Порівняння AEC IST1080 800 ВА vs Green Cell PowerProof 600VA 360W (UPS01LCD) 600 ВА

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то...і менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Цей параметр характеризує ступінь відмінності змінної напруги на виході ДБЖ від ідеального напруги, графік якого має форму правильної синусоїди. Ідеальне напруга так названий тому, що воно найбільш рівномірно і створює мінімум зайвого навантаження на підключені пристрої. Таким чином, спотворення вихідної напруги є одним з найважливіших параметрів, що визначають якість одержуваного навантаженням живлення. Рівень спотворення 0 % означає, що ДБЖ видає ідеальну синусоїду, до 5 % — легкі спотворення синусоїди, до 18 % — сильні спотворення, від 18 % до 40 % — трапецієподібний сигнал, понад 40 % — прямокутний сигнал.

Частота (діапазон частот) змінної напруги, що видається на виході ДБЖ. Для комп'ютерної техніки вважається нормальним діапазон частот 47-53 Гц, хоча чим менше відхилення від стандарту 50 Гц – тим краще. З іншого боку, в деяких моделях ДБЖ ця частота може автоматично синхронізуватися з частотою мережі живлення таким чином надходить на навантаження живлення не буде відрізнятися незалежно від того, харчується навантаження від мережі або від акумулятора. У цьому випадку більш широкий діапазон частот, навпаки, більш бажаний.

Кількість розеток, підключених до резерву живлення (батареї), передбачене в конструкції ДБЖ. Для того, щоб ДБЖ виконував свою основну роль (забезпечував резерв живлення на випадок перебоїв з електрикою), відповідні електроприлади потрібно підключати саме до цих розеток. Розетки мають стандартну форму і сумісні з абсолютною більшістю популярних вилок під мережі 230 В.

Мінімально в ДБЖ передбачено 1 або 2 розеткі, у більш прогресивних їх може бути 3 і більше.

Кількість роз'ємів C13/C14 з резервом живлення, передбачене в конструкції ДБЖ.

Електроприлади, підключені до роз'ємів із резервом, застраховані від зникнення напруги у мережі — у разі вони переключаються на батарею. Сам же роз'єм C13/C14 також відомий як «комп'ютерна розетка»; він видає самі 230 У, як і звичайна побутова мережу, проте сумісний з вилками для традиційних розеток, т.к. використовує три плоскі контакти. Втім, є перехідники між цими стандартами.

Мінімально для одного робочого місця в ДБЖ передбачено 1, 2 або 3 роз'єми C13/C14. У більше просунутих, наприклад би мовити офісних, кількість роз'ємів C13/C14 може бути і більше - 4 порти, 6 роз'ємів, 8 і навіть більше

Розмір робочої напруги одного комплектного акумулятора. Найчастіше становить 12 В, трохи рідше зустрічаються ДБЖ з 24-вольтовими акумуляторами.

Ємність батареї, встановленої в ДБЖ. Для моделей з кількома батареями це одночасно і загальна робоча ємність, і ємність кожної окремої батареї: акумулятори в таких пристроях зазвичай підключаються послідовно, так що їх загальна ємність відповідає ємності кожного окремого елемента.

Теоретично більш висока ємність батареї означає можливість довше живити навантаження певної потужності. Однак на практиці цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Річ у тім, що фактична кількість енергії, що накопичується батареєю, залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від напруги у вольтах; ця напруга часто не уточнюється в характеристиках, при тому що для точних розрахунків її необхідно знати. Так що при виборі варто орієнтуватися на більш «наближені до життя» характеристики — насамперед на прямо заявлений час роботи в різних режимах (див. вище).