'єднання примітно повної нечутливістю до електричних перешкод, оскільки для передачі сигналу використовується оптичний, а не електричний кабель. Головним недоліком оптичного S/P-DIF, порівняно з коаксіальним, є певна крихкість кабелю — його можна пошкодити, зігнувши або наступивши.

Модель LAN-контролера, встановленого в материнській платі.

LAN-контролер забезпечує обмін даними між платою і мережевим портом (портами) комп'ютера. Відповідно, від характеристик цього модуля залежать як спільні характеристики, так і окремі особливості мережевого функціоналу «материнки»: підтримка спеціальних технологій, якість з'єднання при нестабільній зв'язку і т. п. Знаючи модель LAN-контролера, можна знайти детальні дані по ньому — в тому числі практичні відгуки; ця інформація рідко потрібно пересічному користувачеві, однак вона може згодитися ентузіастам онлайн-ігор, а також для деяких специфічних завдань.

У світлі цього модель LAN-контролера уточнюється переважно в тих випадках, якщо це досить прогресивне рішення, помітно перевершує стандартні моделі. Такі рішення у наш час випускаються переважно під брендами Intel (середній рівень), Realtek (відносно прості моделі), Aquntia та Killer (переважно прогресивні рішення).