Порівняння LG OLED48C3 48 " vs LG OLED48C1 48 "

— Sony X1. Процесор Sony X1 використовується в телевізорах фірми Sony з декількох серій: XH і XG. Такі телевізори займають відразу кілька ніш: бюджетна категорія і середній клас. Найдорожчі моделі показують картинку в роздільній здатності 4К без підтримки розширеного динамічного діапазону, у більш прогресивних моделях використовується 4К HDR. Переважно це прості моделі, які призначені лише для перегляду відео. Для розваг в динамічні ігри телевізори з таким процесором підходять менше.

— Sony X1 Extreme. Процесор Sony X1 Extreme на 40% потужніше за свого попередника в особі Sony X1, призначений для роботи з зображенням 4K HDR. Робота з динамічним діапазоном HDR дає можливість виводити на екран реалістичну картинку підвищеної якості. Телевізори з процесором Sony X1 Extreme — це моделі середнього і високого класу. Якість зображення в них покращено за рахунок підтримки динамічного підсвічування матриці. Важливою особливістю Sony X1 Extreme є використання двох незалежних баз даних кольору (Dual database processing). Технологія Object-based HDR remaster аналізує виведену на екран картинку, зіставляє кольори з базою даних і підганяє їх під перегляд на конкретно взятому телевізорі. Завдяки технології Super Bit Mapping 4K HDR колірні переходи стають більш плавними і природними, що робить зображення ще більш реалістичним.

— Sony X1 Ultimate. Процесор...и Sony X1 Ultimate можуть працювати з зображенням як 4K (3840 × 2160), так і 8K HDR (7680x4320), залежно від діагоналі екрану. Телевізори з таким процесором забезпечують картинку з найглибшою деталізацією і максимально якісним промальовуванням текстур. Телевізори з процесором Sony X1 Ultimate — це переважно прогресивні моделі з середнього та дорогого сегмента. Такі телевізори забезпечують ефект повного занурення в атмосферу перегляду відео. Sony X1 Ultimate підтримує технологію X-Reality PRO з ексклюзивною базою зразків колірної передачі. Навіть при виведенні на екран телевізора картинки з невисокою роздільною здатністю якість зображення автоматично доводиться до рівня 8K (4К) з розширеним динамічним діапазоном HDR. Є підтримка технології X-tended Dynamic Range PRO, яка розподіляє підсвічування матриці у відповідності зі сценами, що відображаються. Динамічне підсвічування покращує контрастність і робить картинку максимально яскравою, а чорний колір при цьому стає як ніколи насиченим.

– Sony Cognitive XR. Телевізори з процесором Sony XR здатні виводити на екран картинку в роздільній здатності 4К при 120 Гц і 8К при 60 Гц. Це високотехнологічні моделі, що працюють під управлінням прогресивного штучного інтелекту. Sony XR є одним з перших в світі «когнітивних» процесорів. Він займається обробленням відео- та аудіоскладової трансляцій для підвищення якості зображення і звуку, завдяки чому складається реалістична картина того, що відбувається на екрані. Програмні алгоритми процесора обробляють інформацію про аудіо та відео єдиним потоком. Виробник запевняє, що процесор працює схоже на людський мозок і виходить за рамки можливостей рядових алгоритмів штучного інтелекту.

– LG. В ієрархії телевізійних процесорів обробки зображень від LG представлено кілька великих сімейств Alpha: α 5, α 7, α 8, α 9 и α 11. Детальніше про кожне з них розповідається у відповідних пунктах довідки:

— LG α 5. Процесори Alpha 5 застосовуються в недорогих ТВ-панелях бренду та займаються мінімальною обробкою зображень. Вони покривають базовий спектр задач на кшталт поліпшення кольоропередачі, масштабування відео до 4К і створення об'ємного віртуального звуку.

– LG α 7. Процесори лінійки Alpha 7 зустрічаються на борту телевізорів LG середнього класу з матрицями NanoCell та OLED. Їх розширена функціональність передбачає автоматичне налаштування параметрів зображення та звуку відповідно до жанру трансляції, а також авторегулювання яскравості та тонів під умови навколишнього простору.

– LG α 8. Сімейство Alpha 8 – це справжня «золота середина» від LG. Дебют α 8 відбувся у 2024 році, а встановлюються такі процесори у телевізори бренду з панелями NanoCell та OLED. На них покладаються покращені алгоритми шумозаглушення та підвищення різкості, підтримка Dolby Vision та інших преміальних форматів HDR (у більшості моделей), розширені функції штучного інтелекту для нарощування якості зображення та звуку у реальному часі.

– LG α 9. У флагманські телевізори LG ставляться процесори рангу α 9 – у справі вони покладаються на алгоритми глибокого машинного навчання для аналізу жанру відеоконтенту, що транслюється, і адаптації під нього параметрів зображення і звуку. Процесори Alpha 9 працюють з усіма застосовуваними специфікаціями технології розширеного динамічного діапазону зображення в телевізорах LG і мають професійну систему ідентифікації звуків.

– LG α 11. Процесори Alpha 11 встановлюються в топові моделі OLED-телевізорів LG, починаючи з 2024 року. Працювати вони здатні з форматами кадру до 8К, забезпечуючи при цьому поліпшені алгоритми масштабування зображень. Наголос у процесорах лінійки ставиться на високу обчислювальну потужність та розвинену функціональність алгоритмів AI для найтоншої адаптації картинки та звуку.

Зазначимо, що з кожною наступною редакцією процесори обробки зображень LG розширюють функціональність. Позначаються їх покоління приставкою Gen із порядковим номером генерації.

— Samsung Crystal 4K. Процесор Samsung Crystal 4K використовується переважно в телевізорах серії Crystal UHD від Samsung. Дана категорія телевізорів характеризується доступною ціною. Це прості моделі, екран яких видає картинку в роздільній здатності Ultra 4K. Продуктивності процесора Samsung Crystal 4K вистачає, щоб доводити якість передачі кольору до рівня HDR. З використовуваних технологій можна відзначити Contrast Enhancer і Dynamic Crystal Color, завдяки яким здійснюється тонке налаштування контрасту і яскравості зображення.

— Samsung Quantum 4K. Процесор Samsung Quantum 4K використовується в телевізорах Samsung з підсвічуванням матриці QLED. Висока продуктивність дає змогу масштабувати зображення Full HD до рівня 4K, причому в розширеному динамічному діапазоні HDR. В процесорі Samsung Quantum 4K реалізована унікальна технологія Quantum HDR, завдяки якій зображення стає більш детальним, насиченим і виразним. Процесор підтримує технологію динамічного підсвічування Dual LED, з якою картинка набуває граничного контрасту і в той же час високої яскравості. Також в телевізорах передбачений спеціальний ігровий режим Real Game Enhancer+ з підтримкою технології AMD FreeSync.

— Samsung Quantum 8K. Процесор Samsung Quantum 8K використовується в телевізорах Samsung QLED починаючи з 2020 року. Моделі цієї серії здатні відтворювати зображення 8K HDR, причому картинка настільки високої якості може виходити навіть з джерела з роздільною здатністю від 4К до Full HD. Як правило, це моделі ТОПового рівня. Телевізори цього класу можна використовувати в складі професійного домашнього кінотеатру. Глибока деталізація картинки гарантує повне занурення у відеоконтент. За оброблення зображення відповідає штучний інтелект QLED TV.

— Samsung NQ4 AI. Інтелектуальний процесор, що забезпечує високу якість зображення та звуку за допомогою технологій штучного інтелекту. Використовується в середньокласових телевізорах Samsung з матрицями OLED і Neo QLED, забезпечує роботу з форматами кадру до 4К (включаючи масштабування картинки з нижчих роздільних здатностей у режимі реального часу). Процесор підтримує гнучке управління підсвічуванням Quantum Matrix, а завдяки функції AI Customization телевізор може самостійно визначати жанр відеоконтенту, підлаштовуючи параметри яскравості та контрастності для досягнення ефекту повного занурення в те, що відбувається на екрані.

— Samsung NQ8 AI. Процесор топового рівня, який зустрічається у флагманських 8К-телевізорах Samsung Neo QLED. Покладаючись на алгоритми машинного навчання та вбудований нейронний двигун NPU, процесор гарантує відмінний досвід перегляду відеоконтенту незалежно від вхідного джерела сигналу. Samsung NQ8 AI підтримує масштабування картинки до формату 8К в режимі реального часу, забезпечує плавне і чітке промальовування швидких рухів у кадрі завдяки технології AI Motion Enhancer Pro, а покращувач глибини зображення Real Depth Enhancer Pro дає змогу глядачам поринути в перебіг подій на екрані. Паралельно на процесор покладаються задачі з обробки багатоканального звуку, оптимізації зображення в іграх та для кожної сцени залежно від переваг користувача.

Зазначимо, що процесори Samsung NQ4 AI та NQ8 AI випущені в кількох поколіннях, що позначаються приставкою Gen із порядковим номером версії. Чим новіша редакція, тим прогресивнішим є процесор.

— Philips P5 Perfect Picture. Процесор Philips P5 Perfect Picture використовується в телевізорах Philips з матрицею OLED. Обчислювальної потужності процесора вистачить для відтворення зображення 4К. В старших моделях зустрічається розширений динамічний діапазон кольорів HDR. Телевізори з процесором Philips P5 Perfect Picture охоплюють одразу кілька вартісних категорій, бюджетний сегмент і середній ціновий діапазон. На екран таких моделей виводиться картинка високої якості, але до еталонного Ultra 4K HDR вона, як правило, не дотягує, оскільки для цього потрібна більш професійна матриця. Процесор P5 Perfect Picture — це перший CPU фірми Philips, в якому використаний штучний інтелект. Philips P5 Perfect Picture підтримує такі технології, як Dolby Vision, HDR10+, Perfect Natural Motion і Micro Dimming Pro.

— Philips P5 Pro Perfect Picture. Процесор Philips P5 Pro Perfect Picture застосовується в телевізорах Philips з поліпшеною матрицею OLED. Моделі з цим процесором здатні виводить на екран зображення в роздільній здатності Ultra 4K HDR. Як правило, зустрічається в телевізорах прогресивного класу. Телевізори з процесором Philips P5 Pro Perfect Picture використовують нейромережевий інтерфейс машинного інтелекту. Підтримуються голосові помічники Google Assistant і Amazon Alexa. Процесор використовує такі технології для роботи з зображенням та звуком: Dolby Vision, Dolby Atmos, HDR10+, Micro Dimming Perfect і Wide Color Gamut.

Час відгуку можна описати як максимальний час, необхідний кожному пікселю екрана для зміни яскравості, іншими словами — найбільший час від надходження на піксель управляючого сигналу до перемикання його в заданий режим. Фактичний час перемикання може бути і менше, якщо яскравість змінюється незначно, він може обчислюватися мікросекундами. Однак значення має саме найбільший час — він описує гарантовану швидкість спрацьовування кожного пікселя.

З часом відгуку безпосередньо пов'язана насамперед частота зміни кадрів (див. відповідний пункт): чим менше час відгуку – тим більшу частоту кадрів можна забезпечити на цій матриці. Втім, фактична швидкість зміни кадрів може бути і менше теоретичного максимуму, все залежить від «начинки» телевізора. Також відзначимо, що загальна якість зображення в динамічних сценах залежить передусім від частоти кадрів. Тому можна сказати, що час відгуку є допоміжним параметром: звичайному користувачеві ці дані потрібні вкрай рідко, а в характеристиках вони наводяться переважно в рекламних цілях.

Найбільша частота зміни кадрів, що підтримується телевізором.

Зазначимо, що в даному разі мова йде саме про власну частоту кадрів екрану, без додаткового оброблення зображення (див. «Індекс динамічних сцен»). Ця частота має бути не нижче, ніж швидкість зміни кадрів у відтворюваному відео — інакше можливі ривки, перешкоди та інші неприємні явища, що погіршують якість картинки. Крім того, чим вище частота кадрів — тим більш плавним і згладженим буде виглядати рух в кадрі, тим краще буде деталізація рухомих предметів. Проте тут варто відзначити, що швидкість відтворення нерідко обмежується властивостями контенту, а не характеристиками екрану. Приміром, фільми нерідко записуються з частотою 30 к/с, а то і 24 – 25 к/с, тоді як більшість сучасних телевізорів підтримує частоти 50 або 60 Гц. Цього достатньо навіть для перегляду висококласного контенту в роздільній здатності HD (швидкості вище 60 к/с у такому відео зустрічаються вкрай рідко), проте на ринку зустрічаються і більш «швидкі» екрани: на 100 Гц, 120 Гц і 144 Гц. Подібні швидкості, зазвичай, свідчать про досить високий клас екрана, також вони нерідко передбачають застосування різних технологій, покликаних поліпшити якість динамічних сцен.

Сумісність телевізора зі спеціальними технологіями синхронізації кадрів, застосовуваними у відеокартах AMD.

Звертати увагу на цей параметр варто в тому разі, якщо ви плануєте використовувати телевізор в якості ігрового монітора для ПК або ноутбука з графічним адаптером AMD. А спеціальні технології синхронізації застосовуються для того, щоб узгодити частоту оновлення екрану з частотою кадрів вхідного відеосигналу. Така необхідність виникає з тієї причини, що частота кадрів, яка видається відеокартою, може «плавати» при зміні навантаження на відеоадаптер (особливо це характерно для вимогливих ігор); а якщо ця частота не збігається з частотою оновлення екрану — на зображенні з'являються розриви та інші небажані артефакти.

Технологія AMD, застосовувана для усунення цього ефекту, носить назву FreeSync. В наш час вона представлена на ринку в трьох версіях — оригінальній FreeSync і двох розширених:

— AMD FreeSync Premium Pro. Максимально прогресивна і функціональна версія, раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Крім синхронізації за частотою оновлення, передбачає також підтримку HDR (див. вище), виведення зображення на частоті кадрів не нижче 120 Гц при роздільній здатності Full HD, а також компенсацію низької частоти кадрів (LFC). Суть LFC полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче мінімальної частоти, підтримуваної екраном — один і той самий кадр виводиться на екран декілька разів..., що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки».

— AMD FreeSync Premium. Дещо спрощена, порівняно з FreeSync Premium Pro. Не передбачає роботи з HDR, в іншому повністю аналогічна.

Види цифрових тюнерів (приймачів), передбачених у конструкції телевізора.

Подібні тюнери необхідні для прийому цифрового телемовлення; при цьому для нормальної роботи стандарт мовлення повинен відповідати типу тюнера (за окремими винятками, див. нижче). Зазначимо, що приймачі випускаються і у вигляді окремих пристроїв; однак простіше (а нерідко і дешевше) відразу придбати телевізор з вбудованим тюнером потрібного формату. В сучасних TV можна зустріти ефірні тюнери DVB-T2, кабельні DVB-C і супутникові DVB-S і DVB-S2, ось їхні основні особливості:

— DVB-T2 (ефірне). Основний сучасний стандарт цифрового ефірного мовлення. Таке мовлення має цілу низку переваг перед традиційним аналоговим: воно дозволяє передавати більш високий роздільна здатність і багатоканальне аудіо, з кращою якістю звуку і картинки, причому ця якість повністю зберігається до тих пір, поки сигнал не ослабне до критичного рівня. Проте в деяких країнах цифрове ефірне мовлення лише вводиться в експлуатацію, так що наявність DVB-T2 покриття у вашому регіоні не завадить уточнити окремо.

— DVB-C (кабельне). Основний сучасний стандарт цифрового мовлення в кабельних мережах. Незважаючи на появу більш прогресивного DVB-C2, все ще продовжує широко застосовуватися, і, швидше за все, ця ситуація ще довго не зміниться.

— DVB-S (супутникове). Пе...рше покоління цифрового стандарту DVB для супутникового мовлення. В наш час зустрічається порівняно рідко в зв'язку з появою більш досконалого DVB-S2, який до того ж зворотно сумісний з оригінальним DVB-S.

— DVB-S2 (супутникове). Найбільш прогресивний і популярний з сучасних стандартів цифрового супутникового мовлення. Будучи спадкоємцем DVB-S, зберіг сумісність з них; тому виробники нерідко обмежуються встановленням в свої телевізори лише тюнера DVB-S2 — він дозволяє приймати обидва основних формату супутникового мовлення.

Можливість відображення на екрані телевізора «картинки» відразу з кількох джерел. Зазвичай в режимі «картинка в картинці» на тлі основного зображення, яке показується в повний екран виводиться невелике віконце, в якому можна бачити додаткове зображення (чи кілька таких віконець). Один з найбільш популярних способів застосування такої «багатозадачності» — пропуск рекламних пауз у телетрансляціях: на цей час можна перемкнути основне зображення на більш цікавий канал, а рекламу залишити у допоміжному вікні — щоб не пропустити закінчення рекламної вставки і продовження перегляду. Варто враховувати, щоправда, що зображення для кожного вікна повинні надходити з різних джерел — простіше кажучи, увімкнути одночасно два канали з одного тюнера не вийде. А останнім часом не менш актуальним став висновок як друге зображення картинки зі смартфона — зокрема, месенджер, щоб сидячи за телеком, не пропустити якусь важливу інформацію.

Серед функцій телевізора насамперед варто відзначити його комунікаційні особливості, до яких належать AirPlay 2, Wi-Fi (зокрема Wi-Fi 5 і Wi-Fi 6), Miracast, Chromecast, Bluetooth. В якості управління крім класичного пульта дистанційного управління можуть зустрічатися управління голосом, голосовий асистент. А також особливі функції у вигляді підсвічування Ambilight від Philips. Детальніше про них: — AirPlay. Підтримка телевізором технології AirPlay, зазвичай — у версії AirPlay 2. Першопочатково ця технологія була створена для трансляції мультимедійного контенту з «яблучних» гаджетів (iPhone, iPad тощо) на зовнішні пристрої, в тому числі телевізори. При цьому вона дає змогу не просто відтворювати подібний контент, але також дає безліч додаткових можливостей — трансляцію додаткової інформації (назва звукового треку, обкладинка альбому), управління відтворенням з пульта телевізора тощо. В AirPlay 2, зі свого боку, був доданий формат «мультирум» — можливість одночасної трансляції декількох сигналів на сумісні пристрої, встановлені в різних місцях дому (наприклад, фільму на телевізор і програми онлайн-радіо на акустику...на кухні). Крім того, у цій версії з'явилася підтримка голосового управління через Siri і був поліпшений ряд технічних моментів (зокрема, буферизація контенту, що передається в потоковому режимі).

— Wi-Fi. Наявність у телевізора вбудованого модуля Wi-Fi; також у цьому пункті може уточнюватися підтримувана версія цієї технології. В наш час Wi-Fi може використовуватися як для бездротового доступу до Інтернету та локальних мереж, так і для прямого з'єднання з іншими пристроями (наприклад, трансляції відео зі смартфона/планшета). Конкретне застосування бездротового з'єднання може бути різним, залежно від функціоналу телевізора; крім доступу в Інтернет, у якості прикладів можна навести DLNA, прийом або передачу відео по Wi-Di або Miracast, а також використання мобільного гаджета в ролі пульта ДУ. Однак практично всі моделі з даною функцією належать до Smart TV (див. вище).
Що стосується версій Wi-Fi, то найбільш актуальними в наш час є Wi-Fi 5, Wi-Fi 6 і Wi-Fi 6E. Також зазначимо, що, крім цих стандартів Wi-Fi, звичайно підтримуються і більш ранні — так що проблем з сумісністю не виникає.

— Miracast. Підтримка телевізором технології Miracast. Ця технологія дає змогу транслювати відео- і аудіосигнал за технологією Wi-Fi (як на телевізор, так і з нього на портативну електроніку), при цьому обидва пристрої з'єднуються безпосередньо (Wi-Fi Direct) і не потребують наявності додаткового обладнання, а пропускної здатності достатньо для передачі відео Full HD і багатоканального звуку 5.1. Деякий час тому в телевізорах використовувалася схожа технологія WiDi, однак у наш час вона майже витіснена з ринку, і більшість виробників використовують саме Miracast.

— Chromecast. Технологія Chromecast дає змогу легко і швидко виводити на телевізор потокове відео і аудіо зі смартфона, планшета або комп'ютера. По суті, Chromecast є мережевим медіаплеєром, адже попередньо налаштувавши цю функцію, можна по бездротовому інтерфейсу вивести на ТВ записане на смартфон відео буквально в один дотик.

— Bluetooth. Технологія Bluetooth (будь-якої версії) застосовується для прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. Способи її застосування в телевізорах можуть бути різними, залежно від функціоналу конкретної моделі (і версії Bluetooth). Так, практично обов'язковою для Bluetooth-телевізорів є можливість трансляції звуку на бездротові навушники або колонки. Крім цього, можуть передбачатися інші варіанти використання: підключення клавіатур, мишей та ігрових контролерів, прямий обмін файлами з ноутбуком, дистанційне управління зі смартфона або іншого гаджета тощо. Ці подробиці варто уточнювати окремо. Що стосується конкретних версій, то в багатьох моделях ці подробиці взагалі не уточнюються — для застосування за наперед визначеним призначенням достатньо і «просто Bluetooth». Втім, бувають і виключення, і тут для сучасних телевізорів актуальні такі варіанти:

• Bluetooth v 4.0. Версія, що об'єднала в собі традиційний Bluetooth 2.1, швидкісний стандарт для передачі великих файлів та «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» для невеликих обсягів інформації. На цих трьох компонентах (з різними поліпшеннями) побудовані всі наступні версії, а v 4.0 була першою, де вони з'явилися всі разом.
• Bluetooth v 4.1. Удосконалення версії 4.0, в якому була покращена сумісність з мобільними пристроями стандарту 4G LTE — щоб модулі LTE і Bluetooth не створювали взаємних перешкод при одночасній роботі поблизу.
• Bluetooth v 4.2. Подальший розвиток версії 4.0; оновлення, актуальні для телевізорів, включають переважно покращення надійності і перешкодозахищеності зв'язку.
• Bluetooth v 5.0. Одним із ключових удосконалень у версії 5.0 порівняно з попередніми редакціями протоколу стала наявність двох спеціальних режимів «Bluetooth з низьким енергоспоживанням» — збільшеної дальності (за рахунок зниження швидкості) та підвищеної швидкості (за рахунок зменшення дальності).
• Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної вище версії v 5.0. Крім загальних покращень якості та надійності зв'язку, в цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напрямку, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра (наприклад, пульта дистанційного управління).
• Bluetooth v 5.2. Наступне після 5.1 оновлення Bluetooth п'ятого покоління. Основними нововведеннями в даній версії стали низка покращень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE та новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на кількох пристроях.
• Bluetooth v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був введений у вжиток на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте низка якісних поліпшень в ньому помітна.

— Ambilight. Технологія фонового підсвічування екрану. В даному разі корпус телевізора підсвічує розташовану ззаду стінку/перегородку, завдяки чому по контуру екрана з'являється розмитий ореол в колір сцен, що змінюються. Даний ефект візуально розширює область екрану, що робить перегляд телевізора більш захоплюючим. Всього існує три різновиди фонового підсвічування: класичне Ambilight (підсвічування тільки з боків), Ambilight Surround (підсвічування з боків і зверху), Ambilight Full Surround (підсвічування з усіх боків). Але виробники продовжують працювати над удосконаленням фонового підсвічування. Так, відносно недавно з'явилося підсвічування Ambilight Spectra, в якому істотно покращено алгоритм підбору кольорів і оптимізовані найбільш світлодіоди.

— Управління голосом. Підтримка телевізором голосового управління дає змогу надиктовувати певні команди через пульт ДК. Однак охоплює голосове управління не всі функції і точність розпізнавання може потребувати повторного введення команди. Якщо вам потрібен більш широкий асортимент функцій, тоді зверніть увагу на голосовий асистент.

— Голосовий асистент. Вже давно управління пристроями переходить на голосові команди. Для цього використовуються певні інтерфейси і системи. Найпопулярніші це Amazon Alexa і Google Assistant, а також асистент власної розробки Sasmung — Bixby. Для «яблучних» пристроїв це Apple Siri, але така техніка не представлена в телевізорах. При цьому на відміну від функції управління голосом голосовий помічник не просто вмикає ту чи іншу функцію, режим, робить голосніше, тихіше, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, як-от запустити в Youtube потрібний кліп або відобразити погоду у браузері.

Можливості підключення телевізора ґрунтуються не тільки на технологіях бездротового зв'язку (описані вище), а й на дротовому підключенні. Зокрема, додатково передача відео може здійснюватися через роз'єми VGA, композитний AV. Деякі з них передбачають і передачу звуку, на додаток до яких може бути mini-Jack (3.5 мм) . І інші порти для взаємозв'язку з зовнішніми пристроями. Детальніше про них:

— USB. Роз'єм для підключення зовнішніх периферійних пристроїв. Наявність USB означає як мінімум те, що телевізор здатний відтворювати контент з флешок та інших зовнішніх USB-носіїв. Крім цього, можуть передбачатися й інші способи застосування цього входу: запис телепрограм на зовнішній носій, підключення WEB-камери (див. там само), клавіатури і миші для використання вбудованого браузера і іншого ПЗ тощо. Конкретний набір варіантів залежить від функціоналу телевізора, його в кожному випадку варто уточнювати окремо.

— Кардридер. Пристосування для роботи з картами пам'яті, найчастіше формату SD. Основне застосування картрідера — відтворення контенту з таких карт на телевізорі; така можливість буває особливо зручною для перегляду матеріалів з фото - і відеокамер — саме в таких пристроях широко використовуються карти пам'яті. Можуть передбачатися й інші спос...оби використання даної функції — наприклад, запис з ефіру або навіть обмін файлами між картою і накопичувачем телевізора. Варто мати на увазі, що карти SD мають кілька підвидів — оригінальні SD, SD HC і SD XC, і не всі з них можуть підтримуватися кардридером.

— LAN. Стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж (як «локалок», так і Інтернету). Зустрічається переважно у моделях з підтримкою Smart TV (включаючи пристрої на Android TV; див. відповідні пункти). Дротове підключення менш зручне, ніж Wi-Fi, не таке естетичне, тому виробники роблять більший наголос саме на бездротовому підключенні, в результаті чого швидкісні показники роз'єму LAN не зазначаються, а в деяких випадках можуть бути неприйнятні для 4K трансляцій.

— VGA. Аналоговий відеовхід, також відомий як D-sub 15 pin. Першопочатково інтерфейс VGA був розроблений для комп'ютерів, однак у зв'язку з появою більш прогресивних стандартів на зразок HDMI (див. нижче) і технічними обмеженнями (максимальна роздільна здатність всього 1280х1024, неможливість передачі звуку) він вважається застарілим і застосовується все рідше. Так що спеціально шукати телевізор з таким роз'ємом має сенс переважно в тих випадках, якщо його планується використовувати в якості монітора для застарілого комп'ютера або ноутбука.

— Композитний AV-вхід. Комбінований аналоговий аудіо/відеоінтерфейс, саме цей роз'єм зазвичай називають A/V входом. Власне, роз'ємів в композитному інтерфейсі зазвичай три — окремо під відео і лівий/правий канал стереозвуку (в телевізорах з одним динаміком, які не підтримують стерео, один з аудіороз'ємів відсутній). Якість зображення під час роботи через такий вхід є невисокою, а HD-формати взагалі не підтримуються; з іншого боку, композитний інтерфейс надзвичайно широко поширений не тільки в сучасній, але й у відверто застарілій техніці на зразок відеомагнітофонів VHS.

— COM-порт (RS-232). Роз'єм, першопочатково розроблений для комп'ютерної техніки. У телевізорах використовується як службовий інтерфейс: для діагностики несправностей та усунення несправностей, оновлення прошивки, налаштування параметрів ТВ та різних калібрування, інтеграції телевізора в системи централізованого віддаленого керування тощо. Зазначимо, що COM-порт може відрізнятися за формою та контактною групою у різних моделях телевізорів. Нерідко його позначають як RS-232C.

— Коаксіальний S/P-DIF). Інтерфейс для передачі звуку в цифровому форматі, що дозволяє передавати багатоканальний звук по одному кабелю з роз'ємом RCA («тюльпан»). По стійкості до перешкод даний стандарт дещо програє оптичному (див. нижче) — це зумовлено принциповими відмінностями між цими інтерфейсами. З іншого боку, електричний кабель більш надійний, ніж оптоволокно, і не такий чутливий до тиску і перегинів.

— Оптичний. Вихід для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю; допускає передачу багатоканального звуку. Примітний повною нечутливістю до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить крихкий, його потрібно берегти від перегинів і сильних натискань.

— Mini-Jack (3.5 мм) на навушники. Стандартний роз'єм 3.5 мм для підключення навушників. Навушники можуть стати у нагоді, якщо потрібно дотримуватися тиші і використовувати динаміки телевізора не можна — наприклад, в пізній час доби; або навпаки, якщо навколо шумно і звук телевізора погано чути. Велика частина сучасних «вух» використовує штекер mini-Jack, тому саме цей роз'єм є стандартним виходом на навушники в телевізорах. А в деяких моделях такий вихід може застосовуватися також в ролі лінійного — наприклад, для підключення окремих колонок, звукозаписуючого пристрою тощо.

— На сабвуфер. Окремий вихід для підключення до телевізора сабвуф...ера — динаміка для відтворення низьких і наднизьких частот. Аудіосистеми без сабвуферів зазвичай відтворюють ці частоти досить слабо. Застосування «саба» дозволяє досягти максимально глибокого і насиченого звучання, що особливо актуально при перегляді фільмів з великою кількістю спецефектів або високоякісних записів з концертів. Водночас варто відзначити, що подібні виходи в телевізорах зустрічаються досить рідко: передбачається, що вимогливому слухачеві скоріше підійде повноформатна зовнішня аудіосистема, ніж окремий сабвуфер.

— Лінійний. Стандартний аналоговий інтерфейс для передачі звуку; зазвичай, передбачає передачу двоканального стерео. Використовується насамперед для підключення до телевізорів активних колонок та іншої аудіотехніки (наприклад, аудіоресиверів або підсилювачів потужності). Може використовувати різні типи роз'ємів, однак найчастіше передбачається або mini-Jack 3.5 мм, або пара гнізд RCA під кабелі «тюльпан». Зазначимо, що тут мається на увазі саме окремий лінійний вихід; в деяких моделях цю функцію може виконувати роз'єм 3.5 мм для навушників (див. вище), однак для них наявність лінійного виходу не вказується.