Порівняння Miele B 3847 vs Miele B 3312

Покриття підошви праски. Ця поверхня безпосередньо контактує з тканиною, а тому тип покриття є однією з найважливіших характеристик.

— Алюмінієве. Найбільш простий і недорогий варіант. Перевагами алюмінію є невелика вага й дуже висока швидкість нагріву. З іншого боку, цей матеріал досить швидко покривається подряпинами, які погіршують якість прасування і можуть навіть пошкодити тканину. Крім того, за умови перегріву алюміній охоче прилипає до тканини й важко очищається. Унаслідок усього цього «чистий» алюміній вважається прерогативою найбільш доступних і/або компактних прасок. Водночас деякі виробники застосовують в алюмінієвих підошвах спеціальні технології, які покликані хоча б частково компенсувати описані недоліки.

— Нержавіюча сталь. Недорогий і водночас дуже практичний матеріал, найпоширеніший варіант металевої підошви в сучасних прасках. Згідно з назвою, «нержавійка» відмінно протистоїть корозії, до того ж вона міцна, не схильна до подряпин і задирок, добре ковзає і легко очищається. З суттєвих недоліків цього матеріалу можна відзначити хіба що досить велику вагу.

— Керамічне. Головна перевага кераміки полягає в тому, що вона ковзає набагато краще, ніж сталь або алюміній. Крім того, цей матеріал легкий в очищенні й практично не дряпається. З іншого боку, керамічні підошви досить крихкі й від сильного...удару можуть розбитися або надколотися.

— Металокерамічне. Матеріал, загалом аналогічний до описаної вище кераміки; може бути дещо міцніший через додавання металів, однак на практиці все залежить від конкретного складу.

— Турмалінове. Ще один різновид керамічного матеріалу, що має в складі турмалін — природний напівкоштовний камінь. Особливістю турмалінових підошов є природний антистатичний ефект, що особливо корисно для прасування легких тканин: такі тканини не будуть прилипати до підошви праски через статичний заряд.

— Титан/кераміка. Металокераміка (див. вище), до складу якої входить титан. Цей метал відрізняється високою міцністю і зносостійкістю, що позитивно позначається на загальній надійності підошви.

— Тефлонове. Тефлон (політетрафторетилен, ПТФЕ) дає змогу прасці легко ковзати по оброблюваній тканині, до того ж володіє антипригарними властивостями: таке покриття відмінно чиститься, не прилипає до одягу й майже не забруднюється навіть за умови таких серйозних неприємностей, як перегрів з пропалюванням матеріалу. Головний недолік тефлону — дуже висока чутливість до подряпин, що вимагає обережності під час прасування речей з металевими ґудзиками, застібками, декоративними елементами і т. ін.

— Антипригарне. У цю категорію включені всі види антипригарних покриттів, що не належать до тефлонових (див. вище). Конкретний склад і властивості такого покриття можуть бути різними. Наприклад, у деяких моделях це той самий ПТФЕ, просто не названий тефлоном (слово «Тефлон» є зареєстрованою торговою маркою і не може використовуватися без роздільної здатності). Крім цього, зустрічаються й інші матеріали. Загальною особливістю всіх таких покриттів є те, що на них майже не налипають забруднення, що помітно спрощує очищення підошви.

— Титанове. Один з найпрогресивніших варіантів. Титан надзвичайно міцний і практично не піддається сколам і подряпинам навіть за умови падіння та інших серйозних «аварій». З іншого боку, він не дуже швидко нагрівається, а коштує досить недешево. Тому подібне покриття зустрічається рідко, здебільшого в прасках преміумкласу.

— Емальоване. Зазвичай підошви такого типу використовують основу з нержавіючої сталі, на яку нанесена спеціальна емаль. Склад емалі підбирається таким чином, щоб вона легко ковзала й у той самий час була міцною. Власне, надійність є головною перевагою такого покриття: зазвичай воно має практично абсолютну стійкість до подряпин, багато емальованих підошв можна чистити навіть металевими щітками. Щоправда, і коштують такі праски відповідно.

Наявність в комплекті поставки праски спеціальної насадки для делікатних тканин — шовку, ситцю і т. ін. Така насадка має гладку поверхню, а також сконструйована таким чином, щоб виключити нагрівання вище певної температури і потрапляння на тканину випадкових крапель під час роботи в режимі відпарювання. Все це запобігає пошкодженню тканин і дозволяє акуратно і ефективно розгладжувати їх. Насадка для делікатних тканин робиться знімною і кріпиться на підошві з допомогою затискачів.

Багато праски мають спеціальні режими для чутливих матеріалів, які можуть дозволити обійтися без цієї функції. Однак якщо Вам доводиться часто і багато мати справу з делікатними тканинами — бажано все ж підібрати праска з насадкою.

Максимальний тиск пари, що забезпечується праскою в режимі постійної подачі пари. Чим вище тиск пари — тим краще праска справляється з товстими тканинами, погано проникними для зволоження. Варто враховувати, що більшість сучасних прасок має функцію парового удару — в цьому режимі тиск пари на короткий час збільшується майже в 2 рази. А тому для побутового використання здебільшого буде достатнім тиск в 3-4 бар, такі праски без проблем впораються з типовими тканинами, а для особливо товстих можна використовувати паровий удар. А ось в професійній сфері рекомендується використовувати моделі з більш потужними отпаривателями.

— Режим всмоктування. Функція, що зустрічається виключно у прасувальних системах. В режимі всмоктування поверхня прасувальної дошки втягує повітря, за рахунок чого тканина «прилипає» до неї і не зміщується при прасуванні. Це особливо зручно в тих випадках, коли потрібне інтенсивне прасування — наприклад, для створення стрілок на брюках. Крім того, всмоктування ефективно видаляє надлишки пари і забезпечує просушування оброблюваних тканин.

— Провітрювання. Можливість роботи прасувальної системи в режимі провітрювання, або наддуву. У цьому режимі повітря видувається через поверхню прасувальної дошки, завдяки чому утворюється свого роду «повітряна подушка», що підтримує тканину у повітрі. Застосовується ця функція переважно для обробки делікатних матеріалів, в тому числі «пухнастих» — вона дозволяє ефективно відпарити виріб, не притискаючи його до робочої поверхні і не зминаючи ворс.

— Підігрів прасувальної поверхні. У прасувальних системах з такою функцією нагріватися може не тільки праска, але і поверхня прасувальної дошки. Це позитивно позначається на ефективності обробки, запобігає утворенню конденсату на робочій поверхні і прискорює випаровування вологи з виробів, що прасуються.

— Педаль управління. Функція, застосовувана в прасувальних системах (див. «...Тип»). За допомогою педалі, зазвичай, вмикається і вимикається подача пари — це нерідко зручніше, ніж використовувати ручні вимикачі на прасці або паровому контейнері.

— Підставка для праски. Наявність підставки для праски в прасувальній системі. Підставка зазвичай має вигляд полички з металу або іншого теплостійкого матеріалу; вона розміщується з широкого торця прасувальної дошки, з протилежного боку від звуженої частини. На таку поличку можна без побоювання ставити нагріту праску підошвою донизу.

— Тримач дроту. Наявність тримача для дроту в прасувальній системі. Такий тримач зазвичай виконується у вигляді вертикальної металевої штанги з кільцем нагорі. Через це кільце і пропускається дріт — завдяки тримачу він розташовується більш акуратно і не плутається під руками в процесі роботи.

— Підрукавник. Наявність підрукавника в прасувальній системі. Підрукавник являє собою невелику вузьку дощечку, розташовану над основною робочою поверхнею і призначену для прасування рукавів. Така дощечка може робитися знімною або відкидною.

— Полиця для білизни. Наявність полиці для білизни в прасувальній системі. Така полка зазвичай розташовується під основною робочою поверхнею і призначається переважно для вже попрасованої білизни. Вона зручна тим, що знаходиться прямо під рукою, користувачеві не потрібно шукати, куди б скласти оброблені речі.

— Шафка для праски. Наявність шафки для праски в прасувальній системі. Таке пристосування полегшує зберігання і транспортування комплектної праски: її можна тримати прямо в прасувальній системі, не побоюючись втратити і не шукаючи для неї окремої упаковки.

— Відпарювач. Наявність відпарювача в прасувальній системі. Відпарювач являє собою пристосування для подачі пари; його ключова відмінність від праски полягає в тому, що вплив здійснюється тільки за рахунок пари, без тиску. Дана особливість вказується тільки для моделей, від початку укомплектованих відпарювачем; деякі прасувальні системи дають змогу придбати такий інструмент окремо, проте вони в цю категорію не входять. - Транспортувальні ролики . Оскільки прасувальна система - пристрій не постійного використання і часто кочує з робочого місця в нішу, шафу або інше місце для зберігання, то наявність коліс спростить цей процес. І з урахуванням використання переважно слабкою жіночою статтю, це рішення стане вельми доречним і додасть комфорт у використанні.

Довжина шланга для подачі пари від парогенератора до праски.

Чим довше шланг — тим далі можна дотягнутися, не переміщаючи пристрій. З іншого боку, велика довжина може створювати незручності при зберіганні і транспортуванні, а також при роботі на невеликих дистанціях.

Довжина кабелю для підключення до мережі, передбаченого в прасці.

Виробники підбирають довжину кабелю з урахуванням загальної спеціалізації праски та особливостей її застосування — таким чином, щоб дроту вистачало для більшості ситуацій і водночас він не був занадто довгим і громіздким. Тому здебільшого на цей параметр можна не звертати особливої уваги; винятками є лише деякі специфічні ситуації. Наприклад, якщо ви вибираєте дорожню праску і ключовим критерієм є компактність — варто вибрати коротший дріт. А довгий кабель, зі свого боку, стане в нагоді при великому віддаленні від розеток і відсутності подовжувачів.

Для наочності зазначимо, що для побутових прасок середньою довжиною кабелю вважається 1,5 м.

Загальна вага праски з парогенератором або прасувальної системи (див. «Тип»). Зазвичай, в характеристиках вказується суху вагу, без урахування залитої води.

Звертати увагу на цей параметр має сенс у тому випадку, якщо для вас важливо зручність транспортування: чим менше вага, тим простіше переносити конструкцію з місця на місце. З іншого боку, легкі моделі зазвичай або коштують дорожче важких, або мають меншу ємність резервуара для води.