Порівняння Pride Rocksteady AL 7.1 2023 frame L vs Pride Rocksteady AL 7.2 2022 frame L

Рік, до якого виробник відносить велосипед (точніше, модельний ряд, куди входить і дана модель).

Значення цього параметра полягає в тому, що модельний ряд оновлюється щороку, і два велосипеди з однаковою назвою, але різних років можуть відчутно відрізнятися за характеристиками і оснащенню. При цьому нові моделі (2024 року, 2023 року) зазвичай коштують дорожче, а старіші (2022 року, 2021 року тощо) продаються за зниженими цінами.

Варто враховувати, що пізніший рік випуску сам по собі не обов'язково означає прогресивніші характеристики — виробники можуть міняти їх і в бік спрощення. Так що модель минулих років може анітрохи не поступатися новим велосипедам.

— Алюміній. У цьому разі алюміній є найбільш простим і простим варіантом. В його переваги можна записати невелику вагу; з іншого боку, за відсутності амортизації кермо з такою вилкою сильно схильне до вібрацій, а за довговічністю алюміній дещо поступається сталі.

— Сталь. Ще один порівняно простий варіант, який водночас вважається більш прогресивним, ніж описаний вище алюміній, і зустрічається навіть у досить дорогих велосипедах професійного рівня. Це пов'язано з тим, що сталь помітно міцніше і довговічніше, оскільки не так схильна до «втоми металу». Правда, і важать такі вилки дещо більше алюмінієвих.

— Хромомолібденова сталь. Різновид сталі, що відрізняється більш прогресивними характеристиками, ніж більш традиційні сорти. Серед основних переваг таких сплавів — висока міцність і надійність; при цьому, завдяки таким властивостям, окремі елементи вилок можна зробити більш тонкими, а самі вилки — більш легкими, ніж звичайні сталеві. Головний недолік Cro-Mo сталі — досить висока вартість.

— Карбон. Легкі та високоміцні вилки з вуглецевого волокна ефективно гасять дрібні нерівності дорожнього полотна під колесами байка і трохи пружинять на невеликих ямах, забезпечуючи тим самим амортизацію на вибоїстих дорогах. Вилка з карбону полегшує конструкцію передньої частини велосипеда. Найчастіше вона зустрічається на борту «шосерів» та «гравійників», рідше встановлюється у позашляхових фетбайках. Вразливе місце – карбонові вилки...ламаються під впливом сильних точкових ударів.

Тип гальма, встановлений на передньому колесі велосипеда. Перше слово в назві гальма позначає місце застосування гальмівного зусилля, друге – особливість конструкції всієї гальмівної системи.

– Обідне (V-brake). Обідними називають гальма, що працюють за рахунок притискання гальмівних колодок до обода колеса. Гальмівне зусилля вони передають з ручки на колодки за допомогою тросової тяги. Загальними перевагами всіх обідних гальм можна назвати простоту конструкції, легку вагу, невисоку вартість, гарну взаємозамінність деталей, а також мінімальне навантаження на втулку і спиці. З іншого боку, такі гальма зношують колодки і обід, потребують періодичного підлаштування, втрачають ефективність при забрудненні, зледенінні або викривленні обода.

Конструктивно різниця між підтипами обідних гальм полягає у способах їх кріплення до рами велосипеда. При цьому кожен різновид знайшов свою сферу застосування. Наприклад, V‒brake поширений у підліткових, прогулянкових та бюджетних гірських велосипедах, кліщовий підтип знайшов застосування у шосейних та міських байках, а U-brake практикується у велосипедах BMX.

– Дискове механічне. У дискових системах гальмування здійснюється за рахунок притискання колодок не до обода колеса, а до спеціального гальмівного диска, жорстко закріпленого на його осі. Гальмівне зусилля, як і в механічних обідних (див. вище), передається на колодки за допомогою спеціального тросика. Головними перев...агами дискових систем є відчутно більша потужність, ніж у обідних, а також краща модуляція (про модуляцію див. «Обідне гідравлічне» вище). Крім того, вони менш чутливі до погодних умов (бо диск знаходиться досить високо і засмічується менше, ніж обід), спокійно переносять «вісімки» на ободах, а елементи системи зношуються повільніше і не такі вимогливі до підлаштування. З недоліків можна назвати більшу вагу, високу вартість, схильність до перегрівання, збільшення навантаження на спиці та втулку колеса, а також сладність у ремонті – останній момент погіршується тим, що різні моделі навіть одного виробника часто не сумісні за запчастинами. Однак, незважаючи на все це, дискові гальма досить широко застосовуються у велосипедах для екстремальної їзди, особливо моделях середнього та вищого класу.

– Дискове гідравлічне. Варіант дискових гальм (див. вище), у яких для передачі зусилля з ручки на колодки використовується не тросик, а гідравлічна система — герметична конструкція, заповнена рідиною і що включає систему поршнів. Однією з основних переваг гідравліки є відмінна модуляція, вона дає змогу дуже точно керувати силою гальмування. З іншого боку, такий привод складніший і дорожчий за механічний, а при пошкодженні контуру і витоку гідравлічної рідини гальма втрачають корисність. Тому гідравлічні системи застосовуються порівняно рідко, переважно у професійних велосипедах.

– Барабанне. Гальма, що використовують спеціальний барабан, усередині якого встановлені гальмівні колодки; у велосипедах роль барабана може грати безпосередньо втулка колеса або спеціальна частина втулки. У будь-якому разі колодки притискаються до барабана з внутрішнього боку, і вся конструкція гальма виходить закритою. У цьому полягає одна з основних переваг цього варіанту: механізм захищений від забруднень, зовнішні фактори на кшталт бруду або снігу практично не впливають на ефективність гальм. Крім того, до переваг барабанних механізмів можна віднести те, що вони практично не потребують обслуговування, не зношують обід і не втрачають ефективності при його викривленні. З іншого боку, такі гальма виходять досить громіздкими, а за ефективністю вони поступаються обідним і тим паче дисковим аналогам. Тому цей варіант зустрічається переважно у велосипедах міського призначення.

– Ролерне. Різновид барабанних гальм (див. вище), у яких притискання гальмівних колодок до барабана забезпечується за рахунок особливого ролерного механізму. При цьому гальмівний барабан часто виконується окремо від втулки. Подібні рішення були розроблені як спроба поєднати в одному механізмі переваги дискових і барабанних гальм, і частково це вдалося: ролерні системи помітно потужніші від класичних барабанних, вони добре захищені від пилу і бруду, практично не потребують обслуговування і ефективно працюють навіть при викривленому ободі. З іншого боку, вага, габарити і ціна таких гальм вийшли дуже значними, вони погіршують накат і досить сильно гріються при постійному використанні; та й захист від забруднень є не настільки якісним, як у барабанних системах.

Модель гальма, використовуваного на передньому колесі велосипеда.

Знаючи конкретну марку компонентів гальмівної системи, можна знайти техдокументацію по ній або, наприклад, вивчити відгуки по гальмах в інтернеті. Докладніше про типи гальм на переднє колесо див. «Передні гальма».

Тип заднього гальма, встановлений у велосипеді. Ось основні типи гальм, що зустрічаються в наш час:

- Ободній. Ободні називають гальма, що працюють за рахунок притискання гальмівних колодок до обода колеса. Гальмівне зусилля вони передають з ручки на колодки за допомогою тросової тяги. Загальними достоїнствами всіх гальм можна назвати простоту конструкції, легку вагу, невисоку вартість, хорошу взаємозамінність деталей, а також мінімальне навантаження на втулку і спиці. З іншого боку, такі гальма зношують колодки і обід, вимагають періодичної підстроювання, втрачають ефективність при забрудненні, зледеніння або викривлення обода.

Конструктивно різницю між підтипами ободних гальм полягають у способах їх кріплення до рами велосипеда. При цьому кожен різновид знайшов свою сферу застосування. Наприклад, V‒brake поширений у підліткових, прогулянкових та бюджетних гірських велосипедах, кліщовий підтип знайшов застосування у шосейних та міських байках, а U-brake практикується у велосипедах BMX.

- Дисковий механічний. Різновид механічних гальм (див. вище), у яких колодки при гальмуванні притискаються до спеціального гальмівного диска (ротора), жорстко закріпленого на втулці колеса. Такі гальма набагато ефективніші, ніж одні, вони не такі чутливі до забруднень і зберігають повноцінну працездатність навіть при викривлення обода. З недоліків дискових систем можна відзначити більшу...вагу та вартість, підвищене навантаження на втулку та спиці, а також складність у ремонті.

- Дисковий гідравлічний. Дискові гальма (див. вище), у яких зусилля на колодки передається не тросом, як у механічних системах, а за допомогою гідравлічного контуру. Є найбільш просунутим варіантом з погляду робочих характеристик: використання диска забезпечує високу ефективність гальмування, а гідравліка дає відмінну модуляцію і дає змогу дозувати зусилля на ручці. У той же час такі системи обходяться недешево, а до загальних недоліків дискових гальм у них додається чутливість до пошкоджень: порушення герметичності контуру веде до витоку рідини та виходу гальм з ладу.

- Барабанний. Гальма, у яких колодки притискаються зсередини до спеціального барабана; у разі роль цього барабана зазвичай грає безпосередньо втулка колеса. Одна з переваг таких систем полягає в тому, що практично весь механізм прихований всередині барабана і захищений від пилу і бруду, завдяки чому для нього практично не потрібне обслуговування. Крім того, барабанні гальма не зношують обід і можуть працювати навіть при викривленому колесі. З іншого боку, такі системи досить громіздкі, а їхня ефективність нижча, ніж у ободних і дискових гальм. Крім того, барабанне гальма на задньому колесі можна використовувати або з одношвидкісною касетою, або з планетарною втулкою (див. нижче) - з класичними перемикачами швидкостей у вигляді багатозіркових касет такі гальма не сумісні.

- Роллерний. Різновид описаних вище барабанних гальм, у яких притискання колодок до барабана забезпечується за рахунок т.з. ролерного механізму. Барабан у своїй, зазвичай, виконується окремо від втулки. За рахунок цього вдалося досягти більше високої ефективності (порівняної з дисковими гальмами) при збереженні основних переваг барабанної схеми - невибагливості в обслуговуванні, гарного захисту від забруднень і незалежності від викривлень обода. Однак коштують ролерні гальма недешево, до того ж вони мають низку власних недоліків — зокрема, погіршують накат і дають ймовірність провороту колеса при затиснутому гальмі. Та й із класичними перемикачами швидкостей такі системи сумісні слабо.

- Педальний. Фактично - різновид описаного вище барабанного гальма, керована не ручкою, а педалями: гальмування здійснюється за рахунок натискання на педалі у зворотний бік. Такій спосіб керування помітно спрощує конструкцію, позбавляючи зайвих ручок і тяг. У той же час у деяких моментах він є не дуже зручним та практичним. Наприклад, ефективність гальм прямо залежить від положення педалей - для максимальної ефективності вони повинні стояти горизонтально в момент початку гальмування, а при вертикальному положенні можуть виникнути труднощі. Крім того, при спаданні ланцюга велосипедист по суті позбавляється гальма. У цьому педальні механізми застосовуються порівняно рідко — переважно у міських велосипедах, не розрахованих особливо швидкісну їзду.

Модель гальма, застосовуваного на задньому колесі велосипеда.

Знаючи конкретну марку компонентів гальмівної системи, можна знайти техдокументацію по ній або, наприклад, вивчити відгуки по гальмах в інтернеті. Докладніше про типи гальм на заднє колесо див. «Задні гальма».

Кількість швидкостей (передач), передбачених у конструкції велосипеда. Кожна передача має своє т. зв. передаточне число — його в даному випадку можна описати як кількість оборотів, яке робить ведена шестерня (задня, на колесі) за один оборот провідної (пов'язаної з педалями).

Різні значення передавальних чисел будуть оптимальними для різних умов: так, наприклад, високі передачі забезпечують хорошу швидкість, проте слабо підходять для подолання перешкод, оскільки зусилля на педалях значно зростає і падає частота їх обертання. Науково ж доведено, що велосипедист розвиває максимальну потужність при частоті обертання педалей порядку 80-100 об/хв. Таким чином, наявність у велосипеді декількох швидкостей дозволяє оптимально підстроювати його під різні режими руху і особливості трас, щоб забезпечувати оптимальне зусилля на педалях і частоту їх обертання. Наприклад, по рівному асфальту краще всього їхати на високій передачі, а при подоланні підйому або виїзді на грунтовку можна знизити її, щоб ефективно подолати опір.

Кількість передач в класичних системах безпосередньо пов'язане з кількістю зірок системи (на каретці з педалями) та касети (на задньому колесі); його можна отримати, перемноживши два числа — наприклад, 3 зірки системи і 6 на касеті дають 18 передач. Однак є й т. зв. планетарні втулки — там зірок по одній, а перемикання передач здійснюється механізмом, вбудованим в задню втулку.

Зазначимо, що оптимальна кількість передач залежи...ть від призначення велосипеда (див. вище), і далеко не завжди потрібно мати їх кілька. Так, у гірських моделях, залежно від спеціалізації, може бути від 8 до 30 передач, в шосейних — в межах 20-30, а деякі недорогі міські велосипеди і більшість BMX взагалі не мають системи перемикання передач.

Кількість зірок (шестірні) різного розміру в системі велосипеда. Під системою в даному випадку мається на увазі каретка з педалями, що забезпечує передачу руху на ланцюг і з неї на заднє колесо. Чим більше зірок встановлено у системі — тим більше вибір швидкостей (докладніше див. «Швидкостей»), проте з низки причин це кількість практично ніколи не перевищує 3. Одна зірка зазвичай ставиться на одношвидкісні моделі; виняток становлять велосипеди з планетарною задньою втулкою, в яких механізм перемикання передач знаходиться в задньому колесі і не пов'язаний із системою.

Кількість зірок (шестернею) різного розміру у касеті велосипеда. Касета — це частина задньої втулки, безпосередньо взаємодіє з ланцюгом, простіше кажучи — шестерня або набір шестерень з кріпленням на втулку. У класичних системах перемикання швидкостей від кількості зірок касети безпосередньо залежить кількість передач (докладніше див. «Швидкостей»); одна зірка використовується або у велосипедах з однією швидкістю, або в планетарних втулках (докладніше про них див. «Зірок системи»).