Порівняння Hator Rockfall TKL 2 Mecha Orange Switch vs Dark Project KD104A PBT Gateron Yellow Switch

Традиційні клавіатури поділяються на три головні різновиди: стандартні, компактні й ультракомпактні. Головна відмінність між ними полягає в тому, що стандартні моделі є повнорозмірними і мають Num-блок — додатковий блок з цифровими клавішами й знаками арифметичних дій. Компактні моделі, відповідно, num-блоку не мають, а в ультракомпактних ще й блок стрілок або взагалі відсутній, або знаходиться під клавішею Enter у вигляді дуже невеликих клавіш.

І повнорозмірні, і компактні, і ультракомпактні клавіатури можуть мати різні типи розкладки. При цьому розташування букв і цифр над літерами у всіх типах розкладок однакове, відмінності полягають у формі й положенні додаткових клавіш (спецсимволи на зразок бекслеша, системне управління, модифікатори на зразок Shift і Alt тощо). Ось найпопулярніші варіанти:

— ANSI. «Американський» формат розкладки, характерними особливостями якого є, зокрема, однакова ширина обох клавіш Shift, однакове маркування і призначення клавіш Alt, однорядна клавіша Enter і розташований над нею бекслеш (який часто робиться трохи довше стандартної клавіші).

— ISO. «Європейський» формат розкладки. Клавіша Enter займає два ряди, при цьому зверху вона трохи довше, ніж знизу; лівий Shift коротше правого, поруч з ним розташований бекслеш; поряд з нижньою ч...астиною Enter може бути другий бекслеш або інша клавіша спеціального символу; правий Alt позначений як Alt Gr і призначений для введення додаткових символів європейських мов.

— KS. «Корейська» розкладка клавіатури передбачає дворядний Enter, як і в описаній вище ISO, проте у цьому варіанті довшою робиться нижня частина Enter, а не верхня. Бекслеш знаходиться над Enter, поруч з Backspace, а сама Backspace має ту ж довжину, що й стандартні клавіші (тобто помітно коротший, ніж в інших розкладках).

— JIS. Клавіатури з «японською» розкладкою мають дворядний Enter зі збільшеною довжиною верхньої половини — як у описаних вище ISO. Проте у цьому варіанті бекслеш розташовується не в лівій частині клавіатури, а в правій, поряд з Enter (там, де в ISO може розташовуватися додаткова клавіша символів). Можуть передбачатися додаткові клавіші символів — поряд з Backspace (як у KS) і/або зліва від правого Shift. Крім того, правий Alt може мати формат Alt Gr.

Крім компактних і повнорозмірних, існують також нетрадиційні формати клавіатур:

— Num-блок. Окремо виготовлений блок цифрових клавіш. За допомогою такого пристосування можна, зокрема, перетворити компактну клавіатуру в повнорозмірну. Крім того, таке поєднання може стати в нагоді для подорожей: запакувати Num-блок окремо від клавіатури простіше, ніж знайти місце для повнорозмірної «дошки». Ще один варіант застосування Num-блока — підключення до касового апарата, термінала тощо, для роботи в ролі клавіатури калькулятора або в аналогічній ролі.

— Кейпад. Спеціалізоване пристосування у вигляді невеликої (приблизно на 15 – 20 клавіш) клавіатури для однієї руки; зазвичай, доповнюється підставкою під руку, а часто — ще й бічними кнопками для великого пальця. Такі пристосування особливо зручні для ігор і застосовуються здебільшого саме для них — на кнопки кейпада можна прив'язати певні ігрові дії (зокрема ті, які зазвичай реалізуються через меню або сполучення клавіш на стандартній клавіатурі). Кейпад може як доповнювати основну клавіатуру, так і бути повністю окремим ігровим маніпулятором.

— Нестандартна. Клавіатури нестандартного формату, які не належать до жодного з описаних вище різновидів. Конкретна конструкція і застосування таких приладів може бути різним. Так, це можуть бути ігрові моделі у вигляді лівої половини стандартної клавіатури (саме ця частина переважно використовується в іграх); ультракомпактні моделі для планшетів (див. «Призначення»); клавіатури для телевізорів, доповнені спеціальними кнопками й розраховані на утримання в двох руках на манер геймпада тощо.

Модель використовуваних в клавіатурі перемикачів (світчів) – механізмів перемикання, встановлених під кожною окремою клавішею. Ці подробиці вказуються в тому разі, якщо в конструкції використана прогресивна механіка, що позиціонується як більш досконалий варіант, ніж традиційні перемикачі. Такою механікою оснащуються переважно геймерські клавіатури.

Найбільш популярні в наш час бренди перемикачів – Cherry MX, що вважається класикою жанру для високоякісної механіки; Gateron, який практично не поступається йому; не такі прогресивні, зате і дешевші Kailh та Keychron, а також ультрабюджетний Outemu. У всіх цих брендів різні види свитчів мають різний колір штока, за ним можна визначити особливості клавіатури. Також варто сказати, що сучасні механічні перемикачі поділяються на три основні різновиди: лінійні, тактильні та з клацанням.

– Лінійні (Linear). Такі рішення найближче до звичайних мембранних клавіатур: хід клавіші виходить рівномірним по всій довжині, з мінімальним опором і відсутністю точки чіткого спрацьовування. Існує думка, що лінійна «механіка» оптимально підходить для ігор, де доводиться мати справу з швидкими і частими натисканнями; однак на практиці цей...момент багато в чому залежить від особистих смаків користувача, ніщо не заважає застосовувати такі клавіатури і для роботи з текстами.

– Тактильні (Tactile). Перемикачі з чітко вираженою точкою спрацьовування-свого роду перешкодою на шляху проходження клавіші. Така «перешкода» дає змогу чітко визначити навпомацки, спрацювала клавіша чи ні. Тактильні клавіатури цінуються насамперед тими, кому доводиться набирати великі обсяги текстів.

– Тактильно-аудіальні (Clicky). У таких світчах точка спрацьовування відчувається не тільки на дотик, але і на слух: спрацьовування клавіші супроводжується чітко чутним клацанням, яке часто порівнюють зі звуком клавіш друкарської машинки. Завдяки цьому даний варіант також вельми популярний серед користувачів, що мають справу з текстами. Деякі вважають світчі цього типу не дуже придатними для ігор, оскільки вони нібито не особливо зручні при частих швидких натисканнях; однак якісний перемикач типу Clicky в цьому плані не поступається лінійному, і вибір залежить виключно від особистих переваг. А ось до однозначних недоліків таких клавіатур можна віднести досить гучний звук клацання, який в деяких ситуаціях може бути зайвим.

Що стосується конкретних кольорів, то ось їх особливості:

– Red (Червоний). Перемикачі лінійного типу з мінімальним опором. Популярні, зокрема, серед професійних геймерів, які мають справу з динамічними іграми і намагаються всіма засобами прискорити свою реакцію на ігрові події. З іншого боку, невисоке зусилля підвищує ймовірність випадково натиснути непотрібну кнопку.

— Black. Ще один різновид лінійних перемикачів. Мають більш тугий хід в порівнянні з Red, що, з одного боку, потребує дещо більших зусиль, з іншого — зводить до мінімуму ймовірність випадково натиснути не ту клавішу.

— Blue. Перемикачі формату «clicky», з тактильною віддачею і клацанням.

— Brown. Перемикачі з тактильною віддачею, але без «кліка». Механіка Brown відмінно підходить для тих ситуацій, коли хочеться мати клавіатуру з тактильним відгуком і водночас потрібно уникнути зайвого шуму (хоча звук все одно виходить більш гучним, ніж на мембранній клавіатурі). Крім того, вона вважається непоганим варіантом для тих, хто тільки починає знайомство з механічними клавіатурами.

— Silver. Лінійні перемикачі, створені в розрахунку на максимальну швидкість спрацьовування. Мають дуже низький хід – близько 1 - 1,2 мм — а також дуже невелике зусилля натискання, що сприяє високій швидкості роботи. Водночас використання такої клавіатури потребує певної навички, оскільки навіть невелике зусилля від випадкового дотику зазвичай призводить до спрацьовування клавіші.

Клавіші, виготовлені з полібутилентерефталату (PBT), одного з найміцніших і найбільш довговічних пластиків для клавіатур. На відміну від ABS-кейкапів, вони мають більшу зносостійкість, не стають глянцевими з часом і стійкі до механічного стирання. Останньому також сприяє якісне нанесення символів, наприклад, методом подвійного лиття (Double Shot) або гравіювання лазером. PBT-кейкапи мають шорстку текстуру, приємну на дотик, і забезпечують більш чіткий і тактильний відгук при наборі.

Наявність в клавіатурі власної вбудованої пам'яті.

Дана особливість зустрічається переважно у висококласних моделях ігрової спеціалізації (див. «За призначенням»). Вбудована пам'ять у таких клавіатурах використовується переважно для зберігання призначених для користувача налаштувань, наприклад, заданих функцій програмованих клавіш, а також макросів (послідовностей команд, які активуються натисканням однієї-двох кнопок). У будь-якому разі наявність власної пам'яті означає розширені можливості налаштування клавіатури.

Клавіатури, корпус чи певні елементи яких виготовляються із металу. Це може бути як корпус цілком, так і його частини – наприклад, металева пластина як основа клавіш. Зазначимо, що коли йдеться про металеву конструкцію клавіатури, останній варіант зустрічається частіше.

У порівнянні з пластиком — найбільш поширеним матеріалом для корпусів клавіатур — метал є набагато більш міцним, надійним і довговічним. Він має значну вагу, проте в даному разі це можна також записати в переваги — масивність сприяє стійкості і знижує ймовірність того, що клавіатура буде «соватися» під пальцями. Крім того, металеві корпуси виглядають стильно і солідно. З іншого боку, обходяться вони помітно дорожче пластикових, а згадані переваги мають не стільки практичне, скільки психологічне значення. Тому дана особливість зустрічається переважно у прогресивних моделях ігрового призначення (див. «Призначення»), для яких солідний зовнішній вигляд не менш важливий, ніж функціональність.