Порівняння Konner&Sohnen KS 9HP-1350G-3 vs DTZ 470B

Максимальна ширина смуги землі, що обробляється агрегатом за один прохід.

Велика ширина полегшує роботу на великих відкритих площах, даючи змогу швидше справлятися з ними. Водночас з вузькими місцями і важкодоступними закутками простіше впоратися при невеликій ширині захвату — великий агрегат може просто не поміститися там, де більше мініатюрний пройде без проблем. Так що вибирати за цим показником варто з урахуванням особливостей планованих робіт. Якщо говорити про конкретні цифри, то в найбільш мініатюрних моделях ширина захвату не перевищує 50 см, в найбільших може становити 1 м і більше, значення від 50 до 75 см можна назвати середнім, а від 75 см до 1 м — вище середнього.

Зазначимо також, що деякі моделі дають змогу розширити ширину обробки за рахунок установки додаткових фрез. Однак варто враховувати, що чим ширше смуга — тим більша потужність потрібна для ефективної роботи. Вважається, що для повноцінного використання мотоблока він повинен видавати не менше 1 к.с. на кожні 20 см ширини; втім, для пухких ґрунтів і невеликої глибини достатньо і менших значень.

Максимальна глибина обробки, забезпечувана агрегатом. В культиваторах з незміними фрезами цей параметр визначається насамперед діаметром фрези, в мотоблоки, розрахованих на активні фрези (див. нижче) — особливостями конструкції (в таких моделях навіть висока потужність не гарантує велику робочу глибину). Самий скромний показник у сучасних мотоблоки — до 20 см, а значення від 21 до 25 см можна назвати невеликим. Втім, нерідко навіть таких можливостей цілком достатньо. Глибина від 26 до 30 см вже дає досить великі можливості, а найбільш прогресивні моделі здатні «вгризатися в ґрунт» більш ніж на 30 см.

В будь-якому випадку, оптимальна глибина обробітку залежить від типу і стану ґрунту, а також культур, під які готується ґрунт; детальні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах. Так що не завжди має сенс шукати модель з максимальною глибиною — тим більше, що такі можливості вимагають високої потужності. Також відзначимо, що в багатьох агрегатах глибина може регулюватися.

Кількість фрез, яким штатно укомплектований мотоблок. Зазначимо, що для моделей з підтримкою активних грунтофрез (див. нижче) даний параметр не вказується: такі насадки є знімними, і на один агрегат можна встановлювати активні грунтофрез з різними робочими характеристиками.

Говорячи про кількість, під фрезою увазі окрему «зірочку» з декількох загнутих ножів, встановлену на робочої осі агрегата. Кількість таких «зірочок» підбирається залежно від ширини обробки, яку хоче забезпечити виробник: одна фреза захоплює смугу в середньому від 12 до 18 см, і для більш-менш пристойної ширини захвату їх потрібно декілька.

— Вал відбору потужності. Наявність валу відбору потужність в конструкції мотоблока. Такий вал забезпечує передачу обертання від двигуна на додаткове обладнання, що використовується з мотоблоком — сівалки, косарки, подрібнювачі, збиральні машини та інші агрегати, що потребують механічного приводу для роботи. Таким чином, дана функція значно розширює можливості мотоблока і асортимент обладнання, сумісного з ним. З іншого боку, вона ускладнює конструкцію, збільшує її вагу, а головне — ціну. Також варто враховувати, що різні зовнішні агрегати можуть мати різні типи хвостовиків під вал відбору потужності і різні вимоги до швидкості обертання; сумісність за цими моментами необхідно уточнювати окремо.

— Шків відбору потужності. Функція, аналогічна описаній вище – валу відбору потужності. Відмінною особливістю є його розташування і відповідно спосіб навішування додаткового обладнання. Вал розміщений за задньому торці, в той час як шків на боковій частині корпусу.

— Транспортувальні колеса. Наявність в конструкції культиватора/мотоблока спеціального колеса (коліс), що полегшують транспортування агрегата в неробочий час. В культиваторах такі колеса дають змогу не тягнути пристрій прямо по землі (що може пошкодити робочий інструмент) або в руках (що незручно внаслідок великої ваги), а в мотоблоках — дають додаткову точку опори як для переміщення, так і для ст...оянки. Не варто плутати ці колеса з основними колесами пристрою: на основних агрегат переміщується під час роботи (а в багатьох моделях — постійно), транспортувальні використовуються виключно в неробочий час.

— Задній хід. Можливість руху агрегата заднім ходом — для цього напрям обертання коліс або фрези змінюється на протилежний. Дана функція дає додаткові можливості маневрування; вона особливо корисна у важкій техніці, яку незручно було б тягнути на себе вручну.

— Блокування диференціала. Можливість відключити у мотоблоки диференціал — спеціальний механізм, призначений для того, щоб «погоджувати» між собою рух коліс при повороті. Диференціал необхідний для нормальної керованості на відносно рівній землі, проте він погіршує загальну прохідність — такі технічні особливості механізму. Тому в деяких мотоблоках може передбачатися можливість заблокувати диференціал; це може стати в нагоді як на пересіченій місцевості, так і при деяких роботах з високим і нерівномірним навантаженням на колеса.

— Огородження для рослин. Спеціальні пристрої, які також називаються «захистом для фрез». Зазвичай вони виглядають як два металевих диска на обох кінцях осі, де розташовані фрези. Ці диски запобігають потраплянню рослин в робочий інструмент і дають змогу обробляти землю в безпосередній близькості від уже посаджених рослин, не боячись пошкодити їх фрезами культиватора. На наявність такого захисту обов'язково варто звернути увагу, якщо Ви збираєтеся використовувати пристрій для міжрядної культивації.

— Регулювання рукоятки по висоті. Можливість змінювати висоту, на якій розташовуються рукоятки мотоблока. Ця функція призначена для підлаштовування рукояток під зріст оператора — для людей різного зросту найзручніша висота теж буде різною.

— Боковий поворот рукоятки. Можливість розвернути рукоятку мотоблока вбік — так, що оператор зможе йти не за агрегатом, а поруч з ним. Ця функція буде корисна в тих випадках, коли користувачеві незручно або небажано перебувати позаду мотоблока — наприклад, якщо не можна топтати оброблену землю, якщо застосовувана насадка викидає назад ґрунт або траву, або якщо ця насадка сильно виступає назад, і через неї до ручок не дотягнутися.

— Фари. Наявність фар дасть змогу працювати з культиватором/мотоблоком незалежно від часу доби і зовнішніх джерел світла — у темряві досить увімкнути фари. Також вони можуть знадобитися при використанні культиватора в якості тягача — як в темний час доби, так і в деяких інших ситуаціях, передбачених ПДР.

Модель двигуна, встановленого у мотоблоки/культиваторі. Основні робочі характеристики двигуна зазвичай вказуються в загальних даних по агрегату. Однак, знаючи точну назву мотора, можна знайти за нього більш детальну інформацію — починаючи від специфічних даних зразок обертаючого моменту або оборотів і закінчуючи відгуками і оглядами. Також дані про модель двигуна можуть стати в нагоді при пошуку запчастин або матеріалів.

Робочий об'єм бензинового або дизельного двигуна культиватора/мотоблока. Для ДВЗ одного типу (див. «Тип ДВЗ») від об'єму зазвичай безпосередньо залежить потужність і споживання палива. Також від об'єму двигуна може залежати класифікація мотоблока як транспортного засобу з ПДР тієї чи іншої країни; на це варто звернути увагу, якщо Ви плануєте використовувати агрегат в ролі тягача і їздити по дорогах.

Потужність двигуна культиватора/мотоблока в кінських силах. Основною одиницею потужності в наш час є ват, однак для бензинових і дизельних двигунів (див. «Тип двигуна») нерідко використовується більш традиційне позначення в кінських силах. 1 л. з приблизно дорівнює 735 Вт.

Більш потужний двигун дозволяє досягати більш високої продуктивності, ширини і глибини обробки. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата, а також на споживанні електрики/палива. У світлі цього характеристики двигуна підбираються виробником з урахуванням того, до якої «ваговій категорії» відноситься мотоблок. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність до 2 к.с., в найбільш важких і прогресивних цей показник може перевищувати 13 к.с.; 4 – 7 к.с. можна назвати середнім показником, а 2 – 4 к.с. і 7 – 13 к.с. — відповідно нижче і вище середнього.

Детальні рекомендації з оптимальної потужності для тієї чи іншої ситуації можна знайти в спеціальних джерелах.

Потужність двигуна мотоблока/культиватора в ватах. Таке позначення стандартно застосовується для електричних двигунів, але може використовуватися також і для бензинових/дизельних, поряд з кінськими силами (про них див. п. «Потужність двигуна» вище).

Більш потужний двигун дозволяє досягати більш високої продуктивності, ширини і глибини обробки. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата, а також на споживанні електрики/палива. У світлі цього потужність двигуна підбирається виробником з урахуванням того, до якої «ваговій категорії» відноситься мотоблок, які характеристики він повинен показати. Так, найбільш легкі моделі мають потужність до 1,5 кВт, саме такий апарат краще всього підійде для невеликої ділянки в 6 – 8 соток. Мотоблоки до 3 кВт здатні впоратися вже з 10 – 15 сотками, потужність 3.5 – 5 кВт підійде для ділянки від 50 соток до двох гектарів. Агрегати на 5 – 10 кВт належать вже до професійного рівня, їм «по зубах» простори в 7 – 10 га; а найбільш важкі і потужні сучасні мотоблоки мають потужність більше ніж в 10 кВт.

Середня кількість палива, споживане бензиновим або дизельним двигуном (див. «Тип двигуна») культиватора/мотоблока за годину роботи. Ця величина досить умовна, оскільки залежно від режиму роботи витрата палива може змінюватися в ту або іншу сторону; однак загалом вона дозволяє оцінити приблизну кількість палива, необхідний для певного часу роботи.